Тупо я

якось цього місяця я зустрів в інтернеті одного іноземця якого кілька українців намагались переконати що депортація вагнерівця з фінляндії до росії це нічого хорошого. але він був твердо переконаний що ха ха та він труп його відправлять на фронт і там його обнулять або перемелять українці. і мене так роздратувала і розізлила ці впевненість і водночас присмак зневаги до життів українців у цих словах. бо він ігнорував усі аргументи що цей вагнерівець наробить горя. це якась західна версія побєдобєсія. і мене якось так визлоблює ця дегуманізація що зі сторони "партнерів" що й від наших посадовців. цей щит європи він не з металу. він з людської плоті. і кожен удар це нова діра у ньому розміром з цілий світ. кожна діра це людське життя і втрачений досвід. це незгасимий біль близьких і втрачене щасливе майбутнє. кожен раз коли я це бачу мене тіпає від цієї несправедливості. несправедливості через нещастя і біль на нас і несправедливості пихи і зневаги від них