Олег Басистюк аспірант кафедри розповідає про свій шлях в аспіратнтурі, наукові та професійні здобутки! Читайте інтерв'ю Олега та залишайте реакції🤩

— Чому Ви вирішили поступити на аспірантуру у Львівській політехніці?
В цілому, це було логічним кроком продовження моєї освіти. Персонально для себе, я бачив це як можливість більш детально зануритися в дослідження моєї предметної галузі, а саме опрацювання текстів, та відкрити нові можливості кар’єрного зростання.

— Які можливості кар’єрного зростання після отримання ступеня кандидат наук?
На жаль, станом на зараз, вища освіта, ба більше рівень PhD, не дуже цінується в Україні, у свідомості людей, та загалом на ринку праці. Проте, я вже зараз бачу позитивні зміни в цьому напрямку, зокрема, на провідні посади в ІТ компаніях, починають появлятися вимоги про освітній рівень PhD.

— Можете навести приклади з професійної сфери?
Наприклад, вакансії на посади керівників департаментів і вище, особливо в проектах галузі R&D (дослідження та розвиток) до багатьох прописано, що наявність рівня PhD буде перевагою. Думаю, що скоро це стане нормою, як це є в інших провідних країна. Для прикладу, у Німеччині, особливо цінують аспірантуру, там навіть у паспорті й до поштових адрес дописують титул «доктор філософії».

— Розкажіть трошки більше про свої наукові здобутки за час навчання?
Звичайно, що вартує почати з того, що була опублікована ціла низка статей у фахових і міжнародних журналах, участь у конференціях та презентаціях, проведені наукові семінари, звітування, тощо. Проте, найцікавіше, мені видається, це власне участь у проектах, про які я вже згадував раніше. Саме вони допомагали впровадити найбільш прикладні дослідження, та апробовувати результати в реальному житті. Також, це чудова можливість для побудови міжнародних зв’язків із науковцями з різних країн світу.

— Над якими саме проектами ви працювали?
Зараз відбувається робота над державним проектом, по технологіях для визначення рівня стресу людини. Також, на розгляді перебуває безліч проектів у сфері освіти (впровадження технологій для дослідження рівня усвідомлення прочитаного матеріалу студентами), медицини (прогнозування і удосконалення нагляду за трансмісивними хворобами), екології (прогнозування рівня природнього приросту лісу). Поміж тим, вдалося отримати міжнародну індивідуальну наукову стипендію в провідному виші Німеччини в місті Берлін.

— Як вдається поєднувати аспірантуру та роботу?
Спершу справді було трошки важко організувати й синхронізувати поточну роботу з навчанням на аспіратурі, проте із часом, усе внормувалося. Напевно, дуже допомогли такі речі, як навчальний і індивідуальний наукові плани аспіранта, вони більше систематизували процес та допомогли мені окреслити весь перелік робіт у межах аспірантури. Більше того, вдалося влаштуватися і як асистент до нас на кафедру, та мати досвід у викладацькій роботі.

— Поділитесь враження від пар зі студентами?
Чесно кажучи, я був приємно вражений рівнем знань і загальною ерудованостю наших студентів. Вони, насправді, дуже здібні та прогресивні у своїх ідеях. З такими студентами дуже приємно працювати. Я впевнений, що наше підростаюче покоління зможе гідно докластися до розвитку і творення нашої держави.

— Які бачите можливості покращення процесу викладання?
Ви знаєте, мені видається, що надзвичайно важливим є залучати до викладання саме молодих спеціалістів із галузі. Оскільки, тоді відсутній оцей «бар’єр поколінь», між студентами і викладачами, що дозволяє правильніше донести ідеї, та спрошує студентам розуміння предмету. Закликаю всіх фахівців з ІТ компаній долучатися до процесу ведення пар, оскільки навчаючи інших, ви розвиваєте в першу чергу себе. Бажаю всім нам успіхів і перемоги.

6 епізод подкасту!🚨🎉
Приготуйтеся до насиченої порції технічної термінології та цікавої інформації🔥🚀
Цього разу ми зосередимося на low-code рішеннях - чудовій можливості створювати програми без необхідності писати код😱

Запрошеними гостями сьогодні є Андрій Бідочко - засновник low-code платформи UBOS.tech та Юрій Костюченко CBDO компанії UBOS.

Розберемо, як вони відрізняються від стандартної розробки програмного забезпечення?
Як використовувати готові компоненти та адаптувати їх під свої потреби?
Як можна отримати готову систему всього за один клік?🤩

Порівняння no-code та low-code, впровадження методів штучного інтелекту, зміни вимог до кандидатів та багато інших речей чекають на вас у цьому випуску!

https://youtu.be/gQwJ7ISbkow

Дякуємо за увагу! Гарних вихідних👋🏻💗

Рекордна кількість університетів України увійшла до рейтингу «Times Higher Education Impact Rankings 2023», — інформує Комітет освіти.

🔹До рейтингу включено 1591 університет зі 112 країн світу, 32 з яких українські, що є найбільшим представництвом ЗВО в рейтингах «Times Higher Education».

🔹До тисячі найбільш сталих університетів України увійшли:

✔️Сумський державний університет (найкращі 301-400 світового рейтингу);
✔️ НУ «Львівська політехніка» (найкращі 401-600 світового рейтингу);
✔️Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (найкращі 801-1000 світового рейтингу);
✔️НТУ «Харківський політехнічний інститут» (найкращі 801-1000 світового рейтингу);
✔️Ужгородський національний університет (найкращі 801-1000 світового рейтингу);
✔️ДУ «Житомирська політехніка» (найкращі 801-1000 світового рейтингу).

❗️Сумський національний аграрний університет – єдиний ЗВО аграрного профілю, який потрапив до рейтингу Times Higher Education Impact Rankings.

Більше про рейтинг