Олег Басистюк аспірант кафедри розповідає про свій шлях в аспіратнтурі, наукові та професійні здобутки! Читайте інтерв'ю Олега та залишайте реакції🤩

— Чому Ви вирішили поступити на аспірантуру у Львівській політехніці?
В цілому, це було логічним кроком продовження моєї освіти. Персонально для себе, я бачив це як можливість більш детально зануритися в дослідження моєї предметної галузі, а саме опрацювання текстів, та відкрити нові можливості кар’єрного зростання.

— Які можливості кар’єрного зростання після отримання ступеня кандидат наук?
На жаль, станом на зараз, вища освіта, ба більше рівень PhD, не дуже цінується в Україні, у свідомості людей, та загалом на ринку праці. Проте, я вже зараз бачу позитивні зміни в цьому напрямку, зокрема, на провідні посади в ІТ компаніях, починають появлятися вимоги про освітній рівень PhD.

— Можете навести приклади з професійної сфери?
Наприклад, вакансії на посади керівників департаментів і вище, особливо в проектах галузі R&D (дослідження та розвиток) до багатьох прописано, що наявність рівня PhD буде перевагою. Думаю, що скоро це стане нормою, як це є в інших провідних країна. Для прикладу, у Німеччині, особливо цінують аспірантуру, там навіть у паспорті й до поштових адрес дописують титул «доктор філософії».

— Розкажіть трошки більше про свої наукові здобутки за час навчання?
Звичайно, що вартує почати з того, що була опублікована ціла низка статей у фахових і міжнародних журналах, участь у конференціях та презентаціях, проведені наукові семінари, звітування, тощо. Проте, найцікавіше, мені видається, це власне участь у проектах, про які я вже згадував раніше. Саме вони допомагали впровадити найбільш прикладні дослідження, та апробовувати результати в реальному житті. Також, це чудова можливість для побудови міжнародних зв’язків із науковцями з різних країн світу.

— Над якими саме проектами ви працювали?
Зараз відбувається робота над державним проектом, по технологіях для визначення рівня стресу людини. Також, на розгляді перебуває безліч проектів у сфері освіти (впровадження технологій для дослідження рівня усвідомлення прочитаного матеріалу студентами), медицини (прогнозування і удосконалення нагляду за трансмісивними хворобами), екології (прогнозування рівня природнього приросту лісу). Поміж тим, вдалося отримати міжнародну індивідуальну наукову стипендію в провідному виші Німеччини в місті Берлін.

— Як вдається поєднувати аспірантуру та роботу?
Спершу справді було трошки важко організувати й синхронізувати поточну роботу з навчанням на аспіратурі, проте із часом, усе внормувалося. Напевно, дуже допомогли такі речі, як навчальний і індивідуальний наукові плани аспіранта, вони більше систематизували процес та допомогли мені окреслити весь перелік робіт у межах аспірантури. Більше того, вдалося влаштуватися і як асистент до нас на кафедру, та мати досвід у викладацькій роботі.

— Поділитесь враження від пар зі студентами?
Чесно кажучи, я був приємно вражений рівнем знань і загальною ерудованостю наших студентів. Вони, насправді, дуже здібні та прогресивні у своїх ідеях. З такими студентами дуже приємно працювати. Я впевнений, що наше підростаюче покоління зможе гідно докластися до розвитку і творення нашої держави.

— Які бачите можливості покращення процесу викладання?
Ви знаєте, мені видається, що надзвичайно важливим є залучати до викладання саме молодих спеціалістів із галузі. Оскільки, тоді відсутній оцей «бар’єр поколінь», між студентами і викладачами, що дозволяє правильніше донести ідеї, та спрошує студентам розуміння предмету. Закликаю всіх фахівців з ІТ компаній долучатися до процесу ведення пар, оскільки навчаючи інших, ви розвиваєте в першу чергу себе. Бажаю всім нам успіхів і перемоги.