Зустріч членів «Укрмашбуд»: Основні питання та акцент на інноваціях

📅 17 жовтня відбулася нарада керівників підприємств Асоціації «Укрмашбуд». На нараді обговорювалися основні питання:

🔸 завантаження виробництва за кооперацією з іншими підприємствами Асоціації;
🔸вивчення успішного досвіду розширення ринків збуту продукції та механізмів додаткового завантаження верстатного парку;
🔸співпраці з державним Експортно кредитним агентством по стимулюванню експорту товарів українського походження, зниженню ризиків експортних операцій і відповідно зниженню вартості проведення експортних операцій з використанням гарантій чи кредитів банків;
🔸постановка питань до державних установ по дієвій підтримці експортоорієнтованих підприємств для участі в закордонних виставкових заходах.

💼 На зборах був присутній Анатолій Кирилович Кінах, Президент Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП). Анатолій Кінах підняв важливу тему розширення співпраці підприємств з науковими установами для випуску інноваційної та конкурентоспроможної продукції.

✅ У свою чергу компанія НВО АГРО-СІМО-МАШБУД, будучи науково-виробничим об'єднанням і членом Асоціації, саме акцентує увагу на власних розробках ексклюзивних авторських машин для переробки зерна.

🖍 Детальніше читайте тут.
____________________________________________________________

Встреча членов «Укрмашбуд»: Основные вопросы и акцент на инновациях

📅 17 октября состоялось совещание руководителей предприятий Ассоциации «Укрмашбуд». На совещании обсуждались основные вопросы:

🔸 загрузка производств по кооперации с другими предприятиями Ассоциации;
🔸 изучение успешного опыта расширения рынков сбыта продукции и механизмов дополнительной загрузки станочного парка;
🔸 сотрудничество с государственным Экспортно-кредитным агентством по стимулированию экспорта товаров украинского происхождения, снижению рисков экспортных операций и, соответственно, снижению стоимости проведения экспортных операций с использованием гарантий или кредитов банков;
🔸 постановка вопросов к государственным учреждениям по действенной поддержке экспортоориентированных предприятий для участия в зарубежных выставочных мероприятиях.

💼 На собрании присутствовал Анатолий Кириллович Кинах, Глава Украинского союза промышленников и предпринимателей (УСПП). Анатолий Кинах затронул важную тему расширения сотрудничества предприятий с научными учреждениями для выпуска инновационной и конкурентоспособной продукции.

✅ В свою очередь компания НПО АГРО-СІМО-МАШБУД, являясь научно-производственным объединением, как раз акцентирует внимание на собственных разработках эксклюзивных авторских машин для переработки зерна

🖍 Подробнее читайте тут.

#новини #Україна #Украгромашбуд

Криза на ринку соняшникової олії в Болгарії

📊 Після невеликих коливань цін на соняшникову олію у Болгарії за останні роки (2021-2025) сьогодні ціна продукту та ж сама, що і 4 роки тому. І це незважаючи на те, що взагалі продукти харчування подорожчали у середньому на 50%.

🤔 Але ця стабільність зовсім не відображає реальної ситуації. Зростання витрат на сировину та переробку призводить до збитковості підприємств. В цьому випадку основною причиною проблеми є гострий дефіцит соняшника, який створює дисбаланс у галузі з її значними виробничими потужностями. Такий стан справ змушує місцеві підприємства призупиняти свою діяльність і втрачати конкурентні позиції на світових ринках. Кліматична криза та посухи останніх років значно скоротили врожай соняшнику, а заборони експорту олійних культур у країнах-виробниках обмежили імпорт.

‼️ Ситуація значно ускладнюється через потужну присутність України, яка активно експортує до Європейського Союзу значні обсяги нерафінованої і рафінованої олії. Цей український імпорт фактично заповнює ринкові ніші, не залишаючи простору для збуту болгарської продукції. Нагадуємо, що введення мита на вивіз насіння соняшника із України в свій час дуже посприяло розвитку української олійної промисловості.

🔎 Стежимо за новинами
____________________________________________________________

Кризис на рынке подсолнечного масла в Болгарии

📊 После небольших колебаний цен на подсолнечное масло в Болгарии за последние годы (2021-2025) сегодня цена продукта такая же, как и 4 года назад. Хотя в целом продукты питания подорожали в среднем на 50%.

🤔 Но эта стабильность совсем не отражает реальной ситуации. Рост затрат на сырье и переработку приводит к убыточности предприятий. В данном случае основной причиной проблемы является острый дефицит подсолнечника, который создает дисбаланс в отрасли с ее значительными производственными мощностями. Такое положение дел вынуждает местные предприятия приостанавливать свою деятельность и терять конкурентные позиции на мировых рынках. Климатический кризис и засухи последних лет значительно сократили урожай подсолнечника, а запреты на экспорт масличных культур в странах-производителях ограничили импорт.

‼️ Ситуация значительно осложняется из-за мощного присутствия Украины, которая активно экспортирует в Европейский Союз значительные объемы нерафинированного и рафинированного масла. Этот украинский импорт фактически заполняет рыночные ниши, не оставляя пространства для сбыта болгарской продукции. Напоминаем, что введение пошлины на вывоз семян подсолнечника из Украины в свое время очень поспособствовало развитию украинской масличной промышленности.

🔎 Следим за новостями

#олія #соняшник #Україна #Болгарія

Читати далі

Продовження експортних мит в росії на соняшник

📆 24 жовтня було оголошено, що Уряд росії продовжує строк експортних мит на насіння соняшнику, олію та шрот до 31 серпня 2028 року.

🌻 Крім того, на той же термін продовжено плаваючі ставки вивізних мит на соняшникову олію та шрот, які розраховуються як 70% від різниці між індикативною та базовою експортними цінами. Рішення, схвалене у вересні 2025 року, поширюється на вивезення продукції за межі Євразійського економічного союзу і має на меті стимулювання внутрішньої переробки, підтримання стабільності цін, прогнозованості ринку, а також забезпечення доступності олії та шроту для населення та тваринницької галузі.

⚙️ Отже, дане рішення спрямоване на стимулювання переробки олійних культур усередині країни. Водночас Росія планує взагалі експортувати рекордні 5 млн тон соняшникової олії у сезоні 2025/26 і має намір замінити своєю продукцією левову частку обсягу експорту України на ринку Індії. Це може статися через те, що українські постачальники зміщують фокус з Азії на Європу. А Індія залишається найбільшим у світі імпортером рослинних олій.

🔎 Стежимо за новинами
____________________________________________________________

Продление экспортных пошлин в России на подсолнечник

📆 24 октября было объявлено, что Правительство России продлевает срок экспортных пошлин на семена подсолнечника, масло и шрот до 31 августа 2028 года.

🌻 Кроме того, на тот же срок продлены плавающие ставки вывозных пошлин на подсолнечное масло и шрот, которые рассчитываются как 70% от разницы между индикативной и базовой экспортными ценами. Решение, принятое в сентябре 2025 года, распространяется на вывоз продукции за пределы Евразийского экономического союза и имеет целью стимулирование внутренней переработки, поддержание стабильности цен, прогнозируемости рынка, а также обеспечение доступности масла и шрота для населения и животноводческой отрасли.

⚙️ Итак, данное решение направлено на стимулирование переработки масличных культур внутри страны. В то же время Россия планирует вообще экспортировать рекордные 5 млн тонн подсолнечного масла в сезоне 2025/26 и намерена заменить своей продукцией львиную долю объема экспорта Украины на рынке Индии. Это может произойти из-за того, что украинские поставщики смещают фокус с Азии на Европу. А Индия остается крупнейшим в мире импортером растительных масел.

🔎 Следим за новостями

#олія #соняшник #експорт

Читати далі

Україна на шляху до відмови від імпорту пшениці дурум: 50% потреби вже закрито

📆 У 2025 році вперше в Україні аграрії намолотили достатню кількість пшениці дурум (твердий сорт пшениці), щоб забезпечити 50% виробництва вітчизняних макаронних виробів. 50% імпортозаміщення в цьому секторі вже сьогодні, і якщо така тенденція збережеться, то, можливо, в найближчі два роки Україна перестане імпортувати пшеницю дурум.

🌱 Експерти відзначають, що зміни клімату, а саме глобальне потепління, безпосередньо вплинули на виробництво сільськогосподарських культур. Тверда пшениця починає займати все більше місця на полях Одеської, Хмельницької, Миколаївської та частково Вінницької областей.

🌍 На світовому ринку основні експортери пшениці дурум – Канада, США. З січня 2026 р. очікується збільшення експорту пшениці дурум з Казахстану. Це відбудеться після виділення коштів на субсидування транспортних витрат при експорті пшениці на далекі ринки.

🇹🇷 Раніше Туреччина була імпортером твердої пшениці, але з 2023 року вийшла на світові ринки як експортер. А з 19 березня 2025 року уряд Туреччини офіційно відкрив безмитне імпортування пшениці в рамках Режиму внутрішньої переробки. Це рішення дозволяє турецьким борошномелам імпортувати пшеницю без сплати мита при експорті еквівалентного обсягу борошна.

✅ Читати далі
____________________________________________________________

Украина на пути к отказу от импорта пшеницы дурум: 50% потребности уже закрыто

📆 В 2025 году впервые в Украине аграрии намолотили достаточное количество пшеницы дурум (твердый сорт пшеницы), чтобы обеспечить 50% производства отечественных макаронных изделий. 50% импортозамещения в этом секторе уже сегодня, и если такая тенденция сохранится, то, возможно, в ближайшие два года Украина перестанет импортировать пшеницу дурум.

🌱 Эксперты отмечают, что изменения климата, а именно глобальное потепление, прямо повлияли на производство сельскохозяйственных культур. Твердая пшеница начинает занимать всё большее место на полях Одесской, Хмельницкой, Николаевской и частично Винницкой областях.

🌍 На мировом рынке основные экспортеры пшеницы дурум – Канада, США. С января 2026 г. ожидается увеличение экспорта пшеницы дурум из Казахстана. Это произойдет после выделения денег на субсидирование транспортных расходов при экспорте пшеницы на дальние рынки.

🇹🇷 Ранее Турция была импортером твердой пшеницы, однако с 2023 года вышла на мировые рынки как экспортер. А с 19 марта 2025 г. правительство Турции официально открыло беспошлинный импорт пшеницы в рамках Режима внутренней переработки. Это решение позволяет турецким мукомолам импортировать пшеницу без уплаты пошлин при экспорте эквивалентного объема муки.

✅ Читать дальше

#дурум #Україна #Туреччина

Нова торговельна угода з ЄС в дії

📆 З 29 жовтня 2025 року діє оновлена торговельна угода між Європейським Союзом та Україною. Це означає, що набули чинності зміни до тарифних графіків у взаємній торгівлі між Україною та Європейським Союзом.

🇪🇺 Рішення, прийняте в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, передбачає зміну тарифних квот на ряд видів аграрної та харчової продукції - скасування або значне зниження ставок ввізного мита та збільшення обсягів тарифних квот для українських товарів при їх експорті до ЄС.

🖍 Переглянути, як збільшився розмір квот на продукти

‼️ Важливими нововведеннями стали спеціалізовані ліміти для товарів, які раніше входили до загальних квот. Раніше такі товари експортувалися в межах загальних квот на сировину, з якої вони виготовлялися. Зараз для них створено окремі, спеціалізовані ліміти. Однією з найзначніших позицій, які отримали окреме регулювання, стало борошно з пшениці, ячменю та кукурудзи. Раніше цей товар обліковувався в межах квоти на зерно, що значно ускладнювало його експорт. Тепер же українські постачальники мають можливість безмитно експортувати до ЄС додатково 30 тис. тонн пшеничного борошна понад основну квоту у 1,3 млн тонн пшениці.

⚠️ Єдиний державний інформаційний веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» – тут ви можете знайти інформацію про тарифні квоти.

✅ Читати далі
____________________________________________________________

Обновленное торговое соглашение с ЕС в действии

📆 С 29 октября 2025 года действует обновленное торговое соглашение между Европейским Союзом и Украиной. Это означает, что вступили в силу изменения в тарифные графики во взаимной торговле между Украиной и Европейским Союзом.

🇪🇺 Решение, принятое в рамках Соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС предусматривает изменение тарифных квот на ряд видов аграрной и пищевой продукции - отмена или значительное снижение ставок ввозной пошлины и увеличение объемов тарифных квот для украинских товаров при их экспорте в ЕС.

🖍 Просмотреть, как увеличился размер квот на продукты

‼️ Важными нововведениями стали специализированные лимиты для товаров, которые ранее входили в общие квоты. Такие товары экспортировались в рамках общих квот на сырье, из которого они изготавливались. Сейчас для них созданы отдельные, специализированные лимиты. Одной из самых значительных позиций, получивших отдельное регулирование, стала мука из пшеницы, ячменя и кукурузы. Ранее этот товар учитывался в рамках квоты на зерно, что значительно затрудняло его экспорт. Теперь же украинские поставщики имеют возможность беспошлинно экспортировать в ЕС дополнительно 30 тыс. тонн пшеничной муки сверх основной квоты в 1,3 млн тонн пшеницы.

⚠️ Единый государственный информационный веб-портал «Единое окно для международной торговли» – здесь вы можете найти информацию про тарифные квоты.

✅ Читать дальше

#новини #Україна #єс

ЄС, можливо, буде судитися з Польщею, Угорщиною та Словаччиною

🇪🇺 Єврокомісія не виключає можливість судового позову проти Польщі, Угорщини та Словаччини, які зберігають односторонні заборони на імпорт українських товарів. Після набрання чинності оновленою торговельною угодою ЄС з Україною три країни відкрито ігнорують спроби відновити торговельні відносини.

🌱 Заборони, що стосуються українського зерна та інших сільськогосподарських продуктів, порушують правила єдиного ринку ЄС. Заступник спікера Єврокомісії Олоф Гілл зазначив, що виконавчий орган Європейського союзу веде переговори з урядами цих країн, оскільки національні обмеження не мають виправдання.

‼️ Нагадаємо, що ще в липні віце-прем'єр-міністр Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявляв, що Польща не виключає можливості знову ввести національну заборону на імпорт української сільськогосподарської продукції в разі необхідності. При цьому транспортні компанії, порти і перевантажувальні термінали Польщі зазнають збитків через відсутність зерна з України.

✅ Незважаючи на політичні складнощі в торговельних угодах, очевидно, що запровадження нових умов торгівлі є важливим кроком для розвитку українського експорту в Європу. Для України це вагомий сигнал про поглиблення інтеграції до ЄС.

🔎 Стежимо за новинами
____________________________________________________________

ЕС возможно будет судиться с Польшей, Венгрией и Словакией

🇪🇺 Еврокомиссия не исключает возможность судебного иска против Польши, Венгрии и Словакии, которые сохраняют односторонние запреты на импорт украинских товаров. После вступления в силу обновленного торгового соглашения ЕС с Украиной три страны открыто игнорируют попытки восстановить торговые отношения.

🌱 Запреты, касающиеся украинского зерна и других сельскохозяйственных продуктов, нарушают правила единого рынка ЕС. Заместитель спикера Еврокомиссии Олоф Гилл отметил, что исполнительный орган Европейского союза ведет переговоры с правительствами этих стран, так как национальные ограничения не имеют оправдания.

‼️ Напомним, что ещё в июле вице-премьер-министр Польши Владислав Косиняк-Камыш заявлял, что Польша не исключает возможности снова ввести национальный запрет на импорт украинской сельскохозяйственной продукции в случае необходимости. При этом транспортные компании, порты и перегрузочные терминалы Польши терпят убытки из-за отсутствия зерна из Украины.

✅ Несмотря на политические сложности в торговых соглашениях, очевидно, что введение новых условий торговли - важный шаг для развития украинского экспорта в Европу. Для Украины это весомый сигнал об углублении интеграции в ЕС.

🔎 Следим за новостями

#Україна #єс

Читати далі

Україна скоротила експорт зернових – близько 10 млн тонн

🇪🇺 Поки нова торгівельна угода між ЕС і Україною набирає обертів, а Україна очікує результат від покращення умов для експорту сільськогосподарської продукції, Міністерство аграрної політики та продовольства України інформує про об’єми експорту за минулий період.

🌱 Станом на 7 листопада у 2025/26 МР Україна експортувала 9 млн 869 тис. тонн зернових та зернобобових культур, що на 5 млн 201 тис. тонн або на 34,5% менше, ніж минулого року.

🔸 Експорт пшениці - 6 млн 411 тис. тонн, (на 1 млн 522 тис. тонн або на 19,1% менше, ніж торік).
🔸 Експорт ячменю - 1 млн 131 тис. тонн (на 33,7% менше ніж за аналогічний період минулого року).
🔸 Експорт кукурудзи - 2 млн 150 тис. тонн (на 58,2% менше, ніж торік).
🔸 Жито – 0,2 тис. тонн.

🚚 Також за кордон відвантажено 22,2 тис. тонн борошна, або 29,6 тис. тонн в перерахунку на зерно. Це на 4,0 тис. тонн або на 10,8% менше, ніж минулого року.

🔎 Стежимо за новинами
____________________________________________________________

Украина сократила экспорт зерновых – около 10 млн тонн

🇪🇺 В то время как новое торговое соглашение между ЕС и Украиной набирает обороты, а Украина ожидает результата от улучшения условий для экспорта сельскохозяйственной продукции, Министерство аграрной политики и продовольствия Украины информирует об объемах экспорта за прошлый период.

🌱 По состоянию на 7 ноября в 2025/26 МГ Украина экспортировала 9 млн 869 тыс. тонн зерновых и зернобобовых культур, что на 5 млн 201 тыс. тонн или на 34,5% меньше, чем в прошлом году.

🔸 Экспорт пшеницы - 6 млн 411 тыс. тонн (на 1 млн 522 тыс. тонн или на 19,1% меньше, чем в прошлом году).
🔸 Экспорт ячменя - 1 млн 131 тыс. тонн (на 33,7% меньше, чем за аналогичный период прошлого года).
🔸 Экспорт кукурузы - 2 млн 150 тыс. тонн (на 58,2% меньше, чем в прошлом году).
🔸 Рожь - 0,2 тыс. тонн.

🚚 Также за границу отгружено 22,2 тыс. тонн муки, или 29,6 тыс. тонн в пересчете на зерно. Это на 4,0 тыс. тонн или на 10,8% меньше, чем в прошлом году.

🔎 Следим за новостями

#Україна #зернові #експорт

Читати далі

Розширення двосторонньої співпраці між Швецією та Україною

🇸🇪 Україна та Швеція поглиблюють економічне партнерство - йдеться на сайті Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. 5 листопада 2025 року урядова делегація України здійснила візит до Швеції, де обговорювали партнерство у базових секторах, таких як енергетика, інфраструктура, ІТ та інновації, оборона, логістика, охорона здоров’я та агропереробка.

🤝 Під час робочого візиту відбулися низка важливих подій: зустрічі з Міністром міжнародного розвитку та зовнішньої торгівлі Швеції Бенджаміном Дусою, Державними секретарями з питань клімату, ЄС, розвитку сільських територій та інфраструктури, а також з керівниками ключових промислових, фінансових і експортних організацій. Також відбулися зустрічі в рамках круглого столу по розширенню співпраці у сфері публічно-приватного партнерства та приватизації.

💼 З Міністром міжнародного розвитку та зовнішньої торгівлі Швеції була обговорена співпраця в межах ініціативи «Промисловий Рамштайн». «Промисловий Рамштайн» - коаліція міжнародних партнерів, що допомагає отримувати обладнання, необхідне для виробничої діяльності, на вигідних умовах задля підтримки українських виробників, а також сприяє відновленню промислових потужностей і зниженню ризиків для бізнесу.

✅ Кульмінацією візиту стало підписання Меморандуму про взаєморозуміння між UkraineInvest та Business Sweden. Ця подія спрямована на залучення шведського бізнесу до інфраструктурних і промислових проектів, зміцнення двосторонньої співпраці, обмін аналітикою та спільну підтримку інвесторів, зацікавлених у проектах відбудови України.

🔎 Стежимо за новинами
____________________________________________________________

Расширение двустороннего сотрудничества между Швецией и Украиной

🇸🇪 Украина и Швеция углубляют экономическое партнерство - говорится на сайте Министерства экономики, экологии и сельского хозяйства Украины. 5 ноября 2025 года делегация официальных лиц и бизнесменов Украины посетила Швецию, где обсуждала партнерство в базовых секторах, таких как энергетика, инфраструктура, ИТ и инновации, оборона, логистика, здравоохранение и агропереработка.

🤝 Во время рабочего визита состоялся ряд важных событий: встречи с министром международного развития и внешней торговли Швеции Бенджамином Дусой, государственными секретарями по вопросам климата, ЕС, развития сельских территорий и инфраструктуры, а также с руководителями ключевых промышленных, финансовых и экспортных организаций. Также состоялись встречи в рамках круглого стола по расширению сотрудничества в сфере публично-частного партнерства и приватизации.

💼 С министром международного развития и внешней торговли Швеции было обсуждено сотрудничество в рамках инициативы «Промышленный Рамштайн». «Промышленный Рамштайн» — коалиция международных партнеров, которая помогает получать оборудование, необходимое для производственной деятельности, на выгодных условиях для поддержки украинских производителей, а также способствует восстановлению промышленных мощностей и снижению рисков для бизнеса.

✅ Кульминацией визита стало подписание Меморандума о взаимопонимании между UkraineInvest и Business Sweden. Это событие направлено на привлечение шведского бизнеса к инфраструктурным и промышленным проектам, укрепление двустороннего сотрудничества, обмен аналитикой и совместную поддержку инвесторов, заинтересованных в проектах восстановления Украины.

🔎 Следим за новостями

#Україна #Швеція

Читати далі

Три доби Одещина знаходиться під постійними повітряними атаками

😰 Вже 3 доби Одеса і Одеська область знаходяться під загрозою ворожих повітряних атак. 10-12 листопада на Одещині тривога пролунала 22 рази. Загальна кількість часу повітряних тривог під масованим роєм дронових атак за три останніх дні – 28 годин.

🙏 Дякуємо ППО. Тримаємось! Працюємо! Віримо в нашу Україну!

🔎 Стежимо за новинами
____________________________________________________________

Трое суток Одесская область находится под постоянными воздушными атаками

😰 Уже 3 суток Одесса и Одесская область находятся под угрозой вражеских воздушных атак. 10-12 ноября в Одесской области тревога прозвучала 22 раза. Общий период воздушных тревог под массированным роем дроновых атак за последних три дня – 28 часов.

🙏 Спасибо ПВО. Держимся! Работаем! Верим в нашу Украину!

🔎 Следим за новостями

#тривога #Одеса #Україна

Читати далі

Еліксир життя та довголіття: ТОП-5 круп та рецепти

🥦 Незважаючи на сучасні тренди здорового способу життя, хворобою століття визнано серцево-судинні захворювання (ССЗ). Вони є основною причиною інвалідності та передчасної смерті. У Європейському Союзі в середньому щодня від ССЗ вмирають 10 000 чоловік. Кількість смертей по висновку ВООЗ обумовлена високим рівнем «поганого» холестерину. Це холестерин ліпопротеїнів низької густини. Небезпека цієї хвороби ще й у тому, що люди навіть не здогадуються про розвиток у них атеросклерозу.

🍜 Найкращим захистом від хвороби є профілактика. Для поліпшення стану судин є відмінне рішення - це корисне харчування, до якого раніше багато хто ставився дуже скептично. Так, судини можна відновити! Доступний, відносно дешевий і при цьому смачний засіб для цього – каша, і в цій статті ми представимо ТОП-5 каш, які стануть вашим корисним та смачним провідником до здорового довголіття.

🔻 1 місце – гречана каша. Дослідження показують, що у людей, які регулярно вживають кашу з гречаної крупи, спостерігається зниження рівня холестерину, тригліцеридів та глюкози в крові. Дієта, багата на гречку, знижує ризик розвитку серцево-судинних захворювань та атеросклерозу на 30%. Правильно приготовлена гречана каша робить судини гладкими і не дає шансу холестерину.

🔻 2 місце – вівсянка. Вівсяна каша небагатьом поступається гречці за цілющими властивостями...

⏩ Читати далі
_________________________

Эликсир жизни и долголетия: ТОП-5 круп и рецепты

🥦 Несмотря на современные тренды здорового образа жизни, болезнью века признаны сердечно-сосудистые заболевания (ССЗ). Они являются основной причиной инвалидности и преждевременной смерти. В Европейском союзе в среднем каждый день от ССЗ умирают 10 000 человек. Количество летальных исходов по заключению ВОЗ обусловлено высоким уровнем «плохого» холестерина. Это холестерин липопротеинов низкой плотности. Опасность этой болезни ещё и в том, что люди даже не догадываются о развитии у них атеросклероза.

🍜 Наилучшей защитой от болезни является профилактика. Для улучшения состояния сосудов есть отличное решение – это полезное питание, к которому раньше многие относились весьма скептически. Да, сосуды можно восстановить! Доступное, относительно дешёвое и при этом вкусное средство для этого - каша, и в этой статье мы представим ТОП-5 каш, которые станут вашим полезным и вкусным проводником к здоровому долголетию.

🔻 1 место - гречневая каша. Исследования показывают, что у людей, регулярно употребляющих кашу из гречневой крупы, наблюдается снижение уровня холестерина, триглицеридов и глюкозы в крови. Диета, богатая гречкой, снижает риск развития сердечно-сосудистых заболеваний и атеросклероза на 30%. Правильно приготовленная гречневая каша делает сосуды гладкими и не дает холестерину шанса. Мы привыкли просто варить гречку на медленном огне.

🔻 2 место – овсянка. Овсяная каша не многим уступает гречке по целебным свойствам...

⏩ Читать дальше

#зернові #каші

Тривога на Одещині вже триває понад 6 годин

⚠️ 21 листопада. Тривога на Одещині вже триває понад 6 годин. Місто та область під атакою ворожих «шахедів». ППО працює і захищає. Але в місті є пошкодження. Одесити тримаються і на різних мовах бажають ворогам всього «ненайкращого».

🇺🇦 Слава Україні!
____________

Тревога в Одесской области продолжается уже более 6 часов

⚠️ 21 ноября. Тревога в Одесской области продолжается уже более 6 часов. Город и область под атакой вражеских БПЛА - «шахидов». ПВО работает и защищает. Но в городе есть и повреждения. Одесситы держатся и на разных языках желают врагам всего «не самого лучшего».

🇺🇦 Слава Украине!

#тривога #Одеса #Україна

Читати далі

Казахстан істотно нарощує експорт агропродукції

🇰🇿 За підсумками минулого маркетингового року очевидно, що Казахстан нарощує експорт базових категорій агропродукції. За 2024/25 МР експорт основних зернових і олійних культур, а також продуктів їх переробки оцінюється в 17,4 млн тонн (на 47% перевищує показник попереднього сезону). Зокрема, експорт зернових зріс до 15 млн тонн (на 48%), а експорт олійних і продуктів переробки збільшився до 2,4 млн тонн (на 41%).

🇺🇿 Найвагоміший імпортер агропромислової продукції з Казахстану — Узбекистан. За підсумками 2024/25 МР Узбекистан імпортував понад 4,6 млн тонн казахстанського зерна та продуктів переробки, що склало більш ніж 30% від загального обсягу поставок з Казахстану.

🌱 Основний експортований продукт – пшениця. Казахстан продовжує зміцнювати свої позиції на світовому ринку пшениці. Її частка в загальному експорті зернових і олійних склала близько 48% за останні три сезони. Друге і третє місця відповідно займають продукти переробки – кормове борошно і пшеничне борошно...

⏩ Читати далі
____________________________________________________________

Казахстан существенно наращивает экспорт агропродукции

🇰🇿 По итогам прошедшего маркетингового года очевидно - Казахстан наращивает экспорт базовых категорий агропродукции. За 2024/25 МГ экспорт основных зерновых и масличных культур, а также продуктов их переработки оценивается в 17,4 млн тонн (на 47% превышает показатель предыдущего сезона). В частности, экспорт зерновых вырос до 15 млн тонн (на 48%), а экспорт масличных и продуктов переработки увеличился до 2,4 млн тонн (на 41%).

🇺🇿 Ключевой импортер агропромышленной продукции из Казахстана - Узбекистан. По итогам 2024/25 МГ Узбекистан импортировал более 4,6 млн тонн казахстанского зерна и продуктов переработки, что составило более 30% от общего объема поставок из Казахстана.

🌱 Основной экспортируемый продукт – пшеница. Казахстан продолжает укреплять свои позиции на мировом рынке пшеницы. Её доля в общем экспорте зерновых и масличных составила около 48% за последние три сезона. Второе и третье места соответственно занимают продукты переработки – кормовая мука и пшеничная мука...

⏩ Читать дальше

#Казахстан #зернові #експорт

Гречаний хліб набуває популярності

🍞 Гречаний хліб поступово витісняє традиційний пшеничний на українському ринку. І це пов’язано не лише з кліматичними змінами, що впливають на врожай, не зі зменшенням посівних земель під пшеницю через війну, або зі смаковими вподобаннями. Ця тенденція пов’язана з турботою про здоров’я. Тому що гречаний хліб - дуже корисний!

📈 На світовому ринку попит на цей хліб також зростає. Ще років 20 тому про гречаний хліб майже ніхто не знав. 7-8 років назад він вважався «делікатесом», а зараз він на прилавках майже у кожному супермаркеті. Принаймні у 2024–2025 роках частка безпшеничного хліба, в тому числі гречаного, на ринку зросла на 15–20%. І зараз попит на нього продовжує зростати. Тож традиційному найбільш популярному пшеничному хлібу з’являється альтернатива.

❗️ Про користь гречаного хліба читайте тут.

📖 Читати далі
____________________________________________________________

Гречневый хлеб завоевывает популярность

🍞 Гречневый хлеб постепенно вытесняет традиционный пшеничный на украинском рынке. И это связано не только с климатическими изменениями, которые влияют на урожай, не с уменьшением посевных земель под пшеницу из-за войны, или со вкусовыми предпочтениями. Эта тенденция связана с заботой о здоровье. Потому что гречневый хлеб - очень полезен!

📈 На мировом рынке спрос на этот хлеб также растет. Еще 20 лет назад о гречневом хлебе почти никто не знал. 7-8 лет назад он считался «деликатесом», а сейчас он на прилавках почти в каждом супермаркете. По крайней мере, в 2024–2025 годах доля безпшеничного хлеба, в том числе гречневого, на рынке выросла на 15–20%. И сейчас спрос на него продолжает расти. Таким образом, традиционному наиболее популярному пшеничному хлебу появляется альтернатива.

❗️О пользе гречневого хлеба читайте тут.

📖 Читать дальше

#Україна #зернові #хліб

Поради зернопереробникам: ТОП-5 обладнання

⚙️ Досвідчені зернопереробники знають – щоб досягти бездоганної якості продукції, необхідно своєчасно подбати про сучасне технологічне обладнання на виробництві. Основні завдання виробників круп, пластівців та борошна: висока якість кінцевого продукту, можливість розширення асортименту, ефективні показники виходу готової продукції за мінімального електроспоживання.

⚡️ ТОП-5 актуального якісного обладнання для переробки зерна:

1️⃣ Лущильно-горохокольна машина. Ця машина не має аналогів, тому стала бездоганним та незамінним обладнанням для виробництва горохової крупи. Перша машина була виготовлена у 2016 році. За 9 років горохоколка була двічі вдосконалена, близько сотні одиниць обладнання було поставлено та введено в експлуатацію на крупозаводах як в Україні, так і за її межами. По праву вважається найефективнішою машиною переробки гороху в крупу з дуже високим виходом готової продукції.

2️⃣ Лущильник абразивний для бобових ЛАБ-1,5. Це нова ексклюзивна машина 2024 року, призначена для лущення бобових культур (чечевиця, нут, люпин, соя та інші).

3️⃣ Пропарювач ПЗ-1. Пропарювачі грають ключову роль процесі гідротермічної обробки зерна (ГТО). Така обробка зерна надлишковим тиском водяної насиченої пари покращує технологічні властивості зерна, створює оптимальні умови для переробки зерна та для отримання круп, що відповідають найвищим вимогам за своєю поживною цінністю....

✅ Читати далі
_________________________

Советы зернопереработчикам: ТОП-5 оборудования

⚙️ Опытные зернопереработчики знают - чтобы добиться безупречного качества продукции, необходимо своевременно позаботиться о современном технологическом оборудовании на производстве. Основные задачи производителей круп, хлопьев и муки: высокое качество конечного продукта, возможность расширения ассортимента, эффективные показатели выхода готовой продукции при минимальном электропотреблении.

⚡️ ТОП-5 актуального качественного оборудования для переработки зерна:

1️⃣ Шелушильно-горохокольная машина. Эта машина не имеет аналогов, поэтому стала безупречным и незаменимым оборудованием для производства гороховой крупы. Первая машина была изготовлена в 2016 году. За 9 лет горохоколка была дважды усовершенствована, около сотни единиц оборудования было поставлено и введено в эксплуатацию на крупозаводах как в Украине, так и за её пределами. По праву считается самой эффективной машиной переработки гороха в крупу с очень высоким выходом готовой продукции.

2️⃣ Шелушитель абразивный для бобовых ЛАБ-1,5. Это новая эксклюзивная машина 2024 года, предназначенная для шелушения бобовых культур (чечевица, нут, люпин, соя и другие).

3️⃣ Пропариватель ПЗ-1. Пропариватели играют ключевую роль в процессе гидротермической обработки зерна (ГТО). Такая обработка зерна избыточным давлением водяного насыщенного пара улучшает технологические свойства зерна, создает оптимальные условия для переработки зерна и для получения круп, отвечающих наивысшим требованиям по своей питательной ценности....

✅ Читать дальше

#зернові #обладнання #новини

Користь гороху та нові можливості: біоклей з гороху

🫛 Харчова цінність гороху прирівнюється до цінності пшениці. Насіння гороху в середньому містить близько 25% протеїну, і цей білок засвоюється навіть краще, ніж білок пшениці. Тому горохова крупа стає все більш популярною в нашому раціоні, а горохове борошно входить до складу багатьох концентрованих комбікормів. Також горох — багате джерело клітковини і містить її близько 65%.

⚙️ Сьогодні глибока переробка культури зробила крок вперед і змогла досягти наступної мети – виробництво біоклею з гороху! Таке виробництво стартувало в Житомирській області в індустріальному парку «Коростень». Заступник голови парламентського Комітету з економічного розвитку Дмитро Кисилевський зазначив на своїй сторінці у Facebook:

«Старт виробництва біоклею - без перебільшення сенсаційна новина для українського аграрного сектору»

✅ Рішення про виробництво біоклею було на поверхні. В епоху так званої «екологічної безпеки» біоклей стане чудовою альтернативою хімічним клеям для потреб виробництва деревʼяних екоплит для потреб будівельної та меблевої галузей. Загальний обсяг інвестицій у цей проект — 40 млн Євро. Проектна потужність нового заводу становить 3 тис. т біоклею на місяць. Планові обсяги виробництва екоплити — 20 тисяч кубометрів на місяць. 90% екоплит планують експортувати.

‼️ Кисилевський також говорить про те, що потреба нового виробництва — 1 млн т гороху на рік, а це... далі читайте тут.
____________________________________________________________

Польза гороха и новые возможности: биоклей из гороха

🫛 Пищевая ценность гороха приравнивается к ценности пшеницы. Семена гороха в среднем содержат около 25% протеина, и этот белок усваивается даже лучше, чем белок пшеницы. Поэтому гороховая крупа становится всё более популярна в нашем рационе, а гороховая мука входит в состав многих концентрированных комбикормов. Также горох — богатый источник клетчатки и содержит его около 65%.

⚙️ Сегодня глубокая переработка культуры шагнула дальше и смогла достичь следующей цели – производство биоклея из гороха! Такое производство стартовало в Житомирской области в индустриальном парке "Коростень". Заместитель председателя парламентского Комитета по экономическому развитию Дмитрий Кисилевский отметил на своей странице в Фейсбуке:

«Старт производства биоклея - без преувеличения сенсационная новость для украинского аграрного сектора»

✅ Решение производства биоклея лежало на поверхности. В эпоху так называемой «экологической безопасности» биоклей станет отличной альтернативой химическим клеям в производстве деревянных экоплит для нужд строительной и мебельной отраслей. Общий объём инвестиций в этот проект - 40 млн Евро. Проектная мощность нового завода составляет 3 тыс. т биоклея в месяц. Плановые объемы производства экоплит — 20 тыс. кубометров в месяц. 90% экоплит планируют экспортировать.

‼️ Кисилевский также говорит о том, что потребность нового производства составляет 1 млн тонн гороха в год, а это... дальше читайте тут.

📖 Читати далі

#Україна #бобові #горох #виробництво

‼️ Мільярдні інвестиції в переробку зерна в Казахстані

⚠️ Стало відомо про кілька глобальних проектів глибокої переробки зерна, які плануються до запуску в Казахстані. Інвестори – компанії Китаю, Угорщини, Туреччини, Кувейту.

⚙️ В Акмолинської області обговорюється агропромисловий проект з глибокої переробки зерна спільно з великою китайською корпорацією East Hope Group. Проект передбачає два етапи розвитку. Перший етап з інвестиціями $20 млн - організація виробництва комбікормів та зерносушильного обладнання. Другий етап - розширення до повної глибокої переробки зерна, включаючи виробництво амінокислот та інших високотехнологічних похідних. Загальний обсяг інвестицій на цьому етапі досягне $500 млн. Загальна потужність підприємства становитиме 300 тис. тон переробленої пшениці на рік.

🌱 В Акмолинській області Казахстану компанія Hopefull Grain & Oil Group з Китаю вкладе $1,5 млрд у будівництво заводу з глибокої переробки зерна. Проект передбачає два етапи. На першому буде побудована ТЕЦ для вироблення відновлюваної енергії. На другому етапі передбачається запуск заводу з глибокої переробки зерна, орієнтованого на виробництво лимонної кислоти, глюкозно-фруктозних сиропів, біоетанолу, а також кормових і білкових концентратів.

‼️ Крім того, до 2028 року планується запуск таких проектів:

🔸 Проект «Fufeng Group Company Limited» (Китай) у Жамбилській області — переробка 1 млн тонн кукурудзи на рік, випуск крохмалю та амінокислот.
🔸Проект «Dalian Hesheng Holdings Group Co., Ltd» (Китай) в Акмолинській області планує переробку 1 млн тонн пшениці на рік з випуском глютамінової кислоти, лізину, треоніну, полімолочної кислоти та біопластику.
🔸Проект «CITIC CONSTRUCTION CO. LTD» (Китай) в Костанайській області Казахстану — переробка до 1 млн тонн зерна на рік (поетапно). Вироблена продукція:

... далі читайте тут.
____________________________________________________________

‼️ Миллиардные инвестиции в переработку зерна в Казахстане

⚠️ Стало известно о нескольких глобальных проектах глубокой переработки зерна, которые планируются к запуску в Казахстане. Инвесторы – компании Китая, Венгрии, Турции, Кувейта.

⚙️ В Акмолинсокй области обсуждается агропромышленный проект по глубокой переработке зерна совместно с крупной китайской корпорацией East Hope Group. Проект предусматривает два этапа развития. Первый этап предполагает инвестиции в $20 млн. и организацию производства комбикормов и зерносушильного оборудования. Второй этап - расширение до полной глубокой переработки зерна, включая производство аминокислот и других высокотехнологичных производных. Общий объём инвестиций на этом этапе достигнет $500 млн. Общая мощность предприятия составит 300 тыс. тонн переработанной пшеницы в год.

🌱 В Акмолинской области Казахстана компания Hopefull Grain & Oil Group из Китая вложит $1,5 млрд в строительство завода по глубокой переработке зерна. Проект предусматривает два этапа. На первом будет построена ТЭЦ для выработки возобновляемой энергии. На втором тапе предполагается запуск завода по глубокой переработке зерна, ориентированный на производство лимонной кислоты, глюкозно-фруктозных сиропов, биоэтанола, а также кормовых и белковых концентратов.

‼️ Кроме того, до 2028 года планируются запуски следующих проектов:

🔸 Проект «Fufeng Group Company Limited» (Китай) в Жамбылской области — переработка 1 млн тонн кукурузы в год, выпуск крахмала и аминокислот.
🔸Проект «Dalian Hesheng Holdings Group Co., Ltd» (Китай) в Акмолинской области планирует переработку 1 млн тонн пшеницы в год с выпуском глютаминовой кислоты, лизина, треонина, полимолочной кислоты и биопластика.
🔸 «CITIC CONSTRUCTION CO. LTD» (Китай) в Костанайскй области Казахстана — переработка до 1 млн тонн зерна в год (поэтапно). Производимая продукция: ... дальше читайте тут.

📖 Читати повністю

#Казахстан #зернові #крупозаводи #виробництво

😯 Румунія ризикує втратити обсяги експорту соняшникової олії. Загальні тенденції світового ринку

🌻 Румунія ризикує втратити свою частку ринку соняшникової олії і буде змушена повернутися до експорту соняшникового насіння, оскільки конкуренція між місцевими переробниками та експортерами загострюється.

📈 Попит і високі ціни на насіння соняшнику мотивують постачання насіння на зовнішні ринки, тим самим обмежуючи високий потенціал місцевих переробних потужностей і екстракційних заводів. Таким чином, румунські переробники можуть зіткнутися з дефіцитом соняшнику на внутрішньому ринку. У минулому сезоні обсяги експорту соняшникової олії вже скоротилися і Румунія втратила деякі нові експортні напрямки.

‼️ Аналітики фіксують і загальні зміни у світовій структурі експортних потоків соняшникової олії. У той час як Європа і Причорноморський регіон зіткнулися зі скороченням виробництва, Аргентина нарощує рекордні обсяги експорту. Наприклад, за січень-жовтень 2025 року експорт соняшникової олії з Аргентини досяг максимуму - 1,36 млн тонн.

⚠️ Ключова проблема ЄС і Чорноморського регіону — гострий дефіцит сировини для переробних підприємств. Оцінки врожаю соняшнику в цих регіонах... читати далі.
____________________________________________________________

😯 Румыния рискует потерять объёмы экспорта подсолнечного масла. Общие тенденции мирового рынка

🌻 Румыния рискует потерять свою долю рынка подсолнечного масла и будет вынуждена вернуться к экспорту подсолнечных семян, так как конкуренции между местными переработчиками и экспортерами обостряется.

📈 Cпрос и высокие цены на семена подсолнечника мотивируют поставку семян на внешние рынки, тем самым ограничивая высокий потенциал местных перерабатывающих мощностей и экстракционных заводов. Таким образом румынские переработчики могут столкнуться с дефицитом подсолнечника на внутреннем рынке. В прошлом сезоне объемы экспорта подсолнечного масла уже сократились, и Румыния потеряла некоторые новые экспортные направления.

‼️ Аналитики фиксируют и общие изменения в мировой структуре экспортных потоков подсолнечного масла. В то время как Европа и Причерноморский регион столкнулись с сокращением производства, Аргентина наращивает рекордные объемы экспорта. Например, за январь-октябрь 2025 года экспорт подсолнечного масла из Аргентины достиг максимума - 1,36 млн тонн.

⚠️ Ключевая проблема ЕС и Черноморского региона — острый дефицит сырья для перерабатывающих предприятий. Оценки урожая подсолнечника в этих регионах... читать дальше.

📖 Читати повністю

#Румунія #новини #олія #соняшник

Експорт цільного гороху або переробленого на крупу – що вигідніше?

🇺🇦 Сьогодні Україна посідає шосте-сьоме місце серед світових експортерів гороху, хоча до початку повномасштабної війни входила до трійки лідерів світового ринку. Основні напрямки поставок - Туреччина, Індія, Італія, ОАЕ. Більш того, в березні цього року Україна офіційно отримала дозвіл на експорт гороху до Китаю. Здебільшого імпортери купують цілий горох і переробляють його на колотий на своїх виробничих потужностях.

🫛 Конкуруючі між собою трейдери та переробники ведуть довічні дискусії: що вигідніше продавати – горох колотий або вже перероблений на крупу (колотий на дві сім'ядолі)? Звичайно, для України більш маржинально виробляти горохову крупу і вигідно експортувати як товар з високою доданою вартістю. Тим більше, що в Україні з'являються нові модернізовані технологічні машини для переробки гороху і нові підприємства для глибокої переробки продукту.

🚚 В Україні цього року зібрано 626 тис. т гороху, що на третину більше, ніж торік. До війни внутрішнє споживання гороху становило 65-75 тис. тонн, зараз воно майже вдвічі менше. Різниця йде на експорт. Ціна гороху на внутрішньому ринку України коливається в межах 11-14 тис. грн за тонну.

📖 Читати далі
____________________________________________________________

Экспорт цельного гороха или переработанного в крупу – что выгоднее?

🇺🇦 Сегодня Украина занимает шестое-седьмое место среди мировых экспортеров гороха, хотя до начала полномасштабной войны входила в тройку лидеров мирового рынка. Основные направления поставок - Турция, Индия, Италия, ОАЭ. Более того, в марте этого года Украина официально получила разрешение на экспорт гороха в Китай. В большей степени импортёры покупают целый горох и перерабатывают его на колотый на своих производственных мощностях.

🫛 Конкурирующие трейдеры и переработчики ведут извечные дискуссии – что выгоднее продавать – горох колотый или уже переработанный в крупу (колотый на две семядоли)? Конечно более маржинально для Украины производить гороховую крупу и выгодно экспортировать товар с высокой добавленной стоимостью. Тем более в Украине появляются новые модернизированные технологические машины для переработки гороха и новые предприятия для глубокой переработки продукта.

🚚 В Украине в этом году собрано 626 тыс. т. гороха, что на треть больше, чем в прошлом году. До войны внутреннее потребление гороха составляло 65-75 тыс. тонн, сейчас оно почти вдвое меньше. Разница идет на экспорт. Цена гороха на внутреннем рынке Украины колеблется в пределах 11–14 тыс. грн/т.

📖 Читать дальше

#Україна #зернові #горох #експорт

Зустріч топових керівників бізнесу з Послом Республіки Казахстан

📆 04 грудня в Києві відбулася зустріч між Надзвичайним та Повноважним Послом Республіки Казахстан в Україні Барлибаєвим Толежаном Турсуновичем та членами Асоціації «Укрмашбуд» на чолі з Головою ради - Саченко Володимиром Іллічем. В тому числі на заході приймав участь генеральний директор НВО «АГРО-СІМО-МАШБУД» Бабич Михайло Борисович. Мета зустрічі - налагоджування нових взаємовигідних зовнішніх торгівельних відношень, обговорення договорів про наміри щодо постачання технологічного обладнання та іншої продукції і створення спільних виробництв в перспективі. Також були розглянуті теми формування та зміцнення виробничо-логістичних ланцюгів між Україною та Казахстаном.

🇰🇿 Взагалі українсько-казахстанські економічні відносини мають виражену позитивну динаміку. Щодо компанії «АГРО-СІМО-МАШБУД» - будучи локомотивом у проектуванні та організації крупозаводів під ключ, протягом останніх 15 років компанія постачає обладнання для крупозаводів ваговим гравцям агроринку Казахстану і лідерам зернопереробної промисловості.

💼 Пан Посол відмітив велику зацікавленість бізнесу Казахстану в машинобудівній продукції українських виробників. Він відмітив, що серед країн Центральної Азії Казахстан залишається безперечним економічним лідером і стратегічним партнером для України. І сьогодні Казахстан підтверджує готовність до розвитку співпраці з Україною у сферах, що становлять взаємний інтерес.

📖 Читати далі
____________________________________________________________

Встреча топовых руководителей бизнеса с Послом Республики Казахстан

📆 4 декабря в Киеве состоялась встреча между Чрезвычайным и Полномочным Послом Республики Казахстан в Украине Барлыбаевым Толежаном Турсуновичем и членами Ассоциации «Укрмашбуд» во главе с Председателем совета - Саченко Владимиром Ильичем. В том числе в мероприятии принял участие генеральный директор НПО «АГРО-СІМО-МАШБУД» Бабич Михаил Борисович. Цель встречи - налаживание новых взаимовыгодных внешних торговых отношений, обсуждение договоров о намерениях по поставке технологического оборудования и другой продукции и создание совместных предприятий в перспективе. Также были рассмотрены темы формирования и укрепления производственно-логистических цепочек между Украиной и Казахстаном.

🇰🇿 В целом украинско-казахстанские экономические отношения имеют выраженную положительную динамику. Что касается компании «АГРО-СІМО-МАШБУД» - являясь локомотивом в проектировании и организации крупозаводов под ключ, в течение последних 15 лет компания поставляет оборудование для крупозаводов весовым игрокам агрорынка Казахстана и лидерам зерноперерабатывающей промышленности.

💼 Господин Посол отметил большой интерес бизнеса Казахстана к машиностроительной продукции украинских производителей. Он отметил, что среди стран Центральной Азии Казахстан остается бесспорным экономическим лидером и стратегическим партнером для Украины. И сегодня Казахстан подтверждает готовность к развитию сотрудничества с Украиной в сферах, представляющих взаимный интерес.

📖 Читать дальше

#новини #Україна #Казахстан

У Казахстані прогнозується зниження виробництва пшениці на користь більш прибуткових культур

🌱 Виробництво пшениці в Казахстані в 2025/26 МР буде нижчим, ніж очікувалося - на 1 млн т менше, ніж минулого року. Причини дві: фермери перейшли на більш прибуткові олійні культури і несприятливі погодні умови.

🇰🇿 В той же час у Казахстані значно збільшилася кількість виробництв кормових сумішей. Це пов’язано зі зростанням попиту з боку Китаю. Казахстанські та китайські інвестори відкривають нові заводи майже щомісяця. Лише на початок липня 2025 року було зареєстровано 76 компаній з виробництва пшеничних кормових сумішей і 67 компаній з виробництва ячмінних сумішей для експорту до Китаю.

🚚 У зв’язку із прогнозованим зниженням виробництва пшениці її експорт зменшиться до 8,6 млн т, що на 1,6 млн т менше порівняно з попереднім роком. Для довідки, з травня по вересень Казахстан відправив 17 тис. т пшениці до В’єтнаму. А у вересні стало відомо про першу в історії поставку 50 т пшеничного борошна до США (Нью-Йорк). Також продовжується експорт пшениці до Китаю, але у 2024–2025 МР показники різко зменшилися. На відміну від пшениці, експорт пшеничних і ячмінних кормових сумішей до Китаю за останній рік значно зріс через... далі читайте тут.

📖 Читати далі
____________________________________________________________

В Казахстане прогнозируется снижение производства пшеницы в пользу более прибыльных культур

🌱 Производство пшеницы в Казахстане в 2025/26 МГ будет ниже, чем ожидалось — на 1 млн т меньше, чем в прошлом году. Причины две: фермеры перешли на более прибыльные масличные культуры и неблагоприятные погодные условия.

🇰🇿 В то же время в Казахстане значительно увеличилось количество производств кормовых смесей. Это связано с ростом спроса со стороны Китая. Казахстанские и китайские инвесторы открывают новые заводы почти ежемесячно. Только на начало июля 2025 года было зарегистрировано 76 компаний по производству пшеничных кормовых смесей и 67 компаний по производству ячменных смесей для экспорта в Китай.

🚚 В связи с прогнозируемым снижением производства пшеницы, ее экспорт сократится до 8,6 млн т, что на 1,6 млн т меньше по сравнению с предыдущим годом. Для справки, с мая по сентябрь Казахстан отправил 17 тыс. т пшеницы во Вьетнам. А в сентябре стало известно о первой в истории поставке 50 т пшеничной муки в США (Нью-Йорк). Также продолжается экспорт пшеницы в Китай, но в 2024–2025 МГ показатели резко снизились. В отличие от пшеницы, экспорт пшеничных и ячменных кормовых смесей в Китай за последний год значительно вырос благодаря... читать дальше тут.

📖 Читать дальше

#Казахстан #зернові #новини

Єврокомісія оновила заходи для контролю за продуктами харчування, тваринами та рослинною продукцією, що ввозяться до ЄС

🇪🇺 Європейська комісія опублікувала оновлений пакет заходів для контролю за продуктами сільського господарства та продовольчої сфери. Оголошені заходи відповідають зобов'язанню, закріпленому в «Баченні розвитку сільського господарства та продовольчої сфери» і мають на меті значно розширити та посилити контроль щоб підтримати високий рівень безпеки харчових продуктів для громадян ЄС і забезпечити рівні умови для виробників.

📆 Заплановано збільшення на 50% кількості аудитів країн, що не входять до ЄС, протягом наступних двох років, при цьому зберігаючи наявні рівні контролю в межах ЄС. Кількість аудитів європейських прикордонних контрольних пунктів збільшиться на 33% з метою перевірки того, чи проводять держави-члени інспекції відповідно до вимог ЄС. Комісія також планує більш ретельний моніторинг товарів та країн, що не відповідають вимогам, з необхідним коригуванням частоти перевірок, і буде підтримувати держави-члени у впровадженні додаткових заходів контролю.

‼️ Буде створено спеціальну робочу групу ЄС для підвищення ефективності перевірок імпорту, з акцентом на залишки пестицидів (особливо небезпечні пестициди заборонені в ЄС, відповідно до нещодавно оновлених міжнародних стандартів), безпеку харчових продуктів і кормів та добробут тварин. Також розглядаються скоординовані заходи ЄС із моніторингу конкретних імпортованих продуктів.

✅ Програма передбачає навчання близько 500 співробітників національних органів влади з питань офіційного контролю в рамках спеціальної програми ЄС.

🔎 Стежимо за новинами

📖 Читати далі
____________________________________________________________

Еврокомиссия обновила меры по контролю за продуктами питания, животными и растительной продукцией, ввозимыми в ЕС

🇪🇺 Европейская комиссия опубликовала обновленный пакет мер для контроля за продуктами сельского хозяйства и продовольственной сферы. Объявленные меры соответствуют обязательству, закрепленному в «Видении развития сельского хозяйства и продовольственной сферы», и направлены на значительное расширение и усиление контроля с целью поддержания высокого уровня безопасности пищевых продуктов для граждан ЕС и обеспечения равных условий для производителей.

📆 Предусмотрено запланированное увеличение на 50% количества аудитов стран, не входящих в ЕС, в течение следующих двух лет, при этом сохраняя существующие уровни контроля в пределах ЕС. Количество аудитов европейских пограничных контрольных пунктов увеличится на 33% с целью проверки того, проводят ли государства-члены инспекции в соответствии с требованиями ЕС. Комиссия также планирует более тщательный мониторинг товаров и стран, не соответствующих требованиям, с необходимой корректировкой частоты проверок, и будет поддерживать государства-члены во внедрении дополнительных мер контроля.

‼️ Будет создана специальная рабочая группа ЕС для повышения эффективности проверок импорта, с акцентом на остатки пестицидов (особенно опасные пестициды запрещены в ЕС, в соответствии с недавно обновленными международными стандартами), безопасность пищевых продуктов и кормов и благополучие животных. Также рассматриваются скоординированные меры ЕС по мониторингу конкретных импортируемых продуктов.

✅ Программа предусматривает обучение около 500 сотрудников национальных органов власти по вопросам официального контроля в рамках специальной программы ЕС.

🔎 Следим за новостями

📖 Читать дальше

#Україна #єс #єврокомісія