"Наші воїни перетворюють танки та бронемашини російських окупантів на купи палаючого металобрухту.

Втрати російської федерації лише в танках від початку року вже перевищили тисячу одиниць (1031).

Дякую нашим захисникам за професійну бойову роботу.

Боротьба триває. Слава Україні!" - Головнокомандувач ЗС України генерал Олександр Сирський

Шановні громадяни України,
дорогі ліквідатори, військовослужбовці та ветерани!

Сьогодні, 26 квітня, виповнюється 39 років з часу аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Це не просто найбільша в історії катастрофа в ядерній енергетиці, це символ ціни, яку Україна заплатила тоталітарному монстру.

Економічні втрати сягнули понад 180 мільярдів доларів. Щонайменше 2,2 мільйона постраждалих українців та 255 тисяч ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС.

Ця катастрофа відкрила людям очі на масштаби брехні системи. Адже 1 травня 1986 року в Києві, за 100 кілометрів від вибуху, влада не просто не скасувала, а вивела на демонстрацію тисячі дорослих городян і дітей.

Та сама брехня від російських окупантів звучить дотепер: знищення українських міст вони називають «визволенням», різанину і розстріли у Бучі – «постановкою», а ракетні удари по українських містах — «миротворчістю».

Нині росіяни ще раз поставили світ на межу ядерної загрози, захопивши Запорізьку АЕС і обстрілюючи інші атомні електростанції. Вони знову здійснюють техногенні й економічні катастрофи, зокрема, як під час підриву Каховської гідроелектростанції.

Ті, хто мріє повернути «совєтську імперію», досі діють за тими ж цинічними лекалами – тотального обману та знецінення людського життя.

Та зрештою, Чорнобиль став каталізатором краху цієї імперії. Боротьба за правду дала початок і екологічному, і національному рухам, безпосередньо і в Україні.

Одним з перших вночі 26 квітня 1986 року після вибуху прибули на ЧАЕС саме військові, які поруч з пожежними стали першими ліквідаторами наслідків аварії.

У ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-1987 роках взяли участь 240 тисяч громадян і більшість серед них - військові.

Тоді у 1986 році військовослужбовці за покликом обовʼязку йшли на виконання найнебезпечніших завдань. У перші дні після вибуху саме військові ціною власного життя зачищали дах 4-го енергоблоку ЧАЕС від залишків смертоносного радіоактивного сміття.

Сьогодні особливо хочу подякувати ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС, які у 2014 і 2022 роках повернулися до лав Збройних Сил України та знову стали на захист українського народу!

Як у 1986 році військові добровольці рятували Європу від радіаційної загрози, - так і зараз наші військові добровольці продовжують рятувати Україну і спокій всієї Європи від російської агресії.

Вшановуємо мужність і самопожертву всіх, хто першим взяв на себе удар радіаційної стихії – пожежних, армійців, медиків, науковців та інших добровольців, які, не шкодуючи себе, зробили все від них залежне, аби локалізувати наслідки катастрофи.

Чорнобиль – це пам’ять, біль, урок. Але, водночас, і символ незламності духу українців.

Схиляємо голови перед загиблими, висловлюємо глибоку повагу живим.

Слава Україні!
Героям слава!