⚡️ ЗБИТО/ПОДАВЛЕНО 150 ВОРОЖИХ БПЛА

У ніч на 30 березня (з 18:00 29 березня) противник атакував балістичною ракетою Іскандер-М із ТОТ АР Крим, а також 164 ударними БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та безпілотниками інших типів із напрямків: Брянськ, Орел, Курськ, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ, – рф., Чауда, Гвардійське – ТОТ АР Крим, близько 90 із них – "шахеди".

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.

💥 За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 150 ворожих БпЛА.

Зафіксовано влучання балістичної ракети та 12 ударних БпЛА на 7 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 2 локаціях.

Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА. Дотримуйтесь правил безпеки!

30 березня 2022 року став днем, коли «відхід» російських військ перетворився на масштабний відступ під ударами ЗСУ. Поки пропаганда РФ називала це «плановим перегрупуванням», українські воїни вибивали ворога з ключових населених пунктів на підступах до столиці.
Сили оборони звільнили Демидів, Рудню та низку населених пунктів у Вишгородському районі. Це дозволило ще сильніше «притиснути» окупантів до кордону та розширити зону безпеки навколо дамби в Козаровичах.
Окупанти продовжували обстрілювати Ірпінь та околиці Бучі, намагаючись прикрити свої колони, що відходили. Саме цього дня з’явилося розуміння, що ворог повністю покидає Броварський та Бориспільський напрямки.
Розповідь бійця-позивний «Байрактар», підрозділ аеророзвідки:
«30 березня на екранах моніторів ми бачили справжній "фестиваль". Колони техніки, навантажені по самі вінця — пральними машинами, килимами, навіть велосипедами — тягнулися на північ. Ми наводили арту прямо на ці вантажівки постачання.
Пам’ятаю, як ми підловили групу БМД в районі Бородянки. Вони зупинилися на перехресті, наче не знали, куди їхати. Один точний приліт — і детонація була такою, що розкидало все навколо. Вони вже не воювали, вони просто намагалися встигнути до кордону, поки ми не замкнули кільце. Це був день нашого тріумфу як корегувальників».
Білий дім офіційно підтвердив, що російські війська почали відходити від Києва, але попередив: це не повне виведення, а передислокація для удару на Сході.
Звільнення Демидова та навколишніх сіл мало унікальний характер. Це була «битва на воді», де головним союзником ЗСУ стала сама природа та стратегічна кмітливість.
Ще на початку вторгнення ЗСУ підірвали дамбу в Козаровичах, через що річка Ірпінь вийшла з берегів. Демидів опинився в епіцентрі затоплення.
Зі спогадів генерала Олександра Сирського, який того часу командував обороною Києва:
«Ми розуміли, що ворог намагатиметься форсувати річку Ірпінь. Підрив дамби був складним, але необхідним рішенням. Розлив води зробив територію непрохідною для танків, і це фактично врятувало Київ на тому напрямку».
Це створило величезне болото, яке зробило неможливим просування російських танків у бік Києва. 30 березня, коли окупанти почали відступати, вони самі стали заручниками цієї пастки — їхня техніка грузла в мулі, і вони були змушені кидати її прямо посеред затоплених вулиць.
30 березня підрозділи 72-ї ОМБр та сили ССО почали заходити в Демидів. Це не був класичний штурм із канонадою. Окупанти, боячись бути відрізаними від Чорнобильської зони, тікали поспіхом. Військові згадують, що знаходили в Демидові кинуті російські позиції, де ще диміла каша в казанках. Ворог настільки боявся «котла», що залишив навіть передові пости спостереження.
Зі спогадів бійця-позивний «Риба», підрозділ розвідки:
«Ми заходили в Демидів майже по пояс у воді. Це було сюрреалістично: затоплені хати, плаваючі паркани і покинуті російські БМП, які стирчать із води, як залізні острови.
Місцеві виходили на городи, які перетворилися на озера, і махали нам руками. Один дід кричав: "Хлопці, я знав, що ви прийдете, я качок для вас беріг!". Росіяни втікали в бік Димера, мінуючи за собою все підряд. Ми йшли дуже повільно, бо кожен крок під водою міг бути потрапити на міну. Але те відчуття, коли ти бачиш свій прапор над сільрадою, де ще вчора сиділи буряти — це не передати».
30 березня стало днем остаточного зламу логістики ворога на Київщині. ЗСУ перейшли до тактики переслідування. Російське угруповання почало «стискатися» до Чорнобильської зони, готуючись до останнього стрибка через кордон.
#оборонаКиєва
Фото ілюстративне.
Автор фото: Francisco Seco

⚡️⚡️ Уражено Алчевський металургійний комбінат, військовий ешелон та пускову ЗРК С-400

У рамках системних заходів зі зниження наступального та економічного потенціалу російського агресора, підрозділи Сил оборони України продовжують завдавати уражень по критично важливих об’єктах ворога.

⚡️Так, у районі селища Гвардійське (ТОТ АР Крим) підтверджено ураження дороговартісної пускової установки зі складу зенітного ракетного комплексу С-400 “Тріумф”.

⚡️Також, на тимчасово окупованій Луганщині, уражено Алчевський металургійний комбінат, який задіяний у виробництві боєприпасів великого калібру. На території підприємства зафіксовано масштабну пожежу.

⚡️Серед іншого, вчора, у районі селища Новосвітлівка (ТОТ Луганської області), зафіксовані влучання у військовий ешелон окупантів.

⚡️Крім того, за минулу добу завдано серію уражень по пунктах управління та районах зосередження живої сили агресора. Так, у районі Гуляйполя Запорізької області уражено пункт управління БпЛА; у районі села Нова Таволжанка (Бєлгородська обл., рф) зафіксовано ураження району зосередження живої сили противника.

⚡️Кілька скупчень особового складу ворога уражено в районах населених пунктів Березове Дніпропетровської області, Басівка на Сумщині та Гуляйполе на Запоріжжі.

🧐Втрати противника та масштаби завданих збитків уточнюються. Наявні фото- та відеоматеріали об’єктивного контролю підтверджують точність проведених заходів.

💪Сили оборони України продовжують методично виснажувати бойові спроможності агресора та руйнувати його воєнну інфраструктуру.

Далі буде!💥 Слава Україні!🇺🇦🇺🇦

«росія бомбила, обстріляла та розграбувала 650 християнських церков. За скромними підрахунками, вони вбили 49 пасторів, священників, євангельських лідерів та інших релігійних діячів в окупованій росією Україні», - колишня радниця Дональда Трампа з релігійних питань Сара Мейкін.

https://x.com/i/status/2037636900584890376

Робимо висновки з останніх масованих атак ворожих "шахедів". Противник змінює тактику — ми відповідно адаптуємо свої дії та напрацьовуємо нові ефективні способи протидії ударним БпЛА.

Нарощуємо кількість екіпажів дронів-перехоплювачів, посилюємо підготовку військовослужбовців. Ці та інші питання розглянули під час робочої наради щодо протидії ворожим безпілотникам.

Для посилення захисту українських міст, селищ і критично важливих об’єктів впроваджуємо також організаційні зміни.

У березні Командування безпілотних систем ППО переформовано в Командування сил безпосереднього протиповітряного прикриття. Командування діє у складі Повітряних Сил ЗС України та відповідає за розвиток і застосування "малої ППО", модернізацію техніки й підготовку особового складу. На сьогодні зазначена структура набуває оперативних спроможностей і здійснює прийом визначених сил і засобів.

У березні кількість бойових вильотів дронів-перехоплювачів і показники знищених цілей зросли майже на 55% у порівнянні з лютим.

З початку весни наші БпЛА-перехоплювачі вже знищили понад 2,3 тисячі повітряних цілей противника.

Найвищу ефективність демонструють дрони українського виробництва. Ми готові ділитися цим досвідом і з міжнародними партнерами.
Водночас потребуємо подальшого нарощування кількості БпЛА-перехоплювачів, зокрема із системами автоматичного наведення. Ворог не припиняє атак — навпаки, збільшує виробництво, модернізує безпілотники та удосконалює їх застосування.

Від початку березня наші гелікоптери знищили 379 ворожих ударних дронів. По цілях також ефективно працюють зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи та окремі зенітні кулеметні батальйони.

Заслухав доповідь щодо реалізації проєкту антидронового захисту ключових адміністративних центрів у регіонах.

Окрему увагу приділяємо впровадженню штучного інтелекту та підвищенню рівня автоматизації у застосуванні систем ППО — як для дронів-перехоплювачів, так і для авіаційних і наземних вогневих засобів.

Попереду — нові складні виклики. Ми тримаємо стрій і готуємося до відбиття наступних атак.
Захищаємо найцінніше — незалежність України та життя наших громадян.

Дякую кожному воїну за щоденну бойову службу.
Слава Україні!

Харчування в ЗСУ.

#забезпечення

"В танку вас тільки троє".

Відео Сухопутних війська

Чоловіки та жінки, долучайтеся до ЗСУ:
✔️https://army.gov.ua/
✔️https://recruiting.mod.gov.ua/ чи
✔️https://lobbyx.army/⁩

31 березня 2022 року — день, коли історія оборони Київщини розділилася на «до» та «після». Саме того дня відбулося звільнення Бучі, яке згодом відкрило світові страшну правду про окупацію.
Звільнення Бучі 31 березня 2022 року не було класичним штурмом «будинок за будинком», як це було в Ірпені. Це була операція з витискання та закриття пастки, яка змусила елітні підрозділи ПДВ РФ (зокрема 76-ту та 98-му дивізії) панічно тікати, щоб не опинитися в повному оточенні.
Після того, як 28 березня було звільнено Ірпінь, а 30 березня — Демидів, російське угруповання в Бучі опинилося в напівоточенні. Єдиний шлях відходу залишався на північ через Бородянку та Іванків. Українська артилерія з висот Ірпеня почала прямою наводкою «розбирати» логістичні вузли в Бучі. Окупанти зрозуміли: якщо вони не підуть зараз, їх просто перемелють.
31 березня першими в місто почали заходити розвідувальні групи 80-ї ОДШБр, спецпідрозділи ГУР та добровольці. Вони рухалися з боку Ірпеня (район ТРЦ «Жираф») та з боку залізничного вокзалу.
Повномасштабних боїв уже не було, але тривали сутички з «заслонами» — групами прикриття, які росіяни залишили, щоб дати час основним колонам вивезти награбоване майно.
Саме 31 березня військові вперше побачили те, що згодом назвуть «Бучанською різаниною». На вулиці Яблунській, де знаходився один із штабів окупантів, тіла розстріляних цивільних лежали просто на дорозі. Багато хто був зі зв'язаними руками.
Зі спогадів бійця-позивний «Вітер», 80-та ОДШБр:
«31 березня ми заходили в Бучу з боку вокзалу. Тиша була такою густою, що її можна було різати ножем. Ми чекали засідок, перевіряли кожен під'їзд. Пам'ятаю, як ми вийшли на вулицю Яблунську.
Спочатку ми не зрозуміли, що бачимо. Лежали люди. Просто посеред дороги, з велосипедами, з пакетами з магазину. У декого руки були зв'язані за спиною. Ми зупинилися. Хлопці, які пройшли пекло Мощуна і не кліпали під градами, просто відверталися. Того дня ми не кричали "Слава Україні" на весь голос. Ми мовчки йшли далі, стискаючи автомати так, що пальці німіли. Ми зрозуміли, що вибили не просто армію, а катів».
Підрозділи ЗСУ (зокрема 80-та ОДШБр та 72-га ОМБр) разом із добровольцями зайшли в місто. Окупанти, боячись повного оточення після втрати Ірпеня, поспіхом відступили в бік Бородянки та кордону.
Як сказав мер Бучі Анатолій Федорук:
«31 березня увійде в історію нашого населеного пункту як день визволення від російських орків, від російських окупантів нашими Збройними силами. Це велика перемога нашої армії на Київщині! Ми обов'язково переможемо».
Звільнення Бучі відкрило шлях до Гостомеля та Ворзеля, фактично «розблокувавши» північно-західний сектор оборони Києва. Російські війська почали відкочуватися на 20–30 кілометрів за добу, кидаючи все, що заважало швидкості.
Сили оборони взяли під контроль територію аеропорту «Антонов». Почалася зачистка самого селища Гостомель, що дозволило остаточно убезпечити Київ із північного сходу та зняти загрозу безпосередніх обстрілів житлових масивів столиці з цього боку.
Зафіксовано вихід величезних колон техніки рф через Чорнобильську зону. Окупанти тікали, прикриваючись заручниками та мінуючи за собою все — від доріг до тіл загиблих.
31 березня стало днем краху російського фронту під Києвом. Ворог зрозумів, що Буча та Гостомель — це пастка, з якої неможливо вийти без колосальних втрат. Але саме той день став початком фіксації воєнних злочинів, які пізніше отримали назву «Бучанська різанина».

#оборонаКиєва

Фото: Дмитро Ларін

Родина додає наснаги.

#своїзавждичекають

Чоловіки та жінки, долучайтеся до ЗСУ:
✔️https://army.gov.ua/
✔️https://recruiting.mod.gov.ua/ чи
✔️https://lobbyx.army/⁩

⁨📷⁩ ⁨Уряд Латвії ухвалив пакет підтримки для України вартістю 6,8 мільйонів євро. За її словами, цей пакет підтримки зміцнить енергосистему України, укриття, інфраструктуру, соціальну та громадянську стійкість, а також посилить можливості використання дронів.

Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже

https://x.com/Braze_Baiba/status/2038494835288547372⁩

⚡️ ЗБИТО/ПОДАВЛЕНО 298 ВОРОЖИХ БПЛА

У ніч на 01 квітня (з 18:00 31 березня) противник атакував 339 ударними БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та безпілотниками інших типів із напрямків: Брянськ, Курськ, Орел, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ – рф., Гвардійське – ТОТ АР Крим, ТОТ Донецьк, близько 200 із них – "шахеди".

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.

💥 За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 298 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та безпілотників інших типів на півночі, півдні, сході, заході та центрі країни.

Зафіксовано влучання 20 ударних БпЛА на 11 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 5 локаціях.

Атака триває, в повітряному просторі близько 20 ворожих БпЛА. Дотримуйтесь правил безпеки!

1 квітня 2022 року стало днем, коли масштаби відступу ворога стали тотальними. Російські війська фактично «побігли» до кордону, намагаючись вийти з вогневого мішка, який стиснули ЗСУ.

Сили оборони повністю взяли під контроль селище Гостомель та стратегічний аеродром. Саме тоді світ побачив на власні очі знищену «Мрію» (Ан-225) у розбитому ангарі.

Українські війська зайшли в Бородянку. Селище було зруйноване майже вщент авіаударами, а багатоповерхівки перетворилися на бетонні скелети. Саме тут рятувальники почали розбирати завали, під якими залишалися тіла сотень людей.

Якщо 31 березня в Бучу зайшли перші групи, то 1 квітня місто було повністю зачищене від залишків ворожих ДРГ. Почався в’їзд перших вантажівок із гуманітарною допомогою.

Було звільнено понад 15 населених пунктів Вишгородщини, включаючи Димер та довколишні села. Окупанти кидали справну техніку, боєприпаси та навіть свої документи, аби швидше перетнути Чорнобильську зону.

Звільнення аеропорту «Антонов» (Гостомель) - стало фінальним аккордом битви, яка тривала з перших годин повномасштабного вторгнення. Це місце було ключем до Києва: окупанти планували використовувати його як повітряний міст для висадки тисяч десантників і техніки на літаках Іл-76. 1 квітня, українські сили офіційно увійшли на територію аеропорту та селища Гостомель.

Це була фаза зачистки та розмінування, оскільки росіяни під час поспішного відступу замінували значну частину інфраструктури та залишили після себе багато розбитої техніки.

Головним болем для українців став зруйнований ангар із флагманом української авіації Ан-225 «Мрія». Крім неї, значних пошкоджень або повного знищення зазнали літаки Ан-26, Ан-74 та Ан-22. Аеродром був фактично непридатним для використання — злітно-посадкова смуга була пошкоджена артилерією, а диспетчерська вежа та адміністративні будівлі зруйновані. На території було виявлено десятки одиниць знищеної та покинутої техніки окупантів: БМД, БТР та вантажівки, якими вони намагалися вивозити награбоване. 

Як розповів боєць - позивний «Арні», спецпідрозділ:

«Коли ми заїхали на територію "Антонова", стояла мертва тиша. Повсюди — обгорілий метал, розбиті російські десантні машини і... наша "Мрія". Знаєте, ми всі бачили її на фото, але стояти поруч із цим понівеченим велетнем було фізично боляче.
Окупанти тікали звідси так швидко, що лишили склади зі зброєю. Ми знаходили їхні автомати, сухпаї, навіть вкрадені пральні машини, які вони не встигли завантажити. Вони розуміли, що якщо ми переріжемо дорогу на Іванків, вони тут всі і ляжуть. 1 квітня ми зрозуміли: під Києвом їх більше немає як сили. Це був день зачистки нашої землі від сміття».
Російські пропагандисти до останнього намагалися видати свій відхід за «плановий», проте кількість покинутої справної техніки в Гостомелі свідчила про панічну втечу через загрозу опинитися оточеними.
1 квітня стало днем, коли Київська область була звільнена на 95%. Російські війська відкотилися до Іванкова та зони ЧАЕС, намагаючись встигнути вийти в Білорусь до того, як українська артилерія остаточно закриє коридор.

#оборонаКиєва

Джерело фото: Офіс генерального прокурора України⁩