Шановні колеги!
@AdPdNet

Запрошуємо Вас до участі у вебінарі:
"Застосування інгібіторів АХЕ в лікуванні когнітивних порушень"
Для участі необхідно пройти реєстрацію на платформі Luma.

Покрокова інструкція:
1️⃣ Перейдіть за посиланням на сторінку заходу (https://luma.com/l08w3edr).
2️⃣ Натисніть кнопку «Запросить участие» / «Request to Join».
3️⃣ Введіть реєстраційні дані у формі та прийміть умови участі.
4️⃣ Після подання заявки організатор має її схвалити. На сторінці заходу відобразиться повідомлення: «Ваша реєстрація потребує схвалення організатора».
5️⃣ Після підтвердження ви отримаєте повідомлення на свою електронну пошту з доступом до вебінару та нагадуванням перед початком заходу.

📅 Дата: 25 червня
🕔 Час: 17:00–18:30
📺 Формат: Онлайн-трансляція (без запису)

У разі виникнення труднощів із реєстрацією звертайтеся до організаторів заходу за мейлом: info@adpd.net

🔗 Посилання на реєстрацію:
https://luma.com/l08w3edr

Шановні колеги-лікарі, дякуюємо за Вас інтерес до вебінару! Зареєстровані учасники зможуть його переглянути по тому ж посиланні що присутнє у реєстраційному листі! Якщо у когось виникнуть складності із доступом- напишіть запит на info@adpd.net, ми надішлемо пряме посилання на перегляд.

🍅 НЕЙРОГАСТРОНОМІЯ
Літнє гаспачо для ясного розуму

Класичне андалузьке гаспачо — це гідратація й антиоксидантна бомба.

У контексті дієти MIND ми додаємо корисні жири для максимального захисту нейронів — і отримуємо ніжний кремовий суп без жодної краплі вершків чи хліба.

🧠 Чим корисно для мозку в спеку:

🔴 Стиглі томати — джерело лікопіну, що захищає клітини мозку від окисного стресу.
🟤 Грецькі горіхи — Омега-3 (АЛК) для синаптичної пластичності.
🟢 Авокадо й оливкова олія — мононенасичені жири для судин мозку й контролю тиску (база DASH).
🔵 Огірок і селера — електролітний баланс і глибока гідратація.

📋 Інгредієнти (2–3 порції):
• Томати стиглі — 4–5 шт
• Огірок (очищений) — 1 шт • Перець солодкий — 1 шт
• Стебло селери — 1 шт • Горіхи (замочені 1–2 год) — 40 г
• Авокадо — ½ шт
• Оливкова олія Extra Virgin — 2–3 ст.л
• Сік лимона / винний оцет — 1–2 ч.л • Часник — ½–1 зубок
• Базилік, сіль, перець — до смаку
•
🍳 Приготування:
1️⃣ На томатах зробіть надріз, обдайте окропом, зніміть шкірку. Перець — без насіння, огірок — без шкірки. Наріжте кубиками.
2️⃣ Злийте воду з горіхів. У блендер: томати, огірок, перець, селеру, часник, горіхи. Збийте до однорідності.
3️⃣ Додайте авокадо, олію, сік лимона, сіль, перець. За потреби — 50–100 мл холодної води. Збийте до кремовості.
4️⃣ Холодильник — щонайменше 1 година.
5️⃣ Подавайте з краплею олії, базиліком і подрібненими горіхами.

Кому точно сподобається:
Любителям кремових, ситних, «здорових» холодних супів (як авокадо-крем чи зелений гаспачо). Тим, хто шукає легку класичну іспанську версію — навряд.

💡 Порада: Авокадо темніє — їжте того ж дня, лимон сповільнить окислення. Для рідшої текстури додайте лід під час збивання.

Не перевантажує травлення в спеку, відновлює солі, дає ситість завдяки правильним жирам і живить когнітивний резерв. 🥑

📲 @AdPdNet UA — Альцгеймер & Паркінсон Україна

Європейська академія неврології (EAN):
Новини з конгресу, 2026

@AdPdNet

Синдроми тремору: сучасні підходи до діагностики та експериментальне лікування

Вчора в швейцарській Женеві відкрився щорічний конгрес Європейської академія неврології (EAN), який буде тривати до 30 червня.

AdPd.Network UA - буде інформувати українську професіну спільноту щодо новин заходу.

27 червня відбулась секція з рухових розладів на який було представлено ряд програмних доповідей, що були присвячені синдрому тремору.

Лектори представили сучасні актуальні стратегії ведення пацієнтів із різними формами тремору.

У презентаціях експертів наголошується на важливості чіткої диференціальної діагностики між есенціальним, дистонічним тремором та тремором при хворобі Паркінсона, оскільки від цього напряму залежить ефективність терапії.

Ключові тези:

🔹Діагностика: окрім клінічного огляду, все більшого значення набувають інструментальні методи (електроміографія та цифрова акселерометрія), які допомагають точно зафіксувати частоту та амплітуду коливань.

🔹Медикаментозне лікування: розглядаються стандарти застосування бета-блокаторів, антиконвульсантів, а також ін'єкцій ботулотоксину, який демонструє високу ефективність при локальних формах (тремор голови чи кистей).

🔹Хірургічні та технологічні рішення: при рефрактерних (стійких до ліків) формах підтверджено ефективність глибокої стимуляції мозку (DBS) та фокусованого ультразвуку під контролем МРТ (MRgFUS). Останній метод є неінвазивним і дозволяє значно знизити амплітуду тремору у пацієнтів з есенціальним тремором.

🧠 Нові горизонти: транскраніальна імпульсна стимуляція (TPS).

 У фокус дослідників конгресу EAN також потрапили новітні дані (зокрема, публікації червня 2026 року в Movement Disorders) щодо експериментального застосування методу TPS — неінвазивної нейромодуляції за допомогою ультракоротких ультразвукових імпульсів з використанням унікального апарату Neurolith з персональною нейронавігацією.

📌 Як це працює: метод дозволяє точково стимулювати глибокі структури мозку без нагрівання тканин, активуючи нейропластичність та перебудовуючи роботу сенсомоторної мережі.

📌 Результати: перші плацебо-контрольовані клінічні випробування TPS при хворобі Паркінсона показали значне покращення дрібної моторики (спритності рук) та зменшення вираженості моторних симптомів, включаючи тремор спокою.
Поки що метод застосовується в режимі off-label, але розглядається як безпечна та перспективна підтримуюча терапія.

AdPd.Network UA буде надалі тримати вас у курсі світових новин!

🧠 Нейромодуляція — ключовий напрям EAN 2026: від технологій до активного клінічного лікування

@AdPdNet

На Конгресі Європейської академії неврології (EAN 2026) у Женеві нейромодуляція стала однією з центральних тем і безпосередньо пов’язана з темою конгресу —
«Мозок, байти та нові технології в неврології», що відображає інтеграцію нейронауки, цифрових технологій та клінічної практики.

Особливо важливо, що EAN спільно з Європейським товариством рухових розладів (MDS-ES) провели спеціалізований воркшоп: «Поточна роль і майбутні перспективи нейромодуляції в лікуванні хвороби Паркінсона та деменції з тільцями Леві».

⸻

🔬 Ключові технологічні напрями нейромодуляції

У межах EAN 2026 розглядаються три основні клінічні платформи:

🔹 Глибока стимуляція мозку (ГСМ, DBS)
Сучасний стандарт лікування хвороби Паркінсона, який активно еволюціонує в бік персоналізованих і динамічних систем.

🔹 Адаптивна глибока стимуляція мозку (closed-loop DBS)
Наступний етап розвитку ГСМ:
автоматична адаптація стимуляції
керування за нейрофізіологічними біомаркерами
перехід до динамічної регуляції мозкових мереж

🔹 МР-керований сфокусований ультразвук (MRgFUS)
Високоточна неінвазивна технологія, що розширює можливості функціональної нейрохірургії без імплантації.

🔹 Неінвазивна стимуляція мозку (НСМ, Non-invasive Brain Stimulation)
Включає транскраніальну магнітну стимуляцію (ТМС), TPS та транскраніальну електричну стимуляцію (tDCS) і розглядається як перспективний підхід не лише для моторних симптомів, але й для когнітивних порушень при деменції з тільцями Леві.

⸻

⚡ Нейромодуляція як клінічна система лікування

EAN 2026 чітко демонструє перехід до моделі, де нейромодуляція стає активною частиною терапевтичного процесу:
інтеграція в клінічні протоколи неврології
застосування у рухових та когнітивних розладах
використання як інструмент раннього втручання
перехід від статичної до адаптивної стимуляції. У Президентському симпозіумі
«Перетворення відкриттів нейронауки на клінічну трансформацію»
підкреслюється саме цей зсув — від нейронаукових моделей до керованого клінічного втручання.

⸻

🤖 Штучний інтелект і цифрова нейромодуляція

Окремо підкреслюється:
використання штучного інтелекту для програмування стимуляції
аналіз нейронних біомаркерів
персоналізація параметрів DBS
моделювання нейронних мереж для підбору терапії
⸻

🧠 Клінічний фокус: неінвазивні методи

Для клінічної практики принципово важливо:
неінвазивна нейромодуляція вже входить у стандартні неврологічні підходи
розширюються показання поза руховими розладами
формується напрям раннього терапевтичного втручання
⸻

📌 Чому це важливо для клінічної практики

EAN 2026 фіксує перехід:
🔹від фармакологічної компенсації → до нейронної модуляції

🔹від статичних методів → до адаптивних систем

🔹від симптомів → до керування нейронними мережами
⸻

🧭 Висновок

Майбутнє нейродегенеративної неврології формується на перетині:

✔️ ранньої діагностики
✔️ біомаркерів
✔️ штучного інтелекту
✔️ персоналізованої нейромодуляції

У цьому контексті неінвазивні методи нейромодуляції переходять із дослідницької площини в реальну клінічну практику, стаючи одним із ключових інструментів сучасної неврології.

🧠 Нова ера в діагностиці хвороби Альцгеймера: від симптомів до біомаркерів

Світ неврології переживає масштабну трансформацію у розумінні та діагностиці хвороби Альцгеймера (ХА). Сучасний підхід стрімко змінюється: ми переходимо від суто клінічної оцінки симптомів до персоніфікованої медицини, заснованої на біомаркерах.
Сьогодні на фокусному воркшопі «Understanding Alzheimer's disease: Disease models and diagnostic criteria» EAN 2026, обговорювалися фундаментальні зміни, які визначають майбутнє терапії та профілактики цього захворювання.
📌 Головні інсайти та дискусії сесії:

1️⃣ Від «моделі сутності» до «моделі процесу»
Концепція ХА стає все більш біологічною. Хворобу більше не розглядають як статичний стан — це безперервний біологічний континуум. Це повністю змінює наше сприйняття «доклінічної стадії» та підходи до ранньої профілактики.

2️⃣ Хвороба чи стан ризику?
Новітні технології виявлення біомаркерів кидають виклик традиційній медицині. Чи справді поточні критерії відображають патологію хвороби, чи вони лише виявляють групи ризику? Відповідь на це питання має колосальне значення для раннього втручання та дизайну клінічних випробувань.

3️⃣ Битва діагностичних критеріїв: AA проти IWG

🔹 Критерії AA (Alzheimer’s Association): відстоюють суто біологічне визначення ХА з акцентом на біомаркери, що дозволяє позиціонувати хворобу в межах біологічного континууму та підвищує точність терапевтичного таргетування.

🔹 Критерії IWG (International Working Group): пропонують синдромальний підхід, збагачений підтвердженням біомаркерів. Це створює цілісну екосистему, яка ефективно об'єднує наукові дослідження та реальну клінічну практику.

⚙️ Чому це важливо?
Інтеграція біомаркерів у реальну клінічну практику відкриває неймовірні можливості для точної діагностики, але водночас ставить перед лікарями нові виклики та обмеження. Розуміння цих нюансів — ключ до ефективних клінічних рішень та розробки стратегій превентивної медицини.

#AdPdNet #хворобаАльцгеймера #діагностика #біомаркери #Alzheimers #нейродегенерація

🧠 Зв'язок депресії та когнітивних порушень:
чи допоможе препарат проти закрепів прибрати «туман у голові»?

Когнітивні симптоми, які пацієнти часто описують як «туман у голові» (brain fog), є поширеною ознакою депресії.
Вони вражають близько 80% людей під час депресивного епізоду і нерідко залишаються навіть після ремісії афективних симптомів.
Проте нове дослідження вчених з університетів Бірмінгема та Оксфорда, опубліковане в журналі Psychological Medicine, вказує на несподіваного потенційного помічника у вирішенні цієї проблеми.
Йдеться про прукалоприд — селективний агоніст 5-HT4 рецепторів серотоніну, який наразі схвалений і використовується для лікування хронічних закрепів.

💡 Головне з дослідження:
Механізм дії: агоністи 5-HT4 рецепторів здатні посилювати синаптичну пластичність у гіпокампі, стимулювати вивільнення ацетилхоліну та модулювати сигнали глутамату — це ключові процеси, що відповідають за пам'ять та навчання.

Результати: у невеликому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні пацієнти у стані ремісії після великого депресивного розладу приймали прукалоприд (у дозі 2 мг) протягом 7–10 днів. У результаті вони продемонстрували значно кращі результати в тестах на об'єктивні когнітивні функції: покращилося швидке пригадування слів, точність розпізнавання емоцій та швидкість реакції при перевірці робочої пам'яті.
Незалежний ефект: Когнітивне покращення відбувалося незалежно від поточного настрою учасників або суб'єктивних скарг, що підтверджує прямий вплив препарату на «холодні» когнітивні процеси.

📋 Важливе застереження:
Дослідники наголошують, що це лише перші кроки (proof-of-concept) на невеликій вибірці пацієнтів. Потрібні подальші тривалі вивчення, щоб зрозуміти, як довго зберігається ефект і чи трансформуються лабораторні успіхи у реальне покращення щоденного життя пацієнтів.
Проте це відкриває нові двері для терапії когнітивного дехифіциту не лише при депресії, а й при інших нейродегенеративних та психотичних розладах.

Шановні колеги-лікарі!
До нас звернулося керівництво приватного центру здоров’я мозку в Києві, з проханням допомогти знайти
в команду лікаря-невролога (лікаря-психіатра) для роботи, у тому числі, і з нейродегенеративною патологією мозку (МСІ, ХА, ХП).

Центр займається:
✔️ превентивною неврологією;
✔️ нейродегенеративними захворюваннями;
✔️ когнітивною неврологією та нейропсихіатрією;
✔️ сучасною нейромодуляцією;
✔️ персоналізованою медициною.

Перевага буде надана лікарю що:
• цікавиться або працює з кЕЕГ/ТМС/tDCS;
• має базові знання з нейропсихології;
• орієнтуєтеся в сучасній психофармакотерапії;
• цікавитеся методами нейромодуляції.

Центр пропонує:

✅ конкурентну заробітну плату
✅ комфортні умови праці;
✅ часткову або повну зайнятість;
✅ приватні пацієнти (без НСЗУ);
✅ мінімум бюрократії та максимум клінічної роботи;
✅ безкоштовне навчання роботі з унікальним для України високотехнологічним обладнанням;
✅ роботу в мультидисциплінарній команді.

📩 Якщо Вам близька філософія роботи центру здоров’я мозку —
надсилайте резюме на info@adpd.net.

🫐 Прохолодний ягідний крем-десерт для мозку

@AdPdNet UA

Спекотного літа хочеться чогось прохолодного й солодкого, але без шкоди для здоров’я.

Пропонуємо десерт, який готується за 10 хвилин, виглядає як ресторанна страва, та поєднує три ключові інгредієнти для нейропротекції.

🧠 Чому це корисно для мозку:

Чорниця та ожина містять антоціани — пігменти, які долають гематоенцефалічний бар’єр і зменшують окислювальний стрес у гіпокампі, зоні пам’яті.
Регулярне вживання лісових ягід у дослідженнях MIND-дієти пов’язане з повільнішим когнітивним старінням.
Грецький йогурт дає білок і пробіотики для осі «кишківник–мозок», а насіння льону — рослинну омега-3 (АЛК).

Інгредієнти (на 2 порції):
• Грецький йогурт (10% або без лактози) — 300 г
• Чорниця свіжа або заморожена — 150 г
• Ожина або смородина — 100 г
• Насіння льону мелене — 1 ст. ложка
• Ваніль (стручок або натуральний екстракт) — за смаком
• Цедра половини лимона
• Оливкова олія extra virgin — 1 ч. ложка (для збитого крему)
• Листочки м’яти для подачі
Підсолоджувач: за потреби — трохи стевії, але стиглі ягоди зазвичай дають достатньо солодкості.

Приготування:
1. Половину ягід (близько 125 г) розімніть виделкою в пюре, залиште 5 хвилин — вони пустять сік.
2. Йогурт збийте вінчиком із ваніллю, цедрою лимона та чайною ложкою оливкової олії — це надає крему шовковистої текстури й приємного блиску.
3. У прозорі склянки викладайте шарами: крем → ягідне пюре → крем. Створіть «мармуровий» ефект, легко провівши ложкою.
4. Зверху — цілі ягоди, посипте меленим льоном, прикрасьте м’ятою.
5. Охолодіть 30 хвилин перед подачею.

Смачний акцент: контраст прохолодного вершкового крему й терпкої ягідної кислинки створює той самий баланс «солодке–кисле–вершкове», який робить десерт по-справжньому смачним, а не просто «корисним».

Адаптований варіант для пацієнтів із хворобою Паркінсона та Альцгеймера

• Однорідна текстура. Усі ягоди й крем збийте блендером у гладке пюре без кісточок і шкірок — це знижує ризик поперхування. За потреби протріть через сито.
• Загущення при дисфагії. Якщо рекомендовано загущену їжу, додайте більше йогурту або трохи вершкового сиру до потрібної консистенції (проконсультуйтеся з лікарем щодо ступеня загущення).
• Подача. Використовуйте глибоку чашку з широким дном і ложку з потовщеною ручкою — це полегшує самостійне харчування при треморі.
• Насіння льону додавайте лише в добре меленому вигляді або замініть на кілька крапель лляної олії, щоб уникнути дрібних твердих частинок.
• Порційність. Менші порції (по 100–120 г) у яскравому посуді стимулюють апетит і зменшують втому під час їжі.
Такий десерт зберігає всю нейропротекторну користь, але стає безпечним і комфортним для пацієнтів із функціональними порушеннями.

Смачного та здорового літа! 🌿

#Альцгеймер&Паркінсон #AdPdNet #MINDдієта #здоровʼямозку #нейрогастроном

☀️ Денне світло проти деменції: результати масштабного дослідження UK Biobank

Довгий час вважалося, що для профілактики деменції найважливіше — тренувати мозок, правильно харчуватися та займатися спортом.
Однак нове масштабне дослідження, опубліковане нещодавно в General Psychiatry, виявило ще один критично важливий фактор — рівень освітленості в денний час.

Дослідники проаналізували дані 87 577 учасників без деменції з бази UK Biobank (середній вік — 62,4 року).

Рівень внутрішнього та зовнішнього освітлення безперервно фіксувався за допомогою акселерометрів із вбудованими датчиками світла протягом 7 днів, а подальше спостереження за пацієнтами тривало в середньому 8,1 року. Результати виявилися вражаючими.

📊 Головні висновки дослідження:

🔹Зниження ризику деменції на 16%: у людей, середній рівень денного освітлення яких перевищував 1000 люксів (що приблизно відповідає яскравості похмурого дня на вулиці), порівняно з тими, хто перебував у більш темних приміщеннях.

🔹Фактор тривалості: перебування під яскравим світлом (понад 5000 люкс) більше ніж 40 хвилин на день додатково знижувало ризик захворювання на 17%.

🔹Ефект у групах високого ризику: найбільш виражений захисний ефект від яскравого денного світла спостерігався серед носіїв генетичного фактора APOE ε4 (зниження ризику на 19–27%), людей із вечірнім хронотипом («сови», на 31–41%) та тих, хто зазнає високого рівня світлового забруднення в нічний час (на 30–38%).

Нестача яскравого денного світла (менше ніж 40–42 хвилини на день при освітленості ≥5000 люкс) виявилася сильнішим предиктором (провісником) деменції, ніж 6 класичних факторів ризику, включаючи ожиріння, надмірне вживання алкоголю та черепно-мозкові травми. Ключове значення має саме те, скільки світла ви «набрали» вдень.

🧠 Як це працює?
Ярке денне світло активує спеціалізовані фоторецептори в сітківці ока, які безпосередньо пов'язані з супрахіазматичним ядром гіпоталамуса — «головним годинником» нашого організму. Достатня кількість денного світла:
1. Синхронізує циркадні ритми та покращує якість сну.
2. Підтримує когнітивні функції та знижує нейрозапалення.
3. Стимулює вироблення серотоніну та захищає клітини мозку від передчасного старіння.

💡 Що робити на практиці?
🔹Виходьте на вулицю вранці та вдень: навіть 30–40 хвилин прогулянки в похмуру погоду дадуть вашому мозку необхідну норму світла.

🔹Працюйте біля вікна: пересядьте ближче до природного джерела світла, якщо є така можливість.

🔹Не покладайтеся лише на штучні лампи: звичайне кімнатне світло не замінює терапевтичний ефект денного неба.

Прогулянка в обідню перерву — це тепер не просто відпочинок, а науково обґрунтована інвестиція в здоров'я мозку та захист від деменції у майбутньому.

💡Висновок:

Збільшення часу перебування на вулиці або оптимізація домашнього та робочого освітлення є простою, безкоштовною та ефективною стратегією підтримки здоров'я головного мозку.

#здоровʼя_мозку #AdPdNet #Alzheimer&Parkinson #профілактика_деменції