На попередніх уроках ми розглянули використання спадкування для отримання нових класів з існуючих. На уроках цього розділу ми зосередимося на одному з найважливіших і найпотужніших аспектів спадкування — віртуальних функціях. Але, перш ніж ми перейдемо до…

Віртуальна функція в мові С++ — це особливий тип функції, яка, при її виклику, виконує «найдочірніший» метод, який існує між батьківським і дочірніми класами. Ця властивість відома як поліморфізм.

Для вирішення певних проблем в спадкуванні в C++11 додали два спеціальних модифікатори: override і final. Зверніть увагу, ці модифікатори не є ключовими словами — це звичайні модифікатори, які мають особливе значення в певному контексті.

Хоча мова C++ автоматично надає деструктори для ваших класів, якщо ви не надаєте їх самостійно, все ж іноді ви можете зробити це самі. При роботі зі спадкуванням ваші деструктори завжди повинні бути віртуальними.

Зв'язування — це процес, який використовується для конвертації ідентифікаторів (таких як імена змінних або функцій) в адреси. Хоча зв'язування використовується як для змінних, так і для функцій, на цьому уроці ми зосередимося тільки на функціях.

Віртуальна таблиця в мові С++ — це таблиця пошуку функцій для виконання викликів функцій в режимі пізнього (динамічного) зв'язування. Віртуальну таблицю ще називають «vtable» або «таблицею віртуальних функцій/методів».

До цього моменту ми записували визначення всіх наших віртуальних функцій. Однак C++ дозволяє створювати особливий вид віртуальних функцій, так званих чистих віртуальних функцій (або «абстрактних функцій»), які взагалі не мають визначення! Перевизначають їх…

Щоб зробити батьківський (базовий) клас загальним, використовується ключове слово virtual в рядку оголошення дочірнього класу. Віртуальний базовий клас — це клас, об'єкт якого є загальним для використання всіма дочірніми класами.

На цьому уроці ми розглянемо, що таке обрізка об'єктів в мові С++, як вона використовується і які є нюанси.

На уроці про явну конвертацію типів даних ми розглядали використання оператора static_cast для конвертації змінних з одного типу даних в інший. На цьому уроці ми розглянемо ще один оператор явної конвертації — dynamic_cast.

На цьому уроці ми розглянемо, як виводити об'єкти класів через оператор виводу в мові С++.

Отже, наша подорож в спадкування і віртуальні функції в мові C++ підійшла до кінця. Пора закріпити пройдений матеріал.

На попередніх уроках ми розглянули, як за допомогою функцій і класів зробити програми зручнішими, безпечнішими і продуктивнішими. На цьому уроці ми розглянемо тему шаблонів функцій в мові С++.

Мова C++ не компілює шаблони функцій напряму. Замість цього, коли компілятор зустрічає виклик шаблону функції, він копіює шаблон функції і замінює типи параметрів шаблону функції фактичними (переданими) типами даних. Функція з фактичними типами даних називається…

На попередніх уроках ми дізналися, як за допомогою шаблонів функцій зробити одну версію функції, яка працюватиме з різними типами даних. Хоча це значний крок на шляху до узагальненого програмування, це не вирішує всіх наших проблем. Розглянемо приклад такої…

На попередніх уроках ми дізналися, як використовувати параметр типу в шаблоні для створення функцій і класів, які не залежать від певного типу даних. Однак параметр типу не є єдиним параметром, який може мати шаблон. Шаблони класів і шаблони функцій можуть…

При створенні екземпляра шаблону функції для певного типу даних компілятор копіює шаблон функції і замінює параметр типу шаблону функції на фактичний (переданий) тип даних. Це означає, що всі екземпляри функції мають одну реалізацію, але різні типи даних.…

На попередньому уроці ми говорили про те, як спеціалізувати шаблон функції, щоб при роботі з одним типом даних була одна реалізація функції, а при роботі з іншим типом даних — інша реалізація функції. Виявляється, ми можемо спеціалізувати не тільки шаблони…

На цьому уроці ми розглянемо, що таке часткова спеціалізація шаблону в мові С++, як вона використовується і які є нюанси.

Використання часткової спеціалізації шаблону класу для роботи з типами вказівників дозволяє передбачити всі можливі варіанти використання коду на практиці.