За допомогою операторів new і delete можна динамічно виділяти окремі змінні в програмі. Динамічно виділена пам'ять не має області видимості і залишається виділеною до тих пір, поки не відбудеться її звільнення або поки програма не завершить своє виконання.…

Крім динамічного виділення змінних ми також можемо динамічно виділяти і масиви. На відміну від фіксованого масиву, де його розмір повинен бути відомий під час компіляції, динамічне виділення масиву в мові C++ дозволяє нам встановлювати довжину масиву під…

На цьому уроці ми розглянемо вказівники на константні змінні, вказівники на константні значення, константні вказівники і константні вказівники на константні значення в мові C++.

Посилання — це тип змінної в мові C++, який працює як псевдонім іншого об'єкта або значення. Мова C++ підтримує 3 типи посилань.

Так само, як можна оголосити вказівник на константне значення, так само можна оголосити і посилання на константне значення в мові С++.

При використанні вказівника для доступу до значення члена структури/класу використовуйте оператор «->» замість оператора «.».

В C++11 додали новий тип циклу — foreach (або «цикл діапазону»), який надає простіший і безпечніший спосіб ітерації по масиву (або по будь-якій іншій структурі типу списка).

Вказівник типу void (або «загальний вказівник») — це спеціальний тип вказівника, який може вказувати на об'єкти будь-якого типу даних! Оголошується він як звичайний вказівник, тільки замість типу даних використовується ключове слово void.

Вказівник на вказівник — це саме те, про що ви подумали: вказівник, який містить адресу іншого вказівника.

std::array — це чудова заміна стандартним фіксованим масивам. Масиви, створені за допомогою std::array, більш ефективні, так як використовують менше пам'яті. Єдиними недоліками std::array в порівнянні зі стандартними фіксованими масивами є трохи незручний…

На попередньому уроці ми розглядали std::array, який є безпечнішою і зручнішою формою звичайних фіксованих масивів в мові C++. Аналогічно, в Стандартній бібліотеці C++ є поліпшена версія динамічних масивів (безпечніша і зручніша) — std::vector.

Ітерація/переміщення по елементах масиву (або будь-якої іншої структури) є досить поширеною дією в програмуванні. Ми вже розглядали безліч різних способів виконання даного завдання, а саме: з використанням циклів і індексів (цикли for і while), за допомогою…

Оскільки пошук, підрахунок і сортування є дуже поширеними операціями в програмуванні, то до складу Стандартної бібліотеки C++ вже додано великий набір функцій, які виконують ці завдання за всього лише декілька рядків коду. На додаток до цього, ці функції…

Вітаю вас з подоланням найдовшого розділу цього туторіалу! Якщо у вас не було попереднього досвіду в програмуванні, то цей розділ, скоріш за все, був для вас найскладнішим з усіх попередніх. Однак, якщо ви дійшли до цього моменту, то все добре — ви впоралися!…

Параметр функції (або "формальний параметр") — це змінна, яка створюється в оголошенні функції. Аргумент (або "фактичний параметр") — це значення, яке в функцію передає об'єкт, який викликає (caller) функцію.

За замовчуванням, аргументи в мові C++ передаються по значенню. Коли аргумент передається по значенню, то його значення копіюється в параметр функції.

Хоча передача по значенню є хорошим варіантом для багатьох випадків, вона все ж має декілька обмежень. По-перше, при передачі по значенню великої структури або класу в функцію, створюється копія аргументу і вже ця копія передається в параметр функції. Здебільшого…

Передача аргументів за адресою — це передача адреси змінної-аргументу (а не вихідної змінної). Оскільки аргумент є адресою, то параметром функції повинен бути вказівник. Потім функція зможе розіменувати цей вказівник для доступу або зміни вихідного значення.

У більшості випадків ідеальним варіантом для використання є повернення по значенню. Це також найгнучкіший і найбезпечніший спосіб повернення даних у викликаючий об'єкт. Однак повернення по посиланню або за адресою також може бути корисним при роботі з динамічно…

Ключове слово inline використовується для запиту, щоб компілятор розглядав вашу функцію як вбудовану. При компіляції вашого коду, всі вбудовані функції (англ. "inline functions") розкриваються "на місці", тобто виклик функції замінюється копією вмісту самої…