Кандидат на посаду керівника «Енергоатому» Павло Павлишин — чи не найвпливовіший мешканець Вараша. Він очолював головне підприємства області впродовж десяти років, при тому на АЕС на різних посадах енергетик працював з 1993-го. Від Павлишина залежала більшість мешканців міста – важко знайти місцевих, у родині яких немає співробітників АЕС. Тамара Володимирівна, яку побив син Павлишина, також колись працювала на станції.
Першу нерухомість у Києві родина тоді ще енергетика придбала в 2014-му. Сину Антону було всього 19 років, коли на нього оформили квартиру в ЖК" Сонячна Брама". До речі, номер телефону Павла Яремовича щонайменше кілька разів підписали в сервісі GetContact "Павло Сонячна Брама", "Павло власник оренда Сонячна Брама" (є і цікавіші підписи, наприклад, "Стриптиз Ужгород хочуть"). Ймовірно, цю квартиру Павлишин здає в оренду. Йдеться про трикімнатну квартиру площею 121 кв.м. Зараз квартири такою площею коштують близько 220 тис. доларів.
Родина Павлишина на одному ЖК в Києві не зупинилась. В 2020-му майбутній віцемер маленького містечка (на той момент підприємства, що належить державі) став власником квартири площею 120 кв.м. у "Новопечерських Липках". Зараз квартира такої площі коштує щонайменше 450 тис. доларів. Лише дві київські квартири зараз мають ринкову вартість в 600 тис. доларів. Для розуміння, в 2020-му щомісячна зарплата Павлишина в РАЕС складала 270 тис. грн на місяць. Це велика зарплата, однак навіть її не вистачить для купівлі такого майна. До речі, дружина Павлишина теж працювала на АЕС і донедавна в декларації показувала дохід у вигляді пенсії.
Павлу Павлишину також належать:
Лише два автомобілі Mercеrdes-Benz, згідно з офіційною декларацією, коштують близько 5 млн грн. Євген Павлишин також володіє цілою низкою майна.
Судячи з того, де за останні роки підприємець придбав нерухомість, чоловік веде бізнес і в Київській області. Йому належать будинок у Бучі, кілька квартир у Гостомелі Бучанського району, приміщення в Ірпені. Однак він також не залишає справи і на своїй малій батьківщині.
Місяць тому разом зі своїм давнім партнером Антоном Маєвським він створив ТОВ "Ярема Інвест" (Ярема – ім'я діда). У цієї ТОВки – 15 об'єктів нерухомості та одна земельна ділянка в Вараші та Володимирецькому районі. До речі, одну з ділянок, яку займає Євген Павлишин, прокуратура намагається повернути через суд. Також можуть виникнути питання і щодо тієї землі, на якій знаходиться база відпочинку "Холодок".
Євген Павлишин придбав собі новенький автомобіль Toyota Hilux (2023). Зараз такий автомобіль коштує близько 50 тис. доларів
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
1👍197🔥102⚡96👌2🤯1💯1🏆1🫡1
Начальник ТСЦ в Житомирі докупив 3 га під містом. Дохід дружини в декларації — «не надала інформацію»
Володимир Ковальчук — начальник ТСЦ МВС №1841 у селі Довжик Житомирської області.
За рік він показав 603,6 тис. грн зарплати і ще 22,6 тис. за сумісництвом — асистент кафедри національної безпеки в Державному університеті «Житомирська політехніка».
Дружина Юлія працює в ТОВ «Банковський» і має підприємницький дохід. Суми в декларації немає: двічі стоїть формула «член сім’ї не надав інформацію». Готівки родина не показує. Рахунки в ПриватБанку відкриті на нього і на дружину — без залишків.
На цьому тлі за рік з’явилися дві земельні ділянки.
2 липня 2025-го подружжя оформило ще 2 га в селі Вереси за 15 тис. грн. 13 жовтня — 1 га в Оліївці за 15,75 тис. грн. Це 750 і 1 575 грн за сотку. Для землі в зоні Житомира цифра виглядає номінальною, а не ринковою. Раніше в них уже була ділянка 2 га в тих самих Вересах з 2021-го за 10 тис. грн. Після жовтня 2025-го під рукою вже 5 га біля обласного центру плюс 20 соток у Буках.
Житло. Квартира 120,2 кв. м у Житомирі з листопада 2021-го — спільна сумісна власність, 1,57 млн грн. Два паркомісця по 18 кв. м, по 25,6 тис. кожне. У Києві на дружині квартира 51 кв. м з 2012-го за 492 тис. У Дашинці Ковальчук лише зареєстрований у будинку 87,4 кв. м, власник — інший Володимир Ковальчук.
Автопарк
У квітні 2026-го, уже після річної декларації, Ковальчук подав повідомлення про суттєві зміни: 21 квітня продав рухоме майно Олені Гриневич за 910 тис. грн. Що саме пішло з гаража — у повідомленні не розписано. Якщо це Audi, ціна ближча до ринку, ніж цифра 2020 року. Якщо Volvo — стрибок з 62 тис. до 910 тис. виглядав би ще гостріше.
Що чіпляється для перевірки.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍189🔥110⚡97🤣2👏1
Absolution Leaks 🇪🇺
Позов мотивовано тим, що родина прокурора набула у власність 2 квартири, Lexus LX, Mercedes Benz GLE 43 Amg, які придбано протягом 2022–2024, а також грошові кошти.
Проте аналізом офіційних доходів і витрат родини зʼясовано, що вартість цих активів перевищує законні доходи на 7,5 млн грн.
Суд частково задовольнив позовні вимоги прокурора та визнав необґрунтованими такі активи: квартиру та 1/2 квартири у Харкові, Lexus LX, частину Mercedes Benz GLE 43 Amg – і стягнув їх вартість на загальну суму 6,48 млн грн.
Інформацію, як Білодід на ув це майно та кримінальна справа щодо незаконного збагачення НАБУ не коментує.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍177🔥113⚡92
Компанія Журжія відома масштабними угодами на ринку нерухомості — зокрема Inzhur придбає ТРЦ за 36 млн доларів, тоді як сам засновник фонду виявився боржником у приватній справі, що тривала понад 2 роки.
Згідно з матеріалами справи 18 серпня 2022 сторони уклали договір позики. За умовами документа Андрій Журжій отримав від Кулика Валерія Георгійовича 20,37 млн гривень, що на момент підписання дорівнювало 500 тис. доларів. Повернути кошти боржник мав до 28 лютого 2023.
Позикодавець стверджував, що у визначений договором термін кошти повернуто не було. Спочатку він направив боржнику вимогу від 1 березня 2023, а після відмови - претензію від 31 березня Фактично суму позики боржник повернув лише 20 липня 2023, проте без сплати будь-яких процентів за користування коштами.
Позивач наполягав, що договір не містив умови про його безпроцентність, а тому вимагав нарахувати проценти за період з 19 серпня 2022 до 28 лютого 2023— за ставкою НБУ 25% річних. Сума вимоги склала 2,7 млн гривні.
Як суди тричі переглядали справу
Солом'янський райсуд 28 листопада 2024 відмовив у позові, пославшись на норму Цивільного Кодексу, яка звільняє боржників від сплати процентів у період дії воєнного стану. Тим же рішенням суд додатково стягнув із позивача на користь відповідача 40 тис. гривень судових витрат на адвоката.
Проте Київський апеляційний суд 13 травня 2025 скасував це рішення і задовольнив позов повністю. Апеляційна інстанція вказала, що норма про звільнення від відповідальності за прострочення стосується неустойки та пені, а не процентів за правомірне користування позикою, які регулюються окремою статтею ЦК. Суд стягнув з боржника на користь позикодавця 2,7 млн гривень процентів.
Представник боржника оскаржив постанову апеляційного суду в касаційному порядку, наполягаючи, що позика фактично надавалася в доларах, а тому норми про нарахування процентів у гривні застосовувати не можна. Захист навіть просив передати справу на розгляд об'єднаної палати ВС для перегляду попередньої практики.
Колегія суддів Касаційного цивільного суду відхилила усі доводи захисту й відмовила у передачі справи на розгляд об'єднаної палати. Верховний Суд визнав, що умови договору не містили прямої вказівки на його безоплатність, а тому позикодавець мав право на отримання процентів.
Чому позиція боржника не спрацювала
Ключовим аргументом стало те, що, попри прив'язку суми до курсу долара, договір прямо визначав видачу і повернення коштів саме у гривні готівкою. Це відрізняло справу від прецедентів, на які посилався захист боржника, де валютою кредитування дійсно були долари а не гривня з доларовим еквівалентом.
Суд також нагадав про презумпцію відплатності договору позики: якщо в тексті прямо не зазначено, що позика безпроцентна, кредитор має право вимагати проценти на рівні облікової ставки НБУ. Це правило діє незалежно від того, чи прописані проценти в самому договорі детально.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍182🔥112⚡84👏3🍌1🏆1
Пам'ятник людині, яка відкрила першу віденську кав'ярню, у Відні стоїть. Кав'ярню відкрив не він
Пам'ятник людині, яка відкрила першу віденську кав'ярню, у Відні стоїть. Кав'ярню відкрив не він.
Легенда відома всім. Облога 1683 року, турки відступають, у покинутому таборі знаходять мішки з дивними темними зернами. Віденці вирішують, що це корм для верблюдів, і збираються їх спалити.
Рятує справу Юрій Франц Кульчицький, перекладач і розвідник, який під час облоги пробрався крізь ворожі лінії з листом до герцога Лотаринзького. У нагороду він просить ті самі мішки і відкриває першу кав'ярню.
Деталь, про яку у Відні згадують нечасто. Народився він у 1640 році в Кульчицях під Самбором. Сьогодні це Львівщина.
Пам'ятник йому поставили у 1885 році, на розі вулиці, названої його іменем.
Тепер як було насправді.
Більшу частину цих історій написав у 1783 році священник Готфрід Уліх. Через сто років після облоги. Легенду про верблюжий корм вигадали приблизно тоді, коли Моцарт писав свої опери.
Першу ліцензію на продаж кави у Відні отримав сімнадцятого січня 1685 року Йоганнес Діодато, вірменський купець. Кав'ярня була в його власному будинку на Гаармаркті, сьогодні це Ротентурмштрасе, 14.
І дали йому цю ліцензію не за героїзм. А за двадцять років служби кур'єром, який возив срібло до імператорського монетного двору. Тобто перша кав'ярня міста виросла не з подвигу, а з бездоганної репутації постачальника.
А тепер головне питання. Кава в Австрії не росте. Жодного куща. Чому ж тоді віденська?
Тому що Відень продавав не зерно.
У 1720 році в кав'ярні Крамера на Грабені вперше поклали на столи газети. Іноземні, часто антиурядові. І в зал прийшли ті, хто читає: письменники, професори, художники і ті, хто їх фінансував.
Далі арифметика. У 1790 році в місті сімдесят кав'ярень. У 1819-му вже сто п'ятдесят. Близько 1900 року понад шістсот. Сьогодні приблизно дві тисячі двісті.
Жінок, до речі, не пускали аж до 1856 року. Єдиною жінкою в залі була касирка за касою.
У 2011 році віденську кавову культуру внесли до національного переліку нематеріальної спадщини. І дали їй визначення, точніше за яке не скажеш: це місце, де споживають час і простір, а в рахунку значиться тільки кава.
Ось і вся відповідь. Зерна везли інші. Віденці продавали годину вашого життя, і робили це так, що за нею поверталися триста років.
Продають не те, що вирощують. Продають те, заради чого повертаються.
P.S. Підвішена кава це справжня неаполітанська традиція. Платиш за дві чашки, випиваєш одну, друга залишається висіти на того, хто прийде після тебе.
Сьогодні я підвісив каву у Відні. Вона вже сплачена і чекає.
На того, хто давно нікуди не виходить. Виходьте. Людям треба дивитися в очі, а не в екран.
💛 Смачного.
💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись
Пам'ятник людині, яка відкрила першу віденську кав'ярню, у Відні стоїть. Кав'ярню відкрив не він.
Легенда відома всім. Облога 1683 року, турки відступають, у покинутому таборі знаходять мішки з дивними темними зернами. Віденці вирішують, що це корм для верблюдів, і збираються їх спалити.
Рятує справу Юрій Франц Кульчицький, перекладач і розвідник, який під час облоги пробрався крізь ворожі лінії з листом до герцога Лотаринзького. У нагороду він просить ті самі мішки і відкриває першу кав'ярню.
Деталь, про яку у Відні згадують нечасто. Народився він у 1640 році в Кульчицях під Самбором. Сьогодні це Львівщина.
Пам'ятник йому поставили у 1885 році, на розі вулиці, названої його іменем.
Тепер як було насправді.
Більшу частину цих історій написав у 1783 році священник Готфрід Уліх. Через сто років після облоги. Легенду про верблюжий корм вигадали приблизно тоді, коли Моцарт писав свої опери.
Першу ліцензію на продаж кави у Відні отримав сімнадцятого січня 1685 року Йоганнес Діодато, вірменський купець. Кав'ярня була в його власному будинку на Гаармаркті, сьогодні це Ротентурмштрасе, 14.
І дали йому цю ліцензію не за героїзм. А за двадцять років служби кур'єром, який возив срібло до імператорського монетного двору. Тобто перша кав'ярня міста виросла не з подвигу, а з бездоганної репутації постачальника.
А тепер головне питання. Кава в Австрії не росте. Жодного куща. Чому ж тоді віденська?
Тому що Відень продавав не зерно.
У 1720 році в кав'ярні Крамера на Грабені вперше поклали на столи газети. Іноземні, часто антиурядові. І в зал прийшли ті, хто читає: письменники, професори, художники і ті, хто їх фінансував.
Далі арифметика. У 1790 році в місті сімдесят кав'ярень. У 1819-му вже сто п'ятдесят. Близько 1900 року понад шістсот. Сьогодні приблизно дві тисячі двісті.
Жінок, до речі, не пускали аж до 1856 року. Єдиною жінкою в залі була касирка за касою.
У 2011 році віденську кавову культуру внесли до національного переліку нематеріальної спадщини. І дали їй визначення, точніше за яке не скажеш: це місце, де споживають час і простір, а в рахунку значиться тільки кава.
Ось і вся відповідь. Зерна везли інші. Віденці продавали годину вашого життя, і робили це так, що за нею поверталися триста років.
Продають не те, що вирощують. Продають те, заради чого повертаються.
P.S. Підвішена кава це справжня неаполітанська традиція. Платиш за дві чашки, випиваєш одну, друга залишається висіти на того, хто прийде після тебе.
Сьогодні я підвісив каву у Відні. Вона вже сплачена і чекає.
На того, хто давно нікуди не виходить. Виходьте. Людям треба дивитися в очі, а не в екран.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
2👍188🔥120⚡94👌2👏1💯1🗿1
Доброго ранку всім, крім Галантерника.
Тобто тобі буквально залишили двері. Треба тільки набратися мужності й у них зайти. Повернути все, що слідство і суд визнають отриманим злочинним шляхом, розповісти все, що знаєш, покаятися.
Дивись, і на душі полегшає. Ранок же. Сонце. Люди гуляють, каву п’ють, у кафе сидять, сміються, живуть собі нормальним людським життям.
А ти все ховаєшся. Кажуть, навіть у громадських місцях перестав з’являтися. Галантерник, ну вийди вже хоч кави випий. Віденської. У гарному кафе. За столиком біля вікна. Хоча… про що це ми. Ти ж навіть там боїшся показатися.
Оце, мабуть, і є найсмішніша форма багатства: коли грошей вистачає майже на все, крім чашки кави серед людей. Сидиш у своїй норі. Собака сутула.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
2👍202🔥115⚡92🤣4😁3👌1🤡1
Платформа FoxGlobal, кол-центр у Туреччині і «Крузак» мами
Головне слідче управління Нацполіції розслідує шахрайську схему, яка діяла з 2023-го. Українці крутили псевдоінвестиційну платформу FoxGlobal / FoxGlobal LTD. Оболонка виглядала як законний інвестмайданчик. Гроші забирали в громадян Чехії.
Офіс і фінансово-криптовалютну частину схеми забезпечували з кол-центру в Туреччині: IP-телефонія, пошта, месенджери, банківські рахунки й обліковки на криптобіржах.
Встановлені чотири чеські потерпілі — 1 ,68 млн грн. По легалізації: сприяння переміщенню, зміні форми, транзиту й маскуванню майна на суму не менше 25,58 тис. USDT. Кваліфікація — ч. 5 ст. 27 і ч. 4 ст. 190 (у редакції до 11 серпня 2023-го), плюс ч. 2 ст. 209 ККУ.
24 червня слідчі обшукали Land Cruiser за дозволом від 19 червня. У салоні не знайшли ні носіїв, ні карток, ні ключів від гаманців — нічого з переліку, під який просили дозвіл. Зате зняли десять комплектів держномерів і сам джип, який оформили речовим доказом тієї ж доби.
Прокурор просив арешт «на всяк випадок»: зберегти доказ, забезпечити конфіскацію й відшкодування чехам. Адвокати власниці — матері підозрюваного — відповіли пакетом документів. Машина в реєстрі МВС на ній з 4 листопада 2022-го, перша реєстрація — 23 лютого 2022-го. Купили до схеми. Квартиру вона продала 28 вересня 2021-го за 2,411 млн грн. Офіційні доходи чоловіка за 2019–2021— 7,34 млн, за 2019–2025-й — 27,5 млн. Витрати родини на житло й авто — близько 7 млн. Три об’єкти нерухомості оплачені ще в 2020–2021-му. 24 червня джип стояв у підземному паркінгу сина, бо вночі була повітряна тривога, а в матері паркінгу немає.
Слідство трималося іншого сюжету. У телефоні сина — торт із зображенням Land Cruiser від 27 жовтня 2022-го, табличка дилера на 3,453 млн грн, контакт «Крузак 3 Тыс Км» і листування з West Auto Hub на межі жовтня–листопада. Син кілька років ловив адмінпротоколи як водій цієї машини, підписував страховку, ключі знайшли в нього вдома.
Суд розклав це по полицях. Користування сином не змінює власника в реєстрі. Фото 2022 року якраз підтверджують купівлю до кол-центру, а не відмивання через нього. Джип — орієнтовно 60 тисяч доларів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
1👍193🔥123⚡91🫡2👏1👌1💯1🏆1
Мільярд довіри та 2,7 млн через суд: питання до засновника Inzhur
Фонд Inzhur MilTech офіційно повідомив, що за 20 діб залучив 1 млрд грн для фінансування виробника дронів Vyriy Industries.
На цьому тлі варто повернутися до приватного боргового спору засновника Inzhur Андрія Журжія з Валерієм Куликом. Спір стосувався процентів за користування позикою з 19 серпня 2022-го до 28 лютого 2023-го, а не штрафу за прострочення. Перша інстанція відмовила у позові, апеляція його задовольнила, а Верховний Суд погодився: договір передбачав гривневу позику і не встановлював її безпроцентності, тому застосовується стаття 1048 ЦК.
Предметом цієї справи були відносини між приватними особами, а не використання коштів інвесторів.
Ми не стверджуємо, що присуджені проценти залишаються несплаченими: підтвердження поточного стану розрахунків у нас немає. Але потенційному інвестору варто отримати відповідь про виконання рішення до того, як оцінювати цю історію як закриту.
Поставте себе на місце інвестора.
Судовий спір не дає готової відповіді «вкладати чи ні». Але він дає привід ставити незручні запитання до переказу грошей, а не після. У другій частині розберемо саму інвестиційну конструкцію: що саме купує читач і які ризики має оцінити сам.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
3👍200🔥117⚡87💯2👌1🏆1🆒1
Бєлашов — корупціонер та махінатор, але не для НАЗК
НАЗК перевірило декларацію за 2024 депутата Полтавської обласної ради та співвласника скандального банку "Український капітал" Сергія Бєлашова (партнер Василя Астіона).
Перевірка тривала з 1 грудня 2025 до 16 квітня 2026. НАЗК виявило у документі лише неточні відомості на 670 тис. грн.
У документі зазначено, що депутат не вказав у декларації дохід у розмірі 300 тис. грн, отриманий від продажу автомобіля BMW X5 у червні 2024. У НАЗК повідомили, що гроші підтверджуються договором купівлі-продажу та актом приймання-передачі.
Також перевірка встановила порушення у розділі про правочини. За даними агентства, Бєлашов не задекларував договір позики на 370 тис. грн та договір про надання поворотної фінансової допомоги на 1,65 млн грн.
Крім того, НАЗК не змогло перевірити частину майна депутата через відсутність підтвердних документів. Йдеться, зокрема, про житловий будинок площею 87,9 м² у Полтаві, земельні ділянки та автомобілі Audi Q2 і Hyundai i20.
У висновку агентства вказано, що в діях депутата є ознаки ч.4 ст.172-6 КУпАП. Інформації про передачу протоколу до суду немає. Публічного рішення по цій статті — також.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍202🔥109⚡90👌1💯1
Inzhur та Vyriy: мільярд потребує перевірки, а не лише довіри
Цивільний борговий спір Андрія Журжія не доводить порушень фонду: питання до залучення інвестицій потрібно перевіряти окремо.
Що саме купує людина? За описом Inzhur, це інвестиційні сертифікати фонду Inzhur MilTech, який інвестує в корпоративні облігації Vyriy Industries. Не державні облігації і не пряме володіння виробником дронів.
Компанія рекламувала прогнозовану середню просту дохідність 25-29% річних у гривні за три роки та викуп сертифікатів «до 3 годин робочого дня» за умовами продукту. Водночас повідомляла про можливість зміни ставки емітентом або дострокового погашення облігацій після першого та другого років.
Стверджувати, що виходу з інвестиції взагалі немає, неправильно. Натомість слід перевірити: хто юридично зобов’язаний викупити сертифікати, за якою ціною, з якими винятками та звідки братиметься ліквідність у разі масових заявок.
Є й окремий процесуальний контекст. За повідомленням адвокатів VB Partners, 7 липня 2026 у Vyriy відбулися обшуки у провадженні щодо можливого завищення вартості дронів за державними контрактами; водночас суд відмовив в арешті вилучених 32,14 млн грн, і кошти повернули компанії. Це позиція захисту про процесуальний результат, а не доказ вини чи рішення по суті всього провадження.
Чи є ця модель аферою? Наявні матеріали не дають підстав стверджувати це як факт. Саме тому потрібні перевірювані документи про рух грошей, ризики та виконуваність зобов’язань, а не лише обмін звинуваченнями й запевненнями.
Що це означає особисто для вас? Перш ніж натиснути «Купити», попросіть показати документальні відповіді на три питання: хто і за рахунок чого повертає ваші гроші; скільки ви отримаєте після всіх витрат і податків; що ви зможете зробити, якщо виплати або викуп зупиняться.
Не змішуйте бажання допомогти обороні з оцінкою фінансового ризику. Для пожертви та інвестиції різні критерії: від інвестиції ви очікуєте повернення грошей, а отже, маєте право вимагати зрозумілих умов і доказів. Вкладатися чи ні, вирішуєте ви.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
2👍183🔥114⚡99👌2👏1💯1🆒1
Непотоплюваний Мальчик. Священна корова бюджету й недоторканність запитань
Коровою хочеться назвати нафтогазову галузь, коли розмова про її керівників обростає словами «стратегічне значення», «державний інтерес» і «незамінний досвід». Але вона не священна. І кабінети навколо неї також.
Її герой не потребує вигаданого таємного прізвиська. Сергій Корецький назвав його відкрито, розповідаючи в лютому 2023 про зміну екскоманди «Укрнафти»: «Залишився лише один керівник із колишнього топ-менеджменту — Олег Мальчик, який займається видобутком». Кадрове оновлення мало один виняток.
Історія Мальчика —у 2017-2020 він керував західним підрозділом «Укрнафти», у 2020–2022 департаментом видобутку та технологій, а згодом обіймав керівні технологічні посади, був головним інженером. Далі Мальчик очолив «Укрнафтобуріння», передане в управління «Укрнафті». У серпні 2026 року керівник «Укрнафти» Богдан Кукура назвав його відповідальним за видобуток у сформованому правлінн.
Перш ніж рахувати особисту винагороду, варто подивитися на рішення, які мають приносити гроші підприємству. Видобутий газ і отримані за нього кошти є різними етапами роботи.
Газ продали. А гроші? У постанові Верховного Суду від 30 квітня 2024 у справі №910/10322/23 Мальчик фігурує як підписант договору від 24 листопада 2020 з боку спільної діяльності «Укрнафти» та «Укркарпатоіл»; покупцем газу була United Energy. Предметом спору стала оплата поставленого газу, зокрема основний борг 17,5 млн грн.
І тут починається питання ціни. Який ціновий орієнтир застосували, на яку дату, для якого обсягу та з якими умовами поставки? Чи передбачали передоплату, відстрочення або забезпечення?
Корпоративні війни
Інший рівень цієї історії стосується не продажу газу, а контролю над підприємством. Судовий спір щодо «Укрнафтобуріння» відтворює передачу в управління пакета 99,99% акцій через арешт активів, урядове розпорядження, договір АРМА з «Укрнафтою» в липні 2023. ARES SYSTEMS LTD оскаржувала рішення зборів, зокрема обрання Мальчика, але 10 жовтня 2024 Господарський суд Києва відмовив у позові.
Мільйони за результат. Який саме?
За 2025 рік Мальчик має 27,75 млн грн зарплати від «Укрнафтобуріння». За 2024 — 18,4 млн грн від тієї самої компанії: зростання приблизно на 50,8%. Велика зарплата вимагає не менш виразного пояснення: за які завдання, показники та результати? Декларація дає відповідь на питання «скільки». Контракт, порядок преміювання й оцінка виконання завдань мають відповісти на питання «чому».
Кошти Мальчика зазначені в ПриватБанку, Sense Bank та OTP Bank; найбільша особиста гривнева сума, 5,35 млн грн, відображена в Sense Bank. І це далеко не всі багатства, які отримав посадовець.
Підпис, який можна перевірити
Є й судові документи. В одному епізоді суд скасував дисциплінарне стягнення, оформлене наказом із підписом Мальчика; в іншому затвердив підписану ним від імені підприємства мирову угоду на 8,87 млн грн.
Так само не можна приховувати незручне для обвинувального сюжету продовження виробничої історії: після зупинки Сахалінського родовища УНБ відновило роботу в серпні 2024 року; за офіційним повідомленням АРМА, чистий прибуток підприємства за той рік становив 1,19 млрд грн. Відновлення треба враховувати. Дії під час кризи все одно потрібно оцінювати.
Цим матеріалом ми відкриваємо серію публікацій. Залишайтесь з нами.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
3👍193🔥120⚡89👌2👏1💯1🏆1🆒1
Адвокат з Кодими взяв 2 тисячі доларів «за вплив на суддю» у справі, де сам був захисником за держбюджет.
Кодимський районний суд Одещини визнав винним адвоката Юрія Михайловича Мартинюка в одержанні неправомірної вигоди за вплив на суддю і прокурора. Стаття — ч. 2 ст. 369-2 ККУ. Покарання — штраф 87 тис. грн, тобто рівно стільки, скільки він узяв готівкою 24 лютого.
Мартинюк — місцевий адвокат зі свідоцтвом №1613 від 29 січня 2008-го. Одружений, на утриманні немовля і 16-річний син, плюс діти дружини. Цукровий діабет, інсулін. Раніше не судимий. У цій історії він був не «своїм» платним захисником, а адвокатом безоплатної вторинної правової допомоги.
16 листопада 2025-го поліція Подільського райуправління відкрила справу №12025161180000820 за ч. 2 ст. 332 ККУ — незаконне переправлення осіб через кордон. Підозрювані — двоє. Одного з них держава приставила саме Мартинюку: 14 січня 2026-го обвинувальний акт пішов у той самий Кодимський суд (справа 503/52/26).
У клієнта була ще одна адвокатка. Дружила з ним і консультувала по тій самій справі. 17 лютого близько 13:57 біля суду на площі Перемоги, 1А Мартинюк зустрів її і сказав: він уже говорив із працівниками Кодимського суду і спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, може «посприяти». Ціна — 3 тис. доларів. За це обіцяв швидкий розгляд і умовне за статтею 75: позбавлення волі зі звільненням від відбування.
20 лютого вона переказала йому 4,3 тис. грн «нібито за адвокатські послуги» — хоча захист і так ішов за бюджет. Він підтвердив намір тиснути на суддю й прокурора.
24 лютого о 16:00 у Jeep Compass біля того ж суду вона передала першу частину — 2 тис. доларів, на той день 86,6 тис. грн за курсом НБУ. Другу тисячу мали віддати після «потрібного» вироку. На цьому слідство вважає злочин закінченим: гроші за вплив на осіб, уповноважених на функції держави, уже в кишені.
Провадження щодо самого адвоката відкрили 13 травня 2026-го, номер 42026160000000113. У залі він вину визнав повністю, обставини не оспорював. Сказав, що після затримання гроші повернув. Суд пішов за частиною 3 статті 349 КПК: докази не досліджували, бо ніхто їх не сперечав.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍184🔥111⚡91👌1
Обвинувачений у корупції полтавський депутат Сергій Бєлашов через суд розруває шлюб з дружиною Ліліаною Бєлашовою після 38 років.
Суд ще 21 серпня 2026 задовольнив позов Сергія Володимировича Бєлашова і розірвав шлюб із Ліліаною Іванівною Бєлашовою. Шлюб зареєстрували 25 червня 1988 в Шевченківському відділі РАЦС Полтави, актовий запис №1232. Після розірвання обоє залишають прізвище Бєлашов / Бєлашова.
Позов зайшов 6 лютого 2026-го. Позивач писав: спільного життя давно немає, почуттів немає, шлюбних відносин немає більше десяти років. Провадження відкрили 9 лютого.
21 травня відповідачка подала відзив. Фактично мешкає в Іспанії, у шлюбі понад 35 років, разом набували майно. Доказів, що подружжя не живе разом 10 років, у справі, на її думку, немає. Того ж дня суд дав сторонам три місяці на примирення і зупинив розгляд. 21 серпня на засідання ніхто зі сторін не прийшов. Позивач просив слухати без нього. Представниця дружини заперечувала: шлюбно-сімейні відносини нібито тривають.
Суд відповів коротко. Стаття 24 Сімейного кодексу — шлюб на вільній згоді. Стаття 56 — кожен має право шлюб припинити, примус зберігати його заборонений. Намір чоловіка суд вважає обдуманим: місяці в процесі його не змінили. Новий строк примирення був би формальністю. Сім’я, за висновком суду, розпалася остаточно.
Апеляція вже подана до Полтавського апеляційного суду. Доти рішення не набирає сили.
Майнового спору в цьому рішенні немає. Дружина в відзиві лише нагадала, що майно набували спільно. Хто і що ділитиме — окрема справа, якщо хтось її відкриє.
Нагадаємо, раніше НАБУ і САП повідомили про підозру депутату Полтавської облради Сергію Бєлашову. За версією слідства, він причетний до заволодіння майже 204 млн грн філії «Центр забезпечення виробництва» УЗ. Крім Бєлашова у справі також повідомили колишньому директору філії ЦЗВ Віталію Цвігуну. Бєлашова взяли під варту, але він вийшов звідти, сплативши заставу.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍176🔥110⚡83💯1🆒1