🔈 Управління комунальної власності Львівської міської ради продало приміщення за 800 тис. грн фірмі «Ромус-Поліграф», що належить батькам заступника голови Львівської облради Юрія Холода.

Йдеться про нежитлове приміщення площею 21,3 м² на вул. Донецькій, 40 у Львові. Майно виставили на продаж 28 серпня через онлайн-майданчик «Прозоро.Продажі» зі стартовою ціною 507,6 тис. грн. Торги провели 9 вересня через англійський трираундовий аукціон, під час якого учасники подають закриті пропозиції та не бачать ставки одне одного. Участь у торгах взяли двоє учасників – 30-річна підприємиця з Львівщини Ірина Ладанівська та ТОВ «Ромус Поліграф».

Переможцем аукціону стало «Ромус-Поліграф», яка запропонувала за приміщення 800 тис. грн. Її переможна ставка лише на 1 грн перевищила пропозицію іншого учасника. Відтак за результатами аукціону ціна квадратного метра нежитлового приміщення становить понад 37 тис. грн або близько 853 доларів за теперішнім курсом НБУ. Наразі очікується опублікування протоколу торгів, а після цього – укладання угоди купівлі-продажу з переможцем аукціону.

📌 «Ромус-Поліграф» належить Ігорю та Романі Холодам – батькам заступника голови Львівської облради Юрія Холоду. ТОВ «Ромус-Поліграф» – друкарсько-торгівельна компанія з Львова, зареєстрована 6 травня 1998. Основна діяльність пов’язана з виробництвом паперових і поліграфічних виробів – канцтоварів, друкованої продукції та супутніх послуг.

У лютому компанія «Ромус-Поліграф» купила дві ділянки у Львові під торговий центр і адмінбудівлі. Одна з куплених ділянок розташована на вул. Персенківка, 13, а друга на вул. Вернадського. Обидві ділянки компанії обійшлися у 8,4 млн грн. Цього ж місяця «Ромус-Поліграф» купив ділянку в селі Пасіки-Зубрицькі за 4,45 млн грн під будівництво торгового центру.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

⚖️ Могилів-Подільський суд Вінницької області визнав громадянку з інвалидністю винною в організації незаконного перетину кордону. 

Жителька села налагодила схему незаконного переправлення військовозобовʼязаних чоловіків через кордон. 
Будучи інвалідом І групи і особою, що нібито потребує стороннього догляду (ходить із паличкою), вона фіктивно одружувалася із чоловіком і потім разом із ним виїздила за кордон під приводом лікування. Вартість послуг фіктивної дружини вона оцінювала в 15 тис. доларів.

Скільки чоловіків пройшли за цією схемою точно невідомо. У вироку йдеться по два випадки, жоден із яких не закінчився успішно. 

У січні 2025-го жінка фіктивно одружилася із чоловіком. Познайомилась  із ним через сусідку і на прохання його мами, аби того не забрали в ЗСУ в обмін на фінансову допомогу. Виїхати за кордон подружній парі не вдалося, тому що у чоловіка було виконавче провадження через несплату аліментів. Однак фіктивний шлюб все ж дозволив чоловікові отримати відстрочку від мобілізації на військову службу. За це він платив фіктивній дружині 15 тис. грн щомісяця.

Жінку, очевидно, не влаштував результат оборудки і вона, за версією  продовжувала шукати нового чоловіка.  У травні 2025-го обвинувачена випадково познайомилась із чоловіком, який заблукав в її селі і питав дорогу. Обвинувачена нібито одразу сказала йому, що вивозить за кордон людей призовного віку. Це було ще й в присутності інших людей, які були у неї тоді в гостях. Схема наступна: чоловік розписується з нею і супроводжуючи її, як дружину-інваліда, виїздить за кордон за винагороду в 15 тис. доларів. Жінка нібито пропонувала це новому знайомому, але той мав судимості і не міг виїхати за кордон, однак попросив перевезти його двоюрідного брата. Чоловік звернувся із заявою в поліцію і далі діяв під контролем правоохоронців. Він оплатив жінці витрати на розлучення в суді із попереднім чоловіком і возив її до адвоката. 

Матеріалами НРСД зафіксовано спілкування фігурантів справи. Обвинувачена сперечалася зі своїм тодішнім чоловіком по телефону щодо позову про розірвання шлюбу, який вона подала, бо він їй не платив. 24 жовтня 2025-го жінка і чоловік зареєстрували шлюб. Після того військовозобовʼязаний зайшов у ТЦК та оформив відстрочку по мобілізації. Того ж дня подружжя поїхало до кордону, де їх затримали.

У суді жінка провину не визнала і казала, що чоловіків сама не шукала і її спровокували.
Однак суд доводи щодо провокації відкинув. Як вбачається із матеріалів справи, в поле зору правоохоронців обвинувачена потрапила ще до того, як фігурант цієї справи написав заяву про злочин. Увагу поліції вона привернула після першої невдалої справи, коли клієнт не виїхав  за кордон через борг по аліментах.

Записи розмов свідчать, що жінка активно і добровільно розʼяснювала чоловікові, як відбувається перетин кордону, куди її відвезти для оформлення документів. Вона розповідала, що на польському кордоні про неї вже знають, бо вона вже переправляла так іншого чоловіка, пояснювала, як потрібно себе вести та що говорити на кордоні, щоб уникнути викриття їх фіктивного шлюбу.

Суд врахував те, що обвинувачена утримує двох дітей і має незадовільній стан здоровʼя. У підсумку жінці присудили 7,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Із жовтня 2025-го обвинувачена перебуває під вартою.  

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🔈 Як родина Атаманюка збудувала бізнес-імперію на нерухомості

Колишній високопоставлений податківець часів Януковича Юрій Атаманюк після люстрації перетворився на впливового гравця ринку нерухомості. Навколо нього та його родини вибудувалася розгалужена мережа компаній, які контролюють десятки об’єктів комерційної та житлової нерухомості в Києві та області.

Ключові компанії

Одна з центральних структур — ТОВ «Транзит-23», яким Юрій Атаманюк володіє на 100%. Компанія здає в оренду комерційні приміщення, зокрема великий об’єкт площею понад 1300 кв. м на вулиці Генерала Шаповала, де працює супермаркет АТБ.

Паралельно працює ТОВ «Анрірент» (2025 рік реєстрації), на яке оформлено 18 об’єктів нерухомості в Києві. Керівницею обох компаній є Тетяна Боярська. У цих структур збігається навіть контактний телефон.

Ще один важливий актив — ТОВ КВФ «Козак». Компанія фігурує в судовій справі з Київською міською владою щодо несплати пайового внеску за будівництво комплексу в Дарницькому районі на ділянці понад 15 гектарів. Суд стягнув з «Козака» сотні тисяч гривень.

ТОВ «ЛЕНД-КЕПІТАЛ» (також на 100% належить Атаманюку) спеціалізується на організації будівництва. Її очолює Ігор Боярський — ймовірно, чоловік Тетяни Боярської.

Батько Юрія — Анатолій Атаманюк — контролює одразу кілька компаній:
✔️ТОВ «Меблі Консалт» (придбала на аукціоні будівлю банку «Аркада» площею 1609 кв. м за 60 млн грн);
✔️ТОВ «Позняки Груп» (шість об’єктів у Києві);
✔️ ТОВ «Рівер Хауз» (зв’язок із девелоперською групою Royal House родини Ганжі);
✔️ інвестиційний фонд АТ «ЗНВ КІФ «ЗУРІ».

Дружина або родичка Олена Атаманюк володіє компаніями «Присадибне», «Ріелті Сістем», «Перспектива-Ріелті», «Лорен Буд», «АТЛ Девелопмент» та іншими. Через ці структури контролюється щонайменше 20 об’єктів нерухомості.

Основний профіль усієї групи — купівля, реконструкція, здача в оренду та розвиток комерційної нерухомості. Компанії активно працюють із земельними ділянками, беруть участь у будівельних проєктах і купують активи на банківських аукціонах. Між структурами спостерігаються спільні керівники, телефони, адреси та майнові операції (зокрема іпотека приміщень між компаніями групи). Це створює класичну схему розподілу активів між кількома юридичними особами та членами родини.

Юрій Атаманюк пройшов шлях від співробітника міліції до одного з керівників податкової міліції. Після Революції Гідності потрапив під люстрацію і перейшов у бізнес. Сьогодні родина володіє не лише компаніями, а й дорогими автомобілями (Toyota Land Cruiser 2025 та Mercedes-Benz Maybach GLS 600) і значним особистим майном.

Бізнес-імперія Атаманюків — приклад того, як колишні високопосадовці силових структур успішно конвертують зв’язки та досвід у велику девелоперську групу на українському ринку нерухомості.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

🔈 Олігарх із кухні KFC та вугілля з бруду: як під носом у держави заварили схему на сотні мільйонів

В Україні існує ціла індустрія «номінальних» директорів — людей, на яких масово переписують компанії, щоб приховати реальних бенефіціарів, уникнути податків і відповідальності. Найяскравіший приклад останніх років — Андрій Сосонний, працівник мережі KFC з інвалідністю III групи з села Борщів на Київщині.

«Олігарх» із 538 компаніями

Лише за останні два роки на Сосонного оформили понад 300 фірм. Загалом у його «портфелі» вже 538 компаній. Сумарний дохід цих підприємств за 2025 рік перевищив 581 млн грн. Насправді ж Андрій Сосонний ніколи не керував жодною з цих фірм. Він працює на кухні ресторану швидкого харчування і, за словами слідства, погоджувався ставати власником компаній через скрутне матеріальне становище — за кілька сотень доларів.

Як починалася історія

У серпні 2023 року Сосонний став власником ТОВ «ТДМ Трейдінг» (зараз — «Лейхер»). Раніше компанія належала волинському бізнесмену Андрію Яручику. Новий «власник» просто підписав стос документів у нотаріуса, навіть не читаючи їх.

Слідство встановило: переоформлення було класичною операцією з приховування попередніх податкових махінацій. У березні 2026 року Шевченківський райсуд Києва визнав Сосонного винним у пособництві внесенню завідомо неправдивих відомостей до реєстраційних документів. Вирок — 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік і заборона займатися підприємницькою діяльністю на рік.

Цинічний позов на 30 мільйонів

Паралельно Андрій Яручик подав позов проти Сосонного з вимогою стягнути 30 млн грн нібито боргу за купівлю компанії. Хоча статутний капітал фірми становив усього 10 тисяч гривень. Суд відмовив, бо справа мала розглядатися в господарському суді. Сама наявність такого позову показує, наскільки цинічно використовують «номіналів».

Вугілля з бруду для шкіл і інтернатів

Найбільш резонансна частина історії — схема з постачанням неякісного вугілля державним установам.

Група компаній (ТОВ «Ресурси Батьківщини», ТОВ «Західмаркет», ПП «Нафтоагросервіс») заробила на Prozorro майже чверть мільярда гривень. На тендерах вони показували сертифікати якості від ТОВ «Енерго Восток Антрацит» і ТОВ «Промтопресурс», підконтрольних Руслану Брагіну та Олександру Сосюрі (вихідці з Вугледара).

Насправді фірми купували вугільний пил і породу на «чорному ринку», змішували з землею, камінням і сміттям, щоб збільшити вагу, і постачали цей «товар» школам, ліцеям та психоневрологічним інтернатам на Закарпатті, Львівщині та Кіровоградщині. Наслідки — забиті шлаком котельні та холод у приміщеннях.

Експертизи підтвердили: паливо не відповідає жодним стандартам ДСТУ. Коли розслідування наблизилося до фіналу, токсичні компанії на початку 2026 року швидко переписали на Андрія Сосонного.

Правоохоронці все одно вийшли на організаторів. Підозри отримали Валерія Рижеголова, Сергій Глухов, Олександр Сосюра та Руслан Брагін. Одного з лідерів групи відправили під варту із заставою 4,58 млн грн.

Найбільший парадокс — навіть після гучних викриттів схема не зупинилася. ТОВ «Західмаркет» продовжувало вигравати тендери в 2026.

Тим часом на ім’я Сосонного продовжують сипатися позови та штрафи:
✔️податкові борги ТОВ «Октан 101» (понад 10,7 млн грн);
✔️борги ТОВ «Хеймпі Фаст»;
✔️штрафи ТОВ «ТД «Укртопливо» (раніше компанія мала виторг понад 93 млн грн).

Історія Андрія Сосонного — це не просто доля одного «фунта». Це системна проблема української системи державних закупівель і реєстрації бізнесу. Держава роками судить бідних номінальних директорів-інвалідів, поки реальні організатори схем купують нові паспорти і продовжують освоювати мільйони з бюджету.

Поки не буде жорсткої відповідальності саме для тих, хто стоїть за такими схемами, «олігархи з кухні KFC» залишатимуться лише зручним прикриттям для справжніх бенефіціарів.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

⚖️🧡🧡🧡🧡🧡🧡

Поїздки до рф, ухвали російською, заниження майна та позбавлення матерів батьківських прав

Громадська рада доброчесності  затвердила висновок про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики кандидата на посаду судді апеляційного суду — Євгена Болибока, судді Дергачівського райсуду Харківської області. 

Найчутливіший пункт — відвідування території держави-агресора.

За даними про перетин кордону, 8 червня 2016 року о 21:30 Болибок виїхав через пункт пропуску на кордоні з Росією і повернувся 13 червня о 20:08. Того ж дня і тим самим пунктом виїхала його дружина. Поїздка тривала близько п’яти діб. Окремо дружина коротко їздила до РФ 12 жовтня 2014 (виїхала о 17:42, повернулася о 18:21).

На момент обох поїздок Болибок уже був суддею. Його призначили на посаду ще у 2004і, у 2006-му перевели до Дергачівського суду, а у 2010-му обрали безстроково.

ГРД наголошує: після початку збройної агресії рф добровільне відвідування її території суддею без нагальної потреби створює серйозні ризики. Це і можливість контакту з представниками спецслужб держави-агресора, і репутаційні ризики для всієї судової влади. Суддя, зазначає Рада, має усвідомлювати не лише безпекові, а й суспільні наслідки такої поведінки.

ГРД виявила кілька проблемних епізодів у фінансах:

✔️У декларації за 2015 Болибок зазначив, що безоплатно користується Audi A6 Quattro (1999), власником якого є його донька (право набуте 13.12.2014). Однак цей самий автомобіль фігурував у його паперовій декларації ще за 2013 рік, а у 2014-му зник. У доньки за даними ДРФО у 2010-2013 були мінімальні доходи (від 2 до 6,5 тис.гривень на рік), до 2010-го — взагалі 0. Легальних джерел на купівлю авто у неї не простежується.
✔️Chevrolet Aveo (2008) Болибок купив у 2008-му за 78,6 тис. грн. У 2020 продав сестрі дружини вже за 120 тисяч. При цьому дружина продовжила ним користуватися. ГРД ставить питання про формальний характер правочину і можливу легалізацію коштів.
✔️У 2020 суддя придбав Audi Q3 (2017) за 450 тис. грн (близько 16,5 тис. доларів). Аналіз архівних оголошень того періоду показує, що аналогічні авто коштували від 20 тисяч доларів і вище.
✔️У 2021-му дружина купила Ford Escape (2017) за 162 тис. грн (близько 5,8 тис.доларів). Ринкова ціна подібних машин у той час починалася від 13 тис. доларів.

Окремо ГРД фіксує неточності в декларуванні землі, будинків і акцій дружини, які зникли з декларацій без пояснення відчуження.

У 2024 році Третя дисциплінарна палата ВРП притягнула Болибока до відповідальності. Суть порушення: у 2019 колегія за його участю розглянула заяву засудженого про перегляд вироку за нововиявленими обставинами без участі іншого засудженого, який відбував покарання за спільний епізод. Цим унеможливили реалізацію процесуальних прав. Крім того, у рішенні не було належних мотивів, чому суд визнав обставини нововиявленими і відхилив аргументи сторони обвинувачення.

Стягнення — догана з позбавленням доплат на місяць. Болибок оскаржував рішення аж до Великої Палати Верховного Суду, але програв (рішення від 5 червня 2025).

Продовження далі...

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

📁🧡🧡🧡🧡🧡🧡

Суддя з Харківщини Євген Болибок — справи про позбавлення батьківських прав в умовах мобілізації

Окрему увагу ГРД приділила практиці кандидата у справах про позбавлення матерів батьківських прав і визначення місця проживання дітей (справи № 619/3399/23, № 619/3916/24, № 619/4431/23).

У цих справах рішення ухвалювалися швидко, часто заочно або за відсутності сторін, з визнанням позову матір’ю, без безпосереднього заслуховування дітей майже десятирічного віку, іноді без відображеного в рішенні висновку органу опіки. У одному випадку суд послався на «тотожні» письмові пояснення свідків, яких, судячи з тексту, не допитували в засіданні.

ГРД прямо вказує на контекст: після змін до закону про мобілізацію рішення про позбавлення другого з батьків батьківських прав або встановлення факту самостійного виховання дитини одним із батьків давали підстави для відстрочки. Рада підкреслює, що не переглядає законність рішень, але оцінює ретельність і сумлінність судді в категорії справ, де існує підвищений ризик зловживання.

Інші системні проблеми

🔸Понад 300 судових рішень Болибока в ЄДРСР викладені російською мовою. 27 із них — після 10 серпня 2012, коли нова редакція процесуального закону вже вимагала складати судові документи державною мовою.
🔸У дні, коли кандидат офіційно перебував на навчанні в Національній школі суддів (зокрема у 2013, 2014, 2020 і 2021), від його імені вносилися ухвали до реєстру.
🔸Систематичне порушення строків розгляду справ фіксувалося у 2012, 2013, 2014, 2017, 2019 і 2020.

Остаточне рішення ухвалюватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів. Але документ фіксує накопичення різних за характером проблем: від безпекових і репутаційних ризиків через поїздки до рф після 2014-го до питань фінансової прозорості, процесуальної дисципліни та сумлінності в чутливих сімейних справах.

У період, коли суспільство особливо уважно стежить за доброчесністю суддів, особливо кандидатів до апеляційних судів, така концентрація зауважень від ГРД створює серйозний бар’єр. Кандидату доведеться надати переконливі пояснення practically по кожному з пунктів — від мети поїздок 2014 і 2016 до джерел коштів на автомобілі та логіки ухвалення рішень у справах про батьківські права.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

⚖️ Нардепу Олександру Юрченку дали 9 років позбавлення волі

Депутат отримав за статтею про прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 ККУ). Його визнали винним у зловживанні впливом (ст. 369-2 ККУ) — за це призначили ще 4 роки позбавлення волі. 🚫 Але за цією статтею його звільнили від відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності

Юрченка позбавили права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, строком на 3 роки з конфіскацією майна.

У 2020 НАБУ викрило на великому хабарі помічника Юрченка. Самого депутата вважали причетним до злочинної схеми.
За даними правоохоронців, він попросив надати йому 13 тис. доларів хабаря за внесення пропозицій до законопроєкту, а в майбутньому — ще 200 тис. доларів для підкупу народних депутатів, членів комітету. Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова спершу відмовлялася підписати підозру депутатові, стверджуючи, що на це «недостатньо підстав», однак зрештою зробила це.

У зв’язку з обвинуваченнями Юрченко написав заяву про вихід із президентської фракції «Слуга Народу».

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

📖🧡🧡🧡🧡🧡🧡

Очільник скандального ТСЦ МВС №3244 в Обухові Сергій Чиж: земля, автомобілі та сімейні мільйони

Одним днем Чиж отримав значний перелік майна. Дата набуття прав на всі об’єкти у селі Савин на Чернігівщині: 18 грудня 2025; у графі вартості зазначено «Не застосовується». Площа восьми ділянок становить 4,27 га. П’ять перебувають у спільній власності: 7 5% у Сергія Чижа, 25% у Володимира Чижа; ще три ділянки та будинок площею 97,7 м² належать самому посадовцю.

За 2025 рік Чиж задекларував 630 тис. грн зарплати, 250 тисяч від продажу рухомого майна та 1,54 млн готівки.

Окреме питання: Lexus LX 5 70, яким посадовець користується з вересня 2021 року. Власницею вказана Ганна Добринь, а не Чиж; умови користування з відкритих документів не встановлені (НАЗК).

🔒 Як Чиж докерувався ТСЦ в Обухові

Сімейна лінія веде до Ангеліни Хоменко, у минулому Чиж, та її чоловіка Леоніда Хоменка. У декларації Хоменка за 2025 рік автомобіль Mercedes-Benz GLE 450D вартістю 4 млн грн належить дружині. Водночас подружжя задекларувало 5,39 млн грн надходжень від продажу рухомого майна та 2,1 млн грн спільної готівки; зарплата дружини становила 37,5 тис. грн. Отже, порівнювати автомобіль лише із зарплатою, ігноруючи продажі та заощадження, було б маніпуляцією.

Питання до сім’ї: яке майно продавали, звідки первинний капітал і чи є ці операції систематичним бізнесом?

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись

📖🧡🧡🧡🧡🧡🧡
В декларації ексзаступника голови Державного центра зайнятості  Олександра Клижка, який раніе обіймав посади очільника  РСЦ ГСЦ МВС в Закарпатській області та  начальника київського РСЦ МВС, знайшли позику на 107 тис. доларів та недостовірності на 2,5 тис. грн (?).

Перевірка тривала з 30 березня по 21 серпня 2026-го, строк подовжували. Цікаво, що після перевірки Клижко звільнився з посади. Грошова різниця, яку агентство звело в одну цифру, — 2,5 тис. грн. Це залишки на рахунках у ПриватБанку, Універсалі та Ідея Банку, яких у декларації немає. Ознак ч. 4 ст. 172-6 КУпАП і ст. 366-2 КК немає.

Позика, яку записали гривнями
26 вересня 2019-го Микола Миколайович Тимоцко позичив Клижку 107 тис. доларів. Борг не повернули, пішов суд. Перша інстанція стягнула тіло в гривневому еквіваленті плюс відсотки, 3% річних та інфляцію. Апеляція скасувала гривневу конструкцію і лишила 107 тис. доларів і 898,36 долара річних. Виконавчий лист у приватного виконавця Авторгова.
На 1 січня 2024-го борг був 99,6 тис. доларів, за рік погасили 1 542,30 долара, на кінець року лишилося 98 113,52 долара. У декларації Клижко написав усе в гривнях: початок 3,79 млн, кінець 3,72 млн, валюта — гривня. Пояснив конвертацією через «Дію». Документів не дав. НАЗК відповіло: зобов’язання виникло в доларах, у доларах і треба було писати.

Квартира Панченка і гуртожиток
Клижко показав користування квартирою 108 кв. м з 20 липня 2009-го, власник — Сергій Миколайович Панченко. Реєстр каже: площа 108,9 кв. м, власник — Микола Сергійович Панченко. Сам посадовець потім уточнив, що зайшов туди з 20 грудня 2011-го. Окремо вписав гуртожиток за місцем реєстрації. Кімната за ним і донькою не закріплена. За роз’ясненнями НАЗК такі гуртожитки в розділ нерухомості не ставлять.

Донька за кордоном
Донька живе за межами України з колишньою дружиною Жанною Георгіївною Мінтенко. Клижко написав, що адреси не знає. «Аркан» фіксує виїзди доньки. У матері статус тимчасового проживання за конкретною закордонною адресою — агентство вважає, що житло в користуванні дитини треба було показати.

На кінець 2024-го в декларації є 7,5 тис. доларів готівки — близько 315 тис. грн. Саме через цей поріг дрібні залишки на картках мали потрапити в розділ активів.

Клижка повідомлять, у реєстрі відкриють можливість подати виправлену декларацію, довідку оприлюднять. Протоколу не буде. Найбільший слід перевірки — не 2,5 тис. грн на рахунках, а доларова позика 2019 року, яку через сім років усе ще крутить приватний виконавець, і квартира, оформлена на інше покоління Панченків.
Клижко пішов з РСЦ МВС і став заступником директора Державного центру зайнятості. За вісім місяців — 1,55 млн грн доходу і та сама позика Тимоцька в гривнях.

Квартира Панченка вже з іншими цифрами
Єдина нерухомість — квартира 108,9 кв. м у Києві. Дата права — 20 грудня 2011-го. Право — інше користування, тип «тимчасове користування». Власник — Микола Сергійович Панченко. Вартість «не відомо». Це якраз ті правки, яких вимагала перевірка НАЗК: тоді Клижко писав 20 липня 2009-го, 108 кв. м і Сергія Миколайовича Панченка. Гуртожиток, який агентство назвало зайвим рядком, у новій декларації зник.

Автомобілів, цінних паперів, корпоративних прав, незавершеного будівництва і цінного рухомого майна немає.
За вісім місяців Клижко показав три джерела. Зарплата — 1,27 млн грн. Пенсія — 84 тис. грн.

Окремий рядок: 196,6 тис. грн як «перерахування суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно з рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.26 у справі № 320/11661/25». Платник — той самий Регіональний сервісний центр МВС у Києві, з якого він пішов.

Готівки в розділі грошових активів немає. У 2024-му НАЗК фіксувало в нього 7,5 тис. доларів готівки. Залишки на рахунках тоді ж дали агентству різницю в 2,5 тис. грн.

Фінансове зобов’язання одне. Кредитор — Микола Миколайович Тимоцько, дата 26 вересня 2019-го. Валюта знову UAH. На початок періоду — 3,7 млн грн. Погашено за вісім місяців 165 тис. грн. Відсотків — нуль. На кінець — 3,37 млн грн.
 

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись