Добрий вечір. Підкажіть, будь ласка, чи є можливість подивитись запис ефіру?
Пропустила, на жаль... 😔

ефір вийшов таким, як я й хотіла — щирим, затишним і дуже ламповим. Навіть технічні нюанси зі світлом тільки додали йому атмосферності.

Ми говорили про суперсилу експерта, неусвідомлену компетентність і те, як побачити свою унікальність крізь призму досвіду.

Якщо ви не були в ефірі, ловіть запис — буде тепло, корисно і, можливо, саме це допоможе вам інакше поглянути на себе.

Інстаграм змінився. Який формат чіпляє:

Колись все було просто: виклав серію сторіс — і вони набирають перегляди.

Зараз?

Одна сторіс може залетіти, а якщо робити кілька поспіль — охоплення, до побачення.

Я, звісно, не з тих, хто просто погодиться. Аналіз наше все. Тестую. Спостерігаю. І знаєте, що реально зараз мене зачіпає?

Дописи-каруселі.

Раніше я їх недооцінювала, а тепер бачу: вони працюють. Їх не просто переглядають — їх дочитують. Це той формат, де можна тримати увагу, де кожен свайп вправо — як ще один крок в історію.

Я незавжди любила сторіс. Останні три роки я напрацювала свій підхід до них, і він в мене прям не такий як у багатьох.

Мені довподоби писати довгі, глибокі тексти. Сенсові.

І як раз сторітелінг у дописах-каруселях працює зовсім інакше. Він не просто щось розповідає — він створює зв’язок.

І поки я це пишу, розумію:

Алгоритми можуть змінюватися. Формати можуть приходити і йти.

Але люди? Вони все ще хочуть ВІДЧУВАТИ

Тож питання: що вас зачіпає в Інстаграмі зараз?
Бо мене — каруселі. Живі. Справжні. Ті, що перегортаєш — і не хочеш зупинятися.

Залишаючись вірною собі: як народжувався хакатон

#думкивголос

Коли я вперше озвучила ідею хакатону в групі, в якій проходила навчання, відгук був неоднозначним: «Що це таке? Як це може працювати? А що ця назва взагалі означає? А чи сприймуть люди? "

Але всередині мене вже пульсувала інша енергія – віра в те, що цей проект здатен змінити уявлення про контент.

Звісно, могла б назвати хакатон звичними маркетинговими термінами – вебінар або майстер-клас – і, можливо, це забезпечило б більшу зрозумілість і залученість до проекту

Але я свідомо обрала шлях метамаркетингу, бо хотіла

залишитися вірною своїй суті.

Вибір був нелегким: залишитися з автентичним підходом, який не зраджує моєму баченню, або піти на компроміс із загальноприйнятими стандартами?

Я обрала друге –

створити продукт, який говорить про глибокі емоції, про власну історію та виклики, які формують нас.

Сьогодні можливість стрибнути в останній вагон цього простору, де контент більше не просто слова, а жива історія, яка резонує, змінює та притягує.

Тут ми не женемося за алгоритмами, не створюємо «контент заради контенту», а занурюємось у глибину, знаходимо справжні сенси й упаковуємо їх так, щоб вони чіпляли, запам’ятовувалися і працювали.

Це не про механічні пости чи сухі стратегії. Це про відчуття. Про той момент, коли контент більше не просто текст, а голос, що відгукується в серцях.

Приєднуйся.

Створюй.

Відчувай.

Бо справжній контент – це завжди більше, ніж просто слова.

ПРОГРАМА ТУТ

@OlhaHnat стукайте за деталями хакатону в особисті