Щось мені незрозумілі ваші реакції 🙂👆🏻

Давайте пройдемось по пунктах

Добрий ранок. О котрій буде ефір?

Добрий вечір. Підкажіть, будь ласка, чи є можливість подивитись запис ефіру?
Пропустила, на жаль... 😔

ефір вийшов таким, як я й хотіла — щирим, затишним і дуже ламповим. Навіть технічні нюанси зі світлом тільки додали йому атмосферності.

Ми говорили про суперсилу експерта, неусвідомлену компетентність і те, як побачити свою унікальність крізь призму досвіду.

Якщо ви не були в ефірі, ловіть запис — буде тепло, корисно і, можливо, саме це допоможе вам інакше поглянути на себе.

Інстаграм змінився. Який формат чіпляє:

Колись все було просто: виклав серію сторіс — і вони набирають перегляди.

Зараз?

Одна сторіс може залетіти, а якщо робити кілька поспіль — охоплення, до побачення.

Я, звісно, не з тих, хто просто погодиться. Аналіз наше все. Тестую. Спостерігаю. І знаєте, що реально зараз мене зачіпає?

Дописи-каруселі.

Раніше я їх недооцінювала, а тепер бачу: вони працюють. Їх не просто переглядають — їх дочитують. Це той формат, де можна тримати увагу, де кожен свайп вправо — як ще один крок в історію.

Я незавжди любила сторіс. Останні три роки я напрацювала свій підхід до них, і він в мене прям не такий як у багатьох.

Мені довподоби писати довгі, глибокі тексти. Сенсові.

І як раз сторітелінг у дописах-каруселях працює зовсім інакше. Він не просто щось розповідає — він створює зв’язок.

І поки я це пишу, розумію:

Алгоритми можуть змінюватися. Формати можуть приходити і йти.

Але люди? Вони все ще хочуть ВІДЧУВАТИ

Тож питання: що вас зачіпає в Інстаграмі зараз?
Бо мене — каруселі. Живі. Справжні. Ті, що перегортаєш — і не хочеш зупинятися.