⚡️ ЦІЛІ ЧИСЛА І ДІЇ З НИМИ (частина 2)

Продовжуємо розглядати основні дії, які можна виконувати над цілими числами.

⏩Додавання. Для того щоб додати два цілих числа, використовують такі правила:

🟠Правило 1. При додаванні чисел з однаковими знаками додають їх чисельні величини і ставлять їх спільний знак.
Приклади:
5 + 8 = +(5 + 8) = 13;
–4 + (–2) = –(4 + 2) = –6.

🟠Правило 2. При додаванні чисел з різними знаками знаходимо різницю між числовими величинами та ставимо знак того числа, чисельна величина якого була більшою.
Приклади:
7 + (–3) = +(7 – 3) = 4;
–9 + 5 = –(9 – 5) = –4.

⏩Віднімання. Віднімання цілих чисел можна розглядати як додавання протилежного числа. Тобто, замість того, щоб відняти число, ми додаємо до нього число з протилежним знаком:

a – b = a + (–b)

Приклади:
5 – 3 = 5 + (–3) = 2;
–7 – 2 = –7 + (–2) = –9;
8 – (–4) = 8 + 4 = 12;
–6 – (–3) = –6 + 3 = –3.

🇺🇦@abitmath 🇺🇦@abitblog

💙💛 Вітаємо з Днем Незалежності України! Нехай наша єдність завжди буде нашою силою!

🇺🇦@abitmath 🇺🇦@abitblog

⚡️ ЦІЛІ ЧИСЛА І ДІЇ З НИМИ (частина 3)

Завершуємо розглядати основні дії, які можна виконувати над цілими числами.

⏩Множення. Для того щоб помножити два цілих числа, використовують такі правила:

🟠Правило 1. Добуток двох чисел з однаковими знаками є додатним числом.
Приклади: 5 ⋅ 8 = 40; –4 ⋅ (–3) = 12.

🟠Правило 2. Добуток двох чисел з різними знаками є від'ємним числом.
Приклади: 7 ⋅ (–3) = –21; –9 ⋅ 5 = –45.

⏩Ділення. Правила знаків при діленні такі ж, як і при множенні.

🟠Правило 1. Результат ділення двох чисел з однаковими знаками є додатним числом.
Приклади: 24 : 6 = 4; –35 : (–7) = 5.

🟠Правило 2. Результат ділення двох чисел з різними знаками є від'ємним числом.
Приклади: 36 : (–9) = –4; –54 : 6 = –9.

⏩Пам'ятайте!

🟠Будь-яке число, помножене на нуль, дорівнює нулю. Наприклад: –4 ⋅ 0 = 0.
🟠Ділення на нуль не визначено. Наприклад, –4 : 0 — не визначено.
🟠Нуль, поділене на будь-яке число, дорівнює нулю. Наприклад, 0 : (–4) = 0.

🇺🇦@abitmath 🇺🇦@abitblog

⚡️ ЗВИЧАЙНІ ДРОБИ І ДІЇ З НИМИ (частина 1)

Починаємо розглядати основні поняття, пов'язанні зі звичайними дробами. Для зручності та кращого сприйняття інформації використовуйте скриншот теорії за цією тематикою.

⏩Звичайні дроби — це числа виду m/n, де m і n — натуральні числа. Число m називають чисельником дробу, а число n — знаменником дробу.
🟠Приклади: 3/8; 9/9; 13/6 — звичайні дроби.

⏩Будь яку частку m : n можна подати у вигляді дробу m/n.
🟠Приклад: 3 : 5 = 3/5.

⏩Дріб m/n називається правильним, якщо m < n.
🟠Приклад: 1/3; 5/12 — правильні дроби.

⏩Дріб m/n називається неправильним, якщо m ≥ n.
🟠Приклад: 9/4; 5/5 — неправильні дроби.

⏩Суму натурального числа й правильного дробу, записаної без знака «+», називають мішаним числом.
🟠Приклад: 1 + 3/4 = 1¾ — мішане число. Тут число 1 називають цілою частиною, а 3/4 — дробовою частиною мішаного числа.

📌 Щоб неправильний дріб, чисельник якого не ділиться націло на знаменник, перетворити в мішане число, треба:
1) чисельник поділити на знаменник;
2) отриману неповну частку записати як цілу частину мішаного числа, а остачу – як чисельник його дробової частини.
🟠Приклад: 212/13 = 16 (ост. 4) = 16 цілих 4/13.

📌 Щоб мішане число подати у вигляді неправильного дробу, треба:
1) помножити його цілу частину на знаменник дробової частини;
2) додати до добутку чисельник дробу;
3) знайдена сума — це чисельник, а знаменник залишають той самий.
🟠Приклад: 2 цілих 3/7 = (2 ⋅ 7 + 3)/7 = 17/7.

🇺🇦@abitmath 🇺🇦@abitblog