Сьогодні день «Рамштайну» – і оборонних новин для України, які тиждень за тижнем приносить наш дипломатичний марафон. Не завжди можна публічно оголошувати, про що ведуться розмови у форматі «Рамштайну». Це закрита дискусія – і так має бути.

Загалом можна підсумувати, що сьогоднішній «Рамштайн» зміцнить нашу стійкість. Партнери принципові у своєму ставленні – вони будуть підтримувати Україну, скільки це необхідно для нашої перемоги.

Так, ще доведеться поборотись за постачання сучасних танків, але щоденно ми робимо сильнішою очевидність безальтернативності того, що рішення щодо танків має бути ухвалене. 

Я дякую всім партнерам, які чітко підтримали українську позицію в дискусіях, що відбулись.

Слава Україні! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦

⚡️Сумщина
Ситуація на прикордонні станом на 22:00
20 січня 2023

Протягом дня росіяни обстріляли дві прикордонні громади та завдали по них 27 ударів.
 
▪️По Білопільській громаді ворог бив із мінометів, 20 прильотів.

▪️По Есманьській громаді росіяни вели вогонь теж із мінометів, 7 прильотів.

Обійшлося без постраждалих та руйнувань.

Віримо в наших захисників і захисниць!🇺🇦
Тихої ночі нам, Сумщино!

#Сумщина_365

Геній українського кіно зростав на Сумщині.

Йдеться про Степана Шкурата. Хоч і народився він у Кобеляках Полтавської області, але становлення його як актора було саме на нашій Роменщині.

У Степана був гарний голос, змалку він співав у церковному хорі. У 20-ть років дебютував на сцені Кобеляцького народного будинку у ролі Миколи в опері «Наталка Полтавка».
Це було в 1905-у. А вже через 5 років Степан Шкурат переїздить до Ромен.
Там працює пічником, а у вільний від роботи час грає у виставках Роменського народного театру.

А в 1918 році починається новий етап у театральному житті Степана Йосиповича.
Його відкриває у своєму Робітничо-селянському театрі Іван Кавалерідзе.
Познайомились вони на встановленні пам’ятника Шевченку. І першу роль, яку Іван Петрович запропонував  Шкурату, – була роль Прокопа у «Сватання на Гончарівці».

У 1928 році Степан Йосипович уперше пробує себе у кінофільмі Івана Кавалерідзе «Злива» на Одеській кінофабриці.

Доленосне значення в творчому житті Степана Шкурата мала зустріч з кінорежисером Олександром Довженком, який згодом затвердив актора в епічному фільмі, бестселері українського кіно – «Земля».

Шкурат знявся більше, ніж у двадцяти фільмах. А останньою роллю у кіно став образ старого козака Явтуха у фільмі «Вій».

🕯9:00 загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок російської агресії

Максиму Оксанчуку був 41 рік. Чоловік родом із Охтирки. Там же і навчався у 8-й школі.

Здобув спеціальність повара в училищі на Харківщині. А згодом - і вищу освіту в Харкінському державному університеті харчування і торгівлі.

Після навчання Максим повернувся до Охтирки. Працював адміністратором у місцевому ресторані.

В останні роки був помічником бурильника в «ОхтиркаНафтогаз».

У вільний від роботи час любив активний відпочинок: ходив з друзями збирати гриби, на риболовлю.

Наприкінці лютого у Максима якраз мала бути відпустка. Та після 24-го плани змінилися.

Починаючи з перших днів повномасштабного вторгнення росіяни нещадно бомбили Охтирку з повітря.
У місцевому дитсадочку «Сонечко» люди облаштували бомбосховище і ховалися під час авіанальотів.

25 лютого Максим разом із рідними теж прийшли у сховок. Чоловік вийшов на вулицю, аби занести в будівлю лавки, щоб розсадити людей.

І в цей момент почався обстріл. росіяни били із «Градів» і «Ураганів» по житловому масиву. Максим загинув на місці. Осколок пробив йому артерію на нозі, швидка не встигла приїхати. Того дня загинули 5-ро місцевих, серед них і семирічна Аліса Гланс та працівниця дитсадка Наталія Прокуда. Ще 15-ть - отримали поранення.

У Максима Оксанчука лишилися два сина і дружина.

Пам‘ятаємо🇺🇦

✨Ніч на Сумщині минула без обстрілів

Дякую нашим захисникам і захисницям🇺🇦

21 січня 2023
10:30

російська ДРГ знову спробувала перетнути кордон на Сумщині.

Учора, близько 5-ї години ранку, група з 6 осіб намагалась рухатися з території рф до Юнаківської громади.
Наші військові відкрили вогонь, ворог втік.

Дякую нашим захисникам та захисницям 🇺🇦

«Вони собою закрили Суми» - такий напис на пам‘ятному знаку поблизу Сум. Під ним - імена п‘яти чоловіків, які поклали своє життя і не дали пройти ворогові.

Саме на цьому місці, 1 березня 2022 року десять добровольців спробували зупинити колону ворожої техніки, яка їхала від Старого Села в напрямку Верхньої Сироватки.

Так, бій був нерівним - 10-ть сумчан, з яких лише один був професійний військовий, і понад двох десятків танків, БТРів, Камазів із російськими кадровими армійцями.

Як усе відбувалося - розказують ті, кому вдалося вижити в тому пеклі.

Зараз не найкращий інтернет, утім це відео варто подивитися...

🤬росіяни поранили дитину під час обстрілу прикордонного села на Сумщині.

Сьогодні близько 13ї годин ворог почав вести вогонь по території Есманьської громади Шосткинського району.

росіяни ударили із мінометів по селу Студенок.
10 мін розірвалися на вулицях села, біля помешкань місцевих жителів.

Ворожа вибухівка поцілила і в один із будинків, він повністю знищений. У ньому якраз і був в момент обстрілу 17-річний хлопець. Дивом вижив - його із численними осколковими пораненнями рятують медики Глухівської лікарні.
Наразі життю хлопця вже нічого не загрожує.

Україна завжди була й завжди буде сумлінним і відповідальним учасником глобальних відносин на ринку продовольства. Це наша моральна константа: на родючих ґрунтах має бути пшениця, а не вирви від вибухів.

Світ потребує більшої рішучості й більшої співпраці для того, щоб зупиняти агресії, які ламають продовольчий ринок. Зупиняти будь-яку державу, яка блокує море та знищує ланцюжки постачання продовольства. Притягати до відповідальності будь-якого тирана, який намагається зробити голод інструментом своєї політики.

Чи реально перемогти голод? Так.
Чи реально гарантувати продовольчу безпеку? Так.
Чи реально стабілізувати ціни на продовольство на світовому ринку? Так.
Але для цього треба карати агресорів. І допомагати країнам, які опинилися на межі голоду. Саме це робить Україна. Саме це роблять наші партнери. Я закликаю всіх: долучайтеся!

Сказав це, звертаючись до учасників Конференції міністрів сільського господарства в Берліні, що відбувається в межах Глобального форуму з питань продовольства та сільського господарства.