Зрозумійте, дихальні практики і усі інструменти «роботи з собою» не відміняють ракет над головою, вони не ППО, вони не збивають дрони, вони КРАЩЕ… бо їхня місія - допомогти вам ЗУСТРІТИСЬ ЗІ СВОЄЮ підсвідомістю, зі своїми вже існуючими перинатального травмами, які просто лежать як мул на дні в вашому ядрі внутрішньої сімʼї.

Те, що зараз проявляється - посіяне усіма нами в минулому.

Прошу вас, не фукайте, якщо не розумієте усе, що пишу. Пробуйте усвідомити, а не прикриватись емоційною реакцією самозахисту. Бо я не маю наміру напади на вашу філософію життя. Але подивіться ширше… 👇

Травмовані стосунки між дитиною і мамою.
Ось що відбувається.
Зцілення від інфекції «материнського героїзму і жертовності».

Бо Київ - це МАМА!!!
Почуйте, люди.
Це материнська проекція.
Вона є джерелом для цих «дітей».
Ця земля.
Ця територія, якщо казати вже про кордони і території.
Є матірʼю для наслідків, тобто «ДІТЕЙ», в тому числі як культур, націй, держав і етносів...

Це складна тема. Пояснюю її детально ученицям-берегиням, аби без стереотипів проживалось.

Але суть така, що те, за що ми чіпляємось, або з ним зростаємось, бо вважаємо своєю власністю - від нас мусить відриватися з болем і кровʼю, як це і стається часто між матірʼю, що собі присвоїла дітей і навіть між дітьми, які вважають, що мати їм ПОВИННА віддати все, просто по факту існування.
Це взаємне невігластво.

Життя - це не само собою!
Ніхто не мусить втішати наше его.
Навпаки, кожна подія його шліфує.

Ваші травми витіснені, латентні зараз підіймаються з мулу, з того дна океану часу.
І болять.
І кричать.
І бояться.
І гніваються.
Ніби вириваючись на волю, аби бути нарешті поміченими.

Що робити?

Не втікати!
Паніка лиш свідок вашого болю, який завжди був всередині.

Якщо вже маєте силу це читати, це почути, це усвідомити - то ЗРОБІТЬ ЛАСКУ, візьміть себе в руки духу.
Зайдіть в дію.
Не втікайте через ліки, якісь заспокійливі, не втікайте через імітації медитацій та молитв, не перекладайте на всякі різні «вищі сили» свою людську відповідальність за свою матеріальність.

Є СИЛА ВИЩОГО КАЛіБРУ! Вона є.
Це зріла свідомість і чиста та безпощадна любов.

Ви маєте зустрітись зі своїми драмами і травмами і МАМАМИ в собі, і дітьми в собі…(і я не про людину, не про імена, не про особистостей…)
Все значно складніше, і простіше одночасно!

Люди, в умовах небезпеки фізичної, перше, що ви побачите про себе - це наявність чи відсутність перинатальних травм.

А зараз проявляється КОЛЕКТИВНА історія.
Від зустрічі з нею втікали віками.
Не цього разу!

Ви думаєте, це випадковість, що тисячі зіркових душ прийшли у втілення саме зараз і зосередились в певних частинах світу своєю увагою?

Ні.
Це не випадковість.
Це вектор.
І етапність…

〰️〰〰〰〰️〰️〰️〰️🌿🫂🌏💞

Від сьогодні я на семінарі служіння у Буші.
Беру з собою фантомно кожного, кому потрібна краплина сили надії на ДІЮ.

Але!!!! Якщо реально хочете зсунутись з місця і робити те, що даватиме вам внутрішню гідність бути, жити і йти далі, то робіть зі мною - приєднуйтесь до поля ЗЦІЛЕННЯ, заходьте на онлайн сатсанги, буде і 8.08 і 9.08 потужна робота.

Діти наші з вами є частиною полотна долі Землі, вони не глядачі безпомічні, харе скулити від безсилля.

Ця історія має різні гілки реальності в майбутньому, давайте будемо обирати найщасливішу з них.

🌱Доведетесь вчитись приймати інаковість інших!
🌱Вам доведеться змінювати свої звички і переставати знищувати власне тіло всякими залежностями, і лінню, і потреблятством!
🌱Доведеться взрощувати свою емоційну та духовну зрілість…

Особливо до жінок звертаюсь.
Ви не заховаєтесь більше за шторку «мамки», називайте речі своїми іменами.

Вам страшно за СЕБЕ, его панікує бо нічого не контролює.
А де тоді Дух?
Де сила, що все це створила?
Спить.

Пора прокинутись!
І чути душу.
Бо саме вона і є найбільша цінність.

А ми нищили і нищимо її далі. Чим?
Зрадою СЕБЕ, друзі.
Зрадою своїх цінностей і творчих поривів.

⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️