Кожний із нас відчуває плече побратима, підтримку рідних та всього народу.

Кожний із нас на своєму місці - солдат, сержант, взводний, ротний, комбат, комбриг, командувач.

Кожний із нас свідомо йде на ризик, тому що за нами - Україна.

Кожний із нас усіма силами наближає Перемогу.

#Україна_тримається_на_наших_плечах

@CinCAFU

Вся українська нація обʼєднана у боротьбі з кровним ворогом. Люди різних професій взяли до рук зброю, щоб захистити свою свободу і країну.

Митці, які перебувають на військовій службі, обʼєдналися в "Культурний десант" та підтримують психологічне забезпечення і високий бойовий дух наших воїнів.

Разом до Перемоги!

#культурнийдесант instagram.com/culturalforces

#Україна_тримається_на_наших_плечах

@CinCAFU

Наша система ППО і ПРО ефективно працює завдяки професіоналізму українських воїнів та військовій допомозі від партнерів.
Зберігаємо спокій і віру в #ЗСУ!

@CinCAFU

Бойове братерство не підвладне ні часу, ні обставинам. Підтвердженням цьому є історія двох побратимів. Один загинув у Ізюмі на початку березня. Інший, дізнавшись у вересні, що місто звільняється, під щільними обстрілами поїхав туди, щоб витягнути тіло друга з-під завалів і повернути його на щиті.

#Україна_тримається_на_наших_плечах

@CinCAFU

Поспілкувався з Головою об’єднаного комітету начальників штабів США генералом Марком Міллі.

Запевнив, що російські звинувачення про “плани” України застосувати “брудну бомбу” є дезінформацією, а Збройні Сили України не мають жодного виду зброї масового ураження. Єдина зброя “масового ураження”, яка у нас є, - це наша гордість, сміливість і жага перемогти ворога. Підкреслив, що ми змушені захищати своїх дітей, батьків, домівки від неспровокованої агресії росіян. Мені байдуже, які історії вигадує росія для того, щоб вбивати українців. Я все одно буду захищати свій народ і свою країну.

Під час інформування генерала Міллі про оперативну ситуацію я зауважив, що Збройні Сили України проводять активну оборону та наступальні дії на головних напрямках з метою звільнення населених пунктів, вирівнювання лінії фронту, зайняття панівних висот і вигідних рубежів. Ситуація на фронті напружена, але повністю контрольована.

Росіяни проводять сплановані інформаційні операції для введення в оману щодо своїх реальних намірів, однак ці спроби зазнають невдачі - ми бачимо реальний стан справ і належним чином реагуємо.

У відповідь на запитання свого американського колеги про способи і засоби протидії масованим атакам БПЛА типу “Shahed-136” я поділився нашим досвідом, який, сподіваюся, стане корисним країнам-партнерам.

Довіра і взаємна підтримка є основою наших партнерських взаємин і запорукою прийдешньої Перемоги.

@CinCAFU

Військовий капелан вкладає до рук воїна наймогутнішу зброю – віру. Дає найціннішу втіху – надію. Діяльність капелана – не служба, а щире духовне служіння, здатне підтримати бійців у важку годину, розрадити, а часом навіть врятувати.  
Священник храму Різдва Христового, що на Волині, Ігор Бігун на фронті з 2014 року. Тоді чимало його парафіян стали на захист держави від російської агресії. Поїхав на Схід і отець Ігор, адже духовна зброя, на його думку, не менш важлива у боротьбі за свободу і незалежність України.
У 2015 році приєднався до лав бійців 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, де й досі проповідує слово Боже.
– Ми не обираємо маму ‒ це промисел Божий. Ми народжуємося у матері, яка є найкращою для нас. Так само не обираємо національність ‒ це є воля Божа, що ми народилися українцями, і все, що нам дає Всевишній, ми маємо розвивати, захищати і любити, – пояснює отець Ігор. – Отже, коли ворог прийшов на нашу землю, ми всі незалежно від професій, поглядів, уподобань об’єдналися, щоб захистити нашу матір Україну. На фронт пішли найкращі сини і доньки України. Для мене є великою честю проповідувати Слово Боже цим незламним, мужнім воїнам.
Подією, яка назавжди закарбується в пам’яті, отець Ігор називає звільнення Харківщини.
– Емоції, які ми відчували, неможливо ні з чим порівняти, – зізнається військовий капелан. – На деокупованих територіях до сліз розчулювали діти, які вітали нас із синьо-жовтими прапорцями. Люди обіймали мене так, що аж окуляри зламали (сміється).
Ціна свободи, яку виборюють наші захисники, є дуже високою. Однак кожен має абсолютне усвідомлення значення цієї боротьби.  
– Ми б’ємося за Україну так, немов це остання битва. Фактично так і є, – упевнений капелан. – Ми переможемо і зрештою після важких випробувань матимемо сильну і нездоланну державу.

#Україна_тримається_на_наших_плечах
 
@CinCAFU

Перемога дається нам дуже важко. Її ціна - життя кращих воїнів. Ми не віддамо здобуту кровʼю Перемогу в руки ворогу. У памʼять про тих, хто повернувся з бою на щиті. В імʼя цілих поколінь українців, які боролися за свободу в минулі роки. Заради наших дітей і майбутнього.

Євген Кіктенко разом з екіпажем свого танка загинув 25 вересня під час звільнення Харківщини.
Світла Памʼять полеглим за Україну!

#Україна_тримається_на_наших_плечах

@CinCAFU

За останню добу силами і засобами ППО знищено 18 із 20 БПЛА “Shahed-136”, що застосовувалися по об’єктам критичної інфраструктури нашої держави.

@CinCAFU

Кожну телефонну розмову з Головою об’єднаного комітету начальників штабів США генералом Марком Міллі я починаю зі слів вдячності особисто генералу, Президенту Байдену та всьому Американському народу за допомогу, завдяки якій ми продовжуємо боротьбу.

Повідомив своєму візаві, що Сили оборони України зосереджують зусилля на таких ключових завданнях:
▪️звільнити окуповані території,
▪️не допустити захоплення ворогом нових ділянок,
▪️забезпечити прикриття обʼєктів критичної інфраструктури нашої держави засобами протиповітряної та протиракетної оборони,
▪️продовжити формування та підготовку резервів для ведення майбутніх бойових дій.

Попри абсолютну вогневу перевагу, збільшення кількості військ та, відповідно, атак за рахунок, у тому числі мобілізованих, противник успіху не має. Завдяки мужності та професійності українських солдат і офіцерів наші рубежі залишаються незмінними, а оборонна операція виконується успішно відповідно до плану.

@CinCAFU

Ми ведемо війну проти країни, розмір якої у 28 разів більший за розмір нашої держави, населення якої чисельніше за наше у 4 рази, військовий потенціал якої кратно перевищує наші можливості. Ми ведемо війну на суходолі, у повітрі, на морі, в кіберпросторі тощо. Ми ведемо війну не 8 місяців, а 8 років і 8 місяців. Усе це свідчить про нашу стійкість, мужність захищати своє і жагу перемогти.

Чи витримали б інші країни такий тиск? Тільки за сьогодні противник застосував по цивільним обʼєктам України 55 крилатих ракет Х-101 та одну керовану авіаційну ракету Х-59, 22 зенітних ракети до С-300, 4 БПЛА типу “Shahed-136” та один БПЛА “Ланцет-3”. Не знаю, як хто, але ми тримаємося, перегруповуємося, нарощуємо резерви, зміцнюємо оборону і поступово звільняємо рідну землю.

Перемога дається нам дуже важко. Але вона неодмінно буде.

@CinCAFU

#історії_героїв

Звільнення рідного Куп’янська для Ігоря, військовослужбовця 92-ї ОМБр, стало по-справжньому знаковою подією. Ба більше – він взяв у ньому безпосередню участь. У щойно деокупованому місті він зустрів родичів, друзів та знайомих, які щиро раділи поверненню України та дякували нашим захисникам. А от найріднішу людину побачити йому не судилося – мама Ігоря померла в окупації, так і не дочекавшись сина.

– Це біль, який ніколи не вщухне, – з гіркотою говорить військовий. – Звісно, було багато емоцій, коли місто звільнили. Люди упізнавали мене, підходили, обіймали. Всі зізнавалися, що були у шоці від того, як швидко ми погнали росіян. Мовляв, заснули під прапором окупантів, прокинулися під рідним, українським, і аж дихати легше стало. Більшість людей плакали. А ще були дуже наляканими… Дивлячись на те, що коїли тут загарбники, цей страх можна зрозуміти.

А от чого Ігор не зможе ніколи зрозуміти і пробачити – це співпраці деяких місцевих із ворогами.
– Знаходилися й ті, хто танцював під дудку окупантів. Допомагали росіянам виявляти проукраїнських активістів, родини військовослужбовців, махали російською ганчіркою-триколором. Продалися за банку консерви! – обурюється він. – І що найбільш прикро – серед них є люди, яких я знав з дитинства, і навіть не міг уявити, що вони здатні на зраду. До речі, вони накивали п’ятами разом із росіянами, не залишилися у місті. Натомість, були люди, які мене здивували. У нашому будинку жили етнічні росіяни. Я був упевнений, що вони першими бігтимуть отримувати російські паспорти. Але вони показали себе з неочікуваного боку, дуже підтримували Україну.
Вороги були упевнені, що прийшли на наші землі назавжди, поводилися як господарі. Але щойно зайшли українські війська, поспіхом тікали, кидаючи усе.

– Куп’янчанам вони говорили: от тепер ми будемо нищити місто. Вони втекли на лівий берег Осколу, там закріпилися і били артою по житлових кварталах, – говорить Ігор. – Звідти вони були героями. Але недовго… Ми їх і там дістали. І далі гнатимемо. Росіяни не зрозуміли одного: ніколи завойовник, який приходить на чужу землю, не стає переможцем. Він приречений втікати. А все, що вони зруйнували, ми відбудуємо. Я реаліст, знаю, що буде важко. Але я не боюся: закатаю рукава та й буду працювати, відновлювати своє житло, місто. І так, вважаю, має діяти кожен українець. Бо якщо сидіти та бідкатися, нічого не зміниться на краще.

#Україна_тримається_на_наших_плечах

@CinCAFU

Наші артилеристи сьогодні кращі у світі. Вони опанували більшість сучасних артилерійських систем, що перебувають на озброєнні у провідних країнах, і майстерно їх застосовують. Такого бойового досвіду не має ніхто.

Попри вогневу перевагу противника, ми даємо йому гідну відсіч. Їхній кількості ми протиставляємо нашу якість.

Дякую воїнам ракетних військ і артилерії за службу! Ви бережете кров піхоти! Зупиняєте ворожий наступ і створюєте умови для просування наших військ уперед. Самовіддано наближаєте нашу Перемогу.

Вітаю із професійним святом і бажаю всім вам повернутися до своїх рідних живими й неушкодженими!
Разом із вами вклоняюся памʼяті полеглих побратимів.

@CinCAFU

Щиро вітаю із Днем інженерних військ!

Світлі голови і втомлені руки воїнів-інженерів рятують життя військових і цивільних. Ви виконуєте одну із найважливіших функцій - забезпечуєте і підтримуєте дії наших військ.

Честь і глибока вдячність вам!

@CinCAFU

За час повномасштабної агресії захисниками України знищено в два рази більше літаків рф, ніж втрачено радянським союзом за 10 років війни в Афганістані - 278 літаків рф в Україні проти 118 радянських літаків в Афганістані. Ця війна є такою ж ганьбою для рф і стане причиною її руйнації!

@CinCAFU

Поспілкувався телефоном із Верховним головнокомандувачем Обʼєднаних збройних сил НАТО в Європі та командувачем ЗС США в Європі генералом Крістофером Каволі.

Обговорили ситуацію на фронті. Вона напружена, проте контрольована. Противник утричі збільшив інтенсивність бойових дій на окремих ділянках фронту - до 80 атак щодня. Завдяки мужності та майстерності наших воїнів ми тримаємо оборону.

Під час розмови ми також відзначили проблему ракетних атак росії та застосування ударних безпілотних літальних апаратів. Наші партнери розуміють необхідність постачання Україні систем протиракетної та протиповітряної оборони й докладають до цього значних зусиль.

Щиро вдячний їм за допомогу і підтримку.


@CinCAFU

"Ми будемо до останньої краплі крові боронити свою землю. Відступати ніхто не збирається. У нас напрям - іти вперед, поки звільнимо всю нашу землю, включаючи Крим і Донбас. Чужого нам не треба. Нам треба забрати своє. Будь-які перемовини зараз недоречні. Вони призведуть до того, що ворог просто збере сили і піде знову. Тільки повна капітуляція Росії і перед Україною, і перед світом буде означати кінець війни. Я не хочу, щоб мої діти і внуки потім поверталися до зброї і воювали", - військовослужбовець "Вас Вас", 60 окрема піхотна Інгулецька бригада.

#Україна_тримається_на_наших_плечах

@CinCAFU

#історії_героїв

Окрім бойових завдань, розвідник Роман має ще одну відповідальну роботу – збирає військові артефакти для шкільного музею. Він показує речі, полишені окупантами на позиціях під час Харківського контрнаступу, і зауважує, що сучасні діти мають достеменно знати, проти кого і за які цінності ведуть боротьбу українці. Власне, саме про ці фундаментальні речі Роман розповідає своїм учням на уроках з предмету «Захист України», який він кілька років викладає у одному з ліцеїв Кропивницького.

Коли повернеться до вчителювання, каже військовослужбовець Першої окремої бригади спецпризначення ім. Івана Богуна, до основної програми курсу обов’язково додасть навчання дітей корисним навичкам, набутим на фронті.
– Навчу їх тому, що знадобиться у цивільному житті, наприклад, у походах. Діти мають знати, як сховатися від дощу, де знайти воду, як зорієнтуватися на місцевості тощо, – пояснює Роман. – Буду розповідати їм про те, як важливо тренуватися, вдосконалювати фізичну форму, вчасно реагувати на те, що відбувається довкола. В умовах війни це конче необхідно.

Для розвідників, говорить Роман, немає легких завдань, адже спрогнозувати заздалегідь, як будуть розвиватися події, дуже складно.
– Наприклад, одного разу на Херсонщині у нас планувався нескладний, на перший погляд, вихід. Але у якийсь момент нашу групу виявили, по нам відпрацювали «градами», танками, мінометами, навіть авіацією! В результаті з десяти чоловік дев’ять були контужені, троє ще й з уламковими пораненнями, – розповідає військовий.

Чимало небезпечних ситуацій виникало і під час Харківського контрнаступу. Тоді підрозділам бригади вдалося зайняти потужні укріпрайони росіян, звільнити населені пункти Нова Гусарівка, Щурівка, Вільхуватка, Байрак, розблокувати трасу на Балаклію та вибити ворога зі стратегічно важливих позицій з символічними назвами «Москва» та «Пітер».
– Це одна з тих операцій, яка колись увійде до підручників історії, – упевнений Роман. – Наприклад, надважким був штурм позицій «Москва». Це було справжнє підземне місто, з облаштованими та укріпленими інженерними спорудами, глибокими окопами. Вибити звідти ворога було дуже складно. Однак коли це вдалося, гнати росіян далі стало значно легше. Вони тікали, отримавши по зубах, і за ними в паніці те ж саме робили й інші. Сподіваюся, цей страх росіяни передаватимуть ще й наступним поколінням. Щоб вони затямили навіки, що на нашу землю сунутися не можна.

#Україна_тримається_на_наших_плечах

@CinCAFU

214 Окремий спеціальний батальйон OPFOR відзначився у важких боях. Ворог встиг відрапортувати про його "знищення". Але підрозділ продовжує успішно виконувати бойові завдання.
Так пишеться нова переможна історія нашої держави і її Збройних Сил.

#Україна_тримається_на_наших_плечах

@CinCAFU

Ціною життів кращих ми виборюємо право говорити рідною мовою, бути українцями, визначати своє майбутнє.
Українська мова - це мова наших батьків і дітей. Мова нашої Перемоги.

@CinCAFU

Мова - зброя. І ми нею майстерно володіємо.

Із Днем української писемності та мови!

@CinCAFU