Україна планує мобілізувати 330 тисяч осіб, щоб замінити виснажених бійців на передовій.

Україна планує мобілізувати півмільйона людей – одних для заміни інших на фронті, решту для забезпечення інших військових потреб залежно від ситуації на полі бою.

З 11,1 млн. чоловіків віком від 25 до 60 років мобілізовані можуть бути лише 3,7 млн.
Решта або воюють, або мають інвалідність, або за кордоном, або в запасі.

48% українських чоловіків не готові воювати, готові – 34%, решта відповіли – «важко сказати».

Основна причина страху перед мобілізацією - можливість потрапити до поганого командира.
Не страх смерті, а страх поганого командира.

Це щось говорить як про наш народ, так і про народець, який нами керує.

@zunarm

Короткие заметки на полях статей о прогрессивном налоге.

Знаете в чем проблема нашего общества, почему им легко манипулирвоать и оно не поддерживает идеи, которые ведут к улучшению жизни основной части населения.

Значительная часть украинцев живет в иллюзии "богатого человека".

Это даже не формат "американской мечты" - упорно работай и станешь богатым.

Это именно иллюзия возможности быстрого заработка при минимуме затрат энергии.

Тут свою роль сыграли 90-е, майданы и даже война, так как это все были совеобразные точки имущественной бифуркации, когда на фоне обнищания миллионов появлялись парвеню, которые буквально за год становились из "ничто" - "всем".

Это привело к тому, что часть общества у нас "примеряет" на себя мировозрение богатых.

Это как бедный человек, случайно попавший в киевский пассаж и примеряющий на себя брендовое пальто, которое ему никогда не купить.

Это объясняет, почему среди молодой части украинского бщества так сильно увлечение ультралиберальными идеями и так сильно презрение к левой идеологии.

Каждый примеряет на себя это "пальто", но ничего не делает для его покупки: не учится, не прогрессирует, не развивается (за исключением немногих).

Именно поэтому, идеи прогрессивного подоходного налога в Украине очень плохо воспринимаются.

Бедные выступают против него, солидаризируясь с богатыми.

Хотя должно быть наоборот, ведь прогрессивный налог - это меньший налог для бедный и больший для богатых.

Но логика украинца работает примерно так: я не осознаю себя бедным, а если вдруг стану богатым - то не хочу платить прогрессивный налог.

Отсюда вся эта чепуха, типа, прогрессивный налог - это "социализм", "применяется в тоталитарных странах" и т.д.

Здесь важно понимать.

Первое - прогрессивный налог применяется в большинстве развитых и в большинстве развивающихся стран мира.

Это может быть Сингапур, Швейцария, Польша, Китай.

Вопрос не в правизне и не в левизне экономики.

Вопрос в наличие или отсутствии прослойки богатых людей. Если она есть - прогрессивный налог применяют. Это аксиома.

Второе. Часто можно услышать, что богатые в абсолютном выражении платят и так больше по плоской ставке, чем бабушка - уборщица в супермаркете.

В этом заключается глубокое непонимание сути прогрессивного налога: вопрос в том, чтобы бабушка с минимальной зарплаты вообще не платила налоги.

А это возможно лишь с помощью прогрессивного налогообложения, когда рост ставки налога для богатых компенсирует льготную ставку для бедных.

Второе - мнимое иждивенчество в модели прогрессивного налога, мол это демотивирует богатых.

Да, если сильно закрутить гайки как во Франции, где забирали со сверхдоходов 75%, то такие последствия возможны.

Поэтому, все должно быть четко сбалансировано: максимальная ставка подоходного налога не должна быть более чем в два раза выше базовой ставки.

Например, если у нас базовая ставка 18%, то максимальная на большие доходы - не выше 36%.

Вопрос, что считать большими доходами? На мой взгляд - доход более миллиона гривен в месяц.

Может быть промежуточная ставка между базовой и максимальной, например, на доходы свыше ста тысяч гривен в размере 25%.

Что касается иждивенчества бедных за счет богатых.

Это философский вопрос, так как любое богатство одних - это результат бедности других. Просто одни больше приспособлены к условиям рыночной игры, другие - хуже.

И богатство не всегда является следствием ума или сверхспособностей. Как говорил Джек Ма - нет рецептов разбогатеть, в значительной мере - это "оказаться в нужном месте в нужное время".

Хотя мы всегда будем находиться в ловушке взаимных упреков: богатые будут упрекать бедных в лени, бедные богатых - в цинизме и беспринципности, "умениии идти по трупам".

Здесь у каждого своя правда.

Но прогрессивный налог - это инвестиция богатого в окружающую социальную среду, в свою безопасность.

Это инвестиция в бренд страны, как он инвестирует в бред часов, хотя чисто технически можно носить и "офицерские".

Как сейчас на войне - армия бедных защищает свою Родину, но заодно и активы богатых.

А после войны, можно жить за трехметровым забором, а можно иметь перед домом лужайку с зеленой изгородью.

Первый вариант - для социально неблагополучных стран, второй - для инклюзивных.

Признак социальной инклюзии - это прогрессивный подоходный налог.

Признак социально неблагополучных - плоская ставка налога.

И пусть украинцы не воспринимают суровую реальность, но она такова: 95% из них никогда не станут богатыми людьми, поэтому нужно научится защищать свои интересы, исходя из реалий, а не розовых "мечт".

И не говорите, что не сделали бы так же.

Слово вітром лети над землею,
Щоб почув український народ,
Про хоробрих синів, добровольців своїх
Про могутній, славетний похід!

На просторах своєї Вітчизни,
Вони славу в війні здобули,
Ворогів вправно б'ють, і залишать їх тут -
Перегноєм у нашій землі!

Слава всім українським героям!
Слава тим, хто у наших степах,
Кожну тяжкую мить, ворожу зграю громить,
Відчайдушно в суворих боях!

Вітаю всіх тих, хто по волі свого полум'яного серця, без наказу та всупереч діям політиканів, став до оборони нашої землі, несучи смерть та священну помсту ординським загарбникам!

Слава Героям-Добровольцям!

#art
@zunarm

Польща не заохочуватиме українців повертатися додому, – польський посол в Україні

«Українці дуже важливі з погляду польського ринку праці», – підкреслив Ярослав Гузи в інтерв'ю DW.

«Я маю на увазі дефіцит робочої сили. Я можу уявити собі ситуацію, коли роботодавець, наприклад, працевлаштовує українців, переконує їх залишитися, бо йому буде важко знайти їм заміну».

Всі сподівання, що Європа добровільно поверне наші трудові, мобілізаційні та демографічні ресурси — марні.

Можна було б створити трудовий фронт, розробити справедливі механізми мобілізації, карати на горло корупціонерів з ТЦК, забезпечити роботою біженців та тих, хто втратив роботу внаслідок війни, розселити людей по селах, далі від міст та обстрілів, щоб люди не тікали.

Але плутократія не здатна до такого.

@zunarm

Україна збільшить чисельність прикордонних військ, – Зеленський.

Президент уже погодив подальші кроки.

Будемо збільшувати чисельність прикордонних військ – і з огляду на поточні завдання захисту від російської агресії, і в розрахунку на довготривалий захист кордонів нашої держави після цієї війни.

Але ж ми розуміємо, що це все ширма.
Справжня причина - занадто багато ухилянтів не тонуть в Тисі і знаходять шляхи перетину західного кордону.

І ані рої дронів з тепловізорами, ані супутникове спостереження, ані армія силовиків, які заброньовані від фронту чи не краще за мажорів, не можуть того спинити.

@zunarm

Щодо соціальної нерівності.

#гумор
@zunarm

Просвітник

Якби ви вчились так, як треба, то й мудрость би була своя.

У вік тотального занепаду нашої цивілізації, коли бути Європейцем стає злочином ми плекаємо надію на останній ривок, котрий зможуть здійснити лише справжні Європейці, які будуть просякнуті і одержимі Європою, її культурою, її мовами, її релігією, її традицією, її архітектурою, її філософією та її майбутнім.

Docendo discimus є гаслом каналу, я повідаю вам про те, що ще не охолонуло в бурхливих думках автора.

@proswitnyk
@proswitnyk
@proswitnyk

Моя розповідь про істинну Європу.

Дуже просте і цікаве обґрунтування необхідності одноосібної відповідальності за прийняття рішень ака диктатури.

@zunarm