🇷🇺🛸 «Князь Вандал» виходить за горизонт: РФ ліпить власну ударну екосистему

НПЦ «Ушкуйник» більше не обмежується оптоволоконним FPV — навколо «Князя Вандала» дорощують повноцінний ударний контур.

⚙️Барражуючий боєприпас на 50+ км, реактивний ударний БпЛА 500+ км/год і доопрацьований «Князь Віщий Олег» — це вже не розрізнені проєкти, а спроба побудувати зв’язку «розвідка–ретрансляція–удар» під один бренд.

➡️Loitering-муніція «під Lancet» з дальністю понад 50 км і роботою в парі з КВН означає, що оптоволоконний FPV перетворюється на ближній ланцюжок у більшій системі. «Вандал» може виходити вперед як ретранслятор і термінал наведення, а сам боєприпас — працювати глибше, по складам, РЕБ, командним пунктам. Це знімає головний мінус класичного FPV — залежність від радіодіапазону й лінії видимості, водночас залишаючи оператору «живу» картинку до цілі.

💨Реактивний БпЛА зі швидкістю понад 500 км/год — окремий рівень загрози. За наявності коректного цілевказання від «Князя Віщого Олега» чи інших сенсорів такий носій стає дешевшим аналогом малої крилатої ракети для швидких ударів по важливих цілях у тактичній і ближній оперативній глибині. Доопрацювання самого КВО — збільшення тривалості польоту до 3,5 годин і маневрів уникнення перехоплювачів — логічно закриває розвідувальну ланку цієї схеми.

❗️Стратегічно це означає, що РФ рухається від «окремих іграшок» до комплексних дронових зв’язок, де один носій працює оптикою, інший — ретрансляцією, третій — ураженням. Слабкі місця теж очевидні: висока залежність від зв’язку, навантаження на підготовку операторів і вразливість ключових платформ типу КВО.

/🇷🇺🛸 “Knyaz Vandal” goes long-range: Russia is building a full drone strike ecosystem

The Ushkuyanik R&D center is no longer limited to its fiber-guided FPV “Knyaz Vandal” – it is turning the platform into the core of a wider strike ecosystem.

⚙️A loitering munition with 50+ km range, a jet-powered strike UAV at over 500 km/h, and an upgraded “Knyaz Veshchiy Oleg” recon drone are not standalone projects but an emerging “recon–relay–strike” chain under one brand.

➡️A Lancet-type loitering munition with 50+ km range and the ability to work in tandem with KVN effectively pushes the fiber FPV forward as a close-in relay and terminal guidance node, while the main munition hits deeper targets: depots, EW assets, command posts. This mitigates the classic FPV weakness — line-of-sight and band limitations — while still giving the operator live video to the point of impact.

💨The jet-powered UAV with a speed above 500 km/h represents another tier of threat. Given proper targeting from “Knyaz Veshchiy Oleg” or other sensors, it becomes a cheaper, lighter analogue of a cruise missile for rapid strikes against high-value targets in the tactical and near-operational depth. Upgrading KVO to 3.5 hours endurance and adding counter-interceptor manoeuvres neatly closes the reconnaissance side of this architecture.

❗️Strategically, Russia is moving from “isolated gadgets” to composite drone chains where one platform provides ISR, another relays, and a third delivers the strike. The vulnerabilities are also clear: heavy dependence on comms, higher training burden for operators, and the critical role of key nodes like KVO. But if Ushkuyanik manages to field even part of this ecosystem at scale, the battlefield will face another layered threat where FPVs are no longer the main weapon, but a tactical element inside a much broader strike web.

🔫CGTAnalytics