«На жаль для українського народу це зайняло занадто багато часу. З таким рівнем корупції неможливо виграти війну. Я пам'ятаю всі жорстокі напади з боку істеблішменту, продажних ЗМІ та уряду Зеленського, які називали мене «прокремлівською» за те, що я вимагала контролю за допомогою США Україні. На жаль, на крові людей заробляють великі гроші», — зазначила конгресвумен українського походження Вікторія Спартц

Але цілей своїх Майдан тоді не досяг – він скинув лише декількох головних бандитів (на місце яких одразу ж прийшли інші з тієї ж банди), після чого озброєний Майдан не став докорінно міняти владу і систему, залишивши на своїх постах практично всю міліцію, суддів та депутатів. Результат очевидний – ми отримали повний реванш старої системи, президентом став один з засновників Партії регіонів та міністр економіки часів Януковича, а судді та менти, що вбивали та саджали майданівців, спокійно продовжують займатися тим же самим, доки олігархи розкрадають країну, як і раніше. Причини цього Лісник бачив у тому, що Майдан не був власне революцією, а був просто неорганізованим бунтом, котрий не був готовий взяти всю повноту влади у свої руки. Такі бунти є другою з трьох стадій революції.
Третьою стадією революції має стати організоване повстання, після якого повстанці беруть у свої руки всю повноту влади та блискавично ламають стару систему і розбудовують нову. Саме до переходу до цієї, третьої стадії революції и закликав Лісник.

Необхідність проводити таку революцію є вкрай гострою, через державну зраду на всіх рівнях, що має місце під час війни з Росією. Питання стоїть вже у існування самої української держави як такої – якщо революція не буде здійснена, то росіяни просто захоплять півкраїни, спираючись на допомогу українського олігархату.

Може виникнути питання – а навіщо кримінально-олігархічному режиму ця війна? Відповідь дуже проста – їм потрібно знищити якомога більше пасіонарних і чесних людей, що готові тримати в руках зброю, бо вони становлять велику загрозу для режиму, що ми вже бачили на майдані. Саме через це режим домовився з Путіним про початок цієї війни, і саме для цього організовуються штучні котли, у яких вояки гинуть сотнями. У режиму недостатньо сил, щоб самому перемогти народ, тому для допомоги у цьому були використані російські війська. Одночасно війна дозволяє режиму списувати на неї будь які негаразди, викликані насправді масштабними розкраданнями держбюджету та корупцією, і відповідати на всі запитання «У нас війна!» та «Щось не подобається – йдіть в АТО!».

Така допомога української влади – єдина причина, що зробила російське вторгнення можливим. Усі 24 роки до того Росія не лізла сюди зі своїми військами, бо не здатна була витримати повномасштабної війни з Україною з перекритою газовою трубою. Путін наважився на вторгнення лише тоді, коли отримав гарантії допомоги від української влади і гарантії збереження свого транзиту через українську ГТС.

Таким чином, війна, що відбувається на сході, несе масу вигід правлячому у Києві режиму, а її закінчення може поставити саме його існування під загрозу. Тому, на думку Лісника, в України не має жодного шансу перемогти у війні, доки державні зрадники не будуть скинуті.