🌍 Зимовий Сонцеворот.

Щороку в грудні настає момент, коли Сонце проходить для Північної півкулі через найпівденнішу точку екліптики, або в Південній півкулі через саму північну. Висота Сонця над горизонтом у момент Зимового Сонцестояння мінімальна серед верхніх кульмінацій Сонця для всіх днів цього року. День Зимового Сонцестояння — найкоротший на рік, а ніч — найдовша. Після, Сонце звільниться від похмурих пут минаючого року, почне світити яскравіше, підніматися вище, настане нове життя.

Зимове Сонцестояння було одним з особливих дат в житті давніх індоєвропейців, наші предки завжди звертали увагу на дні, відзначені природою. Це час найважливішого перелому. Кінець темряви, початок світла, початок відродження. Але це також час, коли темрява ще надзвичайно сильна. Зимовий Сонцеворот пов'язаний з ідеєю кінця старого і початку нового, з чарівною точкою буття, коли смерть перетворюється на життя, загибель відчиняє ворота до безсмертя.

Цього року Зимове Сонцестояння припадає на день 21 грудня, а святкування Сонцевороту — на ніч з 21 по 22 грудня. Архітектори знаменитого Стоунхенджа спроектували його так, що головна вісь цього храму-календаря йде від точки, де встає Сонце в день Літнього Сонцестояння, до точки, де відбувається захід сонця в день Зимового Сонцестояння. Густі ліси Галлії, Британії, Ірландії в цей час наповнювалися тріском ламаючихся гілок. Друїди в довгих шатах, з химерними татуюваннями починали свої ритуали.

Давні слов'яни чекали на появу Володара морозу, холоду, мороку, символа року, що минає. А потім починали довгий період святкувань, вбирались в костюми реальних і міфічних тварин, влаштовували ігрища, ворожіння, стрибали через багаття, запускали вогняне колесо, вживали ритуальну їжу та співали колядки. Колядки були присвячені як вшануванню новонародженого сонця, так і культу предків. У ці дні, ніби прощавалися з роком, показуючи, що зима і морози зовсім не страшні.

Германці зустрічали Ніч Матерів — шанували богинь-покровительок, богинь родючості та матерів сімейств, а потім починали довге святкування середини зими, ще 12 ночей Великого Йолю. Проводилися співи язичницького гімну, благословення дерев, спалення йольського поліна, прикраса йольського дерева, обмін подарунками, поцілунки під омелою. В цей же час, у сутінках святкування зимового Сонцеворота, вихором крижаної бурі скаче Одін, і веде за собою Дикий Гін.

У день зимового сонцестояння в Стародавній Греції Аїду було дозволено вибратися з тіснин підземного царства і піднятися на Олімп. Греки відзначали Посидею — свято на честь морського Бога Посейдона, проходила процесія з цього приводу. У Римі починалися Сатурналії, коли багато їли, пили та веселилися, коли громадські справи припинялися, учні звільнялися від занять, злочинців заборонялося карати а раб на декілька днів міг перетворитися на пана.

В кожній індоєвропейській традиції це час оновлення, коли вся нечисть вирує, а духи смерті вириваються на поверхню землі, це крах колишнього темного помираючого світу, загибель старих жорстоких Богів, схід нового Сонця, поява нового життя, нових Богів, нового щастя — у цьому сенс всіх обрядів, які завжди проводили наші предки в день Зимового Сонцестояння.

☠️ @vallholl