ATACMS.
Робота наших воїнів.
Дякую вам за службу! Дякую партнерам за підтримку.

Разом - до перемоги🇺🇦

@CinCAFU

Ну гаразд, раз ми вже почали про це.

Якщо вас якимсь хуєм у цьому житті затягне на терикон, чи то як військового чи то як мімодовбойоба, якому робить більше нема шо, знайте наступне:

- терикони мають підвищену радіацію. Вона сильно залежить від віку терикона (старі можуть мати її більше, через вимивання порід) і місця заміру, але загалом має тенденцію на перевищення норми
- абсолютно все в цій зоні насичене важкими металами

Через це категорично не рекомендується пити воду з місцевих калюж, купатися у водоймах або споживати рослини, які там можуть рости. Так як навряд хтось з вас буде мати можливість (або бажання) носити распіратор — бажано хочаб закрити дихальні шляхи балаклавою чи ще чимось. Це повинно зупинити хочаб якусь частину пилу від потрапляння напряму у ваші легені. Звісно, не завжди є можливість її носити, але спробуйте робити це хочаб якусь частину часу.

Збираючись по терикону, варто мати на увазі наступне:

- дуже багато порід плоскі і гострі. Ви майже стовідсотково порвете собі штани і поріжетеся
- деякі терикони (особливо "молоді") містять в собі газ. Метан, якщо я не помиляюсь
- через це, ви також можете наштовхнутися на простір під поверхнею, такі собі повітряні або газові "кишені"
- не кажучи вже про те, що деякі з них можуть бути доволі крутими і саме падіння з них може стати летальним

Відповідно до цього, перед підйомом ви повинні зрозуміти, що ваш одяг може постраждати, як і ваші кінцівки. Впевніться, що ви обстежили тіло на предмет порізів і обробили наявні після підйому, а також не забувайте носити рукавички. Будьте обережні при підйомі, не ставайте на тріщині і рихлі місця. Під ними може бути вимитий водою простір та газ. Є можливість не тільки підвернути собі лапку, а ще й вдихнути повні легені концентрованого газу, якщо ви невдало впадете. Більш менш найкращим варіантом для підйому можуть бути характерні канали від води, але майте на увазі, що вони повні гострого каміння.

Не забувайте ще одне — через наявність газу, терикони можуть горіти. Довго. При високих температурах, камінці по 15кг можуть розлітатися на друзки як скло. Майте все це на увазі, якщо вам доведеться побувати в такому місці довше, ніж пару годин.

Терикони — це не місце для людини. Ви можете отримати поранення або навіть вмерти, якщо не будете обережні!

P.S. тіки якщо вам не пощастило і ваш терикон це не чмоня-пагорб з максимальним нахилом в 15%. Цей токсичний, але наврят зможе вас якось вбити

Недавно говорили про суржик, і нахлинули на мене спогади.

Почну здалеку. В моєму рідному селищі в совєцькі часи було 5 колгоспів, за якими територію ділили на своєрідні мікрорайони. І найбільш... скажемо так, етнологічно цікавим був екс-колгосп Пам'ять Лєніна. Там розмовляли концентрованим суржиком, десь як у Кургана і Агрегата.
(Насправді суржик був усюди, просто чим далі від центру, тим густішою й химернішою ставала мова).

Якось на уроці в класі, може, 5-6 нам треба було перекласти слова з російської на українську. Я тоді сиділа з дівчинкою, яка була родом з Пам'яті. У нас була перехресна перевірка, коли віддаєш зошит сусіду по парті, а він тобі - свій. Я досі пам'ятаю, як вона повписувала "желізний", "мишци", "пічення" і ще щось таке. Тоді я взяла її на кпини: яке, бляха, "пічення"?
А тепер думаю - ля, це ж дитина записала слова так, як говорили в неї вдома й на вулиці.

Жива мова далека від рафінованого інваріанту, норми якого закріплені в підручниках і головах філологів-задротів. Щоб дійти до цієї думки, мені знадобилось пройти всі стадії прийняття - від "Яке, бляха, "пічення"? до наспівування "Ти понімаєш - любовь гірка як полинь, / Це коли бабочка не в кармані, а в животі..".

І, той, я все ще не дуже празную часте іспользування суржику, тошо це отвлікає вніманіє од смислу сказаного й создає ще большу когнітивну нагрузку на мозги. Але я однозначно щитаю, шо він має право на існування в нашій жизні.