Це правда

by Огурец

Якщо стається щось несправедливе - як ми діємо?

От напала росія, веде несправедливу жахливу війну, але знищити цю загрозу поки ще не вдається, війна триває та ще триватиме. Що стається, коли злість, лють, біль усе наростають, а росія все ще існує? Правильно, виливати її на тих, до кого можна дотягнутися. Тобто на своїх. Це може бути сім'я, а може бути якась група людей, об'єднаних певними характеристиками.

Добре, але є гострі несправедливі речі всередині України. От схід-захід, ну не мовчати ж, коли тебе ображають! Тоді у мене є кілька питань:

1) якщо ви зріла особистість й колись будували стосунки з людьми, чи не помічали ви, що під час сварки неможливо щось довести?

2) Яким чином взаємні дойобки мають покращити положення, вирішити цю проблему та знизити градус хейту? "А ви кликали путіна - а ви наживаєтесь на війні!!" - що це змінює й на що впливає, окрім як посилення ненависті?

3) Не давати себе образити в конкретних випадках або вестися на байт - це те ж саме?

Звичайно, це складно не помітити, що люди на сході та заході різні, бо це взагалі-то нормально. Не можна заперечувати й факт, що є взаємні претензії, які русня та корисні дегани використовують на свою користь.

Якщо фіксуватися тільки на претензіях "опонентів" - можна згоріти та створити собі уявлення, що "всі" проти тебе. Тому я б дуже сильно хотіла ніколи не чути про "фортецю Львів" й про "там всі сепари" - бо це просто маніпуляції.

Вміння помічати позитивне замість негативного - це навичка, яку можна розвинути. Не варто посилювати те, що нас роз'єднує.