в мене є бажання зрозуміти цей тренд, буду радий, якщо ви по можливості поясните/підкажете що ця зупинка в часі людини символізує чи до чого це відсилка. голосові, якщо так буде простіше, сприймаю нормально

повернув

​​невеликий дисклеймер: якщо ви розібʼєте людей на групи за кількістю прочитаних книг, я буду належати до однієї зі стартових груп. паралельно з цим, особистий досвід в терапії нараховує більше ніж 80 годин.

останніми книгами для мене були "Обійми мене міцніше" Сью Джонсон по рекомендації близької людини та "РДУГ: перезавантаження" Джон Рейті, Едвард Гелловелл по рекомендації психіатра. читаючи першу, згадувався досвід парної терапії й важливість прозорості в спілкуванні. емоції під час прочитання були скоріше віддзеркаленням того про що йшлося в книзі накладеним на власний досвід, а саме досвід стосунків і те як проживалися непорозуміння, сварки. Помітно виражений біль, з відчуттям прикрості та жалю. читаючи про РДУГ було щось на кшталт "о прикольно, це я", додалось спокою від більшого розуміння розладу та його впливу.
зараз почав читати "Я ненавиджу тебе, але не покидай мене" Джерольд Дж. Крейсмен, Гел Страус по рекомендації @czekhcrying. це піздець. Тільки перший розділ вже змусив відчувати сильний біль, майже від кожного слова. через рефлексію на вчинки, досвід. хочеться сказати, що палиця в колесі або граблі на які наступаєш стали видимими. і так само будеш на них наступати в майбутньому, можливо рідше, але хоч будеш знати що тебе хуяре. самодіагностика це погано, проте що саме мені дозволяє сказати що я маю, принаймні певною мірою, емоційно нестабільний розлад особистості. наявність передумов, відповідність 7(.5) критеріям з 9, коли треба 5. а також, як було наведено у книзі, що відрізняє патологію від норми, це дезорганізація синдромом життя. і тут теж все "добре", від стосунків які у минулому, до таких речей як, скорочення, неможливість нормально справлятись з відчуттям покинутості, коли заради втечі від самотності я у робочий час ходив на дейти з незнайомими людьми, їдза на байку в такому стилі, шо близькі люди попросили більше ніколи їм не показувати відео записи, тренування вважаю тренуванням, якщо у мене щось болить, або є відчуття нудоти, або просто не можу навіть зробити чай через втому.
мушу сказати, з часом стає легше і певні прояви/критерії не дають про себе знати вже довго, але навіть без них, це 6 з 9.

мене ще чекає кількасот сторінок, тому це ще не завершена думка.

буду радий вашій підтримці безумовно, але головний акцент радше такий, що я просто охуївший від розуміння і трохи розгублений. тому хотілось поділитись цим досвідом. дякую за ваш час та увагу, які ви витратили на читання моїх думок. Це дуже важливо для мене.