🇪🇺 Дороговказ ЄС на 2026 рік
Цього місяця ми розпочали новий формат. Формат який покликаний розпочати живу дискусію про тему яка нас усіх цікавить - Європу.
І розпочали ми його з розставляння маркерів, які на нашу думку будуть найважливішими індикаторами цього року.
Для тих хто не мав змоги послухати ми підготували короткий огляд основних тем розмови.
Що ж чекає на ЄС в 2026 році?
🇪🇺Підписуйтесь на 12 зірок
Цього місяця ми розпочали новий формат. Формат який покликаний розпочати живу дискусію про тему яка нас усіх цікавить - Європу.
І розпочали ми його з розставляння маркерів, які на нашу думку будуть найважливішими індикаторами цього року.
Для тих хто не мав змоги послухати ми підготували короткий огляд основних тем розмови.
Що ж чекає на ЄС в 2026 році?
🇪🇺Підписуйтесь на 12 зірок
🔥25
«Морального осуду недостатньо»
Рафаель Глюксманн в інтервʼю про кризу соціал-демократії, запізнілу самокритику та загрозу перемоги правих на виборах у Франції
Рафаель Глюксманн — не просто депутат Європарламенту, а одна з ключових фігур, яка системно та послідовно осмислює кризу сучасної європейської політики, яка не є простим завданням для усіх, хто нею займається.
Водночас, важко не відзначити і той факт, що Глюксман веде свою промову від імені «тонучого корабля» європейської соціал-демократії, яка не знайшла поки спроможності переформатуватись під нові виборчі реалії, в яких ультраправі сили забирають собі голоси робітничого класу, а соціал-демократичні партії стійко асоціюються з минулим. Хоча Глюксман і ближче до вирішення проблеми ніж багато інших європейських політиків (він хоча би дійсно визнає, що проблема гостра і зміни невідворотні), втім і у нього немає наразі того бачення, які рішення можуть зберегти європейський лівий центр на плаву в майбутньому. Однією з важливих політичних проблем, які поки європейський лівий центр не бачить у якості проблеми є стійка упевненість у демократії як самоцінності, тобто ідеї що якась «європейська демократія» як така і є тією метою, до якої слід апелювати як до бажання власне самих виборців. У той же час, соціал-демократичний електорат втрачається, розчиняється в часі і переходить до підтримки інших політиків, особливо у часи криз на які есдеки, схоже, не здатні дати однозначних відповідей.
Сам Глюксман у інтервʼю говорить і про критичну позицію лівиці щодо себе самої як про необхідну передумову оновлення, сам при цьому її не демонструє в ході розмови, опираючись на базові конструкції («необхідність захистити демократію», «потребу відвоювати у правих робітничий клас», «демократичний діалог», «неможливість перейти межу»). Якоюсь мірою Глюксмана часто розглядають як «надію» нової європейської соціал-демократії, однак чи є саме по собі це фактором успіху для течії в наступне десятиліття? Навряд. Однак, інтервʼю не стає від цього менш симптоматичним.
Це інтервʼю запозичене нами із соціал-демократичного журналу Internationale Politik und Gesellschaft (IPG) та перекладене редакцією 12 зірок українською мовою.
Читайте за посиланням
🇪🇺Підписуйтесь на 12 зірок
Рафаель Глюксманн в інтервʼю про кризу соціал-демократії, запізнілу самокритику та загрозу перемоги правих на виборах у Франції
Рафаель Глюксманн — не просто депутат Європарламенту, а одна з ключових фігур, яка системно та послідовно осмислює кризу сучасної європейської політики, яка не є простим завданням для усіх, хто нею займається.
Водночас, важко не відзначити і той факт, що Глюксман веде свою промову від імені «тонучого корабля» європейської соціал-демократії, яка не знайшла поки спроможності переформатуватись під нові виборчі реалії, в яких ультраправі сили забирають собі голоси робітничого класу, а соціал-демократичні партії стійко асоціюються з минулим. Хоча Глюксман і ближче до вирішення проблеми ніж багато інших європейських політиків (він хоча би дійсно визнає, що проблема гостра і зміни невідворотні), втім і у нього немає наразі того бачення, які рішення можуть зберегти європейський лівий центр на плаву в майбутньому. Однією з важливих політичних проблем, які поки європейський лівий центр не бачить у якості проблеми є стійка упевненість у демократії як самоцінності, тобто ідеї що якась «європейська демократія» як така і є тією метою, до якої слід апелювати як до бажання власне самих виборців. У той же час, соціал-демократичний електорат втрачається, розчиняється в часі і переходить до підтримки інших політиків, особливо у часи криз на які есдеки, схоже, не здатні дати однозначних відповідей.
Сам Глюксман у інтервʼю говорить і про критичну позицію лівиці щодо себе самої як про необхідну передумову оновлення, сам при цьому її не демонструє в ході розмови, опираючись на базові конструкції («необхідність захистити демократію», «потребу відвоювати у правих робітничий клас», «демократичний діалог», «неможливість перейти межу»). Якоюсь мірою Глюксмана часто розглядають як «надію» нової європейської соціал-демократії, однак чи є саме по собі це фактором успіху для течії в наступне десятиліття? Навряд. Однак, інтервʼю не стає від цього менш симптоматичним.
Це інтервʼю запозичене нами із соціал-демократичного журналу Internationale Politik und Gesellschaft (IPG) та перекладене редакцією 12 зірок українською мовою.
Читайте за посиланням
🇪🇺Підписуйтесь на 12 зірок
👍20🤔5
🇪🇺🇺🇦Європейська підтримка України не лише зросла, а й змінилася структурно.
За даними Кільського інституту світової економіки, саме Європа стала головним донором, значною мірою компенсувавши спад підтримки США. Попри логістичні й політичні ризики, європейські інституції та держави — передусім Німеччина, скандинавські країни й Велика Британія — виступили гарантами фінансової стійкості України, допомігши уникнути економічного колапсу та дефіциту озброєння.
Водночас змінилася сама модель допомоги - ЄС перейшов від «екстрених» пакетів до системних багаторічних програм на кшталт Ukraine Facility, що дає змогу планувати оборонні й бюджетні витрати наперед.
Оскільки європейські запаси значною мірою вичерпані, акцент зміщується з передачі готового озброєння на довгострокові контракти, інвестиції в український ВПК і спільне виробництво.
Фактично це означає поступову інтеграцію України та її оборонно-промислового комплексу в оборонну архітектуру ЄС.
🇪🇺Підписуйтесь на 12 зірок
За даними Кільського інституту світової економіки, саме Європа стала головним донором, значною мірою компенсувавши спад підтримки США. Попри логістичні й політичні ризики, європейські інституції та держави — передусім Німеччина, скандинавські країни й Велика Британія — виступили гарантами фінансової стійкості України, допомігши уникнути економічного колапсу та дефіциту озброєння.
Водночас змінилася сама модель допомоги - ЄС перейшов від «екстрених» пакетів до системних багаторічних програм на кшталт Ukraine Facility, що дає змогу планувати оборонні й бюджетні витрати наперед.
Оскільки європейські запаси значною мірою вичерпані, акцент зміщується з передачі готового озброєння на довгострокові контракти, інвестиції в український ВПК і спільне виробництво.
Фактично це означає поступову інтеграцію України та її оборонно-промислового комплексу в оборонну архітектуру ЄС.
🇪🇺Підписуйтесь на 12 зірок
🤝40👍31🔥7🤔1
Директива фон дер Ляєн: інтеграція або смерть
В четвер 12 лютого о 21:00. Черговий епізод голосового стріму з командою "12 зірок" і друзями проєкту.
Поки політичний бомонд Старого світу і вершки євробюрократії розриваються цього тижня між численними форумами та самітами ми спробуємо дещо розібратись з їхнім головним болем — конкурентоздатністю Європи.
Долучайтесь!
🇪🇺Підписуйтесь на 12 зірок
В четвер 12 лютого о 21:00. Черговий епізод голосового стріму з командою "12 зірок" і друзями проєкту.
Поки політичний бомонд Старого світу і вершки євробюрократії розриваються цього тижня між численними форумами та самітами ми спробуємо дещо розібратись з їхнім головним болем — конкурентоздатністю Європи.
Долучайтесь!
🇪🇺Підписуйтесь на 12 зірок
👍20🔥9
🇪🇺 Радіостанція «Директива фон дер Ляєн»
Для тих хто не зміг долучитися до нашого позавчорашнього ефіру ми викладаємо запис нашої розмови.
Детальніше з основними темами, які ми зачепили, ви можете ознайомитися в описі до відео.
В лютневому випуску ми побіжно згадуємо найважливіші події, що трапилися протягом місяця. Та разом з запрошеними гостями паном Михайлом (Записки державного експерта) та паном Богданом (Вісті економіки) поговорили про зсув ландшафту зовнішньої торгівлі та ідеї спільного боргу Європейського Союзу. Нові реформи спільного боргу та нові торгові угоди як відповідь Європи на погрози Трампа.
Слухайте. Коментуйте. Поширюйте. І головне — долучайтеся!
Хочеш розуміти Європу?
🇪🇺 Підписуйтесь на 12 зірок
Для тих хто не зміг долучитися до нашого позавчорашнього ефіру ми викладаємо запис нашої розмови.
Детальніше з основними темами, які ми зачепили, ви можете ознайомитися в описі до відео.
В лютневому випуску ми побіжно згадуємо найважливіші події, що трапилися протягом місяця. Та разом з запрошеними гостями паном Михайлом (Записки державного експерта) та паном Богданом (Вісті економіки) поговорили про зсув ландшафту зовнішньої торгівлі та ідеї спільного боргу Європейського Союзу. Нові реформи спільного боргу та нові торгові угоди як відповідь Європи на погрози Трампа.
Слухайте. Коментуйте. Поширюйте. І головне — долучайтеся!
Хочеш розуміти Європу?
🇪🇺 Підписуйтесь на 12 зірок
YouTube
Радіостанція «Директива фон дер Ляєн», лютий 2026 | 12 зірок
В лютневому випуску ми побіжно згадуємо найважливіші події, що трапилися протягом місяця. Та разом з запрошеними гостями паном Михайлом, адміном телеграм каналу Записки державного експерта (https://t.me/PARUKR) та паном Богданом @vistieconomiky (https://…
🤝17👍6
Регуляція та дерегуляція банківського сектору
– Андрій Пишний, голова Національного Банку України.
Незважаючи на наш основний фокус на європейській політиці ми активно слідкуємо і за шляхом нашої країни до членства в Європейському Союзі.
Національний Банк України став одним з еталонних прикладів українських інституцій до яких прислуховуються і в якого вчаться європейські партнери.
Так українська банківська системи, оркестрована НБУ, продемонструвала неймовірну стійкість протягом останніх чотирьох років. Разом з координованою політикою приборкання інфляції, яка у 2022 році досягла 26% і дуже успішним поверненням від фіксованого курсу, запровадженого на початку війни до керованої гнучнокості і що найголовніше – збереженням незалежності, коли НБУ переконав Міністерство фінансів перейти від друку грошей для фінансування державного бюджету до запозичень, принесли нинішньому голові НБУ заслужене визнання – титул "Голова центрального банку 2024 року" за версією британського видання The Banker.
І сьогодні в стінах НБУ відбулася дискусійна панель з залученням декількох голів європейських центробанків які спробували розповісти про те, як вони готуються до викликів які постають перед ними.
Серед запрошених гостей — голова ЦБ Іспанії Хосе Луїс Ескріва, голова ЦБ Нідерландів Олаф Слейпен та його багаторічний попередник Клас Кнут.
Голова ЦБ Іспанії в 2022 році займав посаду міністра з питань міграції і особисто лобіював спеціальні умови для українських біженців. Говорив про технологічні виклики для центробанкірів яким головне втримати контроль. Також говорив про необхідність спрощення і оптимізації процедур.
Колишній голова ЦБ Нідерландів, який не несучи важкого робочого тягаря центробанкіра почувався вільніше. Говорив про те що головною проблемою для себе бачив в пошуку відповіді чому фінансова криза 2007-9 років, яка стартувала в США і перекинулася на весь Світ, в тому числі і Європу, завдала більше шкоди Європі ніж США. І відповідь – незавершений монетарний союз як фактор що підсилює кризи. Ситуація виглядає заплутаною оскільки проблема незавершеного Спільного ринку капіталів глибша ніж просто уніфікація законодавства. Після фінансової кризи європейські банки почали масово виводити свої активи з інших країн ЄС повертаючи їх в рідні країни, так на сьогодні, зі слів пана Кнута, загальний обсяг таких коштів складає приблизно 2.5 трлн євро, що на 1.5 трлн євро менше ніж в 2007 році. Повернення довіри значно триваліший та складніший процес. Що найголовніше в роботі ЦБ для подолання кризи? Правильний діагноз і рішучі дії.
Голова ЦБ Нідерландів продовжуючи тезу свого іспанського колеги щодо спрощення згадав про дослідження ЄЦБ згідно з яким, поточні бар'єри на Спільному ринку ЄС залишаються дуже високими (еквівалентні митам в 67% для товарів і 95% для послуг). Разом з цим потреба в підготовці центральних банків до можливої кризи залишається невирішеною.
Саме тому досвід України стає незамінним. Українська фінансова система вже виступає в ролі лабораторії, яка демонструє які регуляції справді працюють і які регуляції необхідні, додав голова НБУ.
На завершення пан Пишний додав про пріоритетність процесів інтеграції, щоб не змушувати країни-кандидати на вступ впроваджувати те що завтра буде скасовано. І те що Україна нагадала ЄС цінність інтеграції.
Європейські банкіри які ще пару років назад остерігалися гострих політичних питань відкрито констатують, що їх робота залежить від того як політики забезпечать торгівельну та оборонну політику своїх країн. Наскільки вони готові їм в цьому сприяти? Час покаже.
🇪🇺 Підписуйтесь на 12 зірок
Ми зараз можемо впровадити те що завтра буде скасовано
– Андрій Пишний, голова Національного Банку України.
Незважаючи на наш основний фокус на європейській політиці ми активно слідкуємо і за шляхом нашої країни до членства в Європейському Союзі.
Національний Банк України став одним з еталонних прикладів українських інституцій до яких прислуховуються і в якого вчаться європейські партнери.
Так українська банківська системи, оркестрована НБУ, продемонструвала неймовірну стійкість протягом останніх чотирьох років. Разом з координованою політикою приборкання інфляції, яка у 2022 році досягла 26% і дуже успішним поверненням від фіксованого курсу, запровадженого на початку війни до керованої гнучнокості і що найголовніше – збереженням незалежності, коли НБУ переконав Міністерство фінансів перейти від друку грошей для фінансування державного бюджету до запозичень, принесли нинішньому голові НБУ заслужене визнання – титул "Голова центрального банку 2024 року" за версією британського видання The Banker.
І сьогодні в стінах НБУ відбулася дискусійна панель з залученням декількох голів європейських центробанків які спробували розповісти про те, як вони готуються до викликів які постають перед ними.
Серед запрошених гостей — голова ЦБ Іспанії Хосе Луїс Ескріва, голова ЦБ Нідерландів Олаф Слейпен та його багаторічний попередник Клас Кнут.
Голова ЦБ Іспанії в 2022 році займав посаду міністра з питань міграції і особисто лобіював спеціальні умови для українських біженців. Говорив про технологічні виклики для центробанкірів яким головне втримати контроль. Також говорив про необхідність спрощення і оптимізації процедур.
Колишній голова ЦБ Нідерландів, який не несучи важкого робочого тягаря центробанкіра почувався вільніше. Говорив про те що головною проблемою для себе бачив в пошуку відповіді чому фінансова криза 2007-9 років, яка стартувала в США і перекинулася на весь Світ, в тому числі і Європу, завдала більше шкоди Європі ніж США. І відповідь – незавершений монетарний союз як фактор що підсилює кризи. Ситуація виглядає заплутаною оскільки проблема незавершеного Спільного ринку капіталів глибша ніж просто уніфікація законодавства. Після фінансової кризи європейські банки почали масово виводити свої активи з інших країн ЄС повертаючи їх в рідні країни, так на сьогодні, зі слів пана Кнута, загальний обсяг таких коштів складає приблизно 2.5 трлн євро, що на 1.5 трлн євро менше ніж в 2007 році. Повернення довіри значно триваліший та складніший процес. Що найголовніше в роботі ЦБ для подолання кризи? Правильний діагноз і рішучі дії.
Голова ЦБ Нідерландів продовжуючи тезу свого іспанського колеги щодо спрощення згадав про дослідження ЄЦБ згідно з яким, поточні бар'єри на Спільному ринку ЄС залишаються дуже високими (еквівалентні митам в 67% для товарів і 95% для послуг). Разом з цим потреба в підготовці центральних банків до можливої кризи залишається невирішеною.
Саме тому досвід України стає незамінним. Українська фінансова система вже виступає в ролі лабораторії, яка демонструє які регуляції справді працюють і які регуляції необхідні, додав голова НБУ.
На завершення пан Пишний додав про пріоритетність процесів інтеграції, щоб не змушувати країни-кандидати на вступ впроваджувати те що завтра буде скасовано. І те що Україна нагадала ЄС цінність інтеграції.
Smart-регуляції – те що має відповідати потребам сьогодення.
Європейські банкіри які ще пару років назад остерігалися гострих політичних питань відкрито констатують, що їх робота залежить від того як політики забезпечать торгівельну та оборонну політику своїх країн. Наскільки вони готові їм в цьому сприяти? Час покаже.
🇪🇺 Підписуйтесь на 12 зірок
👍20🤝2👎1
🇪🇺 Європа на роздоріжжі геополітичних трансформацій
Європейський Союз побудований на прийнятті одностайних зважених рішень, що можна перекласти — довгих та нудних. Причин дуже багато. Серед них спроба захиститися від змін та необхідності постійно змінювати вектор руху. Однак, на випадок якщо настануть проблемні часи батьки-засновники заклали декілька механізмів для того щоб швидко і безболісно знайти вихід. Один з них це «посилена співпраця», механізм який пропонує реформи для тих країн які бажають їх проводити, але їх має бути мінімум девʼять. Таким чином ці країни будуть поглиблювати інтеграцію не накладаючи додаткових зобовʼязань на тих хто цього не бажає. Інструмент непростий тому використовується вкрай рідко. Його час настав. І це головний висновок який ми маємо винести з усіх останніх дискусій в Європі.
Для чого потрібно його використовувати сьогодні? Поглиблення Спільного ринку. Спільні запозичення.
Далі до внутрішніх реформ ЄС накладає активну зовнішню торгову політику для того щоб захистити свої економічні інтереси. Які передумови такого становища і чи знає ЄС що робити?
Читайте в текстовому резюме другого випуску нашого радіо-стріму
🇪🇺 Підписуйтесь на 12 зірок
Європейський Союз побудований на прийнятті одностайних зважених рішень, що можна перекласти — довгих та нудних. Причин дуже багато. Серед них спроба захиститися від змін та необхідності постійно змінювати вектор руху. Однак, на випадок якщо настануть проблемні часи батьки-засновники заклали декілька механізмів для того щоб швидко і безболісно знайти вихід. Один з них це «посилена співпраця», механізм який пропонує реформи для тих країн які бажають їх проводити, але їх має бути мінімум девʼять. Таким чином ці країни будуть поглиблювати інтеграцію не накладаючи додаткових зобовʼязань на тих хто цього не бажає. Інструмент непростий тому використовується вкрай рідко. Його час настав. І це головний висновок який ми маємо винести з усіх останніх дискусій в Європі.
Для чого потрібно його використовувати сьогодні? Поглиблення Спільного ринку. Спільні запозичення.
Далі до внутрішніх реформ ЄС накладає активну зовнішню торгову політику для того щоб захистити свої економічні інтереси. Які передумови такого становища і чи знає ЄС що робити?
Читайте в текстовому резюме другого випуску нашого радіо-стріму
🇪🇺 Підписуйтесь на 12 зірок
👍17🤝5
Директива фон дер Ляєн: Німеччина понад усе
В четвер 12 березня о 21:00. Черговий епізод голосового стріму з командою 12 зірок.
Цього разу ми поговоримо про серце Унії — Німеччину. Її внутрішню політику, її канцлера, її первородні гріхи та її альянси у Старому світі та поза ним.
Допоможе нам у цьому всьому розібратись автор каналу dechat.
Долучайтесь!
🇪🇺 Підписуйтесь на 12 зірок
В четвер 12 березня о 21:00. Черговий епізод голосового стріму з командою 12 зірок.
Цього разу ми поговоримо про серце Унії — Німеччину. Її внутрішню політику, її канцлера, її первородні гріхи та її альянси у Старому світі та поза ним.
Допоможе нам у цьому всьому розібратись автор каналу dechat.
Долучайтесь!
🇪🇺 Підписуйтесь на 12 зірок
🔥15👍12🤝1
🇪🇺 Радіостанція «Директива фон дер Ляєн»
Для тих хто не зміг долучитися до нашого березневого ефіру ми викладаємо запис нашої розмови.
В довгоочікуваному березневому випуску ми поговорили про найбільшу країну Європи та її сучасний стан. Чи зможе Фрідріх Мерц виправдати наші очікування? Чим він схожий на Володимира Зеленського? Та який слід він залишить в історії?
В цьому нам допоміг розібратися адмін телеграм-каналу про політику німецькомовних країн Європи dechat, пан Олексій.
Детальніше з основними темами, які ми зачепили, ви можете ознайомитися в описі до відео.
Слухайте на Youtube
Хочеш розуміти Європу?
🇪🇺 Підписуйтесь на 12 зірок
Для тих хто не зміг долучитися до нашого березневого ефіру ми викладаємо запис нашої розмови.
В довгоочікуваному березневому випуску ми поговорили про найбільшу країну Європи та її сучасний стан. Чи зможе Фрідріх Мерц виправдати наші очікування? Чим він схожий на Володимира Зеленського? Та який слід він залишить в історії?
В цьому нам допоміг розібратися адмін телеграм-каналу про політику німецькомовних країн Європи dechat, пан Олексій.
Детальніше з основними темами, які ми зачепили, ви можете ознайомитися в описі до відео.
Слухайте на Youtube
Хочеш розуміти Європу?
🇪🇺 Підписуйтесь на 12 зірок
👍13🤝2
🇪🇺 Цієї суботи автори 12 зірок візьмуть участь в панельній дискусії щодо ситуації в Угорщині після презентації дослідження аналітичного центру ADASTRA.
Ми почуємо від експертів які ж перспективи зміни режиму. Зануримося в деякі аспекти європейського шляху країни. І спробуємо розглянути Угорщину глобальніше на мапі Європи.
Запрошуємо вас долучитися і поговорити з нами про країну від якої залежить наше майбутнє (форма для реєстрації за посиланням).
🇪🇺 Підписуйтесь на 12 зірок
Ми почуємо від експертів які ж перспективи зміни режиму. Зануримося в деякі аспекти європейського шляху країни. І спробуємо розглянути Угорщину глобальніше на мапі Європи.
Запрошуємо вас долучитися і поговорити з нами про країну від якої залежить наше майбутнє (форма для реєстрації за посиланням).
🇪🇺 Підписуйтесь на 12 зірок
Telegram
ADASTRA ✨
🔥12👍7
Forwarded from ADASTRA ✨
🇭🇺 Вибори, що матимуть наслідки для всіх
Політичні рішення, які ухвалюються в Будапешті, мають значення далеко за межами країни і безпосередньо впливають на Україну та весь регіон. Саме тому важливо розуміти, що насправді стоїть за угорськими виборами.
Вже завтра ADASTRA представить нове дослідження, присвячене цій темі. Це можливість отримати структуровану аналітику, почути різні експертні позиції під час панельної дискусії та поставити власні запитання.
💫 4 квітня (субота)
💫 16:00
💫 про локацію повідомлять зареєстрованим учасникам
Чому варто бути:
💫 щоб розібратися в політичній динаміці Угорщини
💫 щоб оцінити потенційні ризики та можливості для України
💫 щоб почути аргументовані експертні оцінки
🖇 Реєстрація
Формуймо розуміння разом з ADASTRA 💙
Політичні рішення, які ухвалюються в Будапешті, мають значення далеко за межами країни і безпосередньо впливають на Україну та весь регіон. Саме тому важливо розуміти, що насправді стоїть за угорськими виборами.
Вже завтра ADASTRA представить нове дослідження, присвячене цій темі. Це можливість отримати структуровану аналітику, почути різні експертні позиції під час панельної дискусії та поставити власні запитання.
💫 4 квітня (субота)
💫 16:00
💫 про локацію повідомлять зареєстрованим учасникам
Чому варто бути:
💫 щоб розібратися в політичній динаміці Угорщини
💫 щоб оцінити потенційні ризики та можливості для України
💫 щоб почути аргументовані експертні оцінки
🖇 Реєстрація
Формуймо розуміння разом з ADASTRA 💙
👍6