This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🇩🇪 "Велика вечірня зоря": у Німеччині відбулася урочиста церемонія прощання з Ангелою Меркель.
"Der Große Zapfenstreich" — старовинний урочистий захід, яким вшановуються найвищі досягнення цивільних персон Німеччини. Його основу представляє смолоскипна хода та музичні виступи у виконанні військовослужбовців бундесверу.
"Der Große Zapfenstreich" — старовинний урочистий захід, яким вшановуються найвищі досягнення цивільних персон Німеччини. Його основу представляє смолоскипна хода та музичні виступи у виконанні військовослужбовців бундесверу.
🇫🇷 Фіналіст праймеріз "Республіканців" у Франції заявив про солідарність з ультраправими
У четвер, 2 грудня, відбувся перший тур праймеріз право-центристської голлістської партії "Республіканці". Відбір відбувся попри попереднє рішення політичної сили про відмову від широкого голосування. У ньому взяло участь 5 претендентів, а результати виявилися вельми неочікуваними.
Так, перше місце неочікувано посів чинний парламентар Ерік Чіотті (25,59%), його суперницею у фіналі стане Валері Пекресс, голова столичного регіону Іль-де-Франс (25%). Третій результат отримав екс-перемовник ЄС з брексіту Мішель Барньє (23,93%). На четвертому місці опинився голова регіону О-де-Франс Ксав'є Бертран (22,36%), який до вчорашнього дня вважався фаворитом праймеріз. Останнє місце посів європарламентар Філіпп Жувен (3,13%).
Лідер перегонів Ерік Чіотті відразу після перемоги у першому турі заявив, що у багатьох аспектах поділяє погляди Еріка Земмура, ультра-правого кандидата на президентських виборах. Земмур, риторика якого близька до позиції Марін Ле Пен, потіснив останню та розглядається нині як один з можливих суперників чинного президента.
Сама ж Ле Пен уже привітала Чіотті з перемогою, окремо відзначивши, що задоволена провалом Бертрана, якого вважає своїм особистим ворогом.
Другий тур праймеріз "Республіканців" відбудеться завтра, 8 грудня. Очікується, що між Еріком Чіотті та Валері Пекресс обиратимуть близько 140 тисяч прибічних партії.
У четвер, 2 грудня, відбувся перший тур праймеріз право-центристської голлістської партії "Республіканці". Відбір відбувся попри попереднє рішення політичної сили про відмову від широкого голосування. У ньому взяло участь 5 претендентів, а результати виявилися вельми неочікуваними.
Так, перше місце неочікувано посів чинний парламентар Ерік Чіотті (25,59%), його суперницею у фіналі стане Валері Пекресс, голова столичного регіону Іль-де-Франс (25%). Третій результат отримав екс-перемовник ЄС з брексіту Мішель Барньє (23,93%). На четвертому місці опинився голова регіону О-де-Франс Ксав'є Бертран (22,36%), який до вчорашнього дня вважався фаворитом праймеріз. Останнє місце посів європарламентар Філіпп Жувен (3,13%).
Лідер перегонів Ерік Чіотті відразу після перемоги у першому турі заявив, що у багатьох аспектах поділяє погляди Еріка Земмура, ультра-правого кандидата на президентських виборах. Земмур, риторика якого близька до позиції Марін Ле Пен, потіснив останню та розглядається нині як один з можливих суперників чинного президента.
Сама ж Ле Пен уже привітала Чіотті з перемогою, окремо відзначивши, що задоволена провалом Бертрана, якого вважає своїм особистим ворогом.
Другий тур праймеріз "Республіканців" відбудеться завтра, 8 грудня. Очікується, що між Еріком Чіотті та Валері Пекресс обиратимуть близько 140 тисяч прибічних партії.
🇫🇷 "Республіканці" виставлять проти Макрона жінку
Вчора, 4 грудня, відбулися праймеріз головної правоцентристської партії Франції "Республіканці". Їх виграла з результатом у 61% Валері Пекресс, голова регіону Іль-де-Франс. У фіналі їй протистояв Ерік Сьотта (Чіотта).
"Вперше партія Де Голля, Помпіду, Ширака та Саркозі висуватиме у президенти жінку", — заявила новообрана кандидатка "Республіканців" Валері Пекресс після перемоги.
Таким чином, нині список кандидатів виглядає наступним чином (від ультраправих до ультралівих):
🔵 Ерік Земмур (самовисування)
🔵 Франсуа Асселіно (Народний республіканський союз)
🔵 Марін Ле Пен (Національне об'єднання)
🔵 Жан-Фредерік Пуассон (Народний шлях)
🔵 Ніколя Дюпон-Еньян (Вставай, Франція)
⚪️ Валері Пекресс (Республіканці)
⚪️ Еманюель Макрон (Уперед, республіко!)
⚪️ Жан Лассаль (Опиратимемося!)
🔴 Анн Ідальго (Соціалістична партія)
🔴 Яннік Жадо (Європа Екологія Зелені)
🔴 Арно Монтебур (Відданість)
🔴 Фаб'єн Руссель (Комуністична партія)
🔴 Жан-Люк Меланшон (Нескорена Франція)
Вибори президента відбудуться у Франції 10 квітня 2022 року.
Вчора, 4 грудня, відбулися праймеріз головної правоцентристської партії Франції "Республіканці". Їх виграла з результатом у 61% Валері Пекресс, голова регіону Іль-де-Франс. У фіналі їй протистояв Ерік Сьотта (Чіотта).
"Вперше партія Де Голля, Помпіду, Ширака та Саркозі висуватиме у президенти жінку", — заявила новообрана кандидатка "Республіканців" Валері Пекресс після перемоги.
Таким чином, нині список кандидатів виглядає наступним чином (від ультраправих до ультралівих):
🔵 Ерік Земмур (самовисування)
🔵 Франсуа Асселіно (Народний республіканський союз)
🔵 Марін Ле Пен (Національне об'єднання)
🔵 Жан-Фредерік Пуассон (Народний шлях)
🔵 Ніколя Дюпон-Еньян (Вставай, Франція)
⚪️ Валері Пекресс (Республіканці)
⚪️ Еманюель Макрон (Уперед, республіко!)
⚪️ Жан Лассаль (Опиратимемося!)
🔴 Анн Ідальго (Соціалістична партія)
🔴 Яннік Жадо (Європа Екологія Зелені)
🔴 Арно Монтебур (Відданість)
🔴 Фаб'єн Руссель (Комуністична партія)
🔴 Жан-Люк Меланшон (Нескорена Франція)
Вибори президента відбудуться у Франції 10 квітня 2022 року.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🇪🇺🇺🇸 Apple vs. Європа
Порівняння капіталізації Apple та компаній Франції та Німеччини з фондових індексів САС 40 та DAX 40 відповідно, вересень 2019 – серпень 2020.
Порівняння капіталізації Apple та компаній Франції та Німеччини з фондових індексів САС 40 та DAX 40 відповідно, вересень 2019 – серпень 2020.
🇩🇪 Партія Меркель обрала собі нового лідера
На других у 2021 році виборах лідером ХДС визначили Фрідріха Мерца, юриста, мільйонера і християнського демократа умовного консервативного крила партії.
Вибори було призначені після того, як Армін Лашет оголосив про намір залишити пост голови ХДС після поразки християнських демократів на виборах у жовтні 2021 року.
Суперниками Мерца, який отримав 62,1% голосів, на виборах були Норберт Реттген (25,8%) і Хельге Браун (12,1%).
Це третій похід Фрідріха Мерца на посаду лідера ХДС: 2018 року він був головним опонентом тодішньої переможниці Аннегрет Крамп-Карренбауер, а у січні 2021 у другому турі тодішніх виборів поступився Арміну Лашету.
На других у 2021 році виборах лідером ХДС визначили Фрідріха Мерца, юриста, мільйонера і християнського демократа умовного консервативного крила партії.
Вибори було призначені після того, як Армін Лашет оголосив про намір залишити пост голови ХДС після поразки християнських демократів на виборах у жовтні 2021 року.
Суперниками Мерца, який отримав 62,1% голосів, на виборах були Норберт Реттген (25,8%) і Хельге Браун (12,1%).
Це третій похід Фрідріха Мерца на посаду лідера ХДС: 2018 року він був головним опонентом тодішньої переможниці Аннегрет Крамп-Карренбауер, а у січні 2021 у другому турі тодішніх виборів поступився Арміну Лашету.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🇪🇺 Найбагатша країна Європи
Порівняння економік європейських держав за ВВП з 1962 по 2020 роки.
Порівняння економік європейських держав за ВВП з 1962 по 2020 роки.
ХІІ зірок
24 серпня 1991 року після історичного голосування за Акт проголошення незалежності до зали Верховної Ради було внесено жовто-блакитний стяг. Дещо розгублений Леонід Макарович, не знаючи що з ним робити, врешті поставив його у куточку за президією. В тому куточку державний прапор України стоїть і донині, наче символ: ми все ще шукаємо відповідь на питання — що робити з нашою державністю? Яке наше місце в світі?
1 липня 2022 року в сусідньому куточку було урочисто встановлено прапор Європейського Союзу. Наче підкреслюючи, що ми наблизились до розуміння попереднього питання, водночас розкриваючи цілий пласт нових питань. Чи розуміємо ми Європу, частиною якої ми є?
Ми зробимо спробу долучитись до цього пошуку відповідей, як і до формулювання запитань. Спробуємо поглянути на європейську історію, сучасність. Спробуємо проаналізувати новини та зробити висновки. Зрештою, спробуємо спровокувати дискусію — без зайвого ідеалізму, але і без надмірного скептицизму.
Через терни нашої кривавої історичної дійсності до дванадцяти зірок об’єднаної Європи.
24 серпня 1991 року після історичного голосування за Акт проголошення незалежності до зали Верховної Ради було внесено жовто-блакитний стяг. Дещо розгублений Леонід Макарович, не знаючи що з ним робити, врешті поставив його у куточку за президією. В тому куточку державний прапор України стоїть і донині, наче символ: ми все ще шукаємо відповідь на питання — що робити з нашою державністю? Яке наше місце в світі?
1 липня 2022 року в сусідньому куточку було урочисто встановлено прапор Європейського Союзу. Наче підкреслюючи, що ми наблизились до розуміння попереднього питання, водночас розкриваючи цілий пласт нових питань. Чи розуміємо ми Європу, частиною якої ми є?
Ми зробимо спробу долучитись до цього пошуку відповідей, як і до формулювання запитань. Спробуємо поглянути на європейську історію, сучасність. Спробуємо проаналізувати новини та зробити висновки. Зрештою, спробуємо спровокувати дискусію — без зайвого ідеалізму, але і без надмірного скептицизму.
Через терни нашої кривавої історичної дійсності до дванадцяти зірок об’єднаної Європи.
👍1
🇪🇺 Зрозуміти Європу
Ми так часто чуємо про Європейський Союз та євроінтеграцію, що нам починає здаватися, що ми добре розуміємо про що мова. Але, на жаль, це не зовсім так. Гірше того — йдуть роки, а ЄС і шлях туди не стає зрозумілішим.
Інтеграція України до європейських структур виглядає як частина умовного “дрейфу на Захід”, який окреслився в політичному житті нашої країни від другої половини нульових. ЄС ніби виринув разом з іншими маркерами і цілями — партнерством з США, інтеграції в НАТО, антикорупційними реформами і таким іншим.
Насправді, ж ЄС присутній в історії незалежної України стільки, скільки вона існує (і стільки, скільки існує сам Європейський Союз). 30 років було замало, аби розібратися, але тепер відкладати вже не варто.
Читати весь матеріал
Ми так часто чуємо про Європейський Союз та євроінтеграцію, що нам починає здаватися, що ми добре розуміємо про що мова. Але, на жаль, це не зовсім так. Гірше того — йдуть роки, а ЄС і шлях туди не стає зрозумілішим.
Інтеграція України до європейських структур виглядає як частина умовного “дрейфу на Захід”, який окреслився в політичному житті нашої країни від другої половини нульових. ЄС ніби виринув разом з іншими маркерами і цілями — партнерством з США, інтеграції в НАТО, антикорупційними реформами і таким іншим.
Насправді, ж ЄС присутній в історії незалежної України стільки, скільки вона існує (і стільки, скільки існує сам Європейський Союз). 30 років було замало, аби розібратися, але тепер відкладати вже не варто.
Читати весь матеріал
Medium
Зрозуміти Європу
Ми так часто чуємо про ЄС та євроінтеграцію, що нам починає здаватися, що ми добре розуміємо про що мова. Але, на жаль, це не зовсім так.
🇩🇪🇫🇷🇮🇹 Зрозуміти лідерів Європи. Поточний кейс
Європейський Союз це об'єднання 27 держав, однак першу скрипку грають три — Німеччина, Франція та Італія.
Що об’єднує лідерів країн цієї трійки?
(Крім вагону Укрзалізниці).
Об'єднує їх внутрішня політична нестабільність.
Згідно неї ми можемо ранжувати уряди від більш стабільного — Шольц, до хиткого — Драґі.
На останньому ми і зосередимося сьогодні.
В короткому огляді поточної ситуації.
Читати весь матеріал
Європейський Союз це об'єднання 27 держав, однак першу скрипку грають три — Німеччина, Франція та Італія.
Що об’єднує лідерів країн цієї трійки?
(Крім вагону Укрзалізниці).
Об'єднує їх внутрішня політична нестабільність.
Згідно неї ми можемо ранжувати уряди від більш стабільного — Шольц, до хиткого — Драґі.
На останньому ми і зосередимося сьогодні.
В короткому огляді поточної ситуації.
Читати весь матеріал
Medium
Зрозуміти лідерів Європи. Поточний кейс
Що об’єднує лідерів країн європейської трійки? Наприклад, вагон Укрзалізниці дорогою до Києва — як на цьому історичному фото.
🇺🇦🇪🇺Україна-ЄС. Шлях до кандидатства
Останні події дають нам точку відліку з якої ми почнемо шлях дослідження ЄС.
Що значить статус кандидата в члени Європейського Союзу, яка процедура його отримання та що буде далі?
Читати весь матеріал
Останні події дають нам точку відліку з якої ми почнемо шлях дослідження ЄС.
Що значить статус кандидата в члени Європейського Союзу, яка процедура його отримання та що буде далі?
Читати весь матеріал
Medium
Україна-ЄС. Шлях до кандидатства
В попередньому дописі ми окреслили основні лінії історії взаємовідносин України та ЄС, важливість зрозуміти Європу. Однак, з чого почати?
🇺🇦🇪🇺Україна-ЄС. Шлях до членства
Процес вступу в Європейський Союз складається з трьох кроків:
1. Кандидатство в члени.
2. Перемовини щодо вступу країни-кандидата.
3. Вступ в Європейський Союз після завершення перемовин.
Україна отримала статус країни-кандидата в члени ЄС.
Отже, тепер ми можемо розпочати перемовини щодо вступу? Ні.
Чи можемо ми чекати початку перемовин 17 років? Так.
Чому? Про це і поговоримо сьогодні.
Читати весь матеріал
Процес вступу в Європейський Союз складається з трьох кроків:
1. Кандидатство в члени.
2. Перемовини щодо вступу країни-кандидата.
3. Вступ в Європейський Союз після завершення перемовин.
Україна отримала статус країни-кандидата в члени ЄС.
Отже, тепер ми можемо розпочати перемовини щодо вступу? Ні.
Чи можемо ми чекати початку перемовин 17 років? Так.
Чому? Про це і поговоримо сьогодні.
Читати весь матеріал
Medium
Україна-ЄС. Шлях до членства
В попередньому дописі ми розглянули поняття “країни кандидата в члени Європейського Союзу”, що є тільки першим кроком на шляху до членства.
🇬🇧🇳🇱Англо-голландська Shell збудує найбільшу в Європі фабрику для видобутку водню за допомогою відновлюваних джерел.
Джерелом енергії для вироблення водню слугуватиме вітрова генерація в прибережних районах.
Вироблений водень використовуватиметься на потужностях Shell Energy та Chemicals Park Rotterdam і має частково замінити так званий сірий водень (добутий з горючих корисних копалин, що передбачає викиди вуглекислого газу в атмосферу), який зараз використовують на підприємствах.
Зелений водень — основа стратегії енергетичного зеленого переходу. Тема складна і технічно, і економічно, і геополітично. Проте тема дуже важлива для розуміння європейського майбутнього.
Важливість, очевидно, розуміють і світові енергетичні гіганти, якщо інвестують в такі проекти.
Ми теж з часом зробимо спробу розібратися в темі зеленого переходу і ролі водню у ньому. А поки слідкуємо за новинами.
Джерелом енергії для вироблення водню слугуватиме вітрова генерація в прибережних районах.
Вироблений водень використовуватиметься на потужностях Shell Energy та Chemicals Park Rotterdam і має частково замінити так званий сірий водень (добутий з горючих корисних копалин, що передбачає викиди вуглекислого газу в атмосферу), який зараз використовують на підприємствах.
Зелений водень — основа стратегії енергетичного зеленого переходу. Тема складна і технічно, і економічно, і геополітично. Проте тема дуже важлива для розуміння європейського майбутнього.
Важливість, очевидно, розуміють і світові енергетичні гіганти, якщо інвестують в такі проекти.
Ми теж з часом зробимо спробу розібратися в темі зеленого переходу і ролі водню у ньому. А поки слідкуємо за новинами.
EURACTIV
Shell to build Europe’s largest renewable hydrogen plant
Shell, the Anglo-Dutch oil and gas company, plans to build Europe’s largest green hydrogen plant in Rotterdam, which will become operational in 2025, the energy giant announced on Wednesday (6 July).
🇮🇹Італія на межі, уряду Драґі загрожує крах
В даний момент в Сенаті парламенту Італії проходять слухання щодо виділення 26 млрд. євро на зменшення варторсті енергоносіїв для громадян, який Маріо Драґі називає голосуванням за вотум довіри урядові.
Напередодні, лідер головної партії коаліції ("5 зірок") Джузеппе Конте заявив, що його партія не підтримає дане рішення, якщо пан Драґі не піде на домовленості з партією.
Що включають їх вимоги? Підняття мінімальної заробітної плати, збільшення бюджетних витрат, підвищення соціальних виплат та створення стимулів для екологічного перетворення будинків. Крім того Італія є пасивним отримувачем рішень які приймають ЄС та НАТО, така позиція також сприяла відірванню "Заходу" від решти Світу, вона має бути переглянута.
Уряд заявив, що готовий розглянути питання щодо мінімальної заробітньої плати, однак не щодо збільшення витрат державного бюджету.
Разом з цим, якщо уряд Драґі отримає вотум недовіри, партія "5 зірок", а також партія "Ліга" не будуть приймати участь в формуванні нового уряду, навіть сам Драґі заявляв, що не очолить уряд без участі партії "5 зірок". Однак, якщо нова коаліція буде зібрана президент Італії пан Матарелла скоріш за все запропонує Маріо Драґі залишитися, чи він залишить країну на межі колапсу?
Якщо коаліція не буде створена будуть оголошені дострокові вибори, що є малоймовірним, за словами політичних експертів, оскільки восени парламент має розглянути питання бюджету і жодна партія не буде намагатися розігнати уряд в умовах пандемії, яка триває, війни в Європі, засухи та фінансових проблем поки це питання не буде закрито. Більш того рейтинг партії "5 зірок" обвалився, партія "Ліга" також знаходиться не в найкращих кондиціях. Чи потрібні їм вибори за таких умов?
В даний момент в Сенаті парламенту Італії проходять слухання щодо виділення 26 млрд. євро на зменшення варторсті енергоносіїв для громадян, який Маріо Драґі називає голосуванням за вотум довіри урядові.
Напередодні, лідер головної партії коаліції ("5 зірок") Джузеппе Конте заявив, що його партія не підтримає дане рішення, якщо пан Драґі не піде на домовленості з партією.
Що включають їх вимоги? Підняття мінімальної заробітної плати, збільшення бюджетних витрат, підвищення соціальних виплат та створення стимулів для екологічного перетворення будинків. Крім того Італія є пасивним отримувачем рішень які приймають ЄС та НАТО, така позиція також сприяла відірванню "Заходу" від решти Світу, вона має бути переглянута.
Уряд заявив, що готовий розглянути питання щодо мінімальної заробітньої плати, однак не щодо збільшення витрат державного бюджету.
Разом з цим, якщо уряд Драґі отримає вотум недовіри, партія "5 зірок", а також партія "Ліга" не будуть приймати участь в формуванні нового уряду, навіть сам Драґі заявляв, що не очолить уряд без участі партії "5 зірок". Однак, якщо нова коаліція буде зібрана президент Італії пан Матарелла скоріш за все запропонує Маріо Драґі залишитися, чи він залишить країну на межі колапсу?
Якщо коаліція не буде створена будуть оголошені дострокові вибори, що є малоймовірним, за словами політичних експертів, оскільки восени парламент має розглянути питання бюджету і жодна партія не буде намагатися розігнати уряд в умовах пандемії, яка триває, війни в Європі, засухи та фінансових проблем поки це питання не буде закрито. Більш того рейтинг партії "5 зірок" обвалився, партія "Ліга" також знаходиться не в найкращих кондиціях. Чи потрібні їм вибори за таких умов?
POLITICO
Italy on the brink as Draghi’s government faces collapse
The 5Star Movement vows to boycott a key vote, leaving Mario Draghi in trouble.
Олаф Шольц написав колонку для впливової німецької газети Frankfurter Allgemeine Zeitung.
В ній, крім іншого, канцлер висловив думку, що задля збереження статусу великого світового гравця, ЄС повинен позбутись принципу одноcтайності в питаннях міжнародної політики.
Таким чином Шольц хоче позбавити "проблемних" партнерів по Євросоюзу права вето, яке не раз сповільнювало або унеможливлювало рішучі та ефективні дії ЄС, зокрема і в питанні протидії російській агресії.
В ній, крім іншого, канцлер висловив думку, що задля збереження статусу великого світового гравця, ЄС повинен позбутись принципу одноcтайності в питаннях міжнародної політики.
Таким чином Шольц хоче позбавити "проблемних" партнерів по Євросоюзу права вето, яке не раз сповільнювало або унеможливлювало рішучі та ефективні дії ЄС, зокрема і в питанні протидії російській агресії.
POLITICO
Germany’s Scholz urges EU to deepen unity in the face of Russian threat
German chancellor says his government will make proposals to strengthen the EU in the areas of migration, defense and technology.
Албанія та Північна Македонія офіційно почали перемовини про вступ до Європейського Союзу.
Нагадуємо, що детально ознайомитись зі шляхом вступу до ЄС ви можете в нашому матеріалі.
Нагадуємо, що детально ознайомитись зі шляхом вступу до ЄС ви можете в нашому матеріалі.
European Neighbourhood Policy and Enlargement Negotiations (DG NEAR)
Press statement by President von der Leyen with Prime Minister Fiala, Prime Minister Rama and Prime Minister Kovachevski on the…
Dear Prime Minister Fiala, dear Petr, Prime Minister Rama, dear Edi, Prime Minister Kovachevski, dear Dimitar, What a historic moment. Today, Albania and North Macedonia are opening the accession negotiations to the European Union, and I am so glad to be…
🚄 Майбутнє Європи. ЄПС та Україна
9 травня цього року, виступаючи в Страсбурзі, Еммануель Макрон оголосив про потребу створити Європейську Політичну Спільноту. Це питання одразу викликало бурю обговорень. Невже нас залишать на задвірках ЄС?
Трохи більше ніж через тиждень Шарль Мішель наголосив на потребі реформування політики розширення ЄС. І додав деталей до ідеї ЄПС, однак назвав він її Європейською Геополітичною Спільнотою. Яка різниця між цими двома пропозиціями? Чи є вона взагалі? І навіщо це все потрібно?
Про це ми і поговоримо сьогодні.
Читати весь матеріал
9 травня цього року, виступаючи в Страсбурзі, Еммануель Макрон оголосив про потребу створити Європейську Політичну Спільноту. Це питання одразу викликало бурю обговорень. Невже нас залишать на задвірках ЄС?
Трохи більше ніж через тиждень Шарль Мішель наголосив на потребі реформування політики розширення ЄС. І додав деталей до ідеї ЄПС, однак назвав він її Європейською Геополітичною Спільнотою. Яка різниця між цими двома пропозиціями? Чи є вона взагалі? І навіщо це все потрібно?
Про це ми і поговоримо сьогодні.
Читати весь матеріал
Medium
Майбутнє Європи. ЄПС та Україна
Повернемося до подій 23–24 червня в Брюсселі.
21 червня ЄЦБ неочікувано підняв облікові ставки
Що відбувається з економікою ЄС?
📊 Економіка зростає повільніше (прогноз Єврокомісії - 2,7% був 4%) через високу інфляцію, більшу невизначеність, ріст витрат фірм, російське вторгення в Україну. В червні інфляція склала 8,6% та, за прогнозами, в найближчій перспективі буде залишатися на високому рівні.
📊 Але наслідки пом'якшуються тому що економіка відновлюється, люди знов починають подоружвати та продовжують витрачати заощаджені під час пандемії кошти.
🎯 Ціль ЄЦБ - інфляція 2%
Що зроблено:
🔧 Три облікові ставки ЄЦБ підвищено на 50 базових пункти (0.5%). Це облікові ставки щодо:
- рефінансування (тепер 0.50%)
- граничного кредитування (0.75)
- депозитів-овернайт (0.00)
(Пояснення впливу підвищення ставок на графіку, детальніше)
🔧 погоджено Transmission Protection Instrument. ЄЦБ буде викупати держоблігації країн, фінансування яких погіршується через складні економічні умови, в необхідному обсязі.
Наступний перегляд політики ЄЦБ планується у вересні.
Що відбувається з економікою ЄС?
📊 Економіка зростає повільніше (прогноз Єврокомісії - 2,7% був 4%) через високу інфляцію, більшу невизначеність, ріст витрат фірм, російське вторгення в Україну. В червні інфляція склала 8,6% та, за прогнозами, в найближчій перспективі буде залишатися на високому рівні.
📊 Але наслідки пом'якшуються тому що економіка відновлюється, люди знов починають подоружвати та продовжують витрачати заощаджені під час пандемії кошти.
🎯 Ціль ЄЦБ - інфляція 2%
Що зроблено:
🔧 Три облікові ставки ЄЦБ підвищено на 50 базових пункти (0.5%). Це облікові ставки щодо:
- рефінансування (тепер 0.50%)
- граничного кредитування (0.75)
- депозитів-овернайт (0.00)
(Пояснення впливу підвищення ставок на графіку, детальніше)
🔧 погоджено Transmission Protection Instrument. ЄЦБ буде викупати держоблігації країн, фінансування яких погіршується через складні економічні умови, в необхідному обсязі.
Наступний перегляд політики ЄЦБ планується у вересні.
Віднайдення України
Спільний Європейський Економічний Простір – відкритий та інтегрований ринок між ЄС та ...Росією, який ґрунтується на імплементації спільних чи сумісних правил, включаючи сумісні адміністративні практики, як основи для синергії та ефекту масштабу... В кінцевому підсумку цей Простір буде охоплювати всі сектори економіки.
Ось так, дві сторони, 20 років тому на 12-му спільному саміті ЄС і Росія визначили майбутнє своїх відносин. Звісно, можна довго обговорювати політичні нюанси – проблеми з дотриманням прав людини, Чечня, Придністров'я, розбіжності щодо Іраку та Афганістану. ЗМІ розповідали, що обидві сторони лише імітують діяльність, але ані Берлусконі, який приймав цей саміт, ані Путін не зважали на це. Разом з економічним мали постати й три інші Простори: свободи, безпеки та правосуддя; співпраці в сфері зовнішньої безпеки та простір спільних досліджень та освіти.
Насправді, досить амбітний план як для країни з якою ЄС лише продовжував розвивати старі відносини часів СРСР. На відміну від Угоди про Асоціацію, яка відкриває нові можливості для співпраці, сприяє поступовому зближенню, створює умови для посилення економічних і торгових відносин[відчуваєте, як вас заохочують, але без конкретних пропозицій?] , план пропонував чітке бачення майбутнього, спільний шлях.
Слід зазначити, що Росія не стала б членом ЄС, власне це й не було потрібно жодній зі сторін. Росія прагнула грати самостійно на рівні великих гравців і ЄС не був готовий конкурувати з російськими елітами за право визначати свій курс. Отже, обидві сторони були задоволені наміченим маршрутом. Але чи стала б Україна членом ЄС? І питання навіть не в економіці чи в функціонуванні державного апарату. Наші сусіди – балтійці, поляки, румуни й болгари на зорі своєї подорожі до ЄС не сильно економічно відрізнялися від сьогоднішніх нас. Більш того – економічний стимул отриманий ними після входження в склад ЄС дав їм можливість дуже швидко залишити Україну позаду. Навіть Білорусь, обравши конкретний напрям – Росію – змогла чітко визначити своє місце і отримувала вигоду від такої співпраці. Україна залишилася наодинці, російська труба і чорноземи – єдині економічні якорі, що тримали країну.
Наші сусіди не просто почали рух до ЄС, вони понеслися. Так Угоди про Європейську Асоціацію були підписані: в 1991 році з Польщею, Угорщиною, в 1993 році з Румунією, Болгарією, Словаччиною, Чехією, в 1995 році з Литвою, Латвією, Естонією. І вже в 2004му всі ці країни, крім Румунії з Болгарією які мали особливо великі проблеми з корупцією та верховенством права, доєдналися до Союзу (Румунія та Болгарія – 2007-го). Україна ж 1994-го року отримала Угоду про Співпрацю і Взаємодію, яка була продовженням і певним чином розширенням радянської угоди торгівлю та економічну співпрацю (про що було сказано в Преамбулі Угоди) і давала хіба що туманні перспективи.
ЄС таким чином провадив двояку політику щодо нашої країни. З одного боку – Росія, співпраця з якою так й не могла вийти на рівну дорогу, постійні вибоїни і дрейф у бік від "передбачуваності", з іншого – небажання робити різкі рухи щодо незрозумілої України. Вигадуючи можливі сценарії розвитку подій євробюрократи поділитися на два умовних табори: ідеалістів та реалістів, перші прагнули реформувати Україну жорстко щоб вичавити звідси Росію, другі не так жорстко щоб не підштовхнути Україну в обійми РФ. Україна була не просто об'єктом гри, вона була "нічийною". Росія мала військову базу в Севастополі, але не могла схилити нас на свій бік. Лише через майже 20 років незалежності розгублена, виснажена Україна обрала людину яка повела нас на союз з Росією. ЄС спостерігав, але готував план Б. Ми самі не розуміли що відбувається. А далі море крові...
Тепер же Європа міцно тримає нас за руку і не відпустить як би сильно ми не впали. Політично питання вирішене. Туман спадає.
Спільний Європейський Економічний Простір – відкритий та інтегрований ринок між ЄС та ...Росією, який ґрунтується на імплементації спільних чи сумісних правил, включаючи сумісні адміністративні практики, як основи для синергії та ефекту масштабу... В кінцевому підсумку цей Простір буде охоплювати всі сектори економіки.
Ось так, дві сторони, 20 років тому на 12-му спільному саміті ЄС і Росія визначили майбутнє своїх відносин. Звісно, можна довго обговорювати політичні нюанси – проблеми з дотриманням прав людини, Чечня, Придністров'я, розбіжності щодо Іраку та Афганістану. ЗМІ розповідали, що обидві сторони лише імітують діяльність, але ані Берлусконі, який приймав цей саміт, ані Путін не зважали на це. Разом з економічним мали постати й три інші Простори: свободи, безпеки та правосуддя; співпраці в сфері зовнішньої безпеки та простір спільних досліджень та освіти.
Насправді, досить амбітний план як для країни з якою ЄС лише продовжував розвивати старі відносини часів СРСР. На відміну від Угоди про Асоціацію, яка відкриває нові можливості для співпраці, сприяє поступовому зближенню, створює умови для посилення економічних і торгових відносин
Слід зазначити, що Росія не стала б членом ЄС, власне це й не було потрібно жодній зі сторін. Росія прагнула грати самостійно на рівні великих гравців і ЄС не був готовий конкурувати з російськими елітами за право визначати свій курс. Отже, обидві сторони були задоволені наміченим маршрутом. Але чи стала б Україна членом ЄС? І питання навіть не в економіці чи в функціонуванні державного апарату. Наші сусіди – балтійці, поляки, румуни й болгари на зорі своєї подорожі до ЄС не сильно економічно відрізнялися від сьогоднішніх нас. Більш того – економічний стимул отриманий ними після входження в склад ЄС дав їм можливість дуже швидко залишити Україну позаду. Навіть Білорусь, обравши конкретний напрям – Росію – змогла чітко визначити своє місце і отримувала вигоду від такої співпраці. Україна залишилася наодинці, російська труба і чорноземи – єдині економічні якорі, що тримали країну.
Наші сусіди не просто почали рух до ЄС, вони понеслися. Так Угоди про Європейську Асоціацію були підписані: в 1991 році з Польщею, Угорщиною, в 1993 році з Румунією, Болгарією, Словаччиною, Чехією, в 1995 році з Литвою, Латвією, Естонією. І вже в 2004му всі ці країни, крім Румунії з Болгарією які мали особливо великі проблеми з корупцією та верховенством права, доєдналися до Союзу (Румунія та Болгарія – 2007-го). Україна ж 1994-го року отримала Угоду про Співпрацю і Взаємодію, яка була продовженням і певним чином розширенням радянської угоди торгівлю та економічну співпрацю (про що було сказано в Преамбулі Угоди) і давала хіба що туманні перспективи.
ЄС таким чином провадив двояку політику щодо нашої країни. З одного боку – Росія, співпраця з якою так й не могла вийти на рівну дорогу, постійні вибоїни і дрейф у бік від "передбачуваності", з іншого – небажання робити різкі рухи щодо незрозумілої України. Вигадуючи можливі сценарії розвитку подій євробюрократи поділитися на два умовних табори: ідеалістів та реалістів, перші прагнули реформувати Україну жорстко щоб вичавити звідси Росію, другі не так жорстко щоб не підштовхнути Україну в обійми РФ. Україна була не просто об'єктом гри, вона була "нічийною". Росія мала військову базу в Севастополі, але не могла схилити нас на свій бік. Лише через майже 20 років незалежності розгублена, виснажена Україна обрала людину яка повела нас на союз з Росією. ЄС спостерігав, але готував план Б. Ми самі не розуміли що відбувається. А далі море крові...
Тепер же Європа міцно тримає нас за руку і не відпустить як би сильно ми не впали. Політично питання вирішене. Туман спадає.
👍31
