Ну от , вже ейфорія стосовно схвалення конгресом законопроекту виділення Україні 60$ млрд. зникла , можна поговорити про те , що безпосередньо передбачено у ньому для України.

Так от : червоним виділено те - що якщо і стосується України то цілком умовно.

Те що не виділено - це для безпосереднього України, де :

13,8$ млрд. це сума яка буде витрачена на замовлення озброєння і послуг для України, які звісно бог зна коли прибудуть.

23,2$ млрд. це сума на яку допускається передача наявного озброєння і частин до нього з наявності ЗС США.

І мені найбільше не подобається, що вона збігається з сумою для поповнення запасів США.

Таке враження, що ми умовно заплатимо за списане озброєння, а пентагон отримає за нього 2-йну вартість.

З мене поганий економіст , я тут однозначно помиляюсь.

Так от , що ми маємо в кінцевому рахунку:
23,2$ млрд. - те що може бути залученим одразу і одразу дасть результат.
І 13,8$ млрд. - те що дасть результат через деякий час (можливо через рік , бо все залежить від типу озброєння і тривалості його виготовлення) .

Ну от з 60$ млрд. для нас в безпосередньо передбачено ~ 37$ млрд.

Багато ? - так , достатньо ? - не впевнений.
Виправдана ейфорія навколо цього ? - не думаю.

Сьогодні згадаю одну легенду про "Завод 77" , він же "Гамма" в м.Запоріжжя.

Інформації про нього дуже мало , особливо після 1991-го року.

Завод спеціалізувався на виготовленні транзисторів військового і космічного призначення, виготовленні в цілому напівпровідників. В цехах підтримувалась максимальна чистота, були окремі приміщення стерильної зборки обладнання.
Був одним з провідних підприємств свого часу.

Після розвалу СРСР, раптово збанкрутів після приватизації. (Якось дивно , враховуючи, що майже вся військова електроніка того часу трималася на його продукції)

Потім в 2010-му горів , потім горів не один раз.

Цехи в яких стояло обладнання з величезною роздільною здатністю - порожні. Все що не згоріло - пішло в металобрухт.

Знаєте , не так образливо було б якби документація збереглась , але ...

Сьогодні озвучу думки стосовно нещодавніх ударів по паливних терміналах і об'єктах нафтової промисловості.

Це гарна тенденція , яка дуже сильно б'є по логістиці , в плані забезпечення паливом. І це стосується не лише колісної/гусеничної техніки , а і авіації.

Бо 90% авіаційного палива , це високооктанове паливо. Яке виробляється на специфічних об'єктах нафтової промисловості і відповідно у зв'язку з специфікою його виробництва, його об'єм кратно менше ніж об'єм умовного дизеля чи бензину.

Порушення логістичних шляхів забезпечення паливом - не зупинить техніку і авіацію . Але ускладнить їх забезпечення паливом і відповідно збільшить час на підготовку до вильотів.

Очевидно, що це не останні удари по таким об'єктам .

Про ангари, звалища та паркмайданчики: стисло про деякі застереження щодо російських військових баз зберігання.
https://drukarnia.com.ua/articles/pro-angari-zvalisha-ta-parkmaidanchiki-stislo-pro-deyaki-zasterezhennya-shodo-rosiiskikh-viiskovikh-baz-3BSIF

Сьогодні дуже важливий день, день коли активна зона РБМК-1000 4-го енергоблоку ЧАЕС розплавилась, що призвело до всім відомої трагедії.

Сьогодні буде декілька постів на такі теми :
Чому це сталося ? (Бо дуже багато людей взагалі дупля не ріжуть , а научпоп у нас це мрак)

Основні проблеми подібних аварій і методи боротьби з ними.

Чи могло це повторитися на інших АЕС? (Ні)

Почну з того, що таке РБМК-1000 і для чого совку потрібно було 2 типи реакторів : ВВЕР-1000 і РБМК-1000.

Так от , РБМК-1000 - це Реактор Большой Мощности Канальный - 1000 (мВт) .

Він створювався в першу чергу для напрацювання ізотопів і продуктів розпаду урану. Які в подальшому використовувались для створення атомної зброї та спеціальних елементів живлення.

Відповідно для цього необхідно, щоб будівництво і експлуатація такої АЕС була максимально низькою - про це ми поговоримо далі .

Перейдемо до конструктиву і особливостей будови.

Як ми вже знаємо, що для напрацювання ізотопів і продуктів напіврозпаду необхідно мати низькі експлуатаційні витрати то це очевидно відобразилося на конструктив.

Якщо порівняти типову будову ВВЕР-1000 і РБМК-1000 , ми можемо помітити, що банально конструкція реакторного залу в РБМК-1000 має дах з листового металу, який очевидно не забезпечує хоч якийсь захист в разі аварії. Сам реактор в РБМК-1000 не ізольований в окремому бетонному корпусі по аналогії з ВВЕР-1000, що знову таки не сприяє стресостійкості.

Цих двох прикладів поки достатньо для базового розуміння різниці в конструктиві енергоблоку

Стосовно конструктиву безпосередньо реактора - ми поговоримо далі .

Будова безпосередньо цих двох реакторів теж дуже сильно відрізняється і знову таки РБМК-1000 максимально здешевлений.

Він не має власного стального корпусу , він монтується скажем так в бетонний стакан.

В той же час ВВЕР-1000 маючи власний корпус монтується в окремий бетонний стакан який додатково ізолює ще гермооболонка реакторного залу.

Далі ми порівнювати їх не будемо , а перейдемо безпосередньо до будови РБМК-1000 і його деяких проблемних моментів.
Не бачу доцільності розписувати всі конструктивні недоліки.

Так от перейдемо до проблем РБМК-1000:
1. Відсутність як такої гермооболонки реакторного залу.
2. Реактор знаходиться в бетонному "стакані" з "кришкою"
3. Водяні насоси знаходяться нижче безпосередньо реактора , що унеможливлює пасивну подачу води.
3а. Схема циркуляції води не передбачає реверсу.