Вже більше 2-х років триває повномасштабний триндець, та скоро більше 10-и років з початку війни з РФ.
Чому я назвав нинішній стан речей триндецем?
А як інакше описати ситуацію?
Початок 2022-го року : критична ситуація в країні. Внаслідок умисних чи не свідомих дій втрачено численна кількість озброєння і систем озброєння в перші години і дні з моменту початку повномасштабного вторгнення. Я мовчу про розрахунки і екіпажі цих систем і озброєнь які стояли тоді на чергуванні , мовчу про тих хто залишався в казармах.
Але на диво, були і сподіваюсь досі є численні командири, офіцери , лідери , сержанти і солдати котрі з власної ініціативи чи по вказівці вище - вивели своїх людей і в більшості випадків техніку з під удару ворога.
Ці перші дні не визначеності і паніки створили всеосяжну загрозу для існування нашого суспільства - консолідувавши його навколо цієї загрози.
Це неймовірні відчуття, коли ти бачиш ці щасливі обличчя, що бачать вперше тебе в брудній формі - піднімають не лише настрій , але й дають наснагу йти далі.
Але як і все в цьому світі - це не могло тривати вічно. Зі зникненням всеосяжної загрози і загостренням питань внутрішньої політики/діяльності почала з'являтись тріщина в суспільстві, якою звісно не нехтує користуватися ворог.
*І так, ви цілком і повністю можете сприймати цей канал і текст в ньому виключно як такий який націлений на деструктив і пригнічення. Це ваше повне право , але я хочу наголосити - цей канал не претендує на правду в останній інстанції чи бути єдиним джерелом інформації для вас - це лиш думки автора.
Дуже багато подій і ситуацій під час перших тижнів бойових дій - не стали публічними і відомими.
Багато з таких історій дуже плачевні : дружній вогонь , що призвів до втрат. Чи ще гірше : злочинний наказ на розстріл здавалося б звичайних товаришів - бо так сказав комбат - вони ДРГ .
Не всі на щастя повністю завершились плачевно. Але існування таких ситуацій - лякає, як і те , що ті люди продовжували далі керувати і командувати кимось.
Героїзм і відвага всіх хто приймав ,і приймає участь в цей період ,і тримає стрій досі - не піддається сумніву.
Чому я назвав нинішній стан речей триндецем?
А як інакше описати ситуацію?
Початок 2022-го року : критична ситуація в країні. Внаслідок умисних чи не свідомих дій втрачено численна кількість озброєння і систем озброєння в перші години і дні з моменту початку повномасштабного вторгнення. Я мовчу про розрахунки і екіпажі цих систем і озброєнь які стояли тоді на чергуванні , мовчу про тих хто залишався в казармах.
Але на диво, були і сподіваюсь досі є численні командири, офіцери , лідери , сержанти і солдати котрі з власної ініціативи чи по вказівці вище - вивели своїх людей і в більшості випадків техніку з під удару ворога.
Ці перші дні не визначеності і паніки створили всеосяжну загрозу для існування нашого суспільства - консолідувавши його навколо цієї загрози.
Це неймовірні відчуття, коли ти бачиш ці щасливі обличчя, що бачать вперше тебе в брудній формі - піднімають не лише настрій , але й дають наснагу йти далі.
Але як і все в цьому світі - це не могло тривати вічно. Зі зникненням всеосяжної загрози і загостренням питань внутрішньої політики/діяльності почала з'являтись тріщина в суспільстві, якою звісно не нехтує користуватися ворог.
*І так, ви цілком і повністю можете сприймати цей канал і текст в ньому виключно як такий який націлений на деструктив і пригнічення. Це ваше повне право , але я хочу наголосити - цей канал не претендує на правду в останній інстанції чи бути єдиним джерелом інформації для вас - це лиш думки автора.
Дуже багато подій і ситуацій під час перших тижнів бойових дій - не стали публічними і відомими.
Багато з таких історій дуже плачевні : дружній вогонь , що призвів до втрат. Чи ще гірше : злочинний наказ на розстріл здавалося б звичайних товаришів - бо так сказав комбат - вони ДРГ .
Не всі на щастя повністю завершились плачевно. Але існування таких ситуацій - лякає, як і те , що ті люди продовжували далі керувати і командувати кимось.
Героїзм і відвага всіх хто приймав ,і приймає участь в цей період ,і тримає стрій досі - не піддається сумніву.
🖕1
Сьогодні відзначають день добровольця - символічна дата початку війни з РФ.
Сьогодні не буде великого лонгріду про ніщо і все одразу.
Бажаю лише сил , терпіння і наснаги тим хто є частиною добровольців. І вічної пам'яті для тих хто лишив їх ряди назавжди.
Сьогодні не буде великого лонгріду про ніщо і все одразу.
Бажаю лише сил , терпіння і наснаги тим хто є частиною добровольців. І вічної пам'яті для тих хто лишив їх ряди назавжди.
🖕1
Враховуючи те яка ситуація, останні удари по НПЗ ворога та масове застосування ворогом тротилу/толу/тринітротолуолу/ТNТ в снарядах - говорить про впевнені кроки наших сил оборони стосовно скорочення обсягу виробництва даної вибухівки в РФ. Але нюанс в тому , що це дасть ефект на дистанції - до якої нам треба протриматись. А поки ворог кратно збільшив виробництво всіх видів артилерійських снарядів (в тому числі завдяки станкам і обладнанню з КНР) .
Тому скоріше за все наступні декілька місяців він буде накопичувати боєприпаси на складах в стратегічній і оперативній глибині. Можливо для реалізації їх протягом ймовірного весняного наступу.
Тому скоріше за все наступні декілька місяців він буде накопичувати боєприпаси на складах в стратегічній і оперативній глибині. Можливо для реалізації їх протягом ймовірного весняного наступу.
🖕1
На фоні загального дефіциту озброєння і боєприпасів до різних систем починаю згадувати, як під час любительських археологічних робіт мої друзі знаходили в прекрасному стані речі яким вже можливо буде більше 100 років.
У мене все ж виникає питання, всі повсюдно кажуть про проблеми з вибухівкою до снарядів - можливо варто взяти приклад з русаків і теж переганяти частину видобуваної нафти в тол? Так це не перекриє всі потреби, але зменшить гостроту ситуації.
Хоча враховуючи дефіцит пороху , то суттєво це ситуацію не змінить. Толку від снарядів якими не вистрелити ? А порох з нафти не перегнати - тут треба хімпром. Який помер давно як і більшість індустрії країни. Нагадаю , що Україна рахується аграрною країною з 2010-х років. Тобто більшість доходів в бюджет йде від аграрного сектору.
Тому ситуація яка складається - є досить не приємною і вимагає системного підходу, і рішення цієї ситуації - не легке.
У мене все ж виникає питання, всі повсюдно кажуть про проблеми з вибухівкою до снарядів - можливо варто взяти приклад з русаків і теж переганяти частину видобуваної нафти в тол? Так це не перекриє всі потреби, але зменшить гостроту ситуації.
Хоча враховуючи дефіцит пороху , то суттєво це ситуацію не змінить. Толку від снарядів якими не вистрелити ? А порох з нафти не перегнати - тут треба хімпром. Який помер давно як і більшість індустрії країни. Нагадаю , що Україна рахується аграрною країною з 2010-х років. Тобто більшість доходів в бюджет йде від аграрного сектору.
Тому ситуація яка складається - є досить не приємною і вимагає системного підходу, і рішення цієї ситуації - не легке.
🖕1
Без позитиву
На фоні загального дефіциту озброєння і боєприпасів до різних систем починаю згадувати, як під час любительських археологічних робіт мої друзі знаходили в прекрасному стані речі яким вже можливо буде більше 100 років. У мене все ж виникає питання, всі повсюдно…
Ще додам, виходить , що багато держав втратили можливість відтворити технології і технологічні процеси столітньої давності.
🖕1
Forwarded from Настанови Необлікованого
Фортифікація 3 Рейху. Через 80 років технологічного та суспільного «прогресу», ми радієм та втішаємся виритій лінії неперекритих траншей, та двохнакатних бліндажів, які випрошували 10 років.
🖕1