Враховуючи ті факти і ситуації які вже сталися - можна впевнено сказати, що ворог прийняв рішення про знищення маневрових потужностей нашої енергосистеми. Тим самим збільшивши навантаження на діючі АЕС і інфраструктуру.

Це поганий знак , оскільки хоч і осінь-зима 2022 були більш страшними, в цей раз ворог старається вибити останні камені з основи нашої енергосистеми. І це буде дуже болючим ударом.

Як ми вже знаємо основні удари були по ГЕС і декілька розподільчих вузлів/підстанцій і ТЕЦ.

Що призвело до того, що в деяких регіонах ввели графіки енергозбереження , що вже тривають майже тиждень. Це натякає на тяжкість стану інфраструктури.

Я розумію стан речей , що виділяти якісь потужні системи/комплекси для захисту інфраструктури = прибрати їх з напрямків бойових дій і інакше не може бути з урахуванням дефіциту озброєння і боєприпасів до цього озброєння.

Мобільні вогневі групи - це добре , вони дуже гарно себе показали . Єдине - їх не достатньо, як мінімум в тій кількості в якій вони є.

Також недостатньо засобів захисту у тих хто охороняє об'єкти інфраструктури. Було б дуже добре, коли умовну ГЕС прикривали 3 розрахунки з ПЗРК і один з ЗПУ-1 чи ЗПУ-2 (про ЗУ-24-2 я навіть не мрію, але ЗПУ-шок на складах має вистачати) .

Що можу додати, ще - скоріше за все наступним кроком ворога (не найближчим часом) буде ураження:
А) Підстанцій в прикордонних до європейських країн районах - для обмеження можливості компенсації/маневрування потужностями за рахунок сусідніх держав.
Б) Підстанцій в районі діючих ТЕЦ
В) Підстанцій в районі діючих АЕС (що малоймовірно, як мінімум найближчим часом).

Ну що ж , сьогодні по факту відбулася ще одна демонстрація того , що радянська система ППО (мова не про безпосередньо ЗРК , а про систему виявлення цілей) мала і досі має суттєвий недолік - відсутність в достатній кількості систем РЛС , що здатні моніторити ЛА (літальні апарати) на низьких і наднизьких висотах польоту.

Відповідно все , що лишається для РФ у спадок від СРСР - це системи типу ЗСУ-23-4 "Шилка" і мобільні вогневі групи (схожі за концепцією з нашими).

Але "Шилок" ми не побачимо в якості засобів оборони десь в РФ. З багатьох причин - починаючи з занедбаного стану на зберіганні , закінчуючи майже повністю відсутньою концепцією їх застосування в такій ролі.

З приводу вогневих груп - скоріше за все їх формування і застосування буде сконцентровано в прикордонних районах приблизно до 30-50 км. в глибину . Інакше їх ефективність через малу концентрацію буде - не надто великою навіть якщо ,уявити, вони отримуватимуть цілевказання з РЛС.

Що ми маємо на даний час ? Ми маємо вікно можливостей приблизно в 3-4 місяці поки РФ формує ці мобільні вогневі групи і відпрацьовує їх застосування. В межах цього вікна можливостей більшість ударів в тил і глибокий тил РФ матимуть великий шанс успішності (що ми якраз і бачимо в останні декілька тижнів).

У випадку провалу концепції застосування мобільних вогневих груп РФ (що цілком можливо враховуючи загальновійськові проблеми злагодження , зв'язку та управління) в середній перспективі з урахуванням вдосконалення засобів ураження цілком можливо відтворити сцену з приведеного фото вище.

На тему ЗСУ-23-4 "Шилка" - чому я запевняв , що РФ їх не буде застосовуватися для боротьби з БпЛА і низьколетячими цілями в цілому- тому, що велика їх кількість була продана в Сирію і бананові республіки Африки/Азії, також наявні на складах мають явно не боєздатний стан через те, що для них в концепції застосування "вундерваффе" "Панцирь-С" місця не було.
Також на це наводить ситуації такого характеру: в парах з ЗРК 9К35 "Стрела-10" їздять МТ-ЛБ з ЗУ-23-2 , хоча згідно з концепцією застосування "Стріл" з ними мали бути "Шилки".

Тобто ми прямо зараз бачимо , що у РФ надзвичайно обмежений перелік засобів які можуть здійснювати перехоплення низьколетячих цілей і БпЛА.

Якось давно нічого не писав , та і толком приводу не було .
Сьогодні я не буду писати про "виключення правок стосовно унормовування ротацій/демобілізації" оскільки за мене вже тисячі людей сказали все ,що можна і не можна сказати - а кого слухати - обирати вам.

Я думаю сьогодні можна було б поговорити про те , що прямо зараз русаки копають екскаваторами які вилучили у цивілів на окупованій території і копають вони ними в день та вночі 28/9 і найбільш цікаве те - що копають вони ними ± в 3-7 км від ЛБЗ.

І це проблема , проблема , бо ми вже давно перейшли в окопну війну зразка 1917-го і досі дозволяємо ворогу вільно посилювати свої позиції.

Перспективи? Я думаю щось говорити не доцільно, достатньо лиш нагадати наскільки важко даються прориви за укріплені рубежі.

Що ж нам робити? Тут є два варіанти.
Перший - також гнати техніку ближче до переднього краю , позиції за 7+ км від ЛБЗ це добре , але вони потрібні ближче.

Другий - всіляко знищувати інженерну техніку ворога , так , ви скажете - вони лопатами вириють - так , вириють , але не за тиждень, а за декілька місяців. А це час , додатковий час який нам дуже потрібен.

Що ж ми очікуємо? Ми очікуємо манни небесної інакше описати ситуацію я не можу.

Сьогодні ще окремо озвучу думки про резерви РФ в плані бронетехніки.

Деякі джерела і люди , що профільно займаються аналізом супутникових знімків деяких районів РФ ,стверджують, що запасів танків у них ще достатньо для ведення бойових дій в нинішньому темпі - приблизно на 2 роки.

Так от любі друзі, у нас таких запасів техніки немає. Так , благо ми втрачаємо кратно менше техніки за русаків , але ми її втрачаємо.

Що ми можемо зробити? Є декілька варіантів:
Перший - відновити виробництво умовних Т-64/80 за кордоном , умовно орендувати старий совковий танкобудівний завод десь в Чехії чи Польщі. Чому саме Т-64/80 а не Т-72? Тому, що більшість наших оборонних підприємств якраз працювало і сподіваюсь ,що працює над модернізацією саме цих ОБТ. Відповідно це замикання фінансових потоків в середині країни - відповідно стимулювання розвитку. Ми подібне бачимо з БпЛА та MRAP-ами , виробництво яких кратно збільшилося , але через відсутність держ.замовлення їм необхідно експортувати продукцію.

Другий - зібрати все трофеї і вже виходячи з їх кількості формувати підрозділи без асорті яке зараз присутнє , де в одному підрозділі може бути і Т-72 і Т-80 і Т-62 ...
Так , це кардинально не вирішить кількісну перевагу ворога , але зменшить навантаження на логістику і навіть в деяких випадках дозволить отримати додаткову техніку яку відновлять (не всі експлуатанти Т-80 здатні його обслуговувати правильно , що призводить до поломок (не критичний) які не дозволяють його подальшу експлуатацію) .

Третій - все ж намагатися виторгувати залишки радянської техніки і озброєння з Африки, Азії і т.д. Це найскладніший варіант , бо в нинішній час всі кратно піднімають ціни на все , що ми можемо експлуатувати.

*Я як завжди забуваю додати фото*

Сьогодні ми стикаємося з фактом того , що за нашою спиною нічого немає.

Це тяжко усвідомити , але треба прийняти факт того , що ніхто крім нас не зацікавлений в веденні бойових дій.

Вся ця підтримка України в більшості своїй націлена на підтримку життєдіяльності, але не більше.

Згадайте основні фрази лідерів заходу :
"Ми не дозволимо Україні програти" саме "не дозволимо програти" , не "Ми допоможемо Україні перемогти" , а саме лиш "не програти" . Як це розуміти? По факту варіантів багато , це досить туманний вислів. Але враховуючи рівень підтримки - це виглядає як : Україна однозначно буде існувати як країна , але не в тих межах яких вона визнана світом.

І це ми бачимо у всій підтримці - обмеження стосовно застосування, обмеження в кількості і постійне затягування строків - оскільки це не пріоритет для них.

Порівняння з Ізраілем (звісно там інший рівень співпраці) : Коли Тель-Авіву необхідні були терміново ракети для систем ППО/ПРО - США доставили їх літаком протягом декількох днів.

В нашому випадку, ми отримуємо лиш необхідний для існування мінімум.

Що ж ми можемо/маємо зробити?

Основний акцент - виробництво власних засобів ураження, відповідно і свобода їх застосування.

Війна буде тривалою , не варто розраховувати, що через 2 роки вона завершиться.

Тому слід готуватися , слід створювати виробничі потужності, слід знищувати виробничі потужності ворога .

Удари по НПЗ прекрасний тому приклад . І таких об'єктів ще дуже багато. Не всі вони сховані за Уралом.

Через декілька років при нинішній тенденції - ми обов'язково перейдемо на карткову систему з повною мобілізацією населення і залученням його в пріоритетних напрямках ВПК . Це і жінок стосується також , війна зрівняє всіх - хочете ви того чи ні - це стосується всіх.

Ті хто покинули країну - я вас вітаю , ви маєте декілька років на підготовку . Після чого буде дуже багато роботи у Міністерстві закордонних справ в плані вашого примусового повернення. І повірте , якщо зараз Мугабдінов і Нванбе повертають в Африку і Сирію - то і вас обов'язково повернуть , особливо коли це буде безкоштовною акцією для держави в якій ви зараз.

Також сьогодні озвучу думки про ППО і те ,що ми могли б отримати в теорії, в близькій перспективі:
СД-300
Гібридні системи ППО на основі :
УП-277
Р-27

Про СД-300 - це умовний аналог С-300 , на вітчизняному обладнанні з новими ракетами дальністю ураження до 100 км. (Так , не так далеко як у С-300ПМ-2) .

В 2021-му році було заявлено, що на доведення цієї системи потрібно ~2 роки. Припустимо, що роботи проводилися - відповідно, теоретично через рік , або в кінці року можливе перше застосування цієї системи .
Якщо роботи не проводилися , то є мало причин по яким ми не маємо це робити.

З приводу Р-27 - адаптувати її для наземного пуску , або для пуску з 9К35 "Стрела-10" , що зменшить дефіцит засобів ураження і дозволить застосовувати їх з більшої кількості носіїв для оборони від ракет і низьколетячих цілей.

З приводу УП-277 - ситуація нагадує, щось середнє між СД-300 і Р-27 .

Всі ці системи і ракети в тій чи іншій мірі існували , як і виробничі потужності для них .
Відповідно реалізація в тій чи іншій мірі озвучених мною проектів цілком можлива в близькій перспективі.
Єдине, це питання фінансування.

"Там очевидно відбувається щось не святе" Неподалік від Маріуполя, також 16.04.

Постараюсь в ідеалі щодня додавати одне фото такого ж дня якогось минулого року. (Не гарантую , що зможу дотримуватися цього в силу різних обставин - але постараюсь)


Як не як , не одними текстами без суті вас забезпечувати.