Сьогодні озвучу думки про російський РЕБ і вундерваффе НАТО з GPS .

Так от , на самому початку 2022-го озброєння яке може вражати цілі з точністю до одного метра - здається неймовірним. З часом воно з'являється і створює фурор . Все - здається, що з такою зброєю перемога - це питання часу.

Але через рік , а точніше трохи менше - виявляється, що ось це високоточне озброєння жодним чином не пристосоване до роботи під впливом перешкод , не має дублюючих систем наведення . Що призвело до кратного падіння кількості уражених об'єктів і одночасно з цим збільшилась кількість боєприпасів які треба витрати на одну ціль.

Чому так сталося?

На мою думку країни заходу звикли воювати з племенами і мало технологічними аборигенами , для яких літак це вже вершина технологічного прогресу. Тому якось вплинути на роботу GPS вони не могли . Саме тому там ця зброя стала дуже популярною.

І от , ця зброя потрапляє в дійсно досить технологічний військовий конфлікт де застосовуються всі роди військ окрім стратегічних ракетних .

Ворог на початку 22-го був під впливом міфу про високотехнологічність західної зброї . Але досить швидко зрозумів, що високотехнологічність закінчується на плакатиках виставки аналогічно до їхнього озброєння.
І починають вносити перешкоди в сигнал GPS збиваючи з курсу ці високотехнологічні засоби ураження.

І зараз виникла ситуація, де у нас немає засобів гарантованого ураження на середні відстані (30-70 км) в глиб .
І якраз ворог цим користується тримаючи основні свої сили та засоби на такій глибині .

Ви скажете: є АТACMS , а я скажу, що ми не маємо стільки ракет , щоб вражати всі пріоритетні цілі , тому приходиться обирати . До того ж - їх теж збивають.

І повірте мені, на заході бачать свій про###б з "високотехнологічною" зброєю і думають як це вирішити.

Що ми можемо зараз зробити?

Я бачу єдиний вихід - знищення засобів РЕБ . Але це не завжди можливо, бо вони як і більшість інших засобів знаходяться на глибині 30+ км від ЛБЗ .

І от задача : Треба прибрати перешкоди для вільного застосування зброї на середні відстані , але ми не можемо її вразити через відсутність засобів ураження на таку глибину (30+ км) ?

Тут два напрямки :
або шукати нові засоби (яких дуже мало , бо більшість працює по GPS , це ж модно було)
або знищувати РЕБ наявними оперативно-стратегічними засобами - обмежуючи себе в знищені інших цілей.

Висловлю свою позицію стосовно висвітлення моїх думок :

Я не люблю і не хочу писати про ситуації і теми які виникли прямо зараз , ненавиджу "хайп" і т.д.

Тому найближчим часом можете не чекати думок про ситуацію яка виникла в Харківській області.

У вас можливо виникло питання: чому я раніше про це не писав ?
Відповідаю: ця тема півтора місяці обговорювалася у всіх можливих медіа і не лише там , не бачу і не бачив доцільності її висвітлення.





І так , завтра будуть думки про атомні енергоцентралі.

Сьогодні як і обіцяв - озвучу думки , про проекти атомних енерго-тнплоцентралей.

Так от , що то за звір такий ? Це по суті "новомодний" "модульний реактор" .
А по факту, реактор типу ВВЕР , що окрім світла дає гарячу воду . Тобто планувалося будувати такі АТС неподалік від міст і забезпечувати їх опаленням і гарячою водою від АТС як основним продуктом, а світлом - як побічним . Це дозволило б обмежитися на все місто розміром з Запоріжжя, або Вінницю ОДНІЄЮ АТС замість десятків котельних . Що зменшило б затрати на це опалення.

Тут у деяких людей одразу виникає питання: Але ж вода в реакторі - радіоактивна ! А якщо вона потрапить в систему - це ж катастрофа !

Не потрапить.

Розглянемо загальну схему :
Реактор гріє воду першого контуру (де вона високого тиску ) в теплообміннику де труба першого контуру проходить через резервуар з водою другого контуру - проходить теплопередача, що очевидно . В другому контурі тиск води менше ніж в першому . Але тут є ще 3-й контур , в якому тиск більший ніж в другому і саме з 3-го контору вода йде в мережу міста .

Так от , згідно законам фізики , яку не наєбеш : вода з контуру де більший тиск буде тікти в контур де тиск менше .

Це означає, що у випадку аварії , вода , яка припустимо теоретично іонізована - не потрапить в загальноміську мережу , оскільки там більший тиск .

Тепер перейдемо розглядати будову самого реактора і чим він відрізняється від звичайного ВВЕР .

Даний тип реакторів має вбудований перший контур в сам реактор . Що зменшує загальний об'єм додаткового обладнання. І збільшує надійність бо виключає витік води першого контуру за межі корпуса реактора .

Окрім цього сам реактор знаходиться в ще одному стальному корпусі , який в свою чергу з залізобетонному стакані

Окрім цього тут присутні всі системи захисту які властиві реакторам ВВЕР, що просто кратно піднімає рівень безпеки даної системи

Але, що сталося з цим прекрасним проектом ? Здавалось би, що краще не придумати.

Але настало 26.04.1986 року яке підірвало довіру до атомної енергетики в цілому .
Малоосвічені люди в паніці боялися всього , що пов'язано з АЕС і починали вірити всяким сумнівним персонам на екранах телевізорів заряджаючи воду .

В цілому станом на 1990-й рік була готова лише одна така Атомна тепло-енергоцентраль - Білібинська АТЕЦ

Окрім неї будувались :
Горківська - ~80% готовності
Воронежська - ~75% готовності
Одеська - ~50% готовності, перебудована в ТЕЦ
Харківська
Волгоградська - ~30% готовності
Іванівська


Одразу поясню один момент , в мережі часто зустрічаються абревіатури на цю тему : АСТ - Атомні станції теплозабезпечення (їх основна ціль - забезпечення теплом , електрику вони не виробляють, або виробляють лише для внутрішніх потреб станції), та АТЕЦ - це АСТ , яка окрім тепла дає електроенергію для потреб міста чи інших споживачів.

Вони відрізняються лише тим чи реалізовані в їх конструктиві парогенератори і відповідно парові турбіни електрогенератора.

Комісія МАГАТЕ яка було запрошена совком для того, щоб заспокоїти суспільство заявила , що даний тип атомної енергетики станом на той час був найбільш безпечним з усіх можливих.

Але суспільство це не переконало і були десятки протестів , тисячі статей в газетах про те ,що хтось проти , але звісно ж аргументація там була на рівні : "от Чорнобиль теж був поряд з містом!"

Це призвело до перепрофілювання деяких проектів в ТЕЦ .

А потім стався 1990-й рік і совок з кінцями розвалився . І всі проекти і роботи були зупинені/скасовані .

Я бачу АТЕЦ як одним з найкращих рішень для розвитку вітчизняної енергетики, це малі реактори середньої потужності, які можна використовувати як маневрові потужності в певній мірі.

Ви скажете, що: так от Енергоатом замовляє такі модульні реактори .

А я скажу, що це звичайні АЕС з малою потужністю. Та і вони іншого конструктиву , по суті звичайний ВВЕР-400 тільки менше . Вони не мають стільки рівнів захисту і не дають тепло в оселі .

Але , щоб трохи вам підняти настрій, скажу , що Горьковську (Нижній Новгород) і Воронежську АСТ росіяни почали пиляти на метал в 2010-х , хоча могли їх легко добудувати ) .

На цьому у мене все , стосовно Атомних Енерго-теплоцентралей.