Давно нічого не писав , а тут згадав.

Можливо хтось згадає, що колись давним-давно (десь рік тому) всі пафосно заявляли, що чехи передали нам ліцензію на виробництво зброї і от от ми будемо збирати ружжа свої на теренах України.

А потім виявилося, що якби ліцензію дали , але не технології і взагалі на території України буде лише крупновузлова збірка з готових комплектів .

Ось так от.

Далі згадалась ситуація з патронним заводом якого у нас звісно немає вже майже 10 років, а згадалося , бо 5.45х39 вже той во - кінчаються. Совкові запаси доходять до кінця. А ми навіть 1 виробничої лінії не маємо - досі ... Навіть саму кон##ану турецьку лінію за цей час можна було купити і налагодити виробництво, хоча б мінімума патронів.
Але нафіг нада як то кажуть - з Єуропи дадуть .. ага.

Пороха - це звичайно проблема , враховуючи, що у нас хімпром вмер.

А це зачіпає і той самий тол і т.д.

Відповідно ми толком не можемо почати виробництво банально КД-8 і МД-5М і т.д. а це вам скаже будь хто - найбільш потрібна річ для зарядів як саморобних так і заводських для FPV-дронів чи інших цілей з дистанційним чи прямим підривом.

Ми досі споживаємо совкові запаси з урахуванням того скільки разів горіли і вибухали склади .

Уявіть цей масштаб запасів .

А тепер задумайтесь навіщо вони були потрібні такі . І відповідь проста - розрахунок був на те , що всі підприємства будуть уражені в тій чи іншій мірі, а ці запаси дозволять вести бойові дії протягом певного часу, за який ці підприємства будуть відновлені.

Як ми бачимо перша частина цього задуму совка цілком нагадує нашу реальність з одним маленьким "Але" , яке говорить , що ми другу частину цього задуму - напевно не збираємося виконувати , або виконуємо надто повільно , враховуючи те , що запаси кінчаються.

Хто не зрозумів, що це за підрозділ - ось секретний документ який раніше був частково оприлюднений

Сьогодні отримав відповідь стосовно старої петиції яку подавав декілька місяців тому.

Коментувати не буду - лишу це вам для роздумів , можливо через деякий час повернусь до цієї теми.

Не знаю джерела, але хай буде )

Ну що ж , більшість проголосувала за думки про новостворені бригади.

Так от, здавалося б, що все просто : доцільності немає .
Але не все так просто як би воно хотілося.

Почну з того, що деяку частину військовослужбовців тренують/готують за кордоном, що відбивається на злагодженості і тактиці .
Логічно , що не треба перемішувати підрозділи з різною підготовкою.

Тому ми вже маємо питання: куди дівати тих кого підготували закордоном?

Доукомплектовувати старі новостворені? Можна , але слід врахувати, що на це піде не вся кількість підготовленого о/с (особового складу). Тому в будь-якому випадку є необхідність формування нових підрозділів які будуть комплектуватися виключно з о/с , що пройшов підготовку за кордоном.

Наче і логічно , але ж ми бачимо проблему з старими лінійними бригадами - що робити?

Тут треба пояснити, як закордоном з'являється майбутній о/с ЗСУ/ТрО/СБУ/ДПСУ/НГУ....

Туди їх відправляють з України - логічно ? Так .
Але питання - а в якій структурі вони рахуються з моменту мобілізації до моменту завершення навчання?
Тут 3 варіанти:
1. У вже новоствореній бригаді.
2. У складі навчального центру , але відкомандирований за кордон.
3. Рахується рекрутом і після навчання закордоном - розподіляється.

Якщо розглядати перший варіант, то звісно ж доцільності такого формування підрозділів - я особисто не бачу. Простіше перенаправити ці сили в лінійні підрозділи які не один рік тримають оборону.

Якщо розглядати другий варіант, то це частково логічно , враховуючи низьку пропускну здатність наших діючих навчальних центрів.

Якщо розглядати третій варіант - то він виглядає досить сумнівною ідеєю , через те , що після навчання втрачається вся злагодженість підрозділу (я дуже сумніваюся, що такий варіант взагалі існує) .


І от ми вперлися в варіант 2 .
Здавалося б, в чому проблема - нагнати інструкторів в навчальні центри і вони кратно збільшать випуск зольдатів для лінійних бригад.

Але якби ж то все так було просто.

Всі хто проходив КМБ чи фахову підготовку до 2022-го року чудово знають якість і стан навчальних центрів.

Особливо відомий "Десна" , всі знають , що краще зробити ніж поїхати в "Десну".
Репутація цього навчального центру тягнеться з глибокого совка , де центр був одним з "образцово показатєльних". Не просто так в "Десні" є статистика по самогубствам і вона там вище ніж будь-де.

Але це один з прикладів концерв.

Більшість центрів деградували як матеріально так і морально.

Наприклад я коли приїхав на КМБ в Старичі - через тиждень проводив заняття своїм же товаришам з якими приїхав. Заняття проводив різні , починаючи з медицини , закінчуючи інженерно-технічною справою і вибухотехнікою.
І мене по завершенню там мого "КМБ" вмовляли лишитись там - інструктором.

Але це лише як приклад - для розуміння.

Тому очевидно, що за 1-2 роки надзвичайно важко знайти вмотивованих , досвідчених фахівців які зможуть бути інструкторами - бо не кожен фахівець своєї справи гарний вчитель. Я мовчу за матеріальну частину підготовки, можливо зараз легше з вогневою підготовкою і не жаліють набоїв для стрільб. Але є не лише стрільби.

І от ми маємо дилему .

У нас є потреба в "Х" чоловік для поповнення лінійних підрозділів.

Навчальні центри України можуть забезпечити в кращому випадку "Х/3" чоловік.

Навчальні центри за кордоном можуть дати ще "Х/2" чоловік , але вони готують умовно "бригадні комплекти".

І чи можемо ми собі дозволити обнуляти мінімальну підготовку заради компенсації дефіциту від навчальних центрів України?

Як я бачу рішення цієї ситуації?

Є два шляхи :
Робити як роблять відомі підрозділи : створювати свої бази підготовки.

Розширяти спроможності навчальних центрів, а тут є ще 2 шляхи :

Умовно бартер : бригада дає толкових сержантів - які навчають умовно батальйон о/с , з якого ½ піде в цю бригаду . І умовно так мотивувати бригади надавати дійсно толкових сержантів.

Інший варіант: розширення штату навчальних центрів і залучати іноземних спеціалістів для покращення пропускної спроможності.

Який шлях обрало керівництво - мені не відомо , тому це обговорювати - не бачу сенсу .