Також можете прочитати мій прогноз щодо антикорупції на 2023 рік і головні пріоритети команди ЦПК у цьому році.

Резніков закуповує харчі для військових у 3 рази дорожче роздрібних цін київських супермаркетів. На угоді в 13 млрд грн “пиляють” близько 4 млрд.

Йдеться про харчування у 2023 р. військових частин, дислокованих у далеких від лінії зіткнення Полтавській, Сумській, Київській, Житомирській, Чернігівській і Черкаській областях.

Резніков законтрактував яйця по 17 грн за штуку, тоді як роздрібна ціна в магазині Києва зараз близько 7 грн за штуку. Картоплю замовили по 22 грн за кілограм, при цьому роздрібна ціна в магазині становить 8–9 грн.

Цей контракт розміром в 13 млрд грн Резніков уклав з типовою корупційною “прокладкою” ТОВ «Актив компані».

Фірма має статутний капітал у тисячу гривень і зареєстрована за адресою масової реєстрації у Києві. В 2021 року податкова анулювала їй свідоцтво платника ПДВ (через відсутність поставок і ненадання декларацій).

Угоду від імені МО підписав Богдан Хмельницький. Це той самий директор департаменту держзакупівель, у якого ще влітку проводили обшуки по справі щодо розкрадань 580 тис. доларів на амуніції для військових.

Далі мало би бути так:

або Резніков спростовує інформацію журналістів, оприлюднивши цей контракт з нормальними цінами.

або Резніков оприлюднює заяву про відставку.

Третього варіанту тут не має.

Міноборони вийшло зі «спростуванням» розслідування крадіжки 4 млрд на закупівлях їжі для ЗСУ.

Найпростішим спростуванням була б заява, що контракт або ціни в ньому – фейк. Проте у заяві міноборони цього НЕМАЄ.

Міноборони заявило: «Відомості щодо змісту закупівель послуг харчування … розповсюджуються з ознаками навмисних маніпуляцій та вводять в оману».

Це, в свою чергу, залізобетонно доводить, що оприлюднений журналістами КОНТРАКТ – СПРАВЖНІЙ.

Так само відомство Резнікова НЕ СПРОСТУВАЛО жодної цифри чи висновків з журналістського розслідування.

Пізніше позитивні блогери почали малювати якісь таблички та методології, що, мовляв, «не все так однозначно».

Ми радо розмажемо всі ці фантазії, як тільки (і якщо) вони йтимуть від Міноборони чи офіційних спікерів.

Для затравки. В 2022 році ціни в аналогічних контрактах Міноборони відповідали ринковим, а не перевищували їх у 2-3 рази як зараз.

І особливо уродськи виглядають спроби залякати автора розслідування провадженням в СБУ.

До речі, на жаль, це не єдина така історія у відомстві Резнікова. Хоча і цієї більше, ніж достатньо…

Компанія, з якою Міноборони збиралося вкрасти в ЗСУ 4 млрд грн на закупівлі їжі вийшла зі “спростуванням”.

Із важливого: постачальник (як і міноборони раніше) НЕ СПРОСТУВАЛИ, що оприлюднений контракт справжній. Натомість, компанія спробувала виправдати космічні ціни.

Я б в принципі НЕ реагував на їх відмазки (хіба це пішло би від Міноборони). Проте саме цю лапшу вішатиме сьогодні депутатам команда Резнікова.

Отже, чому постачальник бреше про ціни, виправдовуючи спільників з Міноборони. Нижче розбір журналіста-викривача Юрія Ніколова 👇

“Вони напирають на схему, впроваджену кілька років тому. Мовляв, Міноборони купує не просто харчі, а комплект продуктів за Каталогом з переліком продуктів більше 400 найменувань. Цю схему придумали для виграшу «своїх» фірм на відкритих торгах та маніпуляцій при поставці.

Спрощено схема виглядає так. Міністерство оборони оголошує закупівлю комплекту з 400 позицій необхідних харчів. Учасник заповнює таблицю з цінами за одиницю (кг, штука, літр).

Далі для розрахунків ціну кожного товару приводять до ціни за 1 грам чи 1 кілокалорію (тут самі військові мають пояснити що вони беруть за одиницю). І потім сумують оті ціни за 1 грам по всій таблиці. І так отримують вартість «комплекту».

Ще раз – вартість комплекту, це сума цін усіх товарів в таблиці приведених чи то до ціни за 1 грам, чи то 1 кілокалорію.

Нормальний постачальник для участі в тендері пише ринкову ціну (ну хоча б на рівні магизину, до якого товари також возять з продуктових баз): «осетр охолоджений – 400 грн/кг, картопля – 8 грн/кг, яйце 7 гривень/штука, куряче стегно 80 гривень/кг».

І сумарно ціна пропозиції нормального учасника становить 495 гривень.

Блатний постачальник пише: «осетр охолоджений – 240 грн/кг, картопля – 22 грн/кг, яйце 17 гривень/штука, куряче стегно 120 гривень/кг».

І сума блатного становить 399 гривень. Це ж менше від 495 у нормального? Да. Тому блатний і виграє тендер. І починає розказувать – у мене найдешевеший комплект.

Вся ця схема можлива, якщо військовий замовник не вимагає у блатного поставки осетра по абсолютно неринковій ціні 240 гривень, завдяки заниженню якої він і виграв торги. І запрашує поставку саме яєць, картоплі і курятини, які зашиті у дешевий комплект по завищеній ціні.

Або якщо в контракті прописана можливість постачальника відмовитись від поставки осетра з заміною однаковою кількістю кілокалорій іншого продукту. Наприклад, замінити осетра курячими стегенцями.

Тобто це звичайна змова з міноборонівським замовником, який або на рівні контракту зашив можливість постачальника маніпулювати Каталогом, або на стадії замовлення продуктів не вимагає дешевого, але хоче дорогі яйця.

Історія про довгий контракт і коливання цін і поставку на фронт – це вообще фуфло.

Закупівлі Міноборони вивели з «Прозорро» в тому числі для того, щоб замовляли швидко, щоб могли реагувати на зміни обстановки. Тому Резніков і його тиловики можуть хоч кожен день переглядати рівень цін і оформлювати додатки до договору.

Подібне було у 2022 році. Тоді Міноборони мало контракти на поставку цих самих харчів у ті самі регіони, але кожен був довжиною від 1 до 3 місяців. І тоді яйця коштували від 6 до 9 гривень.

При цьому по вересневому контракту з компанією «Ок ленд фуд» поставка була не тільки для частин у Києві Житомирі чи Сумщині, але й для фронтових Харківщини і Донеччини.

І нічо – ціна яйця була 6 гривень, а куряче стегно записали у контракт по магазинній ціні 84 гривні. Тобто доставка не впливала на стелю ціни у контракті так драматично, як у річному контракті з «Актив компані», що почав діяти з 1 січня.”

Відповідальність за спробу вкрасти в ЗСУ 4 млрд грн повною мірою лежить на Резнікові, відомство якого продовжує виправдовувати цю очевидну схему.

Тепер детальніше про виправдання Резнікова щодо захмарних цін на їжу для ЗСУ.

«Це - звичайна технічна помилка». Тут все зрозуміло, навіть коментувати не буду.

Картопла по 22 грн\кг і курячі стегна по 120 грн\кг це теж «технічні помилки»?

Потім міністр пояснює, що в контракті ціна не за штуку, а за кілограм яєць. А в кілограмі, значить, два десятка яєць, тож насправді їх ціна 85 грн. за десяток (а не 170 як вказано в контракті).

Якщо коротко, то пояснення - брехня. В цьому і попередніх контрактах (починаючи з 2021 р.), видно, що Міноборони про яйця завжди писало штуки. Не кілограми. Не «лотокнадвадесятки». Штуки.

І ціна в тих контрактах відповідала саме ціні за штуку 3,90 – 6,00 – 9,00 грн за одне яйце.

Своїм постом Резніков чітко довів, що сам є частиною схеми.

Безвідносно того чи збирався він на ній “заробити” особисто, зараз міністр захищає і схему, і її виконавців (про це згодом).

Ширший аналіз “аргументів” Резнікова за лінком.

Для порівняння – реакція влади на два ТОП корупційні скандали:

1. Кубраков – заявляє про звільнення зама за ГОДИНУ після його затримання детективами НАБУ.

2. Резніков – три доби: погрожує СБУшниками, виправдовується «технічними помилками» та яйцекілограмами, і лише на ранок четвертої доби приймає добровільну відставку (а-ля «мученик») відповідального зама.

Друга історія вже несеться ключовими західними медіа: ОП вжахнеться, коли побачить завтрашній моніторинг.

Скандалу можна було уникнути, звільни Резніков відповідального зама одразу (так як це зробив Кубраков).

Тепер же звільненням самого лише зама ситуацію не врятувати.

І ще одне. На початку війни між медіа, ГО і владою уклався негласний договір 👇

1. Ми – не критикуємо і не контролюємо владу так жорстко, як робили це до війни.

2. Влада – реагує на будь-які прояви корупції жорсткіше і швидше, ніж робила це до війни.

Кубраков цей договір виконав. Резніков – похєрив.

Саме тому про останнього найближчим часом зʼявиться так багато негативних історій.

Ми знали ці історії й раніше, просто мовчали. Виконували свою частину суспільного договору.

Того договору, об який Резніков витер ноги.

Нове розслідування про шахрайство на закупівлях Міноборони вийшло на Українській Правді: «Мільйони ексчиновника, «відкати» та фейкові бронежилети».

Заспойлерю трішки: Міноборони відмовилось повідомляти УП БУДЬ-ЯКІ подробиці про підписання договору... І навіть пригрозили, що їх розголошення тягне за собою кримінальну відповідальність.

Цей матеріал розберу пізніше.

А зараз хочу добити виправдання Резнікова по попередньому сканаду. Нижче порівняння цін, за якими харчування закупило Міноборони і ДПСУ:

Картопля: 22 грн у МО і 6,90 у ДПСУ.
Капуста: 30 грн у МО і 9,93-17,00 у ДПСУ.
Буряк: 25 грн у МО і 6,00-13,50 у ДПСУ.
Цибуля: 42 грн у МО і 17,00-26,00 у ДПСУ.
Гречка: 83 грн у МО і 53,10-56,20 у ДПСУ.
Олія: 109 грн у МО і 58,69 у ДПСУ.

Ну, і яйця, як же без них. У прикордонників вони по 5,10-6,60 грн за штуку. Без яйцекілограм та іншого трешу.

Коли Міноборони ткнули носом у це порівняння, Резнікову довелося визнати, що «технічна помилка» в його контрактах була НЕ ОДНА.

Я розумію, як хочеться вірити урядовцям, від яких залежить безпека нашої країни. Проте закривати очі на факти означає погодитися із очевидною спробою вкрасти у ЗСУ.

Венеційська комісія вийшла із жорсткою позицією щодо реформи КСУ: прийнятий закон не відповідає їхнім двом ключовим рекомендаціям.

Це означає, що ані Венеційка, ані міжнародники не делегують своїх експертів до комісії з відбору суддів КСУ без змін до закону.

Це також означає, що без змін до закону Європейський Союз не зарахує нам реформу КСУ, без чого переговори про членство неможливі.

Про які ключові зміни йдеться:

1. Дорадча група експертів, яка відбиратиме кандидатів до КСУ, має включати 7-го члена, номінованого міжнародними партнерами.

2. Рішення Дорадчої групи щодо доброчесності та професійності кандидатів повинні мати обов’язковий характер для суб’єктів призначення суддів КСУ.

Венеційка озвучила ці рекомендації ще 19 грудня.

Проте в ОП затято робили вигляд, що вони несуттєві, закон можна імплементувати без них, а ЄС та інші міжнародні партнери це проковтнуть.

НЕ проковтнули.

Я поясню, чим ОП так загрожує виконання цих рекомендацій Венеційки.

Фактично йдеться про те, чи зможе офіс контролювати Дорадчу групу експертів.

В ситуації 3 на 3, коли у делегованих міжнародниками експертів немає переважного голосу, вони максимум що можуть, то банити відвертих негідників.

В таких умовах темні конячки ОП легко проходять відбір.

Але поява 7 члена в комісії за квотою міжнародників все змінює, адже тоді ОП вже не зможе протягувати своїх людей.

ОП хоче взяти під контроль КСУ, бо там у них критичне питання. Саме КСУ допоможе або стане на заваді проведеннюя після війни парламентських і президентських виборів водночас, чого найбільше прагнуть в офісі.

Заради збереження своєї влади частина Банкової поставила під удар не просто реформу КСУ, але нашу Євроінтеграцію.

Сподіваюсь, ця історія стане для влади хорошим уроком. В принципових питаннях реформ Єврокомісія НЕ прогинатиметься.

Як і громадянське суспільство.

Прес-секретар Держдепу США Нед Прайс: "І в цьому випадку ми вітаємо швидкі та рішучі дії Президента Зеленського, а також пильність українського громадянського суспільства та ЗМІ щодо протидії корупції, забезпечення ефективного моніторингу та підзвітності державних закупівель, а також притягнення до відповідальності тих, хто займає довірені посади, коли вони не виконують зобов'язань і відповідальності, які на них покладені.”

Підібʼємо проміжні підсумки першого публічного корупційного скандалу Міноборони. Першого, але вже очевидно, що не останнього. Проміжні - бо ця історія лише почалася.

Якби Резніков визнав проблему і одразу звільнив профільного заступника, скандал було би вичерпано. Натомість міністр продовжує захищати очевидну схему, розповідаючи про “технічну помилку” в ціні яєць.

Щоправда під тиском доказів (наприклад, втричі менших цін в аналогічних закупівлях ДПСУ) міністр таки визнав, що “технічних помилок” в цінах було значно більше (наприклад, в картоплі, капусті, буряку, курятині і т.д.).

До речі, доказів того, що завищені ціни було виправлено, Резніков НЕ надав ані журналістам, ані депутатам.

Але і це ще не все. Знаєте, яким чином міністр оборони вирішив погасити цей і уникнути наступних скандалів? Тримайтеся.

Відомство Резнікова вирішило тупо сховати ціни на продукти харчування в усіх доступних контрактах! Я не жартую.

Міноборони збирається перейти на закупівлю якихось «раціонів». Тобто взагалі прибрати з контрактів ціну продуктів. Інформацію про ціни заберуть навіть з видаткових накладних на рівні військових частин.

Останнє Резніков робить, щоб через ці накладні 1) ми знову не засвітили корупційну маржу Міноборони 2) не дратувати цінами військових.

Нижче перелік ключових західних медіа, які висвітлювали цей корупційний скандал. Наступний скандал розійдеться ще ширше.

Отже, закупівлю Резніковим їжі для солдат за завищеними цінами висвітлили, зокрема: The Economist, The New York Times, The Guardian, Le Monde, AFP, The Independent, Reuters, POLITICO, Le Figaro, BBC, Süddeutsche Zeitung, Die Zeit і багато інших західних медіа.

На фото зустріч нашої Дарʼї Каленюк з генеральним інспектором Пентагону Робертом Сторчем та його колегами з Держдепу та USAID.

Минулого тижня всі три геніспектори були тут в рамках контролю за американською військовою та фінансовою допомогами.

В ЦПК довга історія співпраці з Робертом. Вона почалася ще в далекому 2014 році, коли лише створювалося НАБУ (тоді він радив, як будувати інституцію). Згодом ми ще кілька разів ефективно співпрацювали.

Всі три генінспектори глибоко обізнані як з корупцією на закупівлі їжі так і з іншими проблемами в Мінобороні (які вже найближчим часом стануть публічними).

Інфантилізмом є думка влади, що про корупційні скандали ця трійка (як і їх колеги) дізнаються з медіа.

Західні партнери оцінюють реакцію влади на такі скандали в медіа, але про їх суть вони знають набагато раніше.

США створили крутий інститут контролю та розслідування корупції довкола американської допомоги Україні під час війни. А оскільки половина нашого бюджету - Західні гроші, то під такий контроль підпадуть всі бюджетні витрати.

Це робитимуть фахівці правоохоронних органів США та Європи, а обов'язок збирати необхідну інформацію покладено на 17 організацій, які входять до Розвідувального співтовариства США.

Повторюся, будь-які корупційні схеми (безвідносно їх появи в медіа) очевидні Західним союзникам і бʼють по нашій перемозі.

Чиновники, які зараз крадуть (особливо на оборонці!) такі самі вороги - як і росіяни.

Президент заявив, що Україна вже через тиждень має завершити конкурс на директора НАБУ.

Закінчити конкурс у такі короткі строки – просто неможливо.

Цю цитату президента, сказану перед студентами Коледжу Європи, використають для тиску на комісію.

Справа в тому, що саме зараз комісія перевіряє всіх 22 відібраних раніше кандидатів на доброчесність.

Зробити якісно таку перевірку за пару тижнів – неможливо. Це кропітка робота зі збору інформації, співбесід та спілкування з громадськістю.

За результатами цього етапу комісія має подати трійку фіналістів на розгляд Кабміну, який і визначить переможця.

Саме тому реалістичні рамки для закінчення конкурсу – до середини березня.

Стислі терміни, в які влада намагається загнати комісію, не дадуть останній зробити свою роботу якісно. Таким чином, частина Банкової сподівається отримати у фіналі когось зі своїх «недоперевірених» кандидатів.

Про те, хто є хто з фіналістів ми в ЦПК уже писали тут.

Нагадаю, до того Кабмін на чолі зі Шмигалем ПІВ РОКУ затримував початок конкурсу. Після чого почав підганяти комісію закінчити його якнайшвидше.

Шановна владо, тільки не треба казати, що ви це робите на вимогу ЄС чи МВФ. Останні вимагають зовсім інші строки:

1. У меморандумі з МВФ чітко сказано - директор НАБУ має бути призначений до кінця березня.

2. ЄС взагалі вимагає проведення конкурсу у першому кварталі 2023-го, а призначення - аж до кінця другого.

Тож і МВФ, і ЄС точно готові почекати пару тижнів, щоб отримати доброчесного директора НАБУ на наступні 7 років.

Блокував доступ ЗСУ до наших маяків, закликав “почути Крим”, підтримував “референдум”, а відтак і окупацію півострову.

Все це про людину, яку Резніков від літа призначив підписувати ЗБРОЙНІ КОНТРАКТИ Міноборони. Як вам таке?

Знайомтеся – Олександр Лієв. З літа 2022 року призначений т.в.о. керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони України.

Від Лієва залежить, у кого, за скільки і яку зброю та військову техніку купує Україна. Також у нього є вся інформацію про іноземні комплектуючі, графік проплат за контрактами, місця розташування виробництв в Україні і терміни поставок.

Департамент Лієва здійснює багатомільярдні контракти попри казки Резніков, що зброю закуповує новостворена агенція з оборонних закупівель за стандартами НАТО. i

Окрім того, Лієв від імені Міноборони співпрацює з міжнародними партнерами по оснащенню ЗСУ сучасною зброєю.

То хто ж такий Олександр Лієв, якого в період війни з росією Резніков поставив на посаду головного відповідального за закупівлі зброї?

Уродженець м. Ухта Республіки Комі рф, колишній міністр курортів та туризму АР Крим часів Януковича, нагороджений в 2013 році орденом святой Анни Трєтьєй Стєпєні від Глави Російського Імпєраторського Дома Государині Вєлікой Княгіні Марії Владіміровни.

“Служу Отечеству!”, - написав у соцмережах міністр АР Крим Лієв.

5 березня 2014 році, за часів окупації Криму росією, Олександр Лієв в інтерв'ю Громадському закликає Київ “почути Крим” і “легалізувати референдум” за його статус.

“Вибор между западом і востоком – конечно ми мєнтально рускіє”, – зізнається Лієв, а потім вільно йде в приміщення уряду Криму, який на той час вже контролювався російськими військовими.

У січні 2006 року Лієв координував виставлення пікетів та блокпостів біля маяків, які за розподілом Чорноморського флоту CРCР мали відійти Україні, але незаконно утримувалися флотом РФ. Проросійські активісти протидіяли українським військовим морякам, які намагалися увійти на територію маяків у Великій Ялті, Феодосії і поблизу Генічеська.

Ну і якщо вам раптом мало російського треку закупівельника Міноборони, то в нього щей корупційних хвостів вистачає.

Більше як про ці хвости так і про російську приналежність Лієва розписали тут.

Чи знав Резніков про російсько/корупційні хвости людини, яку з літа призначив головним із закупівель зброї для України? Не міг не знати – ця інформація елементарно гуглиться.

Висновок з цієї історії має бути виключно кадровими. І стосуватися цей висновок має міністра безпосередньо.

На відео - головний закупівельник зброї Резнікова підтримує кримський «референдум».

В попередньому меседжі більше пекла про Олександра Лієва - т.в.о. керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони.

Весь учорашній день ми чекали офіційної позиції Міноборони по черговому скандалу.

Нагадаю, мова йде про Олександра Лієва, який, підтримував окупаційний референдум у Криму, і якого Резніков призначив підписувати всі збройні контракти за гроші українського бюджету.

Опівночі вийшло пояснення Лієва. Так само Резніков діяв і у скандалі з космічними цінами на їжу. Тоді виправдовуватися випустили компанію-постачальника.

Ні в першому, ні в другому випадку позиція фігурантів не має жодного значення.

Ми чекаємо ОФІЦІЙНОЇ позиції міністра. Бо саме за офіційну позицію треба буде нести відповідальність.

Якщо написане Лієвим правда, Резнікову достатньо вийти з позицією на його підтримку. І вже з цією позицією міністра ми будемо рухатися далі.

Але міністр знає, про що і яким буде це «далі». Власне, тому і не поспішає офіційно захищати Лієва.

Як руками СБУ рятують корупціонерів із відомства Резнікова, підставляючи при цьому НАБУ

Сьогодні СБУ оголосила підозру ексдиректору департаменту держзакупівель Міноборони Богдану Хмельницькому. Його підозрюють у розтраті більше 100 млн грн на закупівлі неякісних бронежилетів.

Це саме той Хмельницький, якого нещодавно з ганьбою вигнали з Міноборони після скандалу із закупівлею харчів для ЗСУ. Це він підписав контракт, на якому хотіли “розпиляти” близько 4 млрд грн.

І от тепер таку хорошу людину схоже вирішили врятувати від відповідальності, а за разом ще підставити НАБУ. При чому роблять це так, ніби бояться, щоб у справі не вийшли на когось вищого, ніж колишній замміністра чи керівник департаменту.

Судіть самі, Хмельницькому інкримінують розтрату державних коштів у понад 100 млн грн (ч. 5 ст. 191 КК).

За законом (ч.5 ст. 216 КПК) справи про розтрату коштів на такі значні суми підслідні НАБУ, а не СБУ. Тобто її мали б вже давно передати детективам Бюро.

Але підозри чомусь висувають працівники СБУ. При цьому усім правоохоронцям давно відома практика (хоч і абсудна) об'єднаної палати ККС Верховного Суду, за якою докази, отримані з порушенням підслідності, визнаються судами недопустимими.

Тобто у суді такі справи просто розвалюються.

До того ж, після підозри є великий ризик того, що навіть передача справи до НАБУ вже її не врятує. Бо всі зібрані докази суд просто не врахує, адже порушено підслідність.

Більше того, передача справ до НАБУ зараз лише підтвердить те, що СБУ та ОГП попіарилися на гучних підозрах, а всі юридичні проблеми перекидають на НАБУ.

Те ж саме стосується і сьогоднішньої справи щодо податківців. Тільки тут замість СБУ піариться ДБР.

Для того, щоб ці справи закінчилися вироками треба було одразу передати їх в НАБУ/САП.

Ми в ЦПК обовʼязково прослідкуємо за розвитком цих проваджень.

Після останніх корупційних скандалів влада б сама мала бути зацікавленою відновити декларування.

Але ж уже так звикли, що можна, як нардеп Халімон, по-тихому прикупити маєток на Печерську.

Або як інші “слуги” та представники ОПЗЖ - під час війни пересісти на новий елітний “мерседес”, “лексус” чи BMW.

Що можна “трошки” підзаробити на закупівлі яєць, бронежилетів та генераторів.

До слова, цим ми точно не наближаємо себе до ЄС. Навпаки — переймаємо практики росії, де чиновникам теж дозволили приховати декларації.

Ми ж у ЦПК всім правлінням подавали щорічні декларації. Хоча більшість з нас навіть не мали такого обовʼязку. Лінки на них завжди були розміщені на нашому сайті для всіх бажаючих.

Допоки не закрили реєстр декларацій. Наразі так само готуємо документи для подання.

Перший крок для нормального функціонування системи декларування — повернути обовʼязок подавати декларації для посадовців та депутатів. Щоб їх принаймні бачили НАБУ та САП.

Ще з минулої осені в Раді припадає пилом відповідний законопроект №8071, зареєстрований головою фракції СН Арахамією. Проте депутати ой як не хочуть виносити його в зал. Мовляв, “не на часі”.

То може покажемо депутатам, що від відновлення декларування вони точно не втечуть?

Для цього вже можна підписати петицію Льоші Гриценка, який захищає Україну в складі 16-ї бригади армійської авіації.

Щоб донести цей меседж до президента, залишилося зовсім трохи - 2 тисячі підписів.

Відкриття декларацій — стане нашою наступною ціллю. Ще пару люксових автівок чи дорогих курортів — і влада точно не матиме вибору.

ДБР заявило про затримання підприємців, що продавали військовим яйця по 17 гривень.

Є два важливих нюанси:

1. Наразі невідомо, чи йдеться саме про тих підприємців і контракти, які оприлюднили раніше журналісти в своєму розслідуванні.

Нагадаю, що раніше Резніков повідомляв, що за цими контрактами (де знайшли “технічні” помилки) оплат буцімто не було.

В підсумку, якщо мова саме про ті контракти, і ДБР встановило, що за ними відбуваються поставки і споживання, це означає Резніков брехав і яйця за космічними цінами військовим таки постачали.

Якщо ж мова про інші контракти, то виявляється, що закупок за космічними цінами було більше, ніж знайшов Юрій Ніколов у своєму розслідуванні.

2. Те, що ці затримання і обшуки проводить саме ДБР, виглядає як спроба відмазати високопосадовців міністерства і самого Резінкова від відповідальності.

Ми в ЦПК вже багато разів писали про “схему”, коли інші правоохоронні органи реєструють “паралельні” з НАБУ кримінальні провадження виключно для того, аби забрати докази у справі і не допустити до них НАБУ.

Чого лише вартували випадки, як колись у справі Бахматюка вилучені поліцією докази згнили в експертній установі до того, які їх змогло отримати НАБУ.

Саме сьогодні Рада суддів визначиться із своїм представником до складу Дорадчої групи експертів - органу, що відбиратиме майбутніх суддів КСУ.

Кандидатів лише троє: суддя Верховного Суду Мирослава Білак, суддя Верховного Суду України Олександр Волков та суддя Шостого апеляційного адмінсуду Володимир Кузьменко.

Останній, найімовірніше, і отримає таке цінне крісло члена ДГЕ. Не тому, що має видатні досягнення чи бездоганну репутацію, а тому, що є людиною Павла Вовка.

Саме так. На аудіозаписах з кабінету вже колишнього голови ОАСК Вовк називає суддю Кузьменка “нашим” і розповідає про те, як відмазував його від дисциплінарного покарання ВРП.

Зважаючи на те, що Раду суддів очолює ставленик Вовка Богдан Моніч, легко здогадатись, на кого робить ставку суддівська мафія в цьому процесі.

Вовку потрібен КСУ, бо він намагається повернути собі владу і вплив. І навіть якщо призначений суддями член не впливатиме істотно на рішення ДГЕ, він зможе саботувати роботу органу, зливати інформацію і взагалі перетворити конкурс на принизливий для країни цирк, як було з відбором керівника САП.

Я не можу придумати кращої підстави для Верховної Ради нарешті розігнати це збіговисько у Раді суддів (там якраз у січні відповідний законопроєкт зареєстрували), як делегування чергової шістки Вовка відбирати суддів КСУ.