Ми боремося проти потужного ворога, який переважає нас за чисельністю. Який переважає нас за кількістю техніки. Але який на тисячі світлових років далекий від нормальних людей, які мають гідність.

Ми пережили ніч, яка могла зупинити історію України та Європи. Російські війська атакували Запорізьку атомну станцію.

Я і вся Україна бачимо та відчуваємо підтримку всього світу. Дякую вам за це, ЛЮДИ!

Ми продовжуємо боротися. Ми захистимо нашу державу. Ми звільнимо нашу землю. Завдяки нашим героям.

We continue to fight. We will protect our state. We will liberate our land. Thanks to our heroes.

Упевнений, що вже скоро ми зможемо сказати нашим людям: повертайтеся! Повертайтеся з Польщі, з Румунії, Словаччини та всіх інших країн. Повертайтеся, бо загрози більше немає.

I am sure that soon we will be able to tell our people: come back! Come back from Poland, Romania, Slovakia and all other countries. Come back, because there is no more threat.

Кожен метр нашої української землі, відвойований протестом і приниженням окупантів, – це крок до перемоги для всієї України. Це шанс на життя. Українці, в усіх наших містах, куди зайшов ворог, відчуйте це, переходьте у наступ!

Every meter of our Ukrainian land won by protest and humiliation of the invaders is a step forward, a step towards victory for our entire state. This is a chance to live. Ukrainians! In all our cities where the enemy entered. Feel it. Go on the offensive!

Українці! Ми вже вибороли наше майбутнє. Але ще боремось за наше сьогодні. Воюємо за те, де пройде кордон. Між життям і рабством.

Ukrainians! We have already gained our future. But we are still fighting for our present. It is very important. We are fighting for where the border will be. Between life and slavery.

Терміново!

Breaking!

Сьогодні – Прощена неділя. Але ми не пробачимо сотні й сотні жертв. Тисячі й тисячі страждань. І Бог не пробачить. Ні сьогодні. Ні завтра. Ніколи. І замість Прощеного буде Судний день.

Today is Forgiveness Sunday. But we will not forgive hundreds and hundreds of victims. Thousands and thousands of sufferings. And God will not forgive. Not today. Not tomorrow. Never. And instead of Forgiveness, there will be a Day of Judgment.

На нашому прапорі немає крові. Немає й ніколи не буде чорних плям, жодних свастик. Український прапор – це земля. Мирна, родюча, золота й без танків. Це небо – мирне, чисте, блакитне й без ракет. Так було. І так буде.

There is no blood on our flag. There are no and will never be black spots on it. There are no and will never be any swastikas on it. The Ukrainian flag is the land. Peaceful, fertile, golden and without tanks. This is the sky. Peaceful, clear, blue and without missiles. So it was. And so it will be.

Я залишаюсь у Києві.
На Банковій.
Не ховаючись.
І нікого не боюсь.
Стільки, скільки потрібно, щоб перемогти у цій війні!

I stay in Kyiv.
On Bankova Street.
I’m not hiding.
And I'm not afraid of anyone.
As much as it takes to win this Patriotic War of ours.

Якщо світ буде осторонь – він втратить себе. Назавжди. Бо є безумовні цінності. Для всіх однакові. Передусім це життя. Право на життя для кожного. Саме те, за що ми боремось в Україні. Саме те, чого нас хочуть позбавити ці слабкі окупанти. Саме те, що повинен захистити світ.

If the world stands aloof, it will lose itself. Forever. Because there are unconditional values. The same for everyone. First of all, this is life. The right to life for everyone. This is exactly what we are fighting for in Ukraine. Very fiercely, together with our military. This is exactly what these weak invaders want to deprive us of. This is exactly what the whole world must protect.

Світ не вірить у майбутнє Росії. Не говорить про нього. Вони говорять про нас, допомагають нам, готуються підтримати нашу відбудову після війни. Бо всі побачили: для народу, який так героїчно захищається, обовʼязково настане оце «після війни».