Від імені всієї України вдячний Швейцарії за допомогу. Завдяки їй на Донеччині вдається уникнути гуманітарної катастрофи. Сьогодні з мадам Президентом Симонеттою Соммаругою зустріли ще 17 вантажівок. У п'ятнадцятьох – необхідні хімікати й реагенти. Одна доставить засоби особистого захисту до центральної лікарні Слов’янська. Ще одна – апарати для очищення води до Волновахи й Маріуполя.

Буду максимально відвертим. Батьківський будинок активіста Віталія Шабуніна, що був цинічно підпалений, – явна ознака того, що наше суспільство так і не може отямитися після численних трагедій і соціальних потрясінь. Не може відмовитися від нецивілізованих форм з'ясування стосунків. Не може перестати грати в демонстративне насильство.

Особисто мене це дуже хвилює та засмучує. Так, я розумію, що подібне трапляється і в інших країнах, але Україна, на мій погляд, повинна вже виходити з епохи конфліктів. Очевидно, що кожен такий випадок кидає тінь на репутацію нашої держави, на наші нові інститути влади й особливо на наші правоохоронні органи. На жаль, це дійсно дуже погана історія. Тому що, незалежно від поглядів, позиції, громадської активності, будь-яка людина в нашій країні має абсолютне право на недоторканність і свою, і свого житла. Це ж аксіома для зрілих і цивілізованих країн.

А тому впевнений, що нам потрібні оперативні та професійні відповіді від тих же правоохоронних органів. І я чекаю, що правоохоронці швидко розберуться та поставлять всі крапки над «і». Хто це зробив? Навіщо це було зроблено? І чому цей «хтось» так нахабно поводиться по відношенню, перш за все, до громадських активістів, які дійсно часто порушують непрості питання суспільного устрою.

Зрозуміло, я щиро співчуваю Віталію Шабуніну та всім тим нашим співгромадянам, які через свою громадянську позицію потрапляють у такі неприємні ситуації. Винних потрібно обов'язково знайти й покарати. Саме так – знайти й покарати. А ми – суспільство – все-таки повинні навчитися толерантного ставлення до тих, хто має свою позицію щодо спірних питань. І хто висловлює її активно та регулярно. «Суспільство діалогу, а не суспільство насильства» – ось кредо, яке повинне стати для нас аксіомою...

​​«Найкращу ожину я куштувала тут», – зізналася сьогодні моя швейцарська колега. Разом з нею на Луганщині поласували, чесно, найбільшою ожиною в моєму житті. Місцеві фермери привезли сюди і полуницю, й малину, і помідори, вирощені на українських чорноземах. Хто б не хотів похизуватися продукцією, вирощеною власними руками, перед Президентом Швейцарії?

Привезли її до нас новою дорогою. Уявіть, у 2014-2016 роках на Луганщині збудували нуль кілометрів доріг, у 2017-2019-му – кілька десятків. А лише за півроку цьогоріч – понад 130 кілометрів сучасного дорожнього покриття.

Пані Симонетта Соммаруга була вражена, що в Україні будують швидше, ніж у Швейцарії. А я знав, що ми вміємо! Просто робити все треба чесно і вчасно. А швидко і якісно ми зможемо, і «Велике будівництво» – доказ цього!

Пані Симонетта мужньо, без додаткової охорони, пішла зі мною до відновленого торік мосту у Станиці Луганській. Цей міст ще минулого року був символом людських страждань. Нині він виконує свою гуманітарну функцію, хоча дехто не вірив у його відбудову. Це цінують усі міжнародні організації, які полегшують життя людей на Донбасі.

Ми показуємо людям на тій стороні: будь ласка, ми на своїй землі, у своїй країні, дивіться, як можна жити у своїй країні, яку інфраструктуру ми будуємо – мости, дороги, реальні й нормальні КПВВ. Усе це – втілення нашого бажання миру. Як і угода щодо сталого та всеосяжного припинення вогню, яку цього разу збираються підписати лідери Нормандського формату.

Для мене надважливо, що пані Президент Швейцарії побувала на Донбасі. Впевнений, що лідери інших держав мають відвідувати не лише Київ, а бачити різні регіони нашої України: оцінювати проблеми на власні очі, відчувати українську неповторність і щирість людей.

І мрію, що вже скоро про якість і гостинність говоритимуть: «Як в Україні»...

Сьогодні ми святкуємо важливий день для кожного українця – день, коли князь Володимир охрестив Київську Русь – Україну.

Всі ми шукаємо шлях до єдності і чомусь забуваємо, що насправді 1032 роки тому князь Володимир показав нам цей шлях – він об’єднав людей навколо цінностей добра, милосердя та любові до ближнього.

Віра завжди допомагала нашим предкам і нам у непрості часи. І мова не лише про виклики, що випадають на долю держави. Віра допомагає нам у звичайному людському житті – з його проблемами, випробуваннями, підніжками. Допомагає, коли ми гніваємося, розчаровуємось або опускаємо руки.

Ми завжди звертаємося до Бога, коли нам важко чи страшно. Іноді забуваємо дякувати, коли у нас все добре. Завжди просимо захищати наших батьків і дітей, оберігати коханих та близьких. І все це не обов’язково робити показово. Я впевнений: для того щоб Бог почув нас, потрібна не гучність, а щирість.

Сьогодні ми не маємо права забувати чи нехтувати цінностями християнства. Вони мають панувати як у наших словах, так і в наших вчинках. Без них неможливий рух на шляху до процвітання та бажаного миру.

В цей день у храмах нашої країни здійснюються урочисті молитовні заходи. Я хочу звернутися до всіх глав церков і релігійних організацій, незалежно від конфесії. Звернутися з проханням не як Президент, а як людина.

З проханням помолитися за мир на українській землі. За таку бажану тишу та повне припинення вогню на Донбасі. За те, щоб наші люди перестали гинути та отримувати важкі поранення. За те, щоб жахіття війни для України нарешті скінчилися. За те, щоб настав довгоочікуваний мир.

Сьогодні нам дуже потрібна спільна молитва за Україну. За Божу допомогу в усіх тяжких випробуваннях, заради мирного майбутнього нашої Батьківщини.

Боже великий, єдиний, нам Україну храни!

Сили спеціальних операцій по праву називають військовою елітою України, адже вони професійно виконують найскладніші та найнебезпечніші бойові завдання. Воїни-спецпризначенці завжди дотримуються свого кредо – перевага якості над кількістю.

Я вітаю воїнів-спецпризначенців і ветеранів підрозділу з професійним святом – Днем Сил спеціальних операцій Збройних сил України.

Про ваші подвиги не говорять відкрито, а ваші обличчя завжди залишаються прихованими, проте ми всі впевнені у високому рівні вашої підготовки, загартованості, незламності духу, сміливості та рішучості.

У цей день також хочу згадати захисників-спецпризначенців, які полягли в боях за незалежність і суверенітет нашої держави. Вічна їм пам’ять!

Всі ми дякуємо воїнам у сірих беретах за гідне виконання своєї місії із захисту територіальної цілісності, незалежності та суверенітету України!

Слава Силам спеціальних операцій Збройних сил України!
Слава Україні!

Від щирого серця вітаю всіх мусульман України та світу зі святом Курбан-Байрам.

Це свято наповнює серця вірян милосердям, любов’ю до свого ближнього, дарує світло надії та справедливості.

Ми вдячні та високо цінуємо внесок мусульманської спільноти України у збереження та примноження духовного багатства та розмаїття нашого народу, утвердження миру та міжрелігійної злагоди в українському суспільстві.

Нехай цей важливий для вірян час буде сповнений чистими помислами, благодійними справами, почуттями єдності та братерства.

Міцного здоров’я всім вам, миру та щедрої долі!

​​Вітаю шановних воїнів і ветеранів з Днем Повітряних сил Збройних сил України!

Національні Повітряні сили незалежної України надійно захищають спокій наших громадян з 1992 року, продовжуючи славетну історію української авіації. Наша легенда – Іван Микитович Кожедуб – найрезультативніший льотчик-винищувач в авіації союзників часів Другої світової війни.

Дякуємо за те, що ви гідно продовжуєте традиції Повітряних сил. Ваші наполегливість і самовідданість за час війни на Донбасі стали опорою Збройних сил України.

Вічна пам'ять та слава героям, які загинули, захищаючи свободу і незалежність нашої держави. Ви продовжуєте нас захищати, ставши для України янголами-охоронцями на небі. А значить тут, на землі, ми не маємо права вас підвести. Пропоную сьогодні кожному українцю поглянути на небо та подякувати нашим героям, поплескавши в долоні.

У дитинстві багато з нас мріяли стати льотчиками. Бути льотчиком – це щоденно з гідністю виконувати важливі та відповідальні завдання. Бути льотчиком – це вдень і вночі захищати повітряні кордони нашої держави. Бути льотчиком – це бути гордістю нації.

Без українського неба не буде миру та перемоги на українській землі!

Слава Повітряним силам Збройних сил України!

Слава Україні!

Глибоко шокований новинами про страшні вибухи в Бейруті та велику кількість жертв. Мої найглибші співчуття рідним і близьким загиблих. Я також щиро бажаю якнайшвидшого одужання пораненим.

Провів телефонну розмову з Президентом #Лукашенком. Сподіваюся, що підозрювані в терористичній діяльності на території #України будуть нам передані для притягнення до кримінальної відповідальності згідно з чинними міжнародно-правовими документами.

​​Впродовж останніх 10 днів у нас немає поранених, немає загиблих. І я вдячний вам, що ви бережете своїх побратимів. Це важливо. Важливо, що виконується режим тиші. Важливо, що якщо хтось захоче на нас наступати – ви завжди дасте гідну відсіч.

Купив кави та солодощів у Бахмуті на Донеччині. У поїздках треба підзаряджатися. А надто – усмішками наших щирих людей.

На чому хочу особливо наголосити. Це дуже важливо, як на мене. Зрозуміло, що я заїхав у першу продуктову крамницю, яку побачив. Без будь-якої попередньої підготовки. І знаєте що? Місцеві мешканці тут ходять у масках – без попереджень і нагадувань. Практично всі. Тому що все прекрасно розуміють і бережуть себе. Знімали їх лише, щоб сфотографуватися. А так повсюди видно, що люди розуміють небезпеки, породжені коронавірусною пандемією. Це свідчить про велику відповідальність і соціальну культуру Донеччини. Вдячний за це кожному українцю. І ще. Щойно зникає «політичне підґрунтя» для спекуляцій, одразу все стає на свої місця. Тому я спокійний за наше дуже доросле та зріле суспільство...

​​Зрозуміло, що Донбас нині – це перш за все про війну. На превеликий жаль, ми все ще маємо її у своєму домі. Але якщо не докладати зусиль, вона сама нікуди не зникне. «Нормандія» дала величезний поштовх, щоб ми напрацювали логістику миру. «Мінськ» відпрацьовує правила та дає можливість обговорювати вкрай непрості питання. А одинадцять днів тиші доводять: якщо все робити правильно і наполегливо, то шанс обов’язково буде. Вже є.

Що я робив на Донбасі два дні? Багато слухав, ставив непрості питання, дивився в очі різним людям. Це не перша моя поїздка в зону проведення ООС. І щоразу переконуюся, що в нас є і професійна та потужна армія, і вже є суперова команда перемовників, яка зможе-таки вибудувати конструкцію сталого миру на наших умовах.

Що ще було? Два дні міцних рукостискань. Два дні відвертих розмов з бійцями на передовій. Два дні активного моніторингу ситуації. Два дні роботи в ситуаційних кімнатах і обов’язкові виходи на передову.

За два дні проїхав 100 кілометрів по лінії розмежування. Хочеш перевірити режим тиші – їдь і контролюй сам. Вірю насамперед бійцям з передової, які можуть порівняти ситуацію: якою війна була торік, якою – в першій половині 2020-го і як воно зараз. Один боєць зізнався, що йому «дико» чути тишу. Не один, не два дні тиші. Попри дрібні провокації можна казати, що нам вдається виконувати свою частину надскладних домовленостей. Зрозуміло, що наші військові прекрасно та професійно оцінюють усі можливі ризики. Але потрібно, щоби й інша сторона нарешті зрозуміла цінність миру. І теж прискіпливо дотримувалася режиму припинення вогню.

Що далі? А далі – знову важкі переговори. «Нормандія» – це відправна точка, яка дозволяє повернути цю нашу багатостраждальну територію до цивілізації. Туди, де працюють закони. Де поважають права людини. «Нормандія» – це початок свободи Донбасу. І це початок великої дороги. Наступна зупинка – Берлін, де ми зафіксуємо проміжні успіхи перемир’я та рушимо далі. Щоб остаточно закрити кейс війни. І ми зробимо все, щоб так і було. І зробимо це прозоро, відкрито. А якщо щось піде не так, то тоді кожен буде розуміти, що й чому пішло не так. І хто в цьому винен.

Буду відвертим. На превеликий жаль, періодично в публічному просторі з’являються «сенсаційні дані» про буцімто якусь участь України у виборчих подіях в інших країнах. Так от! Як Президент України ще раз хочу підкреслити і свою особисту принципову позицію, і фундаментальну позицію нашої держави в цілому. Ніколи й за жодних обставин неприйнятно здійснювати будь-яке втручання в суверенні вибори іншої країни. Ще раз запевняю наших партнерів, що Україна не дозволяла й не дозволить собі в майбутньому втрутитися у вибори і тим самим завдати шкоди нашим довірчим і щирим партнерським відносинам зі США. Водночас Україна своєю чергою абсолютно впевнена в тому, що і з боку наших партнерів є не менш шанобливе ставлення до нашого суверенного права на внутрішні справи і внутрішній вибір своїх пріоритетів. Тільки на таких засадах і можна вибудувати міцні стратегічні партнерські відносини.

Крім того, окремо дозволю собі наголосити на тому, що запобігання втягуванню нашої країни у внутрішню політику Сполучених Штатів – це питання нашої національної безпеки. Тому вважаю, що громадянам України слід, м’яко кажучи, утримуватися від будь-якої діяльності, пов’язаної з президентськими виборами у США, та не дозволяти собі спробувати вирішити на цьому будь-які свої особисті політичні чи бізнесові проблеми. Репутація України вартує набагато більше, ніж репутація будь-кого з наших політиків. Тож давайте не розмінювати Україну на ситуативні зиски...

​​Сьогодні радий привітати з професійним святом будівельників. Ваша робота завжди викликає повагу та захоплення, адже її сенс – у створенні та розвитку нової якісної інфраструктури нашої країни.

Цього року ми розпочали масштабну Національну програму «Велике будівництво». Це не лише тисячі кілометрів доріг, а й нові школи, дитсадки, відділення екстреної медичної допомоги, медичні амбулаторії та сучасні спортивні комплекси. Проект триватиме й у наступні роки, ми почнемо реконструкцію та відновлення пам’яток архітектури, продовжимо будувати дороги та інші інфраструктурні об’єкти.

Ми будуємо Україну разом – це не лише амбіція чи мрія, це – план дій. Будуємо кожного дня, незважаючи на те, що ця праця іноді є нелегкою. І ми віримо в успіх України!

Упевнений, що професіоналізм і майстерність будівельників сприятимуть подальшому розвитку нашої держави.

Зі святом!

Наші сусіди білоруси переживають зараз непрості часи. Вони намагаються визначити вектор свого подальшого розвитку. І це дуже непросто. Вже очевидно, що далеко не всі в країні згодні з оголошеними попередніми результатами виборів. А, як відомо, будь-яка легітимність виникає виключно із суспільної довіри. Виключно з довіри. Сумніви ж у таких масштабах – це пряма дорога до насильства, до конфлікту, до суспільного протесту, що наростає. Що ми зараз, на превеликий жаль, і спостерігаємо.

Безумовно, ми закликаємо наших сусідів до максимальної толерантності, терпимості та відмови від вуличного насильства. Закликаємо до максимально відкритого, нехай і складного, діалогу. Тому що лише широкий діалог дасть змогу забезпечити громадянам Республіки Білорусь вихід з важкої кризової ситуації й чесно обговорити подальші кроки та формати громадської взаємодії. Тільки взаєморозуміння між усіма сторонами здатне зберегти незалежність країни та забезпечити її подальший рух до свободи та демократії. В іншому разі ескалація насильства наростатиме, а це загрожує надзвичайно гіркими наслідками. На мій погляд, зараз у такому діалозі мають бути зацікавлені обидві сторони – і уряд, і суспільство, що протестує...

Білорусь у своїх діях повинна максимально дотримуватися загальновизнаних у цивілізованому світі демократичних стандартів. І постаратися забезпечити власному народу його права та свободи у повному обсязі. Тільки так можна зберегти надію на вихід з кризи.

Україна і я особисто вкрай зацікавлені в тому, щоб Білорусь була по-справжньому незалежною і демократичною країною з сильною економікою та стабільними суспільними відносинами. Білорусь – наш найближчий сусід, і тому нам зовсім не байдуже, що там відбувається і що буде з нашими друзями далі.

Дві доби на Донеччині й Луганщині. Понад сто кілометрів по лінії розмежування. Сотні наших бійців, по очах яких видно – готові захищати Україну до останнього подиху. Тиснути їм руки, говорити з ними, ходити пліч-о-пліч позиціями, сідати за один стіл і ділити їжу, ночувати тут – велика честь для мене.

Вдячний нашим хлопцям за мужність і витримку, яка допомагає їм не піддаватися на поодинокі провокації. Вдячний за те, що бережуть нас з вами й одне одного. І неймовірно радий, що з 27 липня в нас немає втрат. Будемо й надалі робити все заради миру, повернення наших людей і територій.

Найкращі з найкращих!

Зустрівся з випускниками, котрі набрали найбільше балів на ЗНО. Розумні, амбітні, енергійні! І дуже точно розуміють своє місце та вагомість знань у сучасному глобальному світі. Хочеш бути конкурентним – вчись!

Зробимо все, щоб ви стали надійною опорою України майбутнього. З Міжнародним днем молоді вас!

Україна – це ти. Пишаємося!

У поколінні, яке нині випустилося зі шкіл, мені найбільше подобається декілька рис – енергійність, потяг до знань і максимальна відвертість. Наше завдання – зробити все, щоб ці молоді люди залишилися в Україні й допомогли нам створити державу, яка буде найкращою серед найкращих. Упевнений – у нас все вийде!

Лікарню в Борисполі я відвідав чи не першою. Повертаюся, щоб на власні очі переконатися, що гарні обіцянки з її реконструкції та осучаснення перетворилися на такий самий гарний медзаклад. І ось вона, Бориспільська багатопрофільна лікарня – як з американського кіно: яскрава, зручна, а головне – має все необхідне для збереження здоров'я українців. За місяць-півтора тут буде додатково встановлене сучасне устаткування. А до кінця року з’явиться й пологове відділення. Ця лікарня обслуговуватиме понад 100 тисяч українців. Люди вже бачать, що ми справді створюємо нові, нормальні умови життя. Реальні будівництва – це те, з чим мала б асоціюватися кожна влада.

Просто говорити, як це в нас було роками, що всюди мають бути хороші лікарні, – мало. Треба справді знати, що відбувається на місцях, та інколи підштовхувати місцеву владу робити великі проекти, які в іншому разі могли й відкласти. Якщо потрібна ініціатива Президента – завжди буде така ініціатива. Обіцяли нормальну сучасну лікарню – є така лікарня.