Щире спілкування зі студентами французьких університетів. Поставив майбутнім інженерам, підприємцям, професорам, громадським діячам, юристам п’ять запитань. Про 5-ту статтю договору НАТО. Про рішення однієї людини почати війну й чому воно було ухвалене, а також про звірства окупантів і що ними керувало. Про відновлення справедливості та особисте запитання: що впливає на політику й на рішення, чи займатися нею.

Дякую французькій молоді за цікаві думки та солідарність з Україною.

Палата представників Конгресу Сполучених Штатів проголосувала за новий і вагомий пакет підтримки для нашої держави та глобальної демократії. Майже на 40 мільярдів доларів. Скоро відбудеться й друге голосування – у Сенаті США. Після чого це рішення потрапить на підпис Президенту Байдену і набуде чинності. Я вдячний народу Америки та всім нашим друзям у Конгресі та в адміністрації за цю підтримку.

The House of Representatives of the United States Congress voted for a new and significant package of support for our state and global democracy. Almost $ 40 billion. A second vote will be held soon in the US Senate. This decision will then be signed by President Biden and will take effect. I am grateful to the people of America and to all our friends in Congress and Administration for their support.

Від імені всіх українців подякував Atlantic Council за нагороду. Нагородити весь український народ – правильно й справедливо, адже мужність – це наша національна риса характеру. Сьогодні весь світ бачить це й захоплюється героїзмом українців. Водночас хочу, щоб для всіх це не ставало чимось буденним. Для цього слід говорити й пам’ятати, що за сміливістю, за мудрістю нашого народу стоять тисячі реальних історій, імен, подвигів.

​​З першого дня війни медичні сестри працюють у надскладних умовах. Під бомбардуваннями, обстрілами, у підвалах та бомбосховищах. Щодня ризикуючи власним життям, вони рятують життя інших. 

З великою гордістю нагородив медичних сестер, які під час воєнної небезпеки самовіддано допомагали людям. Їхні історії заслуговують особливої уваги.

Оксана Баландіна разом з чоловіком поверталися з нічного чергування і потрапили під авіабомбардування. Прикривши собою коханого, втратила обидві ноги. 

Тетяна Тарасенко продовжувала працювати, поки будівлю лікарні не зруйнували російські окупанти. Разом з головною медичною сестрою організовували евакуацію поранених та хворих.

Наталія Абашник забезпечувала роботу медичних працівників в жорстких умовах бомбардування Харкова.

Ірина Вернигора забезпечувала роботу в умовах жорсткого бомбардування та постійних обстрілів Чернігова.

Алла Чернець організовувала роботу лікарні та евакуацію поранених і хворих. З перших днів війни та до моменту, доки будівлю медичного закладу не було зруйновано.

Оксана Уманець, самотужки, під час обстрілів лікарні у Чернігові, підіймала в операційну бійця з відірваною кінцівкою вагою 120 кг в повній амуніції.

Людмила Гусак організувала чітку та злагоджену роботу лікарні. Завдяки їй медичний заклад став центром отримання та надання гуманітарної допомоги.

Віра Целик організувала роботу пологового відділення в бомбосховищі при постійних обстрілах та ракетних ударах по лікарні. Приймала пологи та весь час була поруч з пацієнтами та їх сім’ями.

Світлана Клименко за час війни втратила чоловіка та сина. Попри особистий біль, жила та працювала у медичному закладі всі дні окупації. Продовжує працювати й зараз.

Марія Адаменко залишалась на робочому місці за відсутності електроенергії та водопостачання, в умовах жорсткої окупації Іванкова. Лікарня допомагала цивільним та пораненим, видавала медикаменти та гуманітарну допомогу.

Дякуємо за вашу непросту, але таку важливу для усіх українців працю!

Українські медсестри з перших днів війни надають допомогу пораненим військовим та цивільним, цілодобово рятують життя людей там, де тривають бої. Наші захисники боронять державу, а їх захищаєте саме ви. Дякую вам!

Російська стратегічна поразка очевидна вже всім у світі. Просто в Росії поки немає сміливості це визнати. Вони боягузи. І намагаються сховати правду за ракетними, авіаційними та артилерійськими ударами. Тому наше завдання – боротися, поки ми не досягнемо своїх цілей у цій війні. Звільнити нашу землю, наших людей і надійно гарантувати нашу безпеку.

Russia's strategic defeat is already obvious to everyone in the world and even to those who still continue to communicate with them. Russia simply lacks courage to admit it so far. They are cowards. And they are trying to hide the truth behind missile, air and artillery strikes. Therefore, our task is to fight until we achieve our goals in this war. Free our land, our people and reliably ensure our security.

Інтерв’ю італійському каналу Rai 1. Про переговори з Росією та мир, якого хоче Україна. А також про посередницьку роль Італії та інших країн у цій війні, заблоковані окупантами порти та кроки для евакуації поранених з «Азовсталі».