🎶 Вечір живої музики у
Vcentri HUB 🎶

Часом, щоб почути себе, достатньо… дозволити музиці говорити.

Запрошуємо у Vcentri HUB: Оболонь на особливу музичну зустріч з гуртом Jatri Music (https://www.youtube.com/@JatriMusic-vx3uz/videos), де скрипка, гітара, етнофлейта та металофон стануть провідниками до вашого внутрішнього світу.

Учасники музичної події:
🎸Сергій Перепелиця (Харків) — гітара, етнофлейта, вокал, синтезатор.
🎻 Константин Заїка (Дніпро) — скрипка, вокал, металофон.

Музиканти мають великий досвід у музичній терапії та виступали на фестивалях, зокрема «На варті Світла» у Києво-Печерській лаврі.

📍 Vcentri HUB: Оболонь |
просп. Оболонський, 22 А
🗓 Пʼятниця, 25 вересня 🕔17:00
✅ Захід без реєстрації

Візьміть паузу для себе — на зустріч із музикою, що зцілює 🫂

https://t.me/VCENTRI
#Київ_незламний
#АнонсОболонь

🌼 Прикраса починається з ідеї: втілимо її разом!

Запрошуємо у Vcentri HUB: Голосіїв, де ви зможете дати волю фантазії та перетворити джинсову тканину на прикрасу. ✨

На майстер-класі «Брошка зі старих джинсів», організованому Центром комунікації, створюватимемо аксесуар із деніму й оздоблюватимемо його серединку бісером.

💗 Поєднаємо фактуру джинсу з блиском маленьких намистинок, приділимо увагу деталям і проведемо час за творчістю. А готова брошка стане особливим доповненням до вашого образу або подарунком близькій людині.

📍 Vcentri HUB: Голосіїв |
вул. Велика Китаївська, 83
🗓 Пʼятниця, 9 жовтня ⏰15:00
📞 Реєстрація за телефоном:
093 549 69 85

Додайте до осені трохи власної творчості — долучайтеся до майстер-класу! 🍁

https://t.me/VCENTRI
#Київ_незламний
#АнонсГолосіїв

📲 «Хочеш швидко заробити? Досвід не потрібен». За таким повідомленням може ховатися спроба отримати доступ до твоїх грошей, особистих даних або втягнути тебе в небезпечні дії.

Співрозмовник може здаватися привітним, пропозиція 💬 — вигідною, а завдання — простим. Та обіцянки легкої винагороди не мають змушувати тебе ризикувати власною безпекою.

🛡 У рубриці «Не стань знаряддям ворога» ділимося порадами, які допоможуть захистити дані та рахунки, розпізнати підозрілий «підробіток» і знати, куди звернутися по допомогу.

Переглядайте інфографіку, збережіть ці нагадування та поділіться з близькими. А якщо маєте дітей-підлітків — прочитайте разом! 🫂

https://t.me/VCENTRI
#Київ_незламний
#НеСтаньЗнаряддямВорога

🏙 Від «що має робити влада?» до «що можемо робити разом?»: про що говорять кияни

Що можна дізнатися про громадянське суспільство, якщо подивитися не лише на те, які пропозиції висувають люди, а й на те, як вони мислять про свою роль у житті міста?

Саме під таким кутом на результати фасилітаційної роботи з киянами подивилася Надія Копаниця — голова ГО «Тренерська асоціація України — ТАУ», фасилітаторка, коуч, супервізорка та медіаторка. На основі відповідей учасників вона провела окреме дослідження їхньої громадянської зрілості та суб’єктності.

🔎 Один із головних висновків — учасники демонструють досить високий рівень громадянської зрілості. Вони говорять не лише про отримання послуг від міста, а про прозорість, підзвітність, громадський аудит, консультації, петиції, дослідження потреб та участь у виробленні рішень.

Особливо важливо, що у відповідях простежується запит на залучення громади ще на етапі його підготовки: досліджувати потреби, консультуватися, тестувати рішення і лише потім упроваджувати їх.

💬Але дослідження показало й наступну точку для розвитку. У багатьох відповідях головним суб’єктом дії все ще залишається влада: вона має пояснювати, звітувати, консультуватися, створювати й підтримувати. Натомість значно рідше звучить запитання: «А що готові робити ми, кияни?»

За оцінкою Надії Копаниці, учасники вже перейшли від позиції «ми можемо впливати на владу» до розуміння, що «ми можемо разом із владою виробляти рішення». Наступний рівень — усвідомлення: «ми разом відповідаємо за те, яким буде місто». 📊

Цікавим виявився й сам процес групової роботи. Початкове питання «Якою має бути комунікація влади?» поступово змінилося на значно глибше — «Якими мають бути наші відносини з владою?», а згодом — «Яке місце ми, громадяни, хочемо займати в управлінні власним містом?»

🤝 Тож дослідження показало: запит киян сьогодні — на відкритість, реальну участь, можливість впливати на рішення та поступовий перехід до співвідповідальності за місто.

І саме тут з’являється важливе питання для наступного діалогу: не тільки яким має бути місто для нас, а яким місто готові створювати ми — разом.

Козацькі будні: що залишилося за сторінками про битви? 👨

Продовжуємо рубрику «Від козацької доби до сьогодні» й цього разу придивляємося до господарського життя запорожців — світу промислів, ремесел і торгівлі.

🏠 Господарство за межами Січі. Важливими осередками життя на запорозьких землях були зимівники. Із часом вони перетворювалися на господарства, де розводили худобу, займалися промислами та обробляли землю. У заможних власників працювали й наймані робітники. Тож за словом «зимівник» стояло значно більше, ніж місце, де перечікували холод.

🐎 Кінь потребував щоденної турботи. Скотарство належало до головних занять запорожців: вони розводили коней, велику рогату худобу й овець. Догляд за тваринами був частиною повсякденної праці, а худоба — важливим майном і товаром. Землеробство також розвивалося, особливо в останні десятиліття існування Січі.

🐟 Риболовля — серйозна справа. Риба давала і харчі, і заробіток. Її заготовляли, сушили, солили та продавали. Поряд із рибальством займалися полюванням і бджільництвом. Мед, віск, шкури та хутро теж потрапляли на ринок. За цими товарами стояли знання природи, вправність і щоденна робота.

🛠️ Майстерність, потрібна щодня. На Січі працювали ковалі, зброярі, майстри з будівництва човнів. Виготовлення господарського реманенту, спорядження та боєприпасів забезпечувало потреби козацької спільноти. Умілі руки були потрібні і в поході, і в повсякденному житті.

⚖️ Торгівля пов’язувала Запорожжя із сусідами. Запорожці продавали рибу, худобу, коней, мед, віск і хутро, а купували зерно, тканини, зброю та інші потрібні товари. Торговельні зв’язки підтримували з іншими українськими землями, Кримом, Польщею й Османською імперією. Через запорозькі землі проходили важливі торговельні шляхи.

Козацькі будні мали свій ритм: вирушати в похід, повертатися до господарства й братися до праці, яка забезпечувала життя між боями! ⚔️

https://t.me/VCENTRI
#Київ_незламний
#СторінкамиКозацькоїІсторії