Олександр Мережко, народний депутат України, голова Комітету Верховноі Ради України з зовнішньої політики, Член Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи, член політичної підгрупи в ТКГ:
-Мінські домовленості вчора, сьогодні, завтра
Шоста річниця укладення Комплексу Мінських заходів і трохи більше року після Паризького саміту в Нормандському форматі, який дав імпульс для реанімації Мінського перемовин щодо врегулювання міжнародного збройного конфлікту на Донеччині та Луганщині.
Рік, що минув, був сповнений надіями, сподіваннями та розчаруваннями щодо швидкого та всеосяжного врегулювання цього конфлікту та деокупації Донбасу.
Слід зазначити, що новий склад української делегації в ТКГ почав працювати у вельми складних умовах, коли перемовини з Росією фактично зайшли у глухий кут і, здавалося, немає надії на відновлення справжнього переговорного процесу. Водночас майже кожен день приносив трагічні звістки про загибель наших військовослужбовців на лінії фронт, цивільних громадян.
Треба було також враховувати і політико-психологічний фактор, коли досягнення будь-якої домовленості чи компромісу між Росією та Україною в рамках ТКГ було неминуче приречене на ярлик «зрада» з боку певних політичних сил, які в силу звичайних політичних заздрощів не бажали успіху команді Президента Зеленського на міжнародній арені.
На цьому тлі і розпочала свою місію оновлена українська делегація.
З якими труднощами зіткнулася нова українська делегація в ТКГ?
Насамперед, ми мали працювати в тих доволі жорстких рамках Мінських домовленостей, насамперед «Комплексу заходів з виконання Мінських угод», деякі з положень яких стали каменем спотикання в процесі переговорів.
Загальну переговорну позицію Росії, з якою зіткнулася українська делегація, можна представити так:
- Росія не є стороною Мінських домовленостей, а відтак не має жодних обов’язків за цими домовленостями.
- Росія є лише посередником між Києвом, з одного боку, та Донецьком і Луганськом - з іншого.
- Разом з тим, стверджували російські представники, Мінські домовленості є юридично обов’язковими для України як «частина міжнародного права» на підставі резолюції Ради Безпеки ООН.
- Своєрідною безкінечною мантрою для російських представників в ТКГ стала цинічна фраза «Росія погодиться з усіма домовленостями, які укладуть між собою Україна та представники Донбасу».
Цілком ясно, що така позиція Росії не тільки не відповідає фактам, але й тексту Мінських домовленостей, в яких чітко встановлювався трьохсторонній формат, в якому Україна та Росія є сторонами Домовленостей, а ОБСЄ відіграє роль посередника.
Зрозуміло, що позиція Росії, яка, по суті, не бажала виконувати свої зобов’язання за Мінськими угодами, становила головну перешкоду для всього переговорного процесу.
Другою серйозною проблемою переговорного процесу було те, що можна назвати «конфліктом інтерпретацій». Йдеться про ті положення Мінських домовленостей, які були сформульовані таким чином, що неминуче викликали різні, навіть протилежні тлумачення. Так, приміром, сторони переговорів по різному трактують питання щодо черговості проведення місцевих виборів в ОРДЛО та встановлення повного контролю Україною над Україно-російським кордоном. Такі розбіжності в інтерпретації положень міжнародних домовленостей не є чимось новим у міжнародній практиці і їхнє подолання є цілком можливе, якщо є обопільна воля сторін переговорів дійти згоди. Однак непереборна проблема виникає тоді, якщо одна зі сторін перемовин недобросовісно використовує такі розбіжності в інтерпретаціях з метою заблокувати весь процес переговорів.
Тим не менш, не зважаючи на описані вище труднощі і перешкоди, українська делегація в ТКГ здобула низку суттєвих перемог, які можуть стати фундаментом подальшого прогресу.
Серед досягнень нової української команди в ТКГ за рік, що минув після Паризького саміту, вартно назвати, насамперед, наступні:
- По-перше, вдалося зберегти санкції проти Росії, які фактично були прив’язані до виконання Мінських домовленостей.
-Мінські домовленості вчора, сьогодні, завтра
Шоста річниця укладення Комплексу Мінських заходів і трохи більше року після Паризького саміту в Нормандському форматі, який дав імпульс для реанімації Мінського перемовин щодо врегулювання міжнародного збройного конфлікту на Донеччині та Луганщині.
Рік, що минув, був сповнений надіями, сподіваннями та розчаруваннями щодо швидкого та всеосяжного врегулювання цього конфлікту та деокупації Донбасу.
Слід зазначити, що новий склад української делегації в ТКГ почав працювати у вельми складних умовах, коли перемовини з Росією фактично зайшли у глухий кут і, здавалося, немає надії на відновлення справжнього переговорного процесу. Водночас майже кожен день приносив трагічні звістки про загибель наших військовослужбовців на лінії фронт, цивільних громадян.
Треба було також враховувати і політико-психологічний фактор, коли досягнення будь-якої домовленості чи компромісу між Росією та Україною в рамках ТКГ було неминуче приречене на ярлик «зрада» з боку певних політичних сил, які в силу звичайних політичних заздрощів не бажали успіху команді Президента Зеленського на міжнародній арені.
На цьому тлі і розпочала свою місію оновлена українська делегація.
З якими труднощами зіткнулася нова українська делегація в ТКГ?
Насамперед, ми мали працювати в тих доволі жорстких рамках Мінських домовленостей, насамперед «Комплексу заходів з виконання Мінських угод», деякі з положень яких стали каменем спотикання в процесі переговорів.
Загальну переговорну позицію Росії, з якою зіткнулася українська делегація, можна представити так:
- Росія не є стороною Мінських домовленостей, а відтак не має жодних обов’язків за цими домовленостями.
- Росія є лише посередником між Києвом, з одного боку, та Донецьком і Луганськом - з іншого.
- Разом з тим, стверджували російські представники, Мінські домовленості є юридично обов’язковими для України як «частина міжнародного права» на підставі резолюції Ради Безпеки ООН.
- Своєрідною безкінечною мантрою для російських представників в ТКГ стала цинічна фраза «Росія погодиться з усіма домовленостями, які укладуть між собою Україна та представники Донбасу».
Цілком ясно, що така позиція Росії не тільки не відповідає фактам, але й тексту Мінських домовленостей, в яких чітко встановлювався трьохсторонній формат, в якому Україна та Росія є сторонами Домовленостей, а ОБСЄ відіграє роль посередника.
Зрозуміло, що позиція Росії, яка, по суті, не бажала виконувати свої зобов’язання за Мінськими угодами, становила головну перешкоду для всього переговорного процесу.
Другою серйозною проблемою переговорного процесу було те, що можна назвати «конфліктом інтерпретацій». Йдеться про ті положення Мінських домовленостей, які були сформульовані таким чином, що неминуче викликали різні, навіть протилежні тлумачення. Так, приміром, сторони переговорів по різному трактують питання щодо черговості проведення місцевих виборів в ОРДЛО та встановлення повного контролю Україною над Україно-російським кордоном. Такі розбіжності в інтерпретації положень міжнародних домовленостей не є чимось новим у міжнародній практиці і їхнє подолання є цілком можливе, якщо є обопільна воля сторін переговорів дійти згоди. Однак непереборна проблема виникає тоді, якщо одна зі сторін перемовин недобросовісно використовує такі розбіжності в інтерпретаціях з метою заблокувати весь процес переговорів.
Тим не менш, не зважаючи на описані вище труднощі і перешкоди, українська делегація в ТКГ здобула низку суттєвих перемог, які можуть стати фундаментом подальшого прогресу.
Серед досягнень нової української команди в ТКГ за рік, що минув після Паризького саміту, вартно назвати, насамперед, наступні:
- По-перше, вдалося зберегти санкції проти Росії, які фактично були прив’язані до виконання Мінських домовленостей.
Представники Заходу неодноразово давали зрозуміти, що у разі виходу України з Мінського процесу частина санкцій проти Росії може бути знята. По суті, Росія і, як не дивно, деякі політичні сили всередині України, намагалися спровокувати Україну на відмову від виконання Мінських домовленостей, що мало б негативні політичні наслідки для України і негативно позначилося б на іміджі України.
- По-друге, Україна довела свою добросовісність як сторони переговорів, на відміну від Росії, в очах західних партнерів та ОБСЄ, а також довела серйозність своїх намірів виконувати Мінські домовленості.
Після Паризького саміту Україна одразу зайняла конструктивну і активну позицію, залучивши до процесу переговорів представників Верховної Ради на рівні голів комітетів, і намагається розблокувати перемовини в політичній підгрупі, які штучно заблокували представники російської делегації.
- По-третє, українській делегації, незважаючи на тиск і провокації з боку Росії, вдалося зберегти тристоронній формат переговорів (Україна та Росія як сторони переговорів і ОБСЄ як посередник).
Намагаючись створити видимість переговорів за участю так званих «невизнаних республік», Росія навіть термінологічно називає ТКГ «Контактною групою», що вводить в оману і є спробою порушити тристоронній формат переговорів. На відміну від цього принципова позиція української делегації в ТКГ полягає в тому, що Україна веде перемовини з Росією як стороною Мінських домовленостей, а не з її маріонетками на окупованій частині Донбасу.
Саме ця позиція України повністю відповідає букві і духу Мінських домовленостей.
- По-четверте, українською делегацією у повний голос було заявлено, що за своєю природою Мінські домовленості не є міжнародним договором і мають політичні зобов‘язання, а не юридичний характер. Інакше кажучи, Мінські домовленості - це політичні домовленості між Україною і Росією за участі ОБСЄ в якості посередника. Теза Росії про те, що, буцімто, Мінські домовленості «є частиною міжнародного права» не витримують критики, оскільки той факт, що Рада Безпеки ООН у своїй резолюції схвально відгукнулася (endorsed) про «Комплекс заходів з виконання Мінських домовленостей» зовсім не означає, що ця резолюція перетворила політичні домовленості між Росією та Україною в міжнародно-правові зобов’язання.
Показово, що в даній резолюції Ради Безпеки ООН йдеться лише «Комплекс заходів», а не про інші Мінські домовленості (Мінський протокол та меморандум), які також є невід’ємною частиною Мінських домовленостей. Якщо слідувати логіці Росії, то виходить, що різні документи Мінських домовленостей мають різну природу і різну силу, що є абсурдом.
- По-п’яте, українській делегації вдалося зламати монополію російської версії щодо поняття «представники ОРДЛО», а, по суті, і монополію на таке представництво з боку Росії. Якщо раніше чомусь вважалося, що «представниками ОРДЛО» можуть вважатися лише так звані «запрошені особи», тобто фактично контрольовані Росією її представники, то зараз участь в перемовинах беруть також представники ОРДЛО, які під загрозою для свого життя і свободи через свою громадянську позмцію були змушені залишити окуповану Росією частину Донбасу, але не втратили морального права представляти ОРДЛО. До речі, ці справжні представники ОРДЛО завдяки своєму розумінню ситуації в ОРДЛО внесли свій унікальний внесок в процес перемовин.
- По-шосте, українська делегація вголос заявила і про те, що самі Мінські домовленості відкривають можливість для їхнього перегляду або адаптації. Саме такий висновок неминуче випливає з того факту, що свою дію Мінські домовленості завершили 31 грудня 2015 року.
- По-сьоме, вдалося зберегти Нормандський формат ведення переговорів, незважаючи на спроби Росії повністю ліквідувати цей важливий формат і звести весь переговорний процес лише до Мінського майданчика консультацій.
Однак найбільш значущим досягненням Мінських перемовин за останній рік після Паризького саміту слід вважати досягнення угоди про режим тиші, яке, незважаючи на провокації з боку російських окупаційних військ в ОРДЛО, тримається до сих пір.
- По-друге, Україна довела свою добросовісність як сторони переговорів, на відміну від Росії, в очах західних партнерів та ОБСЄ, а також довела серйозність своїх намірів виконувати Мінські домовленості.
Після Паризького саміту Україна одразу зайняла конструктивну і активну позицію, залучивши до процесу переговорів представників Верховної Ради на рівні голів комітетів, і намагається розблокувати перемовини в політичній підгрупі, які штучно заблокували представники російської делегації.
- По-третє, українській делегації, незважаючи на тиск і провокації з боку Росії, вдалося зберегти тристоронній формат переговорів (Україна та Росія як сторони переговорів і ОБСЄ як посередник).
Намагаючись створити видимість переговорів за участю так званих «невизнаних республік», Росія навіть термінологічно називає ТКГ «Контактною групою», що вводить в оману і є спробою порушити тристоронній формат переговорів. На відміну від цього принципова позиція української делегації в ТКГ полягає в тому, що Україна веде перемовини з Росією як стороною Мінських домовленостей, а не з її маріонетками на окупованій частині Донбасу.
Саме ця позиція України повністю відповідає букві і духу Мінських домовленостей.
- По-четверте, українською делегацією у повний голос було заявлено, що за своєю природою Мінські домовленості не є міжнародним договором і мають політичні зобов‘язання, а не юридичний характер. Інакше кажучи, Мінські домовленості - це політичні домовленості між Україною і Росією за участі ОБСЄ в якості посередника. Теза Росії про те, що, буцімто, Мінські домовленості «є частиною міжнародного права» не витримують критики, оскільки той факт, що Рада Безпеки ООН у своїй резолюції схвально відгукнулася (endorsed) про «Комплекс заходів з виконання Мінських домовленостей» зовсім не означає, що ця резолюція перетворила політичні домовленості між Росією та Україною в міжнародно-правові зобов’язання.
Показово, що в даній резолюції Ради Безпеки ООН йдеться лише «Комплекс заходів», а не про інші Мінські домовленості (Мінський протокол та меморандум), які також є невід’ємною частиною Мінських домовленостей. Якщо слідувати логіці Росії, то виходить, що різні документи Мінських домовленостей мають різну природу і різну силу, що є абсурдом.
- По-п’яте, українській делегації вдалося зламати монополію російської версії щодо поняття «представники ОРДЛО», а, по суті, і монополію на таке представництво з боку Росії. Якщо раніше чомусь вважалося, що «представниками ОРДЛО» можуть вважатися лише так звані «запрошені особи», тобто фактично контрольовані Росією її представники, то зараз участь в перемовинах беруть також представники ОРДЛО, які під загрозою для свого життя і свободи через свою громадянську позмцію були змушені залишити окуповану Росією частину Донбасу, але не втратили морального права представляти ОРДЛО. До речі, ці справжні представники ОРДЛО завдяки своєму розумінню ситуації в ОРДЛО внесли свій унікальний внесок в процес перемовин.
- По-шосте, українська делегація вголос заявила і про те, що самі Мінські домовленості відкривають можливість для їхнього перегляду або адаптації. Саме такий висновок неминуче випливає з того факту, що свою дію Мінські домовленості завершили 31 грудня 2015 року.
- По-сьоме, вдалося зберегти Нормандський формат ведення переговорів, незважаючи на спроби Росії повністю ліквідувати цей важливий формат і звести весь переговорний процес лише до Мінського майданчика консультацій.
Однак найбільш значущим досягненням Мінських перемовин за останній рік після Паризького саміту слід вважати досягнення угоди про режим тиші, яке, незважаючи на провокації з боку російських окупаційних військ в ОРДЛО, тримається до сих пір.
Збереження людських життів є першим кроком на шляху до деокупації і повного повернення Донбасу, одним із інструментів якого є Мінський процес.
Критики Мінського процесу не завжди розуміють, або просто роблять вигляд, що не розуміють, що для реалізації цілей Мінських домовленостей недостатньо доброї волі та зусиль української сторони. Як кажуть, для танго потрібно двоє, тобто для імплементації Мінських домовленостей необхідна справжня, а не удавана політична воля іншої сторони - Росії - в якій ключові рішення приймаються Володимиром Путіним.
Цілком зрозуміло, що Росія намагається перетворити Мінські домовленості в політичний механізм впливу на процес прийняття кардинальних внутрішніх та зовнішньополітичних рішень України, який в кінцевому підсумку дозволив би Росії утримати Україну в своїй геополітичній орбіті. Завадити цьому і залишити Мінські домовленості тим, чим вони насправді мають бути, тобто політичним інструментом деокупації Донбасу, може лише виважена і рішуча позиція України, якої вона дотримується зараз, і яка спрямована на безпечну реінтеграцію Донбасу. Змусити Росію виконувати свої зобов’язання за Мінськими домовленостями може, з одного боку, принципова політика України, а з іншого - політика таких впливових держав, як Німеччина, Франція, а також США, з якими просто не може не рахуватися російська влада.
Зрозуміло також, що політика західних демократій по відношенню до Росії як до не завжди добросовісної сторони Мінських домовленостей, являє собою складну систему стимулів, включаючи санкції та інші політико-дипломатичні засоби впливу, яка спрямована на те, щоб врешті-решт змусити Росію виконати свою частину зобов’язань.
Можна сказати, що адекватна координація цих політик - політики України та політики західних демократій - вже дає свої плоди і з часом шанси на безпечну реінтеграцію Донбасу зростатимуть.
Надзвичайно важливо, що зусилля української делегації в ТКГ не пройшли не поміченим на міжнародній арені: якщо серед політичних опонентів всередині країни робота української делегації піддавалася несправедливій і тенденційній критиці, то наші західні партнери, насамперед ЄС, дали високу оцінку зусиллям української делегації. Так, у «Спільній заяві за підсумками 22-го Саміту Україна – ЄС» було підтверджено «повну підтримку зусиль» ТКГ, традиційно наголошено на важливості повного виконання Мінських домовленостей усіма сторонами, включаючи Росію, а також заявлено: «Ми високо оцінили конструктивний підхід України у Нормандському форматі та Тристоронній контактній групі...».
Саме цю оцінку з боку ЄС слід вважати такою, яка об’єктивно відображає результати діяльності української делегації в ТКГ за рік, що минув після Паризького саміту.
Критики Мінського процесу не завжди розуміють, або просто роблять вигляд, що не розуміють, що для реалізації цілей Мінських домовленостей недостатньо доброї волі та зусиль української сторони. Як кажуть, для танго потрібно двоє, тобто для імплементації Мінських домовленостей необхідна справжня, а не удавана політична воля іншої сторони - Росії - в якій ключові рішення приймаються Володимиром Путіним.
Цілком зрозуміло, що Росія намагається перетворити Мінські домовленості в політичний механізм впливу на процес прийняття кардинальних внутрішніх та зовнішньополітичних рішень України, який в кінцевому підсумку дозволив би Росії утримати Україну в своїй геополітичній орбіті. Завадити цьому і залишити Мінські домовленості тим, чим вони насправді мають бути, тобто політичним інструментом деокупації Донбасу, може лише виважена і рішуча позиція України, якої вона дотримується зараз, і яка спрямована на безпечну реінтеграцію Донбасу. Змусити Росію виконувати свої зобов’язання за Мінськими домовленостями може, з одного боку, принципова політика України, а з іншого - політика таких впливових держав, як Німеччина, Франція, а також США, з якими просто не може не рахуватися російська влада.
Зрозуміло також, що політика західних демократій по відношенню до Росії як до не завжди добросовісної сторони Мінських домовленостей, являє собою складну систему стимулів, включаючи санкції та інші політико-дипломатичні засоби впливу, яка спрямована на те, щоб врешті-решт змусити Росію виконати свою частину зобов’язань.
Можна сказати, що адекватна координація цих політик - політики України та політики західних демократій - вже дає свої плоди і з часом шанси на безпечну реінтеграцію Донбасу зростатимуть.
Надзвичайно важливо, що зусилля української делегації в ТКГ не пройшли не поміченим на міжнародній арені: якщо серед політичних опонентів всередині країни робота української делегації піддавалася несправедливій і тенденційній критиці, то наші західні партнери, насамперед ЄС, дали високу оцінку зусиллям української делегації. Так, у «Спільній заяві за підсумками 22-го Саміту Україна – ЄС» було підтверджено «повну підтримку зусиль» ТКГ, традиційно наголошено на важливості повного виконання Мінських домовленостей усіма сторонами, включаючи Росію, а також заявлено: «Ми високо оцінили конструктивний підхід України у Нормандському форматі та Тристоронній контактній групі...».
Саме цю оцінку з боку ЄС слід вважати такою, яка об’єктивно відображає результати діяльності української делегації в ТКГ за рік, що минув після Паризького саміту.
- Сьогодні, 14 лютого під час висування на позиції троє військовослужбовців зі складу Об'єднаних сил підірвалися на невідомому вибуховому пристрої. Від отриманих поранень всі троє загинули.
Українська делегація висловлює свої щирі співчуття рідним та близьким військовослужбовців, що віддали свої життя за Україну.
Українська делегація висловлює свої щирі співчуття рідним та близьким військовослужбовців, що віддали свої життя за Україну.
- Інтервью до шостої річниці підписання Комплексу Мінських заходів політичного радника Президента України в Нормандському форматі, Керівника Офіса Президента Андрія Єрмака:
https://youtu.be/Ab02Jv0zrt4
Тайм-коди.
https://youtu.be/Ab02Jv0zrt4
Тайм-коди.
YouTube
Андрій Єрмак: ексклюзивне інтерв'ю Тиграну Мартиросяну на лінії фронту
Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак дав ексклюзивне інтерв'ю Тиграну Мартиросяну просто на лінії фронту.
00:00 Україна з Тиграном Мартиросяном – ексклюзивне інтерв'ю з Андрієм Єрмаком.
00:36 Поїздка керівництва країни на лінію фронту через загострення…
00:00 Україна з Тиграном Мартиросяном – ексклюзивне інтерв'ю з Андрієм Єрмаком.
00:36 Поїздка керівництва країни на лінію фронту через загострення…
- Чергові засідання Тристоронньої контактної групи в режимі відеоконференцій заплановані за наступним графіком:
16 лютого відеоконференції Робочих груп з безпеки, політичних питань, гуманітарної робочої групи, економічної робочої групи.
17 лютого - відеоконференція загального засідання Тристоронньої контактної групи.
Порядок денний:
- імплементація Мінських угод і підсумків Паризького саміту;
- забезпечення безпеки в зоні конфлікту, дотримання режиму припинення вогню,
- продовження розробки плану спільних кроків;
- відновлення роботи КПВВ і відкриття нових в н.п. Золоте і Щастя; обмін утримуваними особами; повний і безумовний доступ міжнародних організацій;
- відновлення соціально-економічних зв'язків через лінію розмежування.
Окремо буде поставлене питання щодо численних порушень режиму припинення вогню з боку збройних формувань РФ.
16 лютого відеоконференції Робочих груп з безпеки, політичних питань, гуманітарної робочої групи, економічної робочої групи.
17 лютого - відеоконференція загального засідання Тристоронньої контактної групи.
Порядок денний:
- імплементація Мінських угод і підсумків Паризького саміту;
- забезпечення безпеки в зоні конфлікту, дотримання режиму припинення вогню,
- продовження розробки плану спільних кроків;
- відновлення роботи КПВВ і відкриття нових в н.п. Золоте і Щастя; обмін утримуваними особами; повний і безумовний доступ міжнародних організацій;
- відновлення соціально-економічних зв'язків через лінію розмежування.
Окремо буде поставлене питання щодо численних порушень режиму припинення вогню з боку збройних формувань РФ.
“Борис Гризлов не спромігся відповісти на пряме питання Глави української делегації щодо допуску інспекції МАГАТЕ на окуповані території».
- Сьогодні, 17 лютого, в режимі відеоконференції відбулося чергове засідання Тристоронньої контактної групи на рівні глав делегацій.
Консультації відбуваються в робочому режимі.
Наша делегація продовжує зосереджувати зусилля на реалізації наступних заходів:
- збереження режиму припинення вогню;
- безперешкодний доступ МКЧХ та інших міжнародних гуманітарних організацій до утримуваних осіб;
- звільнення утримуваних осіб;
- розблокування російською стороною роботи КПВВ;
- забезпечення вільного та безперешкодного доступу СММ ОБСЄ до всієї території України;
- допуск місії МАГАТЕ на окуповані території для забезпечення контролю ядерних об’єктів.
Російська сторона декілька разів намагалася перевести обговорення від практичних кроків щодо виконання Нормандських та Мінських домовленостей.
Проте, Глава української делегації Л.Кравчук жорстко нагадав представникам РФ, що:
- РФ є стороною конфлікту,
- РФ окуповує Крим та ОРДЛОУ,
- РФ є учасником ТКГ при посередництві ОБСЄ.
І будь-які консультації будуть продовжені українською стороною лише в разі, якщо вони матимуть дієвий практичний сенс.
Так, Л.Кравчук ініціативно запропонував надати, починаючи з 24 лютого, автобус-човник для перевезення громадян через лінію розмежування на КПВВ «Золоте», а в разі відповідного звернення керівництва міжнародних гуманітарних організацій - і гуманітарних вантажів на територію окупованих районів.
Чекаємо відповідної реакції російської сторони.
Зусилля української сторони досягти домовленості в рамках ТКГ щодо направлення інспекторів МАГАТЕ на тимчасово окуповані території в мм. Донецьк і Луганськ поки не дали результату, оскільки російська сторона унеможливлює прийняття рішення ТКГ з цього питання.
Українська сторона повторно висловила стурбованість невирішеністю питання доступу інспекції МАГАТЕ на тимчасово окуповані території в мм. Донецьк і Луганськ відповідно до запиту, який надіслало керівництво організації у грудні минулого року.
Україна залишає за собою право звертатися до світової спільноти, урядів та організацій з тим, щоб тиск на РФ посилювався, зазначена інспекція була проведена, а Україна змогла виконати свої зобов’язання в рамках Угоди між Україною та МАГАТЕ про застосування гарантій у зв’язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї та Додаткового протоколу до цієї угоди.
- Сьогодні, 17 лютого, в режимі відеоконференції відбулося чергове засідання Тристоронньої контактної групи на рівні глав делегацій.
Консультації відбуваються в робочому режимі.
Наша делегація продовжує зосереджувати зусилля на реалізації наступних заходів:
- збереження режиму припинення вогню;
- безперешкодний доступ МКЧХ та інших міжнародних гуманітарних організацій до утримуваних осіб;
- звільнення утримуваних осіб;
- розблокування російською стороною роботи КПВВ;
- забезпечення вільного та безперешкодного доступу СММ ОБСЄ до всієї території України;
- допуск місії МАГАТЕ на окуповані території для забезпечення контролю ядерних об’єктів.
Російська сторона декілька разів намагалася перевести обговорення від практичних кроків щодо виконання Нормандських та Мінських домовленостей.
Проте, Глава української делегації Л.Кравчук жорстко нагадав представникам РФ, що:
- РФ є стороною конфлікту,
- РФ окуповує Крим та ОРДЛОУ,
- РФ є учасником ТКГ при посередництві ОБСЄ.
І будь-які консультації будуть продовжені українською стороною лише в разі, якщо вони матимуть дієвий практичний сенс.
Так, Л.Кравчук ініціативно запропонував надати, починаючи з 24 лютого, автобус-човник для перевезення громадян через лінію розмежування на КПВВ «Золоте», а в разі відповідного звернення керівництва міжнародних гуманітарних організацій - і гуманітарних вантажів на територію окупованих районів.
Чекаємо відповідної реакції російської сторони.
Зусилля української сторони досягти домовленості в рамках ТКГ щодо направлення інспекторів МАГАТЕ на тимчасово окуповані території в мм. Донецьк і Луганськ поки не дали результату, оскільки російська сторона унеможливлює прийняття рішення ТКГ з цього питання.
Українська сторона повторно висловила стурбованість невирішеністю питання доступу інспекції МАГАТЕ на тимчасово окуповані території в мм. Донецьк і Луганськ відповідно до запиту, який надіслало керівництво організації у грудні минулого року.
Україна залишає за собою право звертатися до світової спільноти, урядів та організацій з тим, щоб тиск на РФ посилювався, зазначена інспекція була проведена, а Україна змогла виконати свої зобов’язання в рамках Угоди між Україною та МАГАТЕ про застосування гарантій у зв’язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї та Додаткового протоколу до цієї угоди.
Заява МЗС України до 7-их роковин початку збройної агресії Росії проти України:
https://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-do-7-ih-rokovin-pochatku-zbrojnoyi-agresiyi-rosiyi-proti-ukrayini?fbclid=IwAR1-zCuRHjkxpQeZK_oY5GH--pcJ6z74uYP1HwIQy7rbyBw2rgvv4k7QcpU
https://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-do-7-ih-rokovin-pochatku-zbrojnoyi-agresiyi-rosiyi-proti-ukrayini?fbclid=IwAR1-zCuRHjkxpQeZK_oY5GH--pcJ6z74uYP1HwIQy7rbyBw2rgvv4k7QcpU
mfa.gov.ua
Міністерство закордонних справ України - Заява МЗС України до 7-их роковин початку збройної агресії Росії проти України
7 років тому, 20 лютого 2014 року, розпочалася збройна агресія Російської Федерації проти України
- Прийнято за основу проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціальних гарантій осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю".
Законопроектом передбачається посилити соціальні гарантії для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю для забезпечення їх подальшої інтеграції та зменшення ізоляції в суспільстві.
Так, зокрема, зазначеним особам планується надання права позачергового обслуговування під час перетину контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території та виїзду з таких територій - не частіше ніж один раз на тиждень в один бік, за відсутності у транспортних засобах, якими вони переміщуються, інших осіб, а також узгодження термінології з іншими нормативно-правовими актами.
Проект Закону зареєстровано за №4113:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69975
Законопроектом передбачається посилити соціальні гарантії для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю для забезпечення їх подальшої інтеграції та зменшення ізоляції в суспільстві.
Так, зокрема, зазначеним особам планується надання права позачергового обслуговування під час перетину контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території та виїзду з таких територій - не частіше ніж один раз на тиждень в один бік, за відсутності у транспортних засобах, якими вони переміщуються, інших осіб, а також узгодження термінології з іншими нормативно-правовими актами.
Проект Закону зареєстровано за №4113:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69975
- Сьогодні, 22 лютого близько 14.00 в районі АВДІЇВКА в результаті обстрілу противником наших позицій загинув один та був поранений ще один військовослужбовець ЗСУ.
Українською стороною СЦКК направлено відповідну ноту до СММ ОБСЄ.
Наша делегація висловлює щирі співчуття рідним та близьким військового, що загинув за Україну.
Українською стороною СЦКК направлено відповідну ноту до СММ ОБСЄ.
Наша делегація висловлює щирі співчуття рідним та близьким військового, що загинув за Україну.
- Сьогодні, 23 лютого близько 7.00 на напрямку СВІТЛОДАРСЬК в результаті обстрілу противником наших позицій загинув один та був поранений ще один військовослужбовець ЗСУ.
Українською стороною СЦКК направлено відповідну ноту до СММ ОБСЄ.
Наша делегація висловлює щирі співчуття рідним та близьким військового, що загинув за Україну.
Українською стороною СЦКК направлено відповідну ноту до СММ ОБСЄ.
Наша делегація висловлює щирі співчуття рідним та близьким військового, що загинув за Україну.
Результати фахової діяльності української частини Економічної підгрупи в ТКГ на чолі з заступником Керівника Офісу Президента Юлією Свириденко:
- «Ощадбанк» продовжив дію карток внутрішньо переміщених осіб до 1 травня 2021 року:
https://www.oschadbank.ua/ua/term
Нагадуємо, що Україна виплачує пенсії та інші соціальні виплати близько 650 тисяч своіх громадян, щр знаходяться на окупованих територіях.
Єдине застереження - окупаційні адміністрації порушують права громадян України, яких фактично утримують в заручниках, на отримання ними їх законних коштів.
Нагадуємо, що Українська делегація в ТКГ ініціативно запропонувала російській відкрити зі свого боку КПВВ «Щастя» та «Золоте» 24 лютого цього року.
В такому разі, наші громадяни змогли б отримати належні їм кошти у відділеннях «Ощадбанку» безпосередньо на КПВВ.
- «Ощадбанк» продовжив дію карток внутрішньо переміщених осіб до 1 травня 2021 року:
https://www.oschadbank.ua/ua/term
Нагадуємо, що Україна виплачує пенсії та інші соціальні виплати близько 650 тисяч своіх громадян, щр знаходяться на окупованих територіях.
Єдине застереження - окупаційні адміністрації порушують права громадян України, яких фактично утримують в заручниках, на отримання ними їх законних коштів.
Нагадуємо, що Українська делегація в ТКГ ініціативно запропонувала російській відкрити зі свого боку КПВВ «Щастя» та «Золоте» 24 лютого цього року.
В такому разі, наші громадяни змогли б отримати належні їм кошти у відділеннях «Ощадбанку» безпосередньо на КПВВ.
- За ініціативою Глави Української делегації Л.Кравчука починаючи з 24 лютого, Україна надала автобуси-човники для перевезення громадян через лінію розмежування на КПВВ «Золоте» та «Щастя».
Тиждень ми чекали відповідної реакції російської сторони.
Сьогодні з 07.40 білий автобус чекає у «Щасті».
Жовтий - у «Золотому».
Російська сторона знову відмовила у відкритті КПВВ зі свого боку.
Наша оцінка:
- представники російської делегації ніяк не можуть розрізнити різницю між справами та словами.
На словах вони постійно жаліються на важку долю українських громадян (яких тримають у заручниках на окупованих територіях).
Коли доходить до справи, можливість нашим громадянам виїхати з тимчасово окупованих територій та отримати адміністративні послуги, пенсії та соціальні виплати, блокується з 10 листопада.
Чекаємо відповідної оцінки такому «рішенню» з боку держав-партнерів та міжнародних гуманітарних організацій.
Тиждень ми чекали відповідної реакції російської сторони.
Сьогодні з 07.40 білий автобус чекає у «Щасті».
Жовтий - у «Золотому».
Російська сторона знову відмовила у відкритті КПВВ зі свого боку.
Наша оцінка:
- представники російської делегації ніяк не можуть розрізнити різницю між справами та словами.
На словах вони постійно жаліються на важку долю українських громадян (яких тримають у заручниках на окупованих територіях).
Коли доходить до справи, можливість нашим громадянам виїхати з тимчасово окупованих територій та отримати адміністративні послуги, пенсії та соціальні виплати, блокується з 10 листопада.
Чекаємо відповідної оцінки такому «рішенню» з боку держав-партнерів та міжнародних гуманітарних організацій.
-Вчора, 26 лютого внаслідок обстрілів російськими військами наших позицій в районі ВОДЯНЕ отримали поранення дев’ять військовослужбовців ЗС України (ще один військовослужбовець отримав поранення в іншому районі, внаслідок підриву на поки невстановленому вибуховому пристрої), а потім ще один - кульове поранення ноги.
Стан поранених задовільний, їм надано медичну допомогу.
Українська сторона СЦКК направила відповідні ноти до СММ ОБСЄ.
Чекаємо також відповідної реакції держав-партнерів та керівництва міжнародних організацій.
Стан поранених задовільний, їм надано медичну допомогу.
Українська сторона СЦКК направила відповідні ноти до СММ ОБСЄ.
Чекаємо також відповідної реакції держав-партнерів та керівництва міжнародних організацій.
«Російська сторона не пропустила гуманітарну допомогу на окуповані території».
24 лютого від Управління координації гуманітарних питань ООН до СЦКК надійшов запит на дозвіл перетину КПВВ «Щастя» конвою з гуманітарною допомогою, призначеною громадянам України, що перебувають на тимчасово окупованих територіях.
Після опрацювання порушеного питання 25 лютого СЦКК направило представникам УКГП ООН письмові гарантії безпеки та погодження перетину КПВВ «Щастя».
О 09:40 26 лютого, транспортні засоби з гуманітарним вантажем з представниками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців UNHCR (УВКБ ООН) (загалом 11 вантажних автомобілів) прибули на КПВВ «Щастя».
О 13:50 російська сторона надала інформацію, згідно з якою вона відмовила в отриманні гуманітарного вантажу.
Представниками ООН прийнято рішення про відправлення транспортних засобів до м.Сєвєродонецьк.
Слід зазначити, що основа цього вантажу - гігієнічні набори для шкіл та закладів охорони здоров'я, отримання яких має особливе значення в умовах короновірусної епідемії.
Українська сторона зазначає:
- обстріл населених пунктів;
- блокування гуманітарних конвоїв;
- обстріли об'єктів інфраструктури для створення гуманітарної катастрофи;
- посилення обстрілів позицій ЗСУ,
до яких вдаються окупаційні сили останнім часом, свідчать про намагання їх керівництва штучно ускладнити обстановку на лінії фронту та використати це ускладнення для політичних спекуляцій.
Українська сторона направила відповідні ноти до СММ ОБСЄ та має намір поставити це питання на обговорення під час наступного засідання ТКГ, яке очікується 3 березня.
Чекаємо також відповідної реакції держав-партнерів та керівництва міжнародних організацій.
24 лютого від Управління координації гуманітарних питань ООН до СЦКК надійшов запит на дозвіл перетину КПВВ «Щастя» конвою з гуманітарною допомогою, призначеною громадянам України, що перебувають на тимчасово окупованих територіях.
Після опрацювання порушеного питання 25 лютого СЦКК направило представникам УКГП ООН письмові гарантії безпеки та погодження перетину КПВВ «Щастя».
О 09:40 26 лютого, транспортні засоби з гуманітарним вантажем з представниками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців UNHCR (УВКБ ООН) (загалом 11 вантажних автомобілів) прибули на КПВВ «Щастя».
О 13:50 російська сторона надала інформацію, згідно з якою вона відмовила в отриманні гуманітарного вантажу.
Представниками ООН прийнято рішення про відправлення транспортних засобів до м.Сєвєродонецьк.
Слід зазначити, що основа цього вантажу - гігієнічні набори для шкіл та закладів охорони здоров'я, отримання яких має особливе значення в умовах короновірусної епідемії.
Українська сторона зазначає:
- обстріл населених пунктів;
- блокування гуманітарних конвоїв;
- обстріли об'єктів інфраструктури для створення гуманітарної катастрофи;
- посилення обстрілів позицій ЗСУ,
до яких вдаються окупаційні сили останнім часом, свідчать про намагання їх керівництва штучно ускладнити обстановку на лінії фронту та використати це ускладнення для політичних спекуляцій.
Українська сторона направила відповідні ноти до СММ ОБСЄ та має намір поставити це питання на обговорення під час наступного засідання ТКГ, яке очікується 3 березня.
Чекаємо також відповідної реакції держав-партнерів та керівництва міжнародних організацій.
«Російська Федерація спробує легітимізувати питання залучення російських миротворців для врегулювання конфлікту на сході України».
Вчора, Керівник української сторони Спільного центру контролю і координації питань припинення вогню і стабілізації лінії розмежування сторін генерал-майор Сергій САЛКУЦАН надіслав Главі СММ ОБСЄ ноту про провокаційні дії окупаційних сил.
За наявною в УС СЦКК інформацією Російською Федерацією проводиться низка заходів, спрямованих на перегляд раніше досягнутих за посередництва СММ ОБСЄ домовленостей про Додаткові заходи щодо посилення режиму припинення вогню.
Зокрема, ці дії РФ спрямовані на оцінку реакції міжнародного співтовариства на можливу участь військовослужбовців ЗС РФ у складі СЦКК як «...єдиного надійного способу для сприяння врегулюванню конфлікту на сході України».
Так, 27 лютого 2021 року на позиціях одного з підрозділів 2 АК (зона відповідальності - ТОРЛОУ) була проведена зйомка серії репортажів, в яких акцентується увага на можливості підвищення ефективності контролю режиму припинення вогню в разі залучення до цього процесу російських миротворців.
При цьому заявляється, що така оцінка, нібито, була дана представниками СММ ОБСЄ з деяких західноєвропейських країн.
До проведення вищевказаних зйомок були залучені військовослужбовці 2 АК, а в якості знімального реквізиту використовувалися уніформа спостерігачів СММ ОБСЄ і військовослужбовців так званого «представництва ЛНР в СЦКК».
Українська сторона вважає, що подібні провокаційні дії спрямовані на дискредитацію Місії та координаційного механізму як ефективного інструменту контролю за режимом припинення вогню.
Даний факт свідчить про небажання російської сторони виконувати взяті раніше на себе зобов'язання і домовленості, досягнуті сторонами в ході засідань ТКГ і у форматі Нормандської четвірки, а саме в точному дотриманні цих домовленостей і полягає дієвий механізм мирного врегулювання.
Вчора, Керівник української сторони Спільного центру контролю і координації питань припинення вогню і стабілізації лінії розмежування сторін генерал-майор Сергій САЛКУЦАН надіслав Главі СММ ОБСЄ ноту про провокаційні дії окупаційних сил.
За наявною в УС СЦКК інформацією Російською Федерацією проводиться низка заходів, спрямованих на перегляд раніше досягнутих за посередництва СММ ОБСЄ домовленостей про Додаткові заходи щодо посилення режиму припинення вогню.
Зокрема, ці дії РФ спрямовані на оцінку реакції міжнародного співтовариства на можливу участь військовослужбовців ЗС РФ у складі СЦКК як «...єдиного надійного способу для сприяння врегулюванню конфлікту на сході України».
Так, 27 лютого 2021 року на позиціях одного з підрозділів 2 АК (зона відповідальності - ТОРЛОУ) була проведена зйомка серії репортажів, в яких акцентується увага на можливості підвищення ефективності контролю режиму припинення вогню в разі залучення до цього процесу російських миротворців.
При цьому заявляється, що така оцінка, нібито, була дана представниками СММ ОБСЄ з деяких західноєвропейських країн.
До проведення вищевказаних зйомок були залучені військовослужбовці 2 АК, а в якості знімального реквізиту використовувалися уніформа спостерігачів СММ ОБСЄ і військовослужбовців так званого «представництва ЛНР в СЦКК».
Українська сторона вважає, що подібні провокаційні дії спрямовані на дискредитацію Місії та координаційного механізму як ефективного інструменту контролю за режимом припинення вогню.
Даний факт свідчить про небажання російської сторони виконувати взяті раніше на себе зобов'язання і домовленості, досягнуті сторонами в ході засідань ТКГ і у форматі Нормандської четвірки, а саме в точному дотриманні цих домовленостей і полягає дієвий механізм мирного врегулювання.
- Завдяки відповідним діям Української делегації щойно розпочався перетин КПВВ «Щастя» конвоєм з гуманітарною допомогою, призначеною громадянам України, що перебувають на тимчасово окупованих територіях.
Дякуємо представникам міжнародних організацій, зокрема, ООН та ОБСЄ, за сприяння.
Історія питання:
https://t.me/UkrdelegationTCG/195
Дякуємо представникам міжнародних організацій, зокрема, ООН та ОБСЄ, за сприяння.
Історія питання:
https://t.me/UkrdelegationTCG/195
«ДПСУ: Благодійні організації направляють на Донбас тисячі тонн гуманітарних вантажів, а темою спекулює РФ».
- 18 та 19 лютого на окуповану частину Донбасу через лінію розмежування були доставлені чергові гуманітарні вантажі.
16 вантажівок прослідувало через КПВВ «Новотроїцьке» в Донецьк. Ці автоколони слідували від УВКБ ООН та Міжнародного комітету Червоного Хреста. Вони доставили понад 145 тонн товарів медичного призначення, меблів, будматеріалів, побутової техніки, продуктів харчування та гігієнічних наборів.
Це були восьма та дев’ята з початку року колони, які через лінію розмежування доставили гуманітарну допомогу на тимчасово окуповану частину Донбасу. Всього цьогоріч в ОРДЛО перевезли майже 535 тонн гуманітарних вантажів, переважно продуктів харчування.
Відмітимо, що загалом минулого року українські прикордонники оформили у КПВВ 76 автоколон з гуманітарними вантажами від Червоного Хреста, УВКБ ООН у справах біженців, Дитячого фонду ООН «ЮНІСЕФ» та інших організацій.
Минулого року майже три з половиною сотні вантажівок доставили на тимчасово окуповану частину українського Донбасу більше як 4,6 тисячі тонн допомоги, зокрема: 1,9 тисячі тонн продуктових наборів, понад 200 тонн товарів медичного призначення, більш як 470 тонн засобів гігієни, а також господарчі, промислові, електротовари, обладнання, побутову хімію, посуд, насіння тощо.
Проте, темою гуманітарної допомоги ОРДЛОУ відверто спекулює Російська Федерація – країна, яка причетна до окупації частини території нашої держави і ускладнення життя людей на них. Досить часто політики країни агресора стверджують, що РФ направляє туди один за одним «гуманітарні конвої». Бо «якщо не Росія, то більше ніхто не буде це робити», - заявляв нещодавно кремлівський речник Пєсков.
Цифри та факти свідчать, що Росія і її офіційні особи, м’яко кажучи, лукавлять. Минулого року в ОРДЛО вони направили 5 колон, загалом - 64 вантажівки. Російська «допомога» направлялася, звісно, порушуючи норми міжнародного законодавства і погоджені з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста модальності. Ці колони слідують через неконтрольовану Україною ділянку кордону без належного оформлення. Що саме перевозять автівки достеменно не відомо, адже контролюючі органи України мають змогу лише візуально спостерігати за проїздом таких «гумконвоїв» на територію ОРДЛОУ.
Та не тільки Росія, але й її найманці на сході України створюють соціальне напруження серед людей. 26 лютого вони не пропустили гуманітарну допомогу, що слідувала на окуповані території. 11 транспортних засобів з гумвантажем та представниками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців UNHCR прямували дорожнім коридором через КПВВ «Щастя».
Однак, російсько-окупаційні війська надали інформацію, згідно з якою вони відмовляють в отриманні гуманітарного вантажу. Основу вантажу складали гігієнічні набори для шкіл та закладів охорони здоров'я, що вкрай важливо в умовах пандемії коронавірусної інфекції. Лише 1 березня завдяки відповідним діям Української делегації в ТКГ розпочався перетин КПВВ колоною з гуманітарною допомогою, призначеною громадянам України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.
Тож заяви того ж Пєскова, що жителі Донбасу позбавлені соціального забезпечення з боку своєї держави є вкрай цинічними, оскільки ситуація в Донецькій та Луганській областях загострилася після приходу на цю територію саме «русского мира»:
https://dpsu.gov.ua/ua/news/Blagodiyni-organizacii-napravlyayut-na-Donbas-tisyachi-tonn-gumanitarnih-vantazhiv-a-temoyu-spekulyu-RF/
- 18 та 19 лютого на окуповану частину Донбасу через лінію розмежування були доставлені чергові гуманітарні вантажі.
16 вантажівок прослідувало через КПВВ «Новотроїцьке» в Донецьк. Ці автоколони слідували від УВКБ ООН та Міжнародного комітету Червоного Хреста. Вони доставили понад 145 тонн товарів медичного призначення, меблів, будматеріалів, побутової техніки, продуктів харчування та гігієнічних наборів.
Це були восьма та дев’ята з початку року колони, які через лінію розмежування доставили гуманітарну допомогу на тимчасово окуповану частину Донбасу. Всього цьогоріч в ОРДЛО перевезли майже 535 тонн гуманітарних вантажів, переважно продуктів харчування.
Відмітимо, що загалом минулого року українські прикордонники оформили у КПВВ 76 автоколон з гуманітарними вантажами від Червоного Хреста, УВКБ ООН у справах біженців, Дитячого фонду ООН «ЮНІСЕФ» та інших організацій.
Минулого року майже три з половиною сотні вантажівок доставили на тимчасово окуповану частину українського Донбасу більше як 4,6 тисячі тонн допомоги, зокрема: 1,9 тисячі тонн продуктових наборів, понад 200 тонн товарів медичного призначення, більш як 470 тонн засобів гігієни, а також господарчі, промислові, електротовари, обладнання, побутову хімію, посуд, насіння тощо.
Проте, темою гуманітарної допомоги ОРДЛОУ відверто спекулює Російська Федерація – країна, яка причетна до окупації частини території нашої держави і ускладнення життя людей на них. Досить часто політики країни агресора стверджують, що РФ направляє туди один за одним «гуманітарні конвої». Бо «якщо не Росія, то більше ніхто не буде це робити», - заявляв нещодавно кремлівський речник Пєсков.
Цифри та факти свідчать, що Росія і її офіційні особи, м’яко кажучи, лукавлять. Минулого року в ОРДЛО вони направили 5 колон, загалом - 64 вантажівки. Російська «допомога» направлялася, звісно, порушуючи норми міжнародного законодавства і погоджені з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста модальності. Ці колони слідують через неконтрольовану Україною ділянку кордону без належного оформлення. Що саме перевозять автівки достеменно не відомо, адже контролюючі органи України мають змогу лише візуально спостерігати за проїздом таких «гумконвоїв» на територію ОРДЛОУ.
Та не тільки Росія, але й її найманці на сході України створюють соціальне напруження серед людей. 26 лютого вони не пропустили гуманітарну допомогу, що слідувала на окуповані території. 11 транспортних засобів з гумвантажем та представниками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців UNHCR прямували дорожнім коридором через КПВВ «Щастя».
Однак, російсько-окупаційні війська надали інформацію, згідно з якою вони відмовляють в отриманні гуманітарного вантажу. Основу вантажу складали гігієнічні набори для шкіл та закладів охорони здоров'я, що вкрай важливо в умовах пандемії коронавірусної інфекції. Лише 1 березня завдяки відповідним діям Української делегації в ТКГ розпочався перетин КПВВ колоною з гуманітарною допомогою, призначеною громадянам України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.
Тож заяви того ж Пєскова, що жителі Донбасу позбавлені соціального забезпечення з боку своєї держави є вкрай цинічними, оскільки ситуація в Донецькій та Луганській областях загострилася після приходу на цю територію саме «русского мира»:
https://dpsu.gov.ua/ua/news/Blagodiyni-organizacii-napravlyayut-na-Donbas-tisyachi-tonn-gumanitarnih-vantazhiv-a-temoyu-spekulyu-RF/
Державна прикордонна служба України
Благодійні організації направляють на Донбас тисячі тонн гуманітарних вантажів, а темою спекулює РФ