- Сьогодні, 4 лютого близько 13.00 внаслідок обстрілу противником в районі ТОРЕЦЬК отримав поранення один військовослужбовець Збройних Сил України.

Йому надано медичну допомогу, стан стабільний.

Українською стороною СЦКК з використанням координаційного механізму було введено «режим тиші» та направлено відповідну ноту до СММ ОБСЄ.

- Сьогодні, 6 лютого близько 13.00 внаслідок обстрілу противником в районі ТОРЕЦЬК та на напрямку СЕВЕРОДОНЕЦЬК отримали поранення двоє військовослужбовців Збройних Сил України.

Їм надано медичну допомогу, стан стабільний.

Українською стороною СЦКК з використанням координаційного механізму було введено «режим тиші» на обох ділянках фронту та направлені відповідні ноти до СММ ОБСЄ.

- Сьогодні, 6 лютого близько 18.00 внаслідок обстрілу противником в районі ПЕСКІ отримав поранення ще один військовослужбовець Збройних Сил України.

Йому надано медичну допомогу, стан стабільний.

Українською стороною СЦКК з використанням координаційного механізму було введено «режим тиші» на обох ділянках фронту та направлені відповідні ноти до СММ ОБСЄ.

Вчора, 6 лютого, в районі населеного пункту Мар’їнка під час висування на позиції троє військовослужбовців зі складу Об'єднаних сил підірвалися на невідомому вибуховому пристрої. Від отриманих поранень двоє захисників – загинули, за життя третього боряться медики.

Українська делегація висловлює свої щирі співчуття рідним та близьким військовослужбовців, що загинули за Україну.

- Сьогодні, 10 лютого близько 12.00 внаслідок обстрілу противником в районі ПЕСКІ отримав поранення військовослужбовець Збройних Сил України.

Йому надано медичну допомогу, стан стабільний.

Українською стороною СЦКК з використанням координаційного механізму було введено «режим тиші» на обох ділянках фронту та направлені відповідні ноти до СММ ОБСЄ.

- Сьогодні 11 лютого близько 9.30 ранку на напрямку ГОРЛІВКА снайпером ЗС РФ був важко поранений військовослужбовець ЗСУ.

Не зважаючи на надану допомогу, він помер в ході евакуації.

Українською стороною СЦКК направлено відповідну ноту до СММ ОБСЄ.

Наша делегація висловлює щирі співчуття рідним та близьким військового, що загинув за Україну.

- Сьогодні, 11 лютого, Рада Безпеки ООН планує провести засідання у зв’язку із шестиріччям підписання комплексу заходів щодо виконання Мінських угод.

Зустріч відбудеться по відеозв’язку у відкритому форматі та розпочнеться у 17.00 за київським часом

Українська делегація для участі в ТКГ буде представлена Главою Делегації Л.Кравчуком.

Українська сторона надасть свою оцінку сучасному стану виконання Мінських домовленостей, також вона очікує відповідної підтримки позиції України з боку міжнародних партнерів.

- Почалось засідання Ради безпеки ООН (у відеоформаті):

http://webtv.un.org/live-now/watch/ukraine-security-council-open-vtc/6228864932001

На порядку денному: поточна ситуація на сході України, ступінь виконання сторонами комплексу Мінських угод.

У відеоконференції бере участь Глава Української делегації для участі в ТКГ Леонід Кравчук.

Також, очікується звіт спецпредставника Глави ОБСЄ пані Хайді Ґрау та Глави СММ ОБСЄ пана Яшара Халіта Чевіка.

Слід зазначити, що сьогодні також триває робоча поїздка Президента України В.Зеленського з делегацією послів держав G7 в зону проведення ООС, одна з цілей якої - ознайомити представників держав-партнерів з поточним станом справ в зоні конфлікту.

Представник Франції в ООН:

- Ми не будемо миритися з невиконанням РФ Мінських домовленостей.

Представник Норвегії в ООН:

- підтримуємо територіальну цілісність Украіни, включно з Кримом;
- засуджуємо російську агресію;
- закликаємо РФ вивести свої війська з території України;
- високо оцінюємо півроку режиму припинення вогню,
- закликаємо РФ забезпечити вільний доступ представників міжнародних гуманітарних організацій вільне пересування та доступ до осіб, які утримуються на окупованих територіях,
- вітаємо роботу Нормандського формата та ТКГ.

Представник Естонії в РБ ООН:

- РФ сьомий рік грубо порушує міжнародні угоди, зокрема, Статут ООН,

- 91% порушень, пов’язаних з невідведенням важкої техніки зафіксовані на території, яку не контролює уряд України.

Заступник Генерального секретаря ООН з політичних питань пані Розмарі Ді Карло:

- Ми наполегливо закликаємо всіх, хто впливає, допомогти зняти обмеження на свободу пересування через лінію дотику та забезпечити [роботу] достатньою кількістю КПВВ.

Вона додала, що 120 партнерів намагаються надати допомогу більш 1,9 млн громадян України, які потребують її у відповідності з гуманітарних планом реагування ООН.

Виступ Глави Української делегації для участі в ТКГ Л.Кравчука під час засідання Ради Безпеки ООН, сьогодні 11 лютого, присвяченого шостої річниці підписання Комплексу Мінських заходів від 12 лютого 2015 року (використовувалася російська мова, як одна з офіційних мов ООН):

- Благодарю Вас, г-жа Председатель, за возможность принять участие в дискуссии Совета Безопасности по вопросу, имеющему огромное значение для моей страны и думаю для безопасности в Европе.

Я также благодарю докладчиков и членов Совета Безопасности, которые выразили поддержку Украине, и представили оценку событий, связанных с российской агрессией.
Эта оценка ясно указывает на то, что Кремль не принял решение окончательно положить конец конфликту. Агрессия продолжается. Гибнут люди. Усиливаются страдания мирных жителей.
Уважаемые члены Совета Безопасности,
Моя задача сегодня – представить из первых уст информацию по выполнению Минских договоренностей.

Итак, позвольте мне кратко остановиться на динамике ситуации.

Украина предпринимает практические шаги для урегулирования конфликта, преодолевая противодействие России в процессе переговоров.

Хочу подчеркнуть, что многие из этих шагов были бы невозможны без поддержки наших партнеров, в том числе в ООН, как на двустороннем, так и на многостороннем уровнях.

Как уже упоминалось некоторыми членами Совета 9 декабря 2019 года лидеры стран Нормандской четверки приняли ряд важных мер, которые должны быть реализованы сторонами конфликта.

Важное значение имел и призыв Генерального секретаря ООН к глобальному прекращению огня в связи с пандемией COVID-19. Украина была одной из первых в мире стран, кто его поддержал, по понятным причинам. И я прошу Вас, госпожа ДиКарло передать мои слова благодарности Генеральному секретарю.

Что же сделано практически?
- нам удалось договориться о завершении разведения сил и средств на трех пилотных участках. Мы инициировали еще четыре новых участка разведения;
- Украина инициировала постоянный – 24/7 – формат консультаций в рамках ТКГ после начала пандемии COVID-19. Мы знаем, что ситуация с COVID-19 на оккупированных территориях очень тяжелая, и украинцы страдают из-за неспособности оккупационных администраций оказывать необходимые медицинские услуги;
- Украина продлила еще на год – до 31 декабря 2021 года – действие Закона «Об особом порядке местного самоуправления в отдельных районах Донецкой и Луганской областей»;
- по инициативе делегации Украины на рассмотрение ТКГ был представлен план совместных шагов участников ТКГ по выполнению Минских соглашений. Этот документ содержит практические предложения, направленные на прекращение конфликта и полностью соответствует духу и букве Минских договоренностей;
- в декабре 2019 года и в апреле 2020 года мы договорились о взаимном освобождении удерживаемых лиц и смогли вернуть из плена многих наших соотечественников;
- Украина одобрила ad referendum рамочное соглашение ТКГ о противоминной деятельности, а также доработанный план разминирования на 19 согласованных участках. Российская сторона под различными предлогами отказывается завершить работу по разминированию, а также по четырем новым участкам разведения сил и средств;
- на гуманитарном треке: 10 ноября 2020 года наконец были открыты два новых контрольных пункта въезда-выезда в Золотом и Счастье в Луганской области. К сожалению, с первого же дня работа пунктов была прервана оккупационной администрацией Российской Федерации;
- Украина также увеличила уровень представительства в ТКГ, включив высоких должностных лиц Правительства и глав парламентских комитетов, а также известных представителей общественности отдельных районов Донецкой и Луганской областей из числа внутренне перемещенных лиц;
Как видите, лишь беглое перечисление далеко не всех, а лишь основных шагов, которые мы совместно с нашими партнерами предприняли в течение последних 12 месяцев, свидетельствует о конкретных усилиях Украины по урегулированию ситуации на Донбассе.
К сожалению, Россия не ответила взаимностью на эти шаги.

Наоборот, в январе - феврале 2021 года число нарушений режима прекращения огня со стороны российских незаконных вооружённых формирований значительно возросло, что привело к новым боевым потерям среди украинских военнослужащих;
- из-за искусственной обструкции работы ТКГ на политическом треке так и не был достигнут прогресс в рассмотрении рабочих предложений Украины относительно имплементации политических аспектов Общих согласованных выводов Парижского саммита в Нормандском формате 9 декабря 2019 года;
- до сих пор не получено должной реакции российской стороны на наши действия на других направлениях.
Обструкции и блокирование становятся практически нормой поведения российской делегации в ТКГ.

Г-жа Председатель,
Упомянутый переговорный процесс ведется на фоне суровой реальности, в условиях продолжающейся российской агрессии.

Россия демонстрирует неуважение к нормам и принципам международного права.

Мы видим на временно оккупированных территориях Украины ограничения свободы передвижения, а также отсутствие безопасного и надежного доступа Специальной мониторинговой миссии ОБСЕ, в том числе к временно неконтролируемому участку украинско-российской границы и временно оккупированному Крыму.

Обычной практикой стало незаконное пересечение неподконтрольного Украине участка границы российскими грузовыми эшелонами и автомобильными колоннами, которые доставляют на временно оккупированную территорию вооружение, боеприпасы и персонал.

Должен сказать, что на сегодня уже никого не вводят в заблуждение попытки России убедить международное сообщество в том, что в Украине нет российских войск, оружия или наемников.

Фактически Российская Федерация превратила отдельные районы Донецкой и Луганской областей, а также Крым в свой крупный военный форпост.

Россия продолжает выдавать сотни тысяч российских паспортов украинским гражданам, проживающим на оккупированных территориях.
Донбасс находится на грани экологической катастрофы. И не только в связи с загрязнением воздуха и почвы, взрывами боеприпасов и мин, но и вследствие радиоактивных выбросов.
Напомню, что в 1979 году на территории шахты «Юнком», которая сейчас находится на временно оккупированном Донбассе, советским правительством был произведен ядерный взрыв.

После взрыва в шахте образовалась радиоактивная полость, из которой постоянно откачивали воду, чтобы радиация не попадала на поверхность и в грунтовые воды.
Почти три года назад оккупационная администрация прекратила откачку подземных вод, и радиация уже проникает в горизонты питьевой воды.

Кроме того, вследствие российской агрессии МАГАТЭ с 2014 года не в состоянии осуществлять проверку локаций на оккупированных территориях, где используется ядерный материал. Украина предпринимает конкретные усилия, но до сих пор мы не получили ответа российской стороны на наш соответствующий запрос, что вызывает у нас глубокую озабоченность.

Г-жа Председатель,
Убежден, что обсуждая вопрос имплементации Минских договоренностей, мы также должны думать о будущем, когда конфликт, я надеюсь, будет завершен.
Вместе с Советом и Секретариатом нам необходимо стратегически взглянуть на будущее Донбасса.
Давайте продолжим нашу тяжелую, но столь необходимую работу. Вместе мы можем сделать многое. Как Глава украинской делегации в ТКГ, я готов к ежедневному тесному взаимодействию. Приглашаю всех к продолжению конструктивного диалога и рад, что послы ваших стран в Украине тесно работают в этом направлении, оказывая нашей стране необходимую помощь.
Пользуясь случаем, я хотел бы повторить, что работа ООН на оккупированном Донбассе в области миростроительства может стать очень важной частью нашего сотрудничества, направленного на восстановление основной инфраструктуры, верховенства права, государственного управления, а также системы правосудия переходного периода.
Надеюсь, что реинтеграция вскоре наступит, и чем раньше, тем лучше.
Позвольте заверить Вас, что Украина будет продолжать делать необходимые усилия по урегулированию конфликта.
Мы ожидаем такого же подхода и от российской стороны.

Спасибо за внимание!

- Сьогодні, 11 лютого, відбулося Засідання Ради Безпеки ООН, присвячене шостій річниці підписання Комплексу Мінських заходів від 12.05.2015 року.

Обговорювалася поточна ситуація на сході України, ступінь виконання сторонами комплексу Мінських угод, гуманітарні та безпекові питання.

У відеоконференції взяв участь перший Президент України, Глава української делегації для участі в ТКГ, Леонід Кравчук, прозвучали звіти спецпредставника Глави ОБСЄ пані Хайді Ґрау і Глави СММ ОБСЄ пана Яшара Халіта Чевік.

Традиційно у підтримку України виступили США, Норвегія, Великобританія, Ірландія, Естонія та представники інших держав-учасниць.

Представники Франції і Німеччини, держав Нормандського формату, виступили змістовно та жорстко по відношенню до РФ, прямо звинувативши її (поряд з країнами, зазначеними вище) у підриві міжнародного миру і безпеки, невиконанні своєї частини Мінських угод, ескалації на фронті та блокуванні роботи КПВВ.

Резолюцій і декларацій зустріч не передбачала, втім, європейські члени РБ ООН - Велика Британія, Ірландія, Норвегія, Франція, а також Бельгія з ФРН (минулі непостійні члени РБ ООН) опублікували Спільну заяву за результатами засідання:

https://un.mfa.ee/joinst-stakeout-by-estonia-france-ireland-belgium-germany-norway-and-united-kingdom-on-ukraine/

Держави-партнери ще раз нагадали про свою підтримку територіальної цілісністі і незалежністі України, засудили окупацію РФ, ескалацію насильства на фронті та закликали керівництво РФ сприяти найшвидшому вірішенню низки гуманітарних та безпекових питань, зокрема: припинити блокувати роботу СММ ОБСЄ, продовжити дотримуватися режиму припинення вогню, відкрити КПВВ зі свого боку та допустити представників міжнародних гуманітарних організацій, насамперед, МЧКХ, на всю окуповану територію.

Учасники засідання підтримали позицію української сторони, яка полягає в тому, що послідовне виконання домовленостей в Нормандському та Мінському форматі є запорукою мирного врегулювання конфлікту.

Слід зазначити, що сьогодні також триває робоча поїздка Президента України В.Зеленського з делегацією послів G7 у зону проведення ООС, одна з цілей якої - познайомити представників держав-партнерів з поточним станом справ у зоні конфлікту - керівництво держави діє злагоджено і активно.

Посилання на виступ Л.Кравчука:

https://t.me/UkrdelegationTCG/175

- Вчора, 11 лютого близько 21.00 на напрямку МАР’ЇНКА від постріла снайпера ЗС РФ загинув ще один військовослужбовець ЗСУ.

Українською стороною СЦКК направлено відповідну ноту до СММ ОБСЄ.

Наша делегація висловлює щирі співчуття рідним та близьким військового, що загинув за Україну.

- Щодо перспектив проведення інспекції МАГАТЕ ядерних об’єктів у тимчасово окупованих районах Донецької та Луганської областей України (мовою оригіналу):

https://novosti.dn.ua/news/308622-moskva-ygnoryruet-zapros-o-monytorynge-radyacyy-v-ordlo-provesty-ego-mozhet-tolko-magateh

Олександр Мережко, народний депутат України, голова Комітету Верховноі Ради України з зовнішньої політики, Член Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи, член політичної підгрупи в ТКГ:

-Мінські домовленості вчора, сьогодні, завтра

Шоста річниця укладення Комплексу Мінських заходів і трохи більше року після Паризького саміту в Нормандському форматі, який дав імпульс для реанімації Мінського перемовин щодо врегулювання міжнародного збройного конфлікту на Донеччині та Луганщині.

Рік, що минув, був сповнений надіями, сподіваннями та розчаруваннями щодо швидкого та всеосяжного врегулювання цього конфлікту та деокупації Донбасу.

Слід зазначити, що новий склад української делегації в ТКГ почав працювати у вельми складних умовах, коли перемовини з Росією фактично зайшли у глухий кут і, здавалося, немає надії на відновлення справжнього переговорного процесу. Водночас майже кожен день приносив трагічні звістки про загибель наших військовослужбовців на лінії фронт, цивільних громадян.

Треба було також враховувати і політико-психологічний фактор, коли досягнення будь-якої домовленості чи компромісу між Росією та Україною в рамках ТКГ було неминуче приречене на ярлик «зрада» з боку певних політичних сил, які в силу звичайних політичних заздрощів не бажали успіху команді Президента Зеленського на міжнародній арені.

На цьому тлі і розпочала свою місію оновлена українська делегація.

З якими труднощами зіткнулася нова українська делегація в ТКГ?

Насамперед, ми мали працювати в тих доволі жорстких рамках Мінських домовленостей, насамперед «Комплексу заходів з виконання Мінських угод», деякі з положень яких стали каменем спотикання в процесі переговорів.

Загальну переговорну позицію Росії, з якою зіткнулася українська делегація, можна представити так:
- Росія не є стороною Мінських домовленостей, а відтак не має жодних обов’язків за цими домовленостями.
- Росія є лише посередником між Києвом, з одного боку, та Донецьком і Луганськом - з іншого.
- Разом з тим, стверджували російські представники, Мінські домовленості є юридично обов’язковими для України як «частина міжнародного права» на підставі резолюції Ради Безпеки ООН.
- Своєрідною безкінечною мантрою для російських представників в ТКГ стала цинічна фраза «Росія погодиться з усіма домовленостями, які укладуть між собою Україна та представники Донбасу».

Цілком ясно, що така позиція Росії не тільки не відповідає фактам, але й тексту Мінських домовленостей, в яких чітко встановлювався трьохсторонній формат, в якому Україна та Росія є сторонами Домовленостей, а ОБСЄ відіграє роль посередника.

Зрозуміло, що позиція Росії, яка, по суті, не бажала виконувати свої зобов’язання за Мінськими угодами, становила головну перешкоду для всього переговорного процесу.

Другою серйозною проблемою переговорного процесу було те, що можна назвати «конфліктом інтерпретацій». Йдеться про ті положення Мінських домовленостей, які були сформульовані таким чином, що неминуче викликали різні, навіть протилежні тлумачення. Так, приміром, сторони переговорів по різному трактують питання щодо черговості проведення місцевих виборів в ОРДЛО та встановлення повного контролю Україною над Україно-російським кордоном. Такі розбіжності в інтерпретації положень міжнародних домовленостей не є чимось новим у міжнародній практиці і їхнє подолання є цілком можливе, якщо є обопільна воля сторін переговорів дійти згоди. Однак непереборна проблема виникає тоді, якщо одна зі сторін перемовин недобросовісно використовує такі розбіжності в інтерпретаціях з метою заблокувати весь процес переговорів.

Тим не менш, не зважаючи на описані вище труднощі і перешкоди, українська делегація в ТКГ здобула низку суттєвих перемог, які можуть стати фундаментом подальшого прогресу.

Серед досягнень нової української команди в ТКГ за рік, що минув після Паризького саміту, вартно назвати, насамперед, наступні:
- По-перше, вдалося зберегти санкції проти Росії, які фактично були прив’язані до виконання Мінських домовленостей.

Представники Заходу неодноразово давали зрозуміти, що у разі виходу України з Мінського процесу частина санкцій проти Росії може бути знята. По суті, Росія і, як не дивно, деякі політичні сили всередині України, намагалися спровокувати Україну на відмову від виконання Мінських домовленостей, що мало б негативні політичні наслідки для України і негативно позначилося б на іміджі України.
- По-друге, Україна довела свою добросовісність як сторони переговорів, на відміну від Росії, в очах західних партнерів та ОБСЄ, а також довела серйозність своїх намірів виконувати Мінські домовленості.

Після Паризького саміту Україна одразу зайняла конструктивну і активну позицію, залучивши до процесу переговорів представників Верховної Ради на рівні голів комітетів, і намагається розблокувати перемовини в політичній підгрупі, які штучно заблокували представники російської делегації.

- По-третє, українській делегації, незважаючи на тиск і провокації з боку Росії, вдалося зберегти тристоронній формат переговорів (Україна та Росія як сторони переговорів і ОБСЄ як посередник).

Намагаючись створити видимість переговорів за участю так званих «невизнаних республік», Росія навіть термінологічно називає ТКГ «Контактною групою», що вводить в оману і є спробою порушити тристоронній формат переговорів. На відміну від цього принципова позиція української делегації в ТКГ полягає в тому, що Україна веде перемовини з Росією як стороною Мінських домовленостей, а не з її маріонетками на окупованій частині Донбасу.

Саме ця позиція України повністю відповідає букві і духу Мінських домовленостей.

- По-четверте, українською делегацією у повний голос було заявлено, що за своєю природою Мінські домовленості не є міжнародним договором і мають політичні зобов‘язання, а не юридичний характер. Інакше кажучи, Мінські домовленості - це політичні домовленості між Україною і Росією за участі ОБСЄ в якості посередника. Теза Росії про те, що, буцімто, Мінські домовленості «є частиною міжнародного права» не витримують критики, оскільки той факт, що Рада Безпеки ООН у своїй резолюції схвально відгукнулася (endorsed) про «Комплекс заходів з виконання Мінських домовленостей» зовсім не означає, що ця резолюція перетворила політичні домовленості між Росією та Україною в міжнародно-правові зобов’язання.

Показово, що в даній резолюції Ради Безпеки ООН йдеться лише «Комплекс заходів», а не про інші Мінські домовленості (Мінський протокол та меморандум), які також є невід’ємною частиною Мінських домовленостей. Якщо слідувати логіці Росії, то виходить, що різні документи Мінських домовленостей мають різну природу і різну силу, що є абсурдом.

- По-п’яте, українській делегації вдалося зламати монополію російської версії щодо поняття «представники ОРДЛО», а, по суті, і монополію на таке представництво з боку Росії. Якщо раніше чомусь вважалося, що «представниками ОРДЛО» можуть вважатися лише так звані «запрошені особи», тобто фактично контрольовані Росією її представники, то зараз участь в перемовинах беруть також представники ОРДЛО, які під загрозою для свого життя і свободи через свою громадянську позмцію були змушені залишити окуповану Росією частину Донбасу, але не втратили морального права представляти ОРДЛО. До речі, ці справжні представники ОРДЛО завдяки своєму розумінню ситуації в ОРДЛО внесли свій унікальний внесок в процес перемовин.

- По-шосте, українська делегація вголос заявила і про те, що самі Мінські домовленості відкривають можливість для їхнього перегляду або адаптації. Саме такий висновок неминуче випливає з того факту, що свою дію Мінські домовленості завершили 31 грудня 2015 року.

- По-сьоме, вдалося зберегти Нормандський формат ведення переговорів, незважаючи на спроби Росії повністю ліквідувати цей важливий формат і звести весь переговорний процес лише до Мінського майданчика консультацій.
Однак найбільш значущим досягненням Мінських перемовин за останній рік після Паризького саміту слід вважати досягнення угоди про режим тиші, яке, незважаючи на провокації з боку російських окупаційних військ в ОРДЛО, тримається до сих пір.

Збереження людських життів є першим кроком на шляху до деокупації і повного повернення Донбасу, одним із інструментів якого є Мінський процес.
Критики Мінського процесу не завжди розуміють, або просто роблять вигляд, що не розуміють, що для реалізації цілей Мінських домовленостей недостатньо доброї волі та зусиль української сторони. Як кажуть, для танго потрібно двоє, тобто для імплементації Мінських домовленостей необхідна справжня, а не удавана політична воля іншої сторони - Росії - в якій ключові рішення приймаються Володимиром Путіним.

Цілком зрозуміло, що Росія намагається перетворити Мінські домовленості в політичний механізм впливу на процес прийняття кардинальних внутрішніх та зовнішньополітичних рішень України, який в кінцевому підсумку дозволив би Росії утримати Україну в своїй геополітичній орбіті. Завадити цьому і залишити Мінські домовленості тим, чим вони насправді мають бути, тобто політичним інструментом деокупації Донбасу, може лише виважена і рішуча позиція України, якої вона дотримується зараз, і яка спрямована на безпечну реінтеграцію Донбасу. Змусити Росію виконувати свої зобов’язання за Мінськими домовленостями може, з одного боку, принципова політика України, а з іншого - політика таких впливових держав, як Німеччина, Франція, а також США, з якими просто не може не рахуватися російська влада.

Зрозуміло також, що політика західних демократій по відношенню до Росії як до не завжди добросовісної сторони Мінських домовленостей, являє собою складну систему стимулів, включаючи санкції та інші політико-дипломатичні засоби впливу, яка спрямована на те, щоб врешті-решт змусити Росію виконати свою частину зобов’язань.

Можна сказати, що адекватна координація цих політик - політики України та політики західних демократій - вже дає свої плоди і з часом шанси на безпечну реінтеграцію Донбасу зростатимуть.

Надзвичайно важливо, що зусилля української делегації в ТКГ не пройшли не поміченим на міжнародній арені: якщо серед політичних опонентів всередині країни робота української делегації піддавалася несправедливій і тенденційній критиці, то наші західні партнери, насамперед ЄС, дали високу оцінку зусиллям української делегації. Так, у «Спільній заяві за підсумками 22-го Саміту Україна – ЄС» було підтверджено «повну підтримку зусиль» ТКГ, традиційно наголошено на важливості повного виконання Мінських домовленостей усіма сторонами, включаючи Росію, а також заявлено: «Ми високо оцінили конструктивний підхід України у Нормандському форматі та Тристоронній контактній групі...».

Саме цю оцінку з боку ЄС слід вважати такою, яка об’єктивно відображає результати діяльності української делегації в ТКГ за рік, що минув після Паризького саміту.

- Сьогодні, 14 лютого під час висування на позиції троє військовослужбовців зі складу Об'єднаних сил підірвалися на невідомому вибуховому пристрої. Від отриманих поранень всі троє загинули.

Українська делегація висловлює свої щирі співчуття рідним та близьким військовослужбовців, що віддали свої життя за Україну.