❗️Нагадуємо, що вже завтра відбудеться перший вебінар для моніторів національного превентивного механізму(НПМ), тож не зволікайте та реєструйтеся, щоб отримати посилання та доєднатися!
🔷27 березня з 13:00 до 14:00
Вебінар «Безпека монітора під час проведення моніторингового візиту місць несвободи».
Спікерка Тетяна Панасенко - керівниця відокремленого підрозділу ГО «Україна без тортур» у Львівській області.
📌 Під час вебінару будуть розглянуті основні ризики, з якими можуть стикатися монітори під час відвідувань, а також практичні поради щодо забезпечення особистої безпеки під час моніторингового відвідування.
🔷31 березня з 17:00 до 18:30
Вебінар «Проблеми надання психіатричної допомоги особам з психічними розладами відповідно до національних та міжнародних стандартів».
Спікерка Олена Прашко - менеджер проєктів ГО “Україна без тортур, завідувачка відділу дотримання прав людини при наданні психіатричної допомоги ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України».
📌 Вебінар буде присвячений дотримання прав людини у сфері психіатричної допомоги: поточна ситуація в Україні та міжнародний досвід.
Щоб долучитися, заповніть реєстраційну форму за посиланням.
Серія вебінарів відбудеться за підтримки МФ “Відродження”.
🔷27 березня з 13:00 до 14:00
Вебінар «Безпека монітора під час проведення моніторингового візиту місць несвободи».
Спікерка Тетяна Панасенко - керівниця відокремленого підрозділу ГО «Україна без тортур» у Львівській області.
📌 Під час вебінару будуть розглянуті основні ризики, з якими можуть стикатися монітори під час відвідувань, а також практичні поради щодо забезпечення особистої безпеки під час моніторингового відвідування.
🔷31 березня з 17:00 до 18:30
Вебінар «Проблеми надання психіатричної допомоги особам з психічними розладами відповідно до національних та міжнародних стандартів».
Спікерка Олена Прашко - менеджер проєктів ГО “Україна без тортур, завідувачка відділу дотримання прав людини при наданні психіатричної допомоги ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України».
📌 Вебінар буде присвячений дотримання прав людини у сфері психіатричної допомоги: поточна ситуація в Україні та міжнародний досвід.
Щоб долучитися, заповніть реєстраційну форму за посиланням.
Серія вебінарів відбудеться за підтримки МФ “Відродження”.
❤2
Підсумки круглого столу «Виклики діяльності національного превентивного механізму в регіонах та перспективи розвитку»
25 березня 2025 року було проведено круглий стіл «Виклики діяльності національного превентивного механізму в регіонах та перспективи розвитку». Захід було організовано ГО «Україна без тортур» у межах проєкту «Розвиток інструментів моніторингу місць несвободи та пошук нових рішень», що фінансується Міжнародним фондом «Відродження» за підтримки Офісу Омбудсмана.
Захід зібрав представників Офісу Омбудсмана, керівників регіональних груп НПМ, представників спостережних комісій обласних та районних державних (військових) адміністрацій, правозахисних організацій, державних структур та міжнародних партнерів.
Відкрите обговорення, яких дало змогу сформувати наступні висновки та пропозиції для удосконалення функціонування НПМ в Україні, зокрема:
🔷посилення правового та фінансового забезпечення діяльності НПМ;
🔷запровадження багаторівневих програм навчання моніторів НПМ та членів спостережних комісій;
🔷розвиток інструментів моніторингу місць несвободи, впровадження системи електронного документообігу та звітності, створення бази даних на основі результатів моніторингових візитів з можливістю глибокого аналізу;
🔷активізація роботи спостережних комісій у регіонах, налагодження активної комунікації з Офісом Уповноваженого, посилення методологічної та правової підготовки членів спостережних комісії;
🔷уніфікація методологій: встановити єдині стандарти моніторингу місць несвободи відповідно до міжнародних практик і національного законодавства, зокрема щодо фіксації результатів відвідувань і складання звітів;
🔷необхідність системного підходу до впровадження рекомендацій та посилення контролю за їх виконанням, встановлення відповідальності за неусунення виявлених порушень прав людини, посилення контролю за дотриманням прав людини в приватних установах (зокрема геріатричних пансіонатах);
🔷створення безпечних умов для моніторингу в умовах війни та післявоєнного відновлення.
Реалізація запропонованих рекомендацій сприятиме підвищенню ефективності захисту прав людини та зміцненню системи громадського контролю в Україні.
ГО «Україна без тортур» готова і надалі співпрацювати з державними та міжнародними партнерами задля створення сталої системи захисту прав людини в місцях несвободи. Ми віримо, що завдяки стабільному фінансуванню, оновленим підходам до навчання та посиленій міжінституційній співпраці ми можемо зробити систему моніторингу більш ефективною, сталою та впливовою.
Дякуємо всім учасникам, експертам та партнерам за активний внесок у дискусію. Спільними зусиллями ми створюємо ефективні механізми захисту прав людини в Україні!
Запис круглого столу можна переглянути за лінком .
25 березня 2025 року було проведено круглий стіл «Виклики діяльності національного превентивного механізму в регіонах та перспективи розвитку». Захід було організовано ГО «Україна без тортур» у межах проєкту «Розвиток інструментів моніторингу місць несвободи та пошук нових рішень», що фінансується Міжнародним фондом «Відродження» за підтримки Офісу Омбудсмана.
Захід зібрав представників Офісу Омбудсмана, керівників регіональних груп НПМ, представників спостережних комісій обласних та районних державних (військових) адміністрацій, правозахисних організацій, державних структур та міжнародних партнерів.
Відкрите обговорення, яких дало змогу сформувати наступні висновки та пропозиції для удосконалення функціонування НПМ в Україні, зокрема:
🔷посилення правового та фінансового забезпечення діяльності НПМ;
🔷запровадження багаторівневих програм навчання моніторів НПМ та членів спостережних комісій;
🔷розвиток інструментів моніторингу місць несвободи, впровадження системи електронного документообігу та звітності, створення бази даних на основі результатів моніторингових візитів з можливістю глибокого аналізу;
🔷активізація роботи спостережних комісій у регіонах, налагодження активної комунікації з Офісом Уповноваженого, посилення методологічної та правової підготовки членів спостережних комісії;
🔷уніфікація методологій: встановити єдині стандарти моніторингу місць несвободи відповідно до міжнародних практик і національного законодавства, зокрема щодо фіксації результатів відвідувань і складання звітів;
🔷необхідність системного підходу до впровадження рекомендацій та посилення контролю за їх виконанням, встановлення відповідальності за неусунення виявлених порушень прав людини, посилення контролю за дотриманням прав людини в приватних установах (зокрема геріатричних пансіонатах);
🔷створення безпечних умов для моніторингу в умовах війни та післявоєнного відновлення.
Реалізація запропонованих рекомендацій сприятиме підвищенню ефективності захисту прав людини та зміцненню системи громадського контролю в Україні.
ГО «Україна без тортур» готова і надалі співпрацювати з державними та міжнародними партнерами задля створення сталої системи захисту прав людини в місцях несвободи. Ми віримо, що завдяки стабільному фінансуванню, оновленим підходам до навчання та посиленій міжінституційній співпраці ми можемо зробити систему моніторингу більш ефективною, сталою та впливовою.
Дякуємо всім учасникам, експертам та партнерам за активний внесок у дискусію. Спільними зусиллями ми створюємо ефективні механізми захисту прав людини в Україні!
Запис круглого столу можна переглянути за лінком .
🎯 УВАГА! ДОДАТКОВИЙ ДОБІР КАНДИДАТІВ!
Хочете долучитись до справи протидії катуванням на рівні Ради Європи?
📢 Міністерство юстиції України оголосило додатковий добір кандидатів для висунення на обрання членом Європейського комітету з питань запобігання катуванням (CPT).
📌 ГО “Україна без тортур” заохочує членів нашої громадської організації розглянути можливість подати свою кандидатуру. Це важлива і відповідальна місія – представляти Україну в одному з ключових правозахисних органів Ради Європи.
🔗 Подробиці та умови участі за посиланням.
🤝Разом – проти катувань.
Хочете долучитись до справи протидії катуванням на рівні Ради Європи?
📢 Міністерство юстиції України оголосило додатковий добір кандидатів для висунення на обрання членом Європейського комітету з питань запобігання катуванням (CPT).
📌 ГО “Україна без тортур” заохочує членів нашої громадської організації розглянути можливість подати свою кандидатуру. Це важлива і відповідальна місія – представляти Україну в одному з ключових правозахисних органів Ради Європи.
🔗 Подробиці та умови участі за посиланням.
🤝Разом – проти катувань.
👍2
Звертаємо увагу моніторів НПМ і правозахисників та просимо долучитися до участі в обговоренні проєкту наказу «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів», яке проводить Міністерство юстиції України Міністерство юстиції України.
Метою прийняття проєкту наказу є врегулювання в Порядку використання технічних засобів нагляду і контролю у слідчих ізоляторах, виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, Правилах внутрішнього розпорядку установ виконання покарань та Правилах внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, окремих питань щодо використання персоналом слідчих ізоляторів, виправних та виховних колоній Державної кримінально-виконавчої служби України відеокамер та портативних відеореєстраторів під час виконання службових обов’язків, а також використання технічних пристроїв особами, зазначеними у частинах першій та сьомій статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та спеціально уповноваженим ним представниками, представниками громадських організацій, експертами, ученими та фахівцями, залученими Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини на договірних засадах до виконання функцій національного превентивного механізму, під час здійснення контролю та проведення перевірок умов тримання ув’язнених та засуджених.
Просимо надсилати свої зауваження та пропозиції до проєкту наказу на електронну адресу vdkvs741@ukr.net до 08 квітня 2025 року.
Першоджерело.
Метою прийняття проєкту наказу є врегулювання в Порядку використання технічних засобів нагляду і контролю у слідчих ізоляторах, виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, Правилах внутрішнього розпорядку установ виконання покарань та Правилах внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, окремих питань щодо використання персоналом слідчих ізоляторів, виправних та виховних колоній Державної кримінально-виконавчої служби України відеокамер та портативних відеореєстраторів під час виконання службових обов’язків, а також використання технічних пристроїв особами, зазначеними у частинах першій та сьомій статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та спеціально уповноваженим ним представниками, представниками громадських організацій, експертами, ученими та фахівцями, залученими Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини на договірних засадах до виконання функцій національного превентивного механізму, під час здійснення контролю та проведення перевірок умов тримання ув’язнених та засуджених.
Просимо надсилати свої зауваження та пропозиції до проєкту наказу на електронну адресу vdkvs741@ukr.net до 08 квітня 2025 року.
Першоджерело.
👍5
Відбулася чергова робоча зустріч для обговорення стану усунення виявлених порушень під час кластерних моніторингових візитів національного превентивного механізму (НПМ), які відбулися з 7 по 9 жовтня 2024 року до місць несвободи Запорізької області.
У зустрічі взяло участь близько 50 осіб: керівники відвіданих установ, представники місцевих органів державної влади, співробітники Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Офіс Омбудсмана України та монітори НПМ.
Під час моніторингових кластерних відвідувань до місць несвободи Запорізької області було виявлено ряд порушень прав людини, зокрема: порушення права на захист від катувань, невідповідні умови тримання, що не відповідають міжнародним стандартам, недостатню охорону здоров’я та медичне забезпечення, порушення права на достатній життєвий рівень, безпечні умови перебування, на професійну правничу допомогу, на повагу до приватного і сімейного життя, порушення прав осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення тощо.
Під час зустрічі обговорено стан виконання рекомендацій щодо усунення вказаних та інших порушень, виявлених під час моніторингових візитів, а також заходи для їх недопущення в майбутній діяльності відповідних установ та закладів.
Обговорено питання дотримання санітарно-гігієнічних норм, забезпечення доступу до медичної допомоги, належного харчування та питної води, доступу до інформації, а також облаштування укриттів у частині установ. Окрему увагу приділено питанням безпеки персоналу та осіб, які утримуються в соціальних місцях несвободи. Безпосередня близькість до лінії бойового зіткнення зумовлює гостру потребу в функціональних і доступних укриттях особливо для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення.
Визначено поетапні кроки для усунення порушень, які потребують додаткових фінансових ресурсів та часу. Значна частина виявлених порушень була усунена на момент проведення зустрічі, що підтверджується наданими фотографіями.
Як посткластерні моніторингові візити, так і систематичні робочі зустрічі для обговорення стану усунення виявлених порушень є дієвими механізмами для контролю за дотриманням прав людини в місцях несвободи та запобіганню повторних порушень. А також сприяють відкритому діалогу між адміністраціями установ, державними органами та громадськістю, що дозволяє оперативно виявляти та розв'язувати проблемні питання, які потребують залученості всіх сторін.
Якщо ви стали потерпілою особою чи свідком порушення прав людини в місцях несвободи, просимо звертайтеся за номером +380960109160 для дзвінків та повідомлень в WhatsApp, Signal і Telegram чи на пошту Scarga_uwt@proton.me. Або в Telegram за лінком https://t.me/scarga_uwt.
У зустрічі взяло участь близько 50 осіб: керівники відвіданих установ, представники місцевих органів державної влади, співробітники Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Офіс Омбудсмана України та монітори НПМ.
Під час моніторингових кластерних відвідувань до місць несвободи Запорізької області було виявлено ряд порушень прав людини, зокрема: порушення права на захист від катувань, невідповідні умови тримання, що не відповідають міжнародним стандартам, недостатню охорону здоров’я та медичне забезпечення, порушення права на достатній життєвий рівень, безпечні умови перебування, на професійну правничу допомогу, на повагу до приватного і сімейного життя, порушення прав осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення тощо.
Під час зустрічі обговорено стан виконання рекомендацій щодо усунення вказаних та інших порушень, виявлених під час моніторингових візитів, а також заходи для їх недопущення в майбутній діяльності відповідних установ та закладів.
Обговорено питання дотримання санітарно-гігієнічних норм, забезпечення доступу до медичної допомоги, належного харчування та питної води, доступу до інформації, а також облаштування укриттів у частині установ. Окрему увагу приділено питанням безпеки персоналу та осіб, які утримуються в соціальних місцях несвободи. Безпосередня близькість до лінії бойового зіткнення зумовлює гостру потребу в функціональних і доступних укриттях особливо для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення.
Визначено поетапні кроки для усунення порушень, які потребують додаткових фінансових ресурсів та часу. Значна частина виявлених порушень була усунена на момент проведення зустрічі, що підтверджується наданими фотографіями.
Як посткластерні моніторингові візити, так і систематичні робочі зустрічі для обговорення стану усунення виявлених порушень є дієвими механізмами для контролю за дотриманням прав людини в місцях несвободи та запобіганню повторних порушень. А також сприяють відкритому діалогу між адміністраціями установ, державними органами та громадськістю, що дозволяє оперативно виявляти та розв'язувати проблемні питання, які потребують залученості всіх сторін.
Якщо ви стали потерпілою особою чи свідком порушення прав людини в місцях несвободи, просимо звертайтеся за номером +380960109160 для дзвінків та повідомлень в WhatsApp, Signal і Telegram чи на пошту Scarga_uwt@proton.me. Або в Telegram за лінком https://t.me/scarga_uwt.
👍3
Альтернативний звіт до Комітету ООН проти катувань: правозахисники оцінюють прогрес і виклики
Коаліція українських правозахисних організацій у співпраці з міжнародними партнерами підготувала альтернативний звіт до Комітету ООН проти катувань щодо виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань за Конвенцією проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання. Звіт буде представлено під час 82-ї сесії комітету, яка проходить із 7 квітня до 2 травня 2025 року в Женеві.
Над звітом працювали Центр прав людини ZMINA, ГО “Ukrainian Legal Advisory Group” (ULAG), ГО “Україна без тортур” та ГО “Freerights” у співпраці з міжнародною організацією World Organization Against Torture (OMCT).
Цей документ є альтернативним до урядового звіту. У ньому відзначено певний прогрес, зокрема розвиток національного превентивного механізму (НПМ), часткова імплементація Стамбульського протоколу тощо. Водночас автори наголошують на наявності систематичних проблем у сфері кримінальної юстиції та поводження з людьми в місцях несвободи.
У документі детально розглянуто низку важливих аспектів, пов’язаних з дотриманням Україною положень конвенції. Зокрема, аналізується, наскільки національне визначення катування відповідає Конвенції ООН проти катувань. Автори звіту досліджують процедури розслідування випадків катувань та інших форм жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження. Зокрема, чи є вони ефективними, незалежними та своєчасними.
Увага приділяється також забезпеченню базових прав осіб, позбавлених волі: доступу до адвоката, лікаря, інформування родичів про факт затримання, отримання інформації про обвинувачення та можливості звернення до суду. Окремий акцент зроблено на неприпустимості використання в суді свідчень, отриманих під тортурами або загрозою їхнього застосування.
У звіті висвітлено проблеми, пов’язані з умовами утримання в місцях несвободи, зокрема щодо перенаселеності, неналежного медичного забезпечення та поводження з вразливими категоріями осіб. Оцінюється також доступність механізмів компенсації та реабілітації для жертв катувань.
Ще одним важливим напрямом аналізу є діяльність національного превентивного механізму і здійснення незалежного моніторингу місць позбавлення волі. У звіті звертається увага на виклики, з якими стикаються правозахисники в Україні, а також на стан свободи громадянського суспільства загалом.
Окрему увагу у звіті приділено наслідкам збройного конфлікту: документуванню та розслідуванню тортур, вчинених у контексті російської агресії проти України.
Цей документ має на меті забезпечити комітет об’єктивною інформацією та сприяти неупередженій оцінці виконання Україною міжнародних зобов’язань.
Ознайомитися з текстом аналітичного звіту можна українською мовою та англійською мовою.
Коаліція українських правозахисних організацій у співпраці з міжнародними партнерами підготувала альтернативний звіт до Комітету ООН проти катувань щодо виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань за Конвенцією проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання. Звіт буде представлено під час 82-ї сесії комітету, яка проходить із 7 квітня до 2 травня 2025 року в Женеві.
Над звітом працювали Центр прав людини ZMINA, ГО “Ukrainian Legal Advisory Group” (ULAG), ГО “Україна без тортур” та ГО “Freerights” у співпраці з міжнародною організацією World Organization Against Torture (OMCT).
Цей документ є альтернативним до урядового звіту. У ньому відзначено певний прогрес, зокрема розвиток національного превентивного механізму (НПМ), часткова імплементація Стамбульського протоколу тощо. Водночас автори наголошують на наявності систематичних проблем у сфері кримінальної юстиції та поводження з людьми в місцях несвободи.
У документі детально розглянуто низку важливих аспектів, пов’язаних з дотриманням Україною положень конвенції. Зокрема, аналізується, наскільки національне визначення катування відповідає Конвенції ООН проти катувань. Автори звіту досліджують процедури розслідування випадків катувань та інших форм жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження. Зокрема, чи є вони ефективними, незалежними та своєчасними.
Увага приділяється також забезпеченню базових прав осіб, позбавлених волі: доступу до адвоката, лікаря, інформування родичів про факт затримання, отримання інформації про обвинувачення та можливості звернення до суду. Окремий акцент зроблено на неприпустимості використання в суді свідчень, отриманих під тортурами або загрозою їхнього застосування.
У звіті висвітлено проблеми, пов’язані з умовами утримання в місцях несвободи, зокрема щодо перенаселеності, неналежного медичного забезпечення та поводження з вразливими категоріями осіб. Оцінюється також доступність механізмів компенсації та реабілітації для жертв катувань.
Ще одним важливим напрямом аналізу є діяльність національного превентивного механізму і здійснення незалежного моніторингу місць позбавлення волі. У звіті звертається увага на виклики, з якими стикаються правозахисники в Україні, а також на стан свободи громадянського суспільства загалом.
Окрему увагу у звіті приділено наслідкам збройного конфлікту: документуванню та розслідуванню тортур, вчинених у контексті російської агресії проти України.
Цей документ має на меті забезпечити комітет об’єктивною інформацією та сприяти неупередженій оцінці виконання Україною міжнародних зобов’язань.
Ознайомитися з текстом аналітичного звіту можна українською мовою та англійською мовою.
🤝3
Системне навчання моніторів НПМ – інвестиція в якість та безпеку моніторингових відвідувань.
У контексті воєнного стану та зростаючих ризиків для моніторів, підвищення кваліфікації моніторів Національного превентивного механізму (НПМ) є критично важливим. ГО «Україна без тортур» продовжує системну роботу над розвитком професійної спроможності моніторів, забезпечуючи їх актуальними знаннями та практичними навичками для ефективного виконання функцій НПМ.
У березні проведено два тематичні вебінари, в яких взяли участь понад 60 моніторів НПМ з різних регіонів.
🔹 27 березня відбувся вебінар на тему «Безпека монітора під час проведення моніторингових відвідувань місць несвободи», який провела Тетяна Панасенко — керівниця відокремленого підрозділу ГО «Україна без тортур» у Львівській області та регіональна координаторка Уповноваженого ВРУ з прав людини у Львівській області. Під час заходу обговорювались стратегії забезпечення фізичної та психологічної безпеки моніторів, оцінка ризиків і методи підготовки до відвідувань у складних умовах.
🔹 31 березня менеджерка проєктів ГО «Україна без тортур» та завідувачка відділу дотримання прав людини при наданні психіатричної допомоги ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» Олена Прашко провела вебінар «Проблеми надання психіатричної допомоги особам із психічними розладами відповідно до національних та міжнародних стандартів». Учасники мали змогу не лише поглибити знання у сфері психіатричної допомоги, але й обговорити виклики, які виникають у цій сфері під час моніторингових відвідувань.
Вебінари стали не лише майданчиком для передачі знань, але й важливим елементом розвитку експертизи моніторів у спеціалізованих темах. Такі заходи сприяють підвищенню якості відвідувань до місць несвободи, ефективнішому виявленню порушень та зміцненню безпеки самих моніторів.
Наша організація постійно працює над залученням ресурсів для організації навчання моніторів НПМ і обов’язково продовжить серію освітніх ініціатив, спрямованих на їхній професійний розвиток та удосконалення інструментів запобігання катуванням.
🔹 Захід організовано в межах проєкту «Розвиток інструментів моніторингу місць несвободи та пошук нових рішень» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
У контексті воєнного стану та зростаючих ризиків для моніторів, підвищення кваліфікації моніторів Національного превентивного механізму (НПМ) є критично важливим. ГО «Україна без тортур» продовжує системну роботу над розвитком професійної спроможності моніторів, забезпечуючи їх актуальними знаннями та практичними навичками для ефективного виконання функцій НПМ.
У березні проведено два тематичні вебінари, в яких взяли участь понад 60 моніторів НПМ з різних регіонів.
🔹 27 березня відбувся вебінар на тему «Безпека монітора під час проведення моніторингових відвідувань місць несвободи», який провела Тетяна Панасенко — керівниця відокремленого підрозділу ГО «Україна без тортур» у Львівській області та регіональна координаторка Уповноваженого ВРУ з прав людини у Львівській області. Під час заходу обговорювались стратегії забезпечення фізичної та психологічної безпеки моніторів, оцінка ризиків і методи підготовки до відвідувань у складних умовах.
🔹 31 березня менеджерка проєктів ГО «Україна без тортур» та завідувачка відділу дотримання прав людини при наданні психіатричної допомоги ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» Олена Прашко провела вебінар «Проблеми надання психіатричної допомоги особам із психічними розладами відповідно до національних та міжнародних стандартів». Учасники мали змогу не лише поглибити знання у сфері психіатричної допомоги, але й обговорити виклики, які виникають у цій сфері під час моніторингових відвідувань.
Вебінари стали не лише майданчиком для передачі знань, але й важливим елементом розвитку експертизи моніторів у спеціалізованих темах. Такі заходи сприяють підвищенню якості відвідувань до місць несвободи, ефективнішому виявленню порушень та зміцненню безпеки самих моніторів.
Наша організація постійно працює над залученням ресурсів для організації навчання моніторів НПМ і обов’язково продовжить серію освітніх ініціатив, спрямованих на їхній професійний розвиток та удосконалення інструментів запобігання катуванням.
🔹 Захід організовано в межах проєкту «Розвиток інструментів моніторингу місць несвободи та пошук нових рішень» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
❤4
Презентовано Спеціальну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан справ щодо недопущення катувань та інших видів жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження і покарання у 2024 році
У межах доповіді окрему увагу приділено результатам діяльності національного превентивного механізму (НПМ) в умовах правового режиму воєнного стану.
Реалізуючи функції НПМ, у 2024 році здійснено 543 відвідування місць несвободи, зокрема, які перебувають у підпорядкуванні:
🔵Міністерства соціальної політики України — 142;
🔵Державної судової адміністрації України — 120;
🔵Міністерства внутрішніх справ України — 129;
🔵Міністерства оборони України — 11;
🔵у закладах приватної форми власності — 38, тощо.
Однією з ефективних форм діяльності стали кластерні відвідування — одночасне відвідування різних типів місць несвободи кількома групами НПМ в межах однієї області протягом кількох днів. У 2024 році такі відвідування були організовані у Чернівецькій, Житомирській, Чернігівській, Миколаївській, Одеській, Черкаській, Запорізькій та Кіровоградській областях. Відвідування охопили усі регіони України, за винятком тимчасово окупованих територій.
З метою усунення виявлених порушень прав людини Уповноважений вніс 70 подань до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності. За результатами розгляду подань 27 службових осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
У межах реагування на виявлені порушення та за результатами розгляду звернень було ініційовано внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато 19 кримінальних проваджень за ознаками злочинів, передбачених, зокрема: 125 (умисне легке тілесне ушкодження), 127 (катування), 172 (грубе порушення законодавства про працю), 189 (вимагання), 190 (шахрайство), 272 (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою), 364 (зловживання владою або службовим становищем), 365 (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу), 366 (службове підроблення), 367 (службова недбалість) Кримінального кодексу України.
За результатами узагальнення щоденної інформації про резонансні, надзвичайні події та кримінальні правопорушення за участю працівників ДКВС України, осіб, узятих під варту, та засуджених встановлено, що у 2024 році зафіксовано 843 випадки отримання тілесних ушкоджень засудженими та ув’язненими під час перебування в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах (без урахування травм при надходженні до установ). Також зафіксовано 271 випадок смерті, серед яких були випадки самогубств.
Ознайомитися зі Спеціальною доповіддю можна за посиланням.
У межах доповіді окрему увагу приділено результатам діяльності національного превентивного механізму (НПМ) в умовах правового режиму воєнного стану.
Реалізуючи функції НПМ, у 2024 році здійснено 543 відвідування місць несвободи, зокрема, які перебувають у підпорядкуванні:
🔵Міністерства соціальної політики України — 142;
🔵Державної судової адміністрації України — 120;
🔵Міністерства внутрішніх справ України — 129;
🔵Міністерства оборони України — 11;
🔵у закладах приватної форми власності — 38, тощо.
Однією з ефективних форм діяльності стали кластерні відвідування — одночасне відвідування різних типів місць несвободи кількома групами НПМ в межах однієї області протягом кількох днів. У 2024 році такі відвідування були організовані у Чернівецькій, Житомирській, Чернігівській, Миколаївській, Одеській, Черкаській, Запорізькій та Кіровоградській областях. Відвідування охопили усі регіони України, за винятком тимчасово окупованих територій.
З метою усунення виявлених порушень прав людини Уповноважений вніс 70 подань до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності. За результатами розгляду подань 27 службових осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
У межах реагування на виявлені порушення та за результатами розгляду звернень було ініційовано внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато 19 кримінальних проваджень за ознаками злочинів, передбачених, зокрема: 125 (умисне легке тілесне ушкодження), 127 (катування), 172 (грубе порушення законодавства про працю), 189 (вимагання), 190 (шахрайство), 272 (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою), 364 (зловживання владою або службовим становищем), 365 (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу), 366 (службове підроблення), 367 (службова недбалість) Кримінального кодексу України.
За результатами узагальнення щоденної інформації про резонансні, надзвичайні події та кримінальні правопорушення за участю працівників ДКВС України, осіб, узятих під варту, та засуджених встановлено, що у 2024 році зафіксовано 843 випадки отримання тілесних ушкоджень засудженими та ув’язненими під час перебування в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах (без урахування травм при надходженні до установ). Також зафіксовано 271 випадок смерті, серед яких були випадки самогубств.
Ознайомитися зі Спеціальною доповіддю можна за посиланням.
👍3
Ця історія — про те, як війна забирає голос у тих, хто найменше може себе захистити
У 2022 році, після окупації Сватового на Луганщині, зі Сватівської психіатричної лікарні зникли майже 300 пацієнтів — людей із ментальними порушеннями. За свідченнями очевидців, їх вивезли представники окупаційних військ РФ. Відтоді місце їхнього перебування залишається невідомим.
Лише нещодавно журналістці Ксенії Новицькій вдалося зібрати свідчення переселенців, які підтверджують, що про цю подію говорять у громаді, хоча офіційна інформація досі відсутня. Родини не мають жодного зв’язку з пацієнтами, а державні та правозахисні механізми не мають доступу до даних про їхню долю.
📌 Ми вважаємо, що історії насильницького переміщення пацієнтів психіатричних установ мають бути предметом уваги як української влади, так і міжнародних інституцій. Ми переконані, що ці випадки потребують глибокого вивчення у правовому полі.
🔗 Читайте повний матеріал.
У 2022 році, після окупації Сватового на Луганщині, зі Сватівської психіатричної лікарні зникли майже 300 пацієнтів — людей із ментальними порушеннями. За свідченнями очевидців, їх вивезли представники окупаційних військ РФ. Відтоді місце їхнього перебування залишається невідомим.
Лише нещодавно журналістці Ксенії Новицькій вдалося зібрати свідчення переселенців, які підтверджують, що про цю подію говорять у громаді, хоча офіційна інформація досі відсутня. Родини не мають жодного зв’язку з пацієнтами, а державні та правозахисні механізми не мають доступу до даних про їхню долю.
📌 Ми вважаємо, що історії насильницького переміщення пацієнтів психіатричних установ мають бути предметом уваги як української влади, так і міжнародних інституцій. Ми переконані, що ці випадки потребують глибокого вивчення у правовому полі.
🔗 Читайте повний матеріал.
LB.ua
Місія — знайти пацієнтів Сватівської психіатричної лікарні. Як росіяни викрали близько 300 українців на окупованій Луганщині
Чи задумувалися ви, як легко зникнути у нашому світі? Живеш в одному місці, а потім хтось з якихось незрозумілих причин, без жодних пояснень перевозить тебе в інше. І ось ти сидиш на чужому ліжку, тебе оточують незнайомі люди, а ти не знаєш, що робити. Ти…
📣 Зміни до Закону “Про соціальні послуги”: що це означає на практиці
15 травня Президент підписав Закон № 4332-ІХ, який вдосконалює порядок надання соціальних послуг в Україні. Це крок до більш якісної, гнучкої та доступної системи соціального захисту — особливо важливої під час війни.
Що змінюється:
🔹 Комплексний підхід. Формуються мультидисциплінарні команди з фахівців різних сфер — соціальної, медичної, психологічної, педагогічної. Це дозволяє краще розуміти потреби кожної людини.
🔹 Дистанційні послуги. Вперше внормовано надання допомоги онлайн — включно з електронними договорами. Це критично для маломобільних осіб і жителів віддалених громад.
🔹 Оцінювання потреб. Визначати, яку саме допомогу надати, тепер будуть не лише соцпрацівники, а й інші спеціалісти — для більш точного та справедливого рішення.
🔹 Прозорість і відповідальність. Встановлюється єдиний реєстр надавачів/отримувачів послуг та відповідальність за порушення — від надання недостовірної інформації до перешкоджання держконтролю.
🔹 Фінансування. Чітко визначено механізм розрахунку вартості послуг для закладів.
🔹 Безоплатність. Особи, які постраждали від сексуального насильства, депортацій, полону чи були змушені залишити дім через агресію РФ, матимуть право на соціальні послуги за бюджетні кошти.
📌ГО “Україна без тортур” підтримує зміни, спрямовані на підвищення якості соціальних послуг і захист прав їх отримувачів. Наша організація була одним з ініціаторів та активно брала участь у напрацюванні окремих положень, які були враховані під час підготовки закону — у співпраці з правозахисною спільнотою, Офісом Омбудсмана та іншими громадськими організаціями.
Детальніше.
15 травня Президент підписав Закон № 4332-ІХ, який вдосконалює порядок надання соціальних послуг в Україні. Це крок до більш якісної, гнучкої та доступної системи соціального захисту — особливо важливої під час війни.
Що змінюється:
🔹 Комплексний підхід. Формуються мультидисциплінарні команди з фахівців різних сфер — соціальної, медичної, психологічної, педагогічної. Це дозволяє краще розуміти потреби кожної людини.
🔹 Дистанційні послуги. Вперше внормовано надання допомоги онлайн — включно з електронними договорами. Це критично для маломобільних осіб і жителів віддалених громад.
🔹 Оцінювання потреб. Визначати, яку саме допомогу надати, тепер будуть не лише соцпрацівники, а й інші спеціалісти — для більш точного та справедливого рішення.
🔹 Прозорість і відповідальність. Встановлюється єдиний реєстр надавачів/отримувачів послуг та відповідальність за порушення — від надання недостовірної інформації до перешкоджання держконтролю.
🔹 Фінансування. Чітко визначено механізм розрахунку вартості послуг для закладів.
🔹 Безоплатність. Особи, які постраждали від сексуального насильства, депортацій, полону чи були змушені залишити дім через агресію РФ, матимуть право на соціальні послуги за бюджетні кошти.
📌ГО “Україна без тортур” підтримує зміни, спрямовані на підвищення якості соціальних послуг і захист прав їх отримувачів. Наша організація була одним з ініціаторів та активно брала участь у напрацюванні окремих положень, які були враховані під час підготовки закону — у співпраці з правозахисною спільнотою, Офісом Омбудсмана та іншими громадськими організаціями.
Детальніше.
notorture.org.ua
Зміни до Закону “Про соціальні послуги”: що це означає на практиці
Громадська організація, яка займається захистом прав людини в місцях несвободи та боротьбою проти тортур в Україні.
👍6
Кластерний візит НПМ на Полтавщині: виявлено факти незаконного утримання людей у психіатричному закладі
З 27 по 29 травня 2025 року в межах реалізації Національного превентивного механізму (НПМ) відбувся кластерний моніторинговий візит до місць несвободи у Полтавській області.
Участь у візитах також взяли представники ГО «Україна без тортур».
Під час моніторингового візиту до КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Полтавської обласної ради було виявлено серйозні порушення прав людини, які викликають глибоке занепокоєння.
За словами 29 пацієнтів, вони перебувають у закладі проти своєї волі, без рішень суду. Пацієнти повідомили про вилучення у них документів та мобільних телефонів, а також залучення до безоплатної примусової праці.
З правової точки зору така ситуація є порушенням як національного законодавства, так і міжнародних стандартів. Зокрема, стаття 29 Конституції України гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність, а будь-яке тримання особи в ізоляції можливе лише на підставі закону та за рішенням суду. Вилучення особистих речей, обмеження зв’язку із зовнішнім світом, відсутність інформації про правові підстави госпіталізації — усе це є ознаками свавільного позбавлення волі. Такі дії можуть також підпадати під визначення катування або нелюдського поводження відповідно до статті 3 Європейської конвенції з прав людини.
Крім того, відповідно до положень Закону України «Про психіатричну допомогу», госпіталізація до психіатричного закладу без згоди можлива лише за наявності судового рішення або в екстрених випадках із наступним підтвердженням судом. Виявлені обставини прямо суперечать цим вимогам.
На місце була викликана слідчо-оперативна група Національної поліції та представники обласної прокуратури. За фактом утримання людей проти їхньої волі відкрито кримінальне провадження, тривають слідчі дії.
ГО «Україна без тортур» закликає до ретельного розслідування цього випадку, притягнення винних до відповідальності та гарантування прав людини для всіх пацієнтів психіатричних закладів. Ми наполягаємо на необхідності системних змін у сфері психіатричної допомоги, щоб унеможливити подібні порушення в майбутньому.
Ми продовжуємо працювати над тим, щоб жодне місце несвободи не залишалося поза увагою.
🔗 Детальніше про ситуацію.
З 27 по 29 травня 2025 року в межах реалізації Національного превентивного механізму (НПМ) відбувся кластерний моніторинговий візит до місць несвободи у Полтавській області.
Участь у візитах також взяли представники ГО «Україна без тортур».
Під час моніторингового візиту до КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Полтавської обласної ради було виявлено серйозні порушення прав людини, які викликають глибоке занепокоєння.
За словами 29 пацієнтів, вони перебувають у закладі проти своєї волі, без рішень суду. Пацієнти повідомили про вилучення у них документів та мобільних телефонів, а також залучення до безоплатної примусової праці.
З правової точки зору така ситуація є порушенням як національного законодавства, так і міжнародних стандартів. Зокрема, стаття 29 Конституції України гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність, а будь-яке тримання особи в ізоляції можливе лише на підставі закону та за рішенням суду. Вилучення особистих речей, обмеження зв’язку із зовнішнім світом, відсутність інформації про правові підстави госпіталізації — усе це є ознаками свавільного позбавлення волі. Такі дії можуть також підпадати під визначення катування або нелюдського поводження відповідно до статті 3 Європейської конвенції з прав людини.
Крім того, відповідно до положень Закону України «Про психіатричну допомогу», госпіталізація до психіатричного закладу без згоди можлива лише за наявності судового рішення або в екстрених випадках із наступним підтвердженням судом. Виявлені обставини прямо суперечать цим вимогам.
На місце була викликана слідчо-оперативна група Національної поліції та представники обласної прокуратури. За фактом утримання людей проти їхньої волі відкрито кримінальне провадження, тривають слідчі дії.
ГО «Україна без тортур» закликає до ретельного розслідування цього випадку, притягнення винних до відповідальності та гарантування прав людини для всіх пацієнтів психіатричних закладів. Ми наполягаємо на необхідності системних змін у сфері психіатричної допомоги, щоб унеможливити подібні порушення в майбутньому.
Ми продовжуємо працювати над тим, щоб жодне місце несвободи не залишалося поза увагою.
🔗 Детальніше про ситуацію.
🤯4
Оголошено про початок формування нового складу Консультативної ради при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини
Запрошуємо членів ГО “Україна без тортур” та моніторів національного превентивного механізму - НПМ до участі у формуванні складу Консультативної ради.
Консультативна рада є консультативно-дорадчим органом, який сприяє реалізації повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина, налагодженню взаємодії з громадянським суспільством та експертним середовищем.
🔷Хто може бути членом Консультативної ради?
🔷До складу Ради можуть бути включені:
🔹представники громадських об’єднань;
🔹представники міжнародних організацій;
🔹громадські діячі, науковці, фахівці з відповідним досвідом роботи у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина.
🔷Як подати пропозицію?
Для участі у формуванні складу Консультативної ради необхідно надіслати до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини пропозицію щодо кандидатури, що має містити:
🔹Заяву у довільній формі (з мотивацією або обґрунтуванням);
🔹Резюме кандидата, в якому зазначено:
🔹професійний досвід у сфері прав людини;
🔹реалізовані проєкти, програми, ініціативи або заходи у відповідній галузі.
🔷Дата закінчення прийому пропозицій – 27 червня 2025 року включно.
🔷Куди надсилати документи?
Електронна адреса: hotline@ombudsman.gov.ua
Поштова адреса: 01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8
🔷У темі листа або на конверті слід зазначити примітку: «Кандидатура до Консультативної ради».
У разі потреби отримати додаткову інформацію – звертайтесь до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Більш детальну інформацію про створення, повноваження та діяльність Консультативної ради можна дізнатися за посиланням.
Запрошуємо членів ГО “Україна без тортур” та моніторів національного превентивного механізму - НПМ до участі у формуванні складу Консультативної ради.
Консультативна рада є консультативно-дорадчим органом, який сприяє реалізації повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина, налагодженню взаємодії з громадянським суспільством та експертним середовищем.
🔷Хто може бути членом Консультативної ради?
🔷До складу Ради можуть бути включені:
🔹представники громадських об’єднань;
🔹представники міжнародних організацій;
🔹громадські діячі, науковці, фахівці з відповідним досвідом роботи у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина.
🔷Як подати пропозицію?
Для участі у формуванні складу Консультативної ради необхідно надіслати до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини пропозицію щодо кандидатури, що має містити:
🔹Заяву у довільній формі (з мотивацією або обґрунтуванням);
🔹Резюме кандидата, в якому зазначено:
🔹професійний досвід у сфері прав людини;
🔹реалізовані проєкти, програми, ініціативи або заходи у відповідній галузі.
🔷Дата закінчення прийому пропозицій – 27 червня 2025 року включно.
🔷Куди надсилати документи?
Електронна адреса: hotline@ombudsman.gov.ua
Поштова адреса: 01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8
🔷У темі листа або на конверті слід зазначити примітку: «Кандидатура до Консультативної ради».
У разі потреби отримати додаткову інформацію – звертайтесь до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Більш детальну інформацію про створення, повноваження та діяльність Консультативної ради можна дізнатися за посиланням.
✍2❤1👍1
📊 Чисельність осіб в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України у період з 2001 по 2025 роки.
Від початку 2000-х кількість осіб, які відбувають покарання в установах виконання покарань в Україні, поступово скорочується. Це відображає як трансформацію пенітенціарної системи, так і загальні тенденції кримінальної політики та демографії.
За офіційною статистикою Державної кримінально-виконавчої служби України, станом на 1 січня 2002 року в установах виконання покарань перебувало понад 192 тисячі осіб. Для порівняння, станом на 1 січня 2025 року — всього 37 119 осіб. Це означає, що кількість ув’язнених скоротилася майже в 6 разів.
📉 Найбільш помітне зменшення:
🔷Ув’язнені в установах виконання покарань: з 147 549 у 2002 році до 22 156 у 2025 році.
🔷Особи у слідчих ізоляторах: з 41 087 у 2002 році до 14 913 у 2025 році.
🔷Виховні колонії: з 2687 у 2002 році до 50 у 2025 році.
🔷Кількість осіб, які відбували покарання у виді арешту протягом 22 років була доволі динамічної з максимальним показником 1408 осіб у 2011 році. Наразі арешт як вид кримінального покарання зазнав змін та призначається виключно військовослужбовцям з відбуванням на гауптвахті. Та передано до відання Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
🔐 Довічне позбавлення волі
У 2002 році кількість осіб, які відбували довічне позбавлення становила 606, а у 2025 — 1579. Цей показник практично не змінюється протягом останнього десятиліття.
🌍 Іноземці та особи без громадянства
Кількість іноземних громадян, які відбували покарання в установах виконання покарань має сталу тенденцію до зниження: з 3008 осіб у 2002 році до 445 осіб у 2025 році. Осіб без громадянства: 3445 та 104 відповідно.
📌Система виконання покарань в Україні останніми роками трансформується у напрямі зменшення чисельності ув’язнених, гуманізації підходів до покарання, зменшення кількості осіб у виховних колоніях. Проте виклики залишаються незмінними — зокрема, щодо умов утримання, реінтеграції засуджених та забезпечення прав людини в установах закритого типу.
Інформацію отримано у відповідь на запит на отримання публічної інформації, щодо чисельності осіб в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України у період з 2001 по 2025 роки.
Від початку 2000-х кількість осіб, які відбувають покарання в установах виконання покарань в Україні, поступово скорочується. Це відображає як трансформацію пенітенціарної системи, так і загальні тенденції кримінальної політики та демографії.
За офіційною статистикою Державної кримінально-виконавчої служби України, станом на 1 січня 2002 року в установах виконання покарань перебувало понад 192 тисячі осіб. Для порівняння, станом на 1 січня 2025 року — всього 37 119 осіб. Це означає, що кількість ув’язнених скоротилася майже в 6 разів.
📉 Найбільш помітне зменшення:
🔷Ув’язнені в установах виконання покарань: з 147 549 у 2002 році до 22 156 у 2025 році.
🔷Особи у слідчих ізоляторах: з 41 087 у 2002 році до 14 913 у 2025 році.
🔷Виховні колонії: з 2687 у 2002 році до 50 у 2025 році.
🔷Кількість осіб, які відбували покарання у виді арешту протягом 22 років була доволі динамічної з максимальним показником 1408 осіб у 2011 році. Наразі арешт як вид кримінального покарання зазнав змін та призначається виключно військовослужбовцям з відбуванням на гауптвахті. Та передано до відання Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
🔐 Довічне позбавлення волі
У 2002 році кількість осіб, які відбували довічне позбавлення становила 606, а у 2025 — 1579. Цей показник практично не змінюється протягом останнього десятиліття.
🌍 Іноземці та особи без громадянства
Кількість іноземних громадян, які відбували покарання в установах виконання покарань має сталу тенденцію до зниження: з 3008 осіб у 2002 році до 445 осіб у 2025 році. Осіб без громадянства: 3445 та 104 відповідно.
📌Система виконання покарань в Україні останніми роками трансформується у напрямі зменшення чисельності ув’язнених, гуманізації підходів до покарання, зменшення кількості осіб у виховних колоніях. Проте виклики залишаються незмінними — зокрема, щодо умов утримання, реінтеграції засуджених та забезпечення прав людини в установах закритого типу.
Інформацію отримано у відповідь на запит на отримання публічної інформації, щодо чисельності осіб в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України у період з 2001 по 2025 роки.
👍3🤔1
26 червня — Міжнародний день на підтримку жертв катувань
Сьогодні світова спільнота вшановує жертв катувань та закликає до об’єднання зусиль задля повного викорінення цього грубого порушення прав людини.
Катування є не лише актом фізичного чи психологічного насильства — це спроба знищити гідність людини, підірвати її віру в справедливість і безпеку. На жаль, попри міжнародні зобов’язання та норми, практика катувань досі не викорінена, особливо в місцях несвободи.
Громадська організація «Україна без тортур» вже багато років системно працює над тим, аби змінити цю реальність. Ми фіксуємо факти порушень, підтримуємо постраждалих, підвищуємо обізнаність суспільства й наполягаємо на невідворотності відповідальності за злочини, пов’язані з катуваннями.
Наша мета — не просто припинити тортури, а створити таку систему, де жодна людина не буде піддана насильству з боку держави, а кожен сигнал про жорстоке поводження буде розслідувано швидко, об’єктивно та ефективно.
У цей день ми висловлюємо солідарність із тими, хто зазнав катувань, і ще раз наголошуємо: тортури не мають виправдань. Ніколи. Ніде. Ні за яких обставин.
Сьогодні світова спільнота вшановує жертв катувань та закликає до об’єднання зусиль задля повного викорінення цього грубого порушення прав людини.
Катування є не лише актом фізичного чи психологічного насильства — це спроба знищити гідність людини, підірвати її віру в справедливість і безпеку. На жаль, попри міжнародні зобов’язання та норми, практика катувань досі не викорінена, особливо в місцях несвободи.
Громадська організація «Україна без тортур» вже багато років системно працює над тим, аби змінити цю реальність. Ми фіксуємо факти порушень, підтримуємо постраждалих, підвищуємо обізнаність суспільства й наполягаємо на невідворотності відповідальності за злочини, пов’язані з катуваннями.
Наша мета — не просто припинити тортури, а створити таку систему, де жодна людина не буде піддана насильству з боку держави, а кожен сигнал про жорстоке поводження буде розслідувано швидко, об’єктивно та ефективно.
У цей день ми висловлюємо солідарність із тими, хто зазнав катувань, і ще раз наголошуємо: тортури не мають виправдань. Ніколи. Ніде. Ні за яких обставин.
💔4
Україна і Рада Європи уклали Угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину російської агресії проти України
25 червня у Страсбурзі Президент України Володимир Зеленський і Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали Угоду про створення Спеціального трибуналу з розслідування злочину агресії проти України.
Із відкритих джерел стали відомі, окремі положення Статуту Спеціального трибуналу, зокрема:
🔷Трибунал матиме міжнародну правосуб’єктність, а не статус гібридної або національної структури. Його основу становить стаття 8 bis Римського статуту МКС, доповнена критеріями загарбницької війни з резолюції 3314 Генасамблеї ООН.
🔷Дозволено проводити розслідування проти найвищого керівництва держави, яке зазвичай захищене персональними імунітетами: глава держави, глава уряду та міністр закордонних справ. Це означає, що займана посада не звільняє таку особу від кримінальної відповідальності та не пом'якшує покарання, але винесення вироків буде можливим лише після втрати ним посад.
🔷Спеціальний трибунал також співпрацюватиме з Міжнародним кримінальним судом. Провадження можуть розслідувати паралельно обидві інституції, не перешкоджаючи роботі одна одної.
🔷Трибунал зможе ухвалювати вироки без присутності обвинувачених (проведення заочних процесів).
🔷Політичне та військове керівництво держав-співучасниць агресії теж потенційно нестимуть відповідальність (йдеться про Білорусь та КНДР).
Спеціальний міжнародний трибунал створений в рамках Ради Європи, притягне до відповідальності тих, хто застосував силу в порушення Статуту ООН, застосовуючи міжнародне право без подвійних стандартів і підтверджуючи, що безпека Європи не ґрунтується на мовчанні чи безкарності, а на законі, принципах і діях.
Тепер зацікавлені сторони — зокрема держави-члени Ради Європи, країни, що не є членами організації, а також Європейський Союз — розглядатимуть можливість приєднання до розширеної часткової угоди (EPA) щодо управління Спеціальним трибуналом.
До роботи щодо створення Спецтрибуналу приєдналися 39 держав, ЄС і Рада Європи. Підготовка тривала понад два роки. Цьогоріч 9 травня у Львові коаліція держав офіційно підтримала створення Спеціального трибуналу.
25 червня у Страсбурзі Президент України Володимир Зеленський і Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали Угоду про створення Спеціального трибуналу з розслідування злочину агресії проти України.
Із відкритих джерел стали відомі, окремі положення Статуту Спеціального трибуналу, зокрема:
🔷Трибунал матиме міжнародну правосуб’єктність, а не статус гібридної або національної структури. Його основу становить стаття 8 bis Римського статуту МКС, доповнена критеріями загарбницької війни з резолюції 3314 Генасамблеї ООН.
🔷Дозволено проводити розслідування проти найвищого керівництва держави, яке зазвичай захищене персональними імунітетами: глава держави, глава уряду та міністр закордонних справ. Це означає, що займана посада не звільняє таку особу від кримінальної відповідальності та не пом'якшує покарання, але винесення вироків буде можливим лише після втрати ним посад.
🔷Спеціальний трибунал також співпрацюватиме з Міжнародним кримінальним судом. Провадження можуть розслідувати паралельно обидві інституції, не перешкоджаючи роботі одна одної.
🔷Трибунал зможе ухвалювати вироки без присутності обвинувачених (проведення заочних процесів).
🔷Політичне та військове керівництво держав-співучасниць агресії теж потенційно нестимуть відповідальність (йдеться про Білорусь та КНДР).
Спеціальний міжнародний трибунал створений в рамках Ради Європи, притягне до відповідальності тих, хто застосував силу в порушення Статуту ООН, застосовуючи міжнародне право без подвійних стандартів і підтверджуючи, що безпека Європи не ґрунтується на мовчанні чи безкарності, а на законі, принципах і діях.
Тепер зацікавлені сторони — зокрема держави-члени Ради Європи, країни, що не є членами організації, а також Європейський Союз — розглядатимуть можливість приєднання до розширеної часткової угоди (EPA) щодо управління Спеціальним трибуналом.
До роботи щодо створення Спецтрибуналу приєдналися 39 держав, ЄС і Рада Європи. Підготовка тривала понад два роки. Цьогоріч 9 травня у Львові коаліція держав офіційно підтримала створення Спеціального трибуналу.
👍1
«Барак 200» Хто і як убив українських військовополонених в Оленівці?
Нагадаємо, що у ніч з 28 на 29 липня 2022 року у Волноваській виправній колонії №120, що біля Оленівки на тимчасово окупованій Донеччині, від вибуху загинули щонайменше 59 українських військовополонених. Ще понад 130 зазнали поранень. Одразу після вибуху рф звинуватила у цьому Україну, заявивши про нібито удар ракетою HIMARS.
І лише через рік ООН спростувало звинувачення рф, заявивши, що теракт в Оленівці «не був спричинений ракетою HIMARS»! Разом з тим, ООН ніколи публічно не звинувачувала росію в теракті, навіть попри наявні докази.
Однак, нещодавно група експертів ООН окремо опублікувала змістовний матеріал з доказами — внутрішній аналіз ООН показав, що саме РФ спланувала і здійснила атаку.
У доповіді встановлено зброю та боєприпаси, які збройні сили рф використали для вбивства українських військовополонених в окремому бараку («бараку 200») Волноваської виправної колонії (№120) 28 липня 2022 року, а також докладно розглянуто планування, організацію та здійснення вбивства.
У доповіді також розглядається перебіг розслідувань росії, України та ООН і подано рекомендації щодо розслідування в Україні. Доповідь ґрунтується на інформації з відкритих джерел (включно із заявами військовополонених, які вижили або стали свідками атаки на «барак200»), а також на інтерв’ю та афідевітах колишніх військовополонених узятих у 2024 і 2025 роках.
У доповіді застосовується той самий стандарт доказування, що застосовується органами ООН зі встановлення фактів, тобто «достатні підстави вважати» і в конкретно згаданих випадках, «баланс ймовірностей».
Крім того показано, що міністерство оборони росії, зокрема, ЗС рф були планувальниками та організаторами атаки.
Висловлено припущення про те, чому атаку було організовано саме таким чином - найімовірніше, ідея обстрілу «барака 200» зі ствольної артилерії виникла на підставі загальної директиви інсценувати вбивство українських військовополонених західною зброєю.
Резюме та повний текст доповіді доступні англійською, українською та російською мовами.
Нагадаємо, що у ніч з 28 на 29 липня 2022 року у Волноваській виправній колонії №120, що біля Оленівки на тимчасово окупованій Донеччині, від вибуху загинули щонайменше 59 українських військовополонених. Ще понад 130 зазнали поранень. Одразу після вибуху рф звинуватила у цьому Україну, заявивши про нібито удар ракетою HIMARS.
І лише через рік ООН спростувало звинувачення рф, заявивши, що теракт в Оленівці «не був спричинений ракетою HIMARS»! Разом з тим, ООН ніколи публічно не звинувачувала росію в теракті, навіть попри наявні докази.
Однак, нещодавно група експертів ООН окремо опублікувала змістовний матеріал з доказами — внутрішній аналіз ООН показав, що саме РФ спланувала і здійснила атаку.
У доповіді встановлено зброю та боєприпаси, які збройні сили рф використали для вбивства українських військовополонених в окремому бараку («бараку 200») Волноваської виправної колонії (№120) 28 липня 2022 року, а також докладно розглянуто планування, організацію та здійснення вбивства.
У доповіді також розглядається перебіг розслідувань росії, України та ООН і подано рекомендації щодо розслідування в Україні. Доповідь ґрунтується на інформації з відкритих джерел (включно із заявами військовополонених, які вижили або стали свідками атаки на «барак200»), а також на інтерв’ю та афідевітах колишніх військовополонених узятих у 2024 і 2025 роках.
У доповіді застосовується той самий стандарт доказування, що застосовується органами ООН зі встановлення фактів, тобто «достатні підстави вважати» і в конкретно згаданих випадках, «баланс ймовірностей».
Крім того показано, що міністерство оборони росії, зокрема, ЗС рф були планувальниками та організаторами атаки.
Висловлено припущення про те, чому атаку було організовано саме таким чином - найімовірніше, ідея обстрілу «барака 200» зі ствольної артилерії виникла на підставі загальної директиви інсценувати вбивство українських військовополонених західною зброєю.
Резюме та повний текст доповіді доступні англійською, українською та російською мовами.
😢4
Команда дослідників Єльського університету (США) встановила, що приблизно 35 тисяч українських дітей, яких вважають безвісти зниклими, можуть утримувати в росії або на тимчасово окупованих територіях.
Про це йдеться у розслідуванні, на яке посилається британське видання The Guardian.
З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року російські військові масово вивозили українських дітей. Йдеться як про вихованців інтернатів, так і про дітей, які втратили батьків або під примусом безпосередньо з їхніх сімей.
Група експертів Єльського університету підрахувала, що в росії та на її окупованих територіях можуть утримувати до 35 000 дітей.
Ці дані більш ніж втричі перевищують раніше оприлюднені Офісом Генерального прокурора - 11 415 дітей та Офісом Омбудсмана - 19 546 дітей за даними оприлюдненими на кінець 2023 року. Наразі відомо, що Україні вдалося повернути лише 1 366 дітей.
Завдяки детальному вивченню російських баз даних, офіційних документів, родинних зв'язків і навіть супутникових знімків російських об'єктів, офіційних будівель та інших джерел, команда Єльського університету змогла встановити особи тисяч дітей.
Натаніель Реймонд, виконавчий директор Лабораторії гуманітарних досліджень Єльського університету, яка розслідує викрадення, відзначає, що це, ймовірно, найбільше викрадення дітей у війні з часів Другої світової війни – порівняно з германізацією польських дітей нацистами.
Є обґрунтовані побоювання, що багато з них були захоплені російськими військами та відправлені до військових таборів чи прийомних сімей, або навіть були усиновлені російськими сім'ями.
Зі свідчень нещодавно врятованих дітей випливає, що вони проходили військову підготовку в таборах і були покарані за те, що розмовляли українською. «Нам потрібно було заспівати російський гімн і намалювати триколор», — каже одна врятована дев'ятирічна дитина.
Насильницька депортація та викрадення українських дітей не є чимось новим для росії, подібні викрадення і депортації фіксувалися, і під час вторгнення росії на Кримський півострів у 2014 році.
росія нещодавно внесла зміни в законодавство, яке тепер надає дозвіл громадянам рф всиновлювати українських дітей за спрощеною процедурою, таким чином, багато дітей можуть зникнути у російській системі усиновлення.
Забрати дитину з однієї етнічної чи національної групи та зробити її частиною іншої етнічної чи національної групи – це воєнний злочин. Фіксація, дослідження та збирання інформації про кожну депортовану дитину це шанс на її повернення в Україну.
Про це йдеться у розслідуванні, на яке посилається британське видання The Guardian.
З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року російські військові масово вивозили українських дітей. Йдеться як про вихованців інтернатів, так і про дітей, які втратили батьків або під примусом безпосередньо з їхніх сімей.
Група експертів Єльського університету підрахувала, що в росії та на її окупованих територіях можуть утримувати до 35 000 дітей.
Ці дані більш ніж втричі перевищують раніше оприлюднені Офісом Генерального прокурора - 11 415 дітей та Офісом Омбудсмана - 19 546 дітей за даними оприлюдненими на кінець 2023 року. Наразі відомо, що Україні вдалося повернути лише 1 366 дітей.
Завдяки детальному вивченню російських баз даних, офіційних документів, родинних зв'язків і навіть супутникових знімків російських об'єктів, офіційних будівель та інших джерел, команда Єльського університету змогла встановити особи тисяч дітей.
Натаніель Реймонд, виконавчий директор Лабораторії гуманітарних досліджень Єльського університету, яка розслідує викрадення, відзначає, що це, ймовірно, найбільше викрадення дітей у війні з часів Другої світової війни – порівняно з германізацією польських дітей нацистами.
Є обґрунтовані побоювання, що багато з них були захоплені російськими військами та відправлені до військових таборів чи прийомних сімей, або навіть були усиновлені російськими сім'ями.
Зі свідчень нещодавно врятованих дітей випливає, що вони проходили військову підготовку в таборах і були покарані за те, що розмовляли українською. «Нам потрібно було заспівати російський гімн і намалювати триколор», — каже одна врятована дев'ятирічна дитина.
Насильницька депортація та викрадення українських дітей не є чимось новим для росії, подібні викрадення і депортації фіксувалися, і під час вторгнення росії на Кримський півострів у 2014 році.
росія нещодавно внесла зміни в законодавство, яке тепер надає дозвіл громадянам рф всиновлювати українських дітей за спрощеною процедурою, таким чином, багато дітей можуть зникнути у російській системі усиновлення.
Забрати дитину з однієї етнічної чи національної групи та зробити її частиною іншої етнічної чи національної групи – це воєнний злочин. Фіксація, дослідження та збирання інформації про кожну депортовану дитину це шанс на її повернення в Україну.
the Guardian
‘Basically impossible to get them back’: Russia’s mass abduction of Ukrainian children is a war crime, say experts
As territories shift and divide families, desperate parents are travelling to Russia to find their children, many of whom have been moved into military camps or orphanages
🤯1😱1
У психоневрологічному інтернаті на Хмельниччині правоохоронці викрили факти трудової експлуатації пацієнтів
Про схему трудової експлуатації повідомили в Хмельницькій обласній прокуратурі та поліції Хмельницької області.
Керівнику одного із психоневрологічних інтернатів в Хмельницькій області(назва інтернату не повідомляється) та медичній сестрі повідомлено про підозру за фактом передачі людей, вчиненої з метою експлуатації з використанням уразливого стану, за попередньою змовою (ч. 2 ст. 149 КК України). Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Правоохоронці з’ясували, що керівниця та медсестра психоневрологічного інтернату з березня по червень 2025 року, використовуючи вразливий стан пацієнтів, які мають стійкі психічні розлади, передавали двох чоловіків для примусової роботи місцевим мешканцям за що отримували кошти.
Жінки вмовляли їх чекати на «замовника» за межами інтернату, а далі їхати до нього та виконувати роботу на господарствах, полях, складах тощо. За фізичну працю обіцяли потерпілим гарне харчування та придбати цигарки.
Правоохоронці припинили протиправну діяльність керівниці та працівниці психоневрологічного інтернату після чергової передачі пацієнтів для трудової експлуатації.
Досудове розслідування здійснюється відділом міграційної поліції ГУ Нацполіції в Хмельницькій області за оперативного супроводу Управління СБУ в Хмельницькій області та за процесуального керівництва Хмельницької обласної прокуратури
Про схему трудової експлуатації повідомили в Хмельницькій обласній прокуратурі та поліції Хмельницької області.
Керівнику одного із психоневрологічних інтернатів в Хмельницькій області(назва інтернату не повідомляється) та медичній сестрі повідомлено про підозру за фактом передачі людей, вчиненої з метою експлуатації з використанням уразливого стану, за попередньою змовою (ч. 2 ст. 149 КК України). Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Правоохоронці з’ясували, що керівниця та медсестра психоневрологічного інтернату з березня по червень 2025 року, використовуючи вразливий стан пацієнтів, які мають стійкі психічні розлади, передавали двох чоловіків для примусової роботи місцевим мешканцям за що отримували кошти.
Жінки вмовляли їх чекати на «замовника» за межами інтернату, а далі їхати до нього та виконувати роботу на господарствах, полях, складах тощо. За фізичну працю обіцяли потерпілим гарне харчування та придбати цигарки.
Правоохоронці припинили протиправну діяльність керівниці та працівниці психоневрологічного інтернату після чергової передачі пацієнтів для трудової експлуатації.
Досудове розслідування здійснюється відділом міграційної поліції ГУ Нацполіції в Хмельницькій області за оперативного супроводу Управління СБУ в Хмельницькій області та за процесуального керівництва Хмельницької обласної прокуратури
😱3
Навчання для моніторів НПМ щодо напрацювань за результатами моніторингу Київського СІЗО
У 2024-2025 роках Офіс Омбудсмана спільно з ГО «Україна без тортур» реалізувала пілотний проєкт, спрямований на апробацію нових інструментів моніторингу місць несвободи. Проєкт було впроваджено на базі Київського слідчого ізолятора (СІЗО) з метою поглибленого вивчення умов тримання осіб і виявлення системних проблем у динаміці.
Особливістю пілотного проєкту щоденні відвідування місця несвободи. На відміну від звичних короткострокових візитів, моніторингові групи відвідували СІЗО протягом тривалого періоду, включно з нічними візитами. Це дозволило простежити зміни в умовах тримання, зібрати більш глибоку інформацію через регулярні інтерв’ю з утримуваними особами та фотофіксацію.
За результатами проєкту напрацьовано нові інструменти для проведення ефективного моніторингу, які можуть бути використані в інших регіонах.
Тому запрошуємо моніторів національного превентивного механізму взяти участь в навчанні, присвяченому напрацюванням за результатами пілотного моніторингу Київського слідчого ізолятора.
📅 Дата проведення: 17 липня 2025 року
🕛 Час: 12:00 – 13:30
📍 Формат: онлайн
🔗 Для участі необхідна попередня реєстрація за посиланням.
Спікери заходу:
🔹 Віталій Нікулін — представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в місцях несвободи
🔹 Ірина Яковець — докторка юридичних наук, тренерка, експертка ГО «Україна без тортур»
Запрошуємо усіх, хто залучений до моніторингу місць несвободи, включаючи нових та досвідчених моніторів НПМ. Навчання допоможе глибше зрозуміти, які інструменти реально змінюють ситуацію, та як застосовувати їх на практиці.
Захід організовано ГО «Україна без тортур» у співпраці з Офісом Омбудсмана та в рамках проєкту «Права людини для України, фаза ІІ», що реалізується ПРООН в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
У 2024-2025 роках Офіс Омбудсмана спільно з ГО «Україна без тортур» реалізувала пілотний проєкт, спрямований на апробацію нових інструментів моніторингу місць несвободи. Проєкт було впроваджено на базі Київського слідчого ізолятора (СІЗО) з метою поглибленого вивчення умов тримання осіб і виявлення системних проблем у динаміці.
Особливістю пілотного проєкту щоденні відвідування місця несвободи. На відміну від звичних короткострокових візитів, моніторингові групи відвідували СІЗО протягом тривалого періоду, включно з нічними візитами. Це дозволило простежити зміни в умовах тримання, зібрати більш глибоку інформацію через регулярні інтерв’ю з утримуваними особами та фотофіксацію.
За результатами проєкту напрацьовано нові інструменти для проведення ефективного моніторингу, які можуть бути використані в інших регіонах.
Тому запрошуємо моніторів національного превентивного механізму взяти участь в навчанні, присвяченому напрацюванням за результатами пілотного моніторингу Київського слідчого ізолятора.
📅 Дата проведення: 17 липня 2025 року
🕛 Час: 12:00 – 13:30
📍 Формат: онлайн
🔗 Для участі необхідна попередня реєстрація за посиланням.
Спікери заходу:
🔹 Віталій Нікулін — представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в місцях несвободи
🔹 Ірина Яковець — докторка юридичних наук, тренерка, експертка ГО «Україна без тортур»
Запрошуємо усіх, хто залучений до моніторингу місць несвободи, включаючи нових та досвідчених моніторів НПМ. Навчання допоможе глибше зрозуміти, які інструменти реально змінюють ситуацію, та як застосовувати їх на практиці.
Захід організовано ГО «Україна без тортур» у співпраці з Офісом Омбудсмана та в рамках проєкту «Права людини для України, фаза ІІ», що реалізується ПРООН в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
❤4
Круглий стіл “Впровадження нових підходів у роботі НПМ: досвід пілотування”
Громадська організація «Україна без тортур» спільно з Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини запрошує моніторів НПМ, представників громадськості та ЗМІ взяти участь у круглому столі, присвяченому впровадженню нових підходів у діяльності національного превентивного механізму.
🔍 Захід стане майданчиком для презентації результатів двох пілотних проєктів, реалізованих у 2024–2025 роках:
🔷«Систематичний моніторинг дотримання прав людини в державній установі “Київський слідчий ізолятор”»;
🔷«Регіональні групи національного превентивного механізму».
У рамках пілотування було:
🔷протестовано нові підходи до моніторингу місць несвободи;
🔷налагоджено інструменти взаємодії з адміністраціями установ;
🔷посилено регіональну складову діяльності НПМ.
📌 Ми прагнемо не лише поділитися результатами, а й започаткувати фахову дискусію щодо практичних кроків для зміцнення механізмів запобігання порушенням прав людини в місцях несвободи.
🗓 Дата: 23 липня 2025 року
🕙 Час: 10:00 – 13:00
📍 Формат: змішаний
🔗 Реєстрація: https://forms.gle/mXyozyXg9ZN62s1G8
Після реєстрації учасники отримають програму заходу та посилання на Zoom.
Захід організовано ГО “Україна без тортур” у співпраці з Офісом Омбудсмана в межах проєкту «Права людини для України – фаза ІІ», який реалізується ПРООН в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
Громадська організація «Україна без тортур» спільно з Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини запрошує моніторів НПМ, представників громадськості та ЗМІ взяти участь у круглому столі, присвяченому впровадженню нових підходів у діяльності національного превентивного механізму.
🔍 Захід стане майданчиком для презентації результатів двох пілотних проєктів, реалізованих у 2024–2025 роках:
🔷«Систематичний моніторинг дотримання прав людини в державній установі “Київський слідчий ізолятор”»;
🔷«Регіональні групи національного превентивного механізму».
У рамках пілотування було:
🔷протестовано нові підходи до моніторингу місць несвободи;
🔷налагоджено інструменти взаємодії з адміністраціями установ;
🔷посилено регіональну складову діяльності НПМ.
📌 Ми прагнемо не лише поділитися результатами, а й започаткувати фахову дискусію щодо практичних кроків для зміцнення механізмів запобігання порушенням прав людини в місцях несвободи.
🗓 Дата: 23 липня 2025 року
🕙 Час: 10:00 – 13:00
📍 Формат: змішаний
🔗 Реєстрація: https://forms.gle/mXyozyXg9ZN62s1G8
Після реєстрації учасники отримають програму заходу та посилання на Zoom.
Захід організовано ГО “Україна без тортур” у співпраці з Офісом Омбудсмана в межах проєкту «Права людини для України – фаза ІІ», який реалізується ПРООН в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
👍4