13 квітня у МЗС України відбулося відкриття оновленої експозиції українських озброєнь, дронів та техніки з нагоди Дня працівника оборонно-промислового комплексу України. У події взяли участь міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк, заступник секретаря РНБО Давид Алоян, радник Президента України зі стратегічних питань Олександр Камишін, генеральний директор Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" Герман Сметанін, виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко, представники дипломатичного корпусу, вітчизняних та іноземних виробників.
Відкриваючи захід, Андрій Сибіга наголосив, що оновлена експозиція в МЗС є демонстрацією зростаючої спроможності українського оборонно-промислового комплексу та його внеску у глобальну безпеку. За словами глави МЗС України, кожен представлений зразок є аргументом на користь того, що Україна вже сьогодні розвиває сучасні технологічні рішення, які працюють не лише на захист України, а й доводять свою ефективність на глобальному рівні, зокрема у регіоні Затоки.
Радник Президента України зі стратегічних питань Олександр Камишін підкреслив, що український ОПК уже давно вийшов за межі історії про окремі зразки чи окремі підприємства. За його словами, сьогодні йдеться про велику виробничу систему, яка поєднує державний і приватний сектор, технології, інженерію, швидке масштабування та кооперацію з партнерами. Саме тому міжнародній аудиторії важливо бачити не лише окремі вироби, а повний масштаб української оборонної спроможності.
Заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк зазначив, що для Міністерства оборони розвиток українського виробництва є практичним пріоритетом, оскільки йдеться про рішення, які швидко адаптуються до потреб фронту, оперативно вдосконалюються і дають результат у бойовому застосуванні. Він наголосив, що завдання держави полягає у тому, щоб забезпечити умови для подальшого нарощування цих спроможностей в інтересах Сил оборони України.
У своєму виступі заступник секретаря РНБО України Давид Алоян відмітив, що вже п'ятий рік наш оборонно-промисловий комплекс формує підґрунтя нашої обороноздатності. Під щоденними обстрілами, під постійним тиском. Люди будують не зброю, а саме той ресурс, який допомагає нам не лише вистояти, а й робити асиметричну відповідь ворогам, які ніколи не очікували такого супротиву від нашої нації.
Окремою частиною заходу став огляд оновленої експозиції, який модерував виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко. Учасниками експозиції стали державні підприємства Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" та приватні виробники, що представили власні продукти. У центрі уваги були зразки, що вже стали впізнаваними символами нової української оборони: крилата ракета Нептун, яка 13 квітня 2022 року уразила крейсер Москва, ракета-дрон "Арейон", морський дрон Magura V7, протитанковий ракетний комплекс "Стугна-М", легкий протитанковий ракетний комплекс "Корсар", крилата ракета FP-5 "Фламінго", ударний баражуючий БпЛА Булава, дрони-перехоплювачі Sting, P1-SUN та OCTOPUS, а також наземні роботизовані комплекси Ratel M, Лють і TerMIT. Окремо були представлені безпілотники, Buntar, Гор, Січень, SOVA-15o, Горобець, Лінза 3.0 та Vampire, а також станція РЕБ Міраж.
За словами Ігоря Федірка, за кожним представленим виробом стоять команди, виробничі цикли, інженерні рішення та постійна робота на результат, яка часто залишається непублічною. Він підкреслив, що українська оборонна індустрія довела здатність швидко створювати, вдосконалювати і масштабувати рішення для сучасної війни, а також сформувала цілісну виробничу екосистему, ефективність якої підтверджена на полі бою.
За наявними оцінками, Україна вже виробляє більше половини зброї, яка використовується на фронті, а в оборонній індустрії працюють понад 400 тисяч людей.
Відкриваючи захід, Андрій Сибіга наголосив, що оновлена експозиція в МЗС є демонстрацією зростаючої спроможності українського оборонно-промислового комплексу та його внеску у глобальну безпеку. За словами глави МЗС України, кожен представлений зразок є аргументом на користь того, що Україна вже сьогодні розвиває сучасні технологічні рішення, які працюють не лише на захист України, а й доводять свою ефективність на глобальному рівні, зокрема у регіоні Затоки.
Радник Президента України зі стратегічних питань Олександр Камишін підкреслив, що український ОПК уже давно вийшов за межі історії про окремі зразки чи окремі підприємства. За його словами, сьогодні йдеться про велику виробничу систему, яка поєднує державний і приватний сектор, технології, інженерію, швидке масштабування та кооперацію з партнерами. Саме тому міжнародній аудиторії важливо бачити не лише окремі вироби, а повний масштаб української оборонної спроможності.
Заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк зазначив, що для Міністерства оборони розвиток українського виробництва є практичним пріоритетом, оскільки йдеться про рішення, які швидко адаптуються до потреб фронту, оперативно вдосконалюються і дають результат у бойовому застосуванні. Він наголосив, що завдання держави полягає у тому, щоб забезпечити умови для подальшого нарощування цих спроможностей в інтересах Сил оборони України.
У своєму виступі заступник секретаря РНБО України Давид Алоян відмітив, що вже п'ятий рік наш оборонно-промисловий комплекс формує підґрунтя нашої обороноздатності. Під щоденними обстрілами, під постійним тиском. Люди будують не зброю, а саме той ресурс, який допомагає нам не лише вистояти, а й робити асиметричну відповідь ворогам, які ніколи не очікували такого супротиву від нашої нації.
Окремою частиною заходу став огляд оновленої експозиції, який модерував виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко. Учасниками експозиції стали державні підприємства Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" та приватні виробники, що представили власні продукти. У центрі уваги були зразки, що вже стали впізнаваними символами нової української оборони: крилата ракета Нептун, яка 13 квітня 2022 року уразила крейсер Москва, ракета-дрон "Арейон", морський дрон Magura V7, протитанковий ракетний комплекс "Стугна-М", легкий протитанковий ракетний комплекс "Корсар", крилата ракета FP-5 "Фламінго", ударний баражуючий БпЛА Булава, дрони-перехоплювачі Sting, P1-SUN та OCTOPUS, а також наземні роботизовані комплекси Ratel M, Лють і TerMIT. Окремо були представлені безпілотники, Buntar, Гор, Січень, SOVA-15o, Горобець, Лінза 3.0 та Vampire, а також станція РЕБ Міраж.
За словами Ігоря Федірка, за кожним представленим виробом стоять команди, виробничі цикли, інженерні рішення та постійна робота на результат, яка часто залишається непублічною. Він підкреслив, що українська оборонна індустрія довела здатність швидко створювати, вдосконалювати і масштабувати рішення для сучасної війни, а також сформувала цілісну виробничу екосистему, ефективність якої підтверджена на полі бою.
За наявними оцінками, Україна вже виробляє більше половини зброї, яка використовується на фронті, а в оборонній індустрії працюють понад 400 тисяч людей.
❤20👍3👏2💋1
З ініціативи міністра закордонних справ Андрія Сибіги у МЗС створено посаду посла з особливих доручень з питань, пов’язаних з військовополоненими, цивільними, позбавленими особистої свободи, та безвісти зниклими. На цю посаду в Департаменті міжнародного права та міжнародно-правової протидії агресії призначено Дмитра Пономаренка.
До цього Дмитро Пономаренко присвятив чимало років розбудові відносин з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону та активізації міжрегіонального співробітництва. У 2021–2025 роках представляв Україну як Надзвичайний і Повноважний Посол у Республіці Корея та за сумісництвом у Монголії.
Посол з особливих доручень здійснюватиме координацію в рамках МЗС щодо пошуку дієвих механізмів впливу на державу-агресора Росію з метою запобігання катуванням і нелюдському поводженню з українськими військовополоненими, а також співпрацю у питаннях звільнення українських оборонців, цивільних осіб, позбавлених особистої свободи, та захисту прав безвісти зниклих.
Зокрема, за результатами домовленостей МЗС з представниками Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та Громадської ради при Координаційному штабі щодо плану спільних дій, включно з проведенням адвокаційних заходів, на 2026 рік.
До цього Дмитро Пономаренко присвятив чимало років розбудові відносин з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону та активізації міжрегіонального співробітництва. У 2021–2025 роках представляв Україну як Надзвичайний і Повноважний Посол у Республіці Корея та за сумісництвом у Монголії.
Посол з особливих доручень здійснюватиме координацію в рамках МЗС щодо пошуку дієвих механізмів впливу на державу-агресора Росію з метою запобігання катуванням і нелюдському поводженню з українськими військовополоненими, а також співпрацю у питаннях звільнення українських оборонців, цивільних осіб, позбавлених особистої свободи, та захисту прав безвісти зниклих.
Зокрема, за результатами домовленостей МЗС з представниками Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та Громадської ради при Координаційному штабі щодо плану спільних дій, включно з проведенням адвокаційних заходів, на 2026 рік.
❤27👍6😁1🙏1
🇺🇦🇺🇳 Андрій Сибіга провів зустріч зі спеціальною представницею Генерального секретаря ООН з питань дітей і збройних конфліктів Ванессою Фрейзер
💬 «Для України повернення наших дітей є одним із ключових пріоритетів. Я наголосив, що сталий мир неможливий без їхнього повернення додому.
Наразі нам вдалося повернути понад дві тисячі дітей, однак багато з них досі залишаються примусово та незаконно депортованими державою-агресором.
Росія системно змінює документи українських дітей, влаштовує їх у прийомні сім’ї, зокрема у віддалених регіонах РФ. Ба більше, вона намагається різними способами стерти їхню ідентичність. Цинічно, що Росія також інструменталізує дітей у цій війні — використовує їх як важіль у переговорах.
Такі дії є грубими порушеннями міжнародного гуманітарного права та воєнними злочинами.
Ми обговорили практичні кроки для припинення таких порушень, імплементації відповідної резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо повернення українських дітей, а також посилення міжнародних зусиль для забезпечення відповідальності за ці злочини», – зазначив міністр.
💬 «Для України повернення наших дітей є одним із ключових пріоритетів. Я наголосив, що сталий мир неможливий без їхнього повернення додому.
Наразі нам вдалося повернути понад дві тисячі дітей, однак багато з них досі залишаються примусово та незаконно депортованими державою-агресором.
Росія системно змінює документи українських дітей, влаштовує їх у прийомні сім’ї, зокрема у віддалених регіонах РФ. Ба більше, вона намагається різними способами стерти їхню ідентичність. Цинічно, що Росія також інструменталізує дітей у цій війні — використовує їх як важіль у переговорах.
Такі дії є грубими порушеннями міжнародного гуманітарного права та воєнними злочинами.
Ми обговорили практичні кроки для припинення таких порушень, імплементації відповідної резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо повернення українських дітей, а також посилення міжнародних зусиль для забезпечення відповідальності за ці злочини», – зазначив міністр.
❤16👍4💯2
🇺🇦🇪🇺 Андрій Сибіга провів телефонні переговори з високою представницею ЄС із закордонних справ та безпекової політики Каєю Каллас
💬 "Дуже хороша розмова з моїм другом та колегою, главою дипломатії ЄС, Каєю Каллас для координації наших майбутніх контактів, щоб і надалі узгоджувати спільні зусилля у найближчі тижні.
Ми обговорили європейський порядок денний та необхідність зберігати єдність і динаміку у просуванні ключових рішень, які зміцнюють нашу спільну безпеку та стійкість.
Також ми обмінялися думками щодо результатів виборів в Угорщині та їхніх наслідків для сили Європи. Я наголосив на важливості розблокування кредиту в обсязі 90 мільярдів євро для забезпечення подальшої підтримки України та захисту Європи від російської загрози.
Щодо Близького Сходу, ми погодилися щодо важливості скоординованих міжнародних зусиль для забезпечення стабільності в регіоні. Ми також наголосили на необхідності захисту цивільного населення та недопущення подальшої ескалації", - зазначив глава МЗС України.
💬 "Дуже хороша розмова з моїм другом та колегою, главою дипломатії ЄС, Каєю Каллас для координації наших майбутніх контактів, щоб і надалі узгоджувати спільні зусилля у найближчі тижні.
Ми обговорили європейський порядок денний та необхідність зберігати єдність і динаміку у просуванні ключових рішень, які зміцнюють нашу спільну безпеку та стійкість.
Також ми обмінялися думками щодо результатів виборів в Угорщині та їхніх наслідків для сили Європи. Я наголосив на важливості розблокування кредиту в обсязі 90 мільярдів євро для забезпечення подальшої підтримки України та захисту Європи від російської загрози.
Щодо Близького Сходу, ми погодилися щодо важливості скоординованих міжнародних зусиль для забезпечення стабільності в регіоні. Ми також наголосили на необхідності захисту цивільного населення та недопущення подальшої ескалації", - зазначив глава МЗС України.
❤20👍8❤🔥2🤪1
МЗС продовжує роботу над підвищенням доступності та якості консульських послуг для громадян України за кордоном
Міністерство закордонних справ України продовжує роботу над підвищенням доступності та якості консульських послуг для громадян України за кордоном. Пріоритетом є одночасне розширення консульської присутності та розвиток цифрових інструментів, що дозволяють отримувати послуги швидше та зручніше.
З цією метою міністр закордонних справ України провів онлайн-нараду з командою Міністерства цифрової трансформації на чолі з Олександром Борняковим. Учасники обговорили прискорення запуску нових цифрових сервісів, зокрема можливість оформлення реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) безпосередньо через закордонні дипломатичні установи України.
💬 "Доступні консульські послуги для українців за кордоном – один із моїх головних пріоритетів. Ми працюємо одразу у двох напрямках: збільшуємо консульську присутність і максимально цифровізуємо послуги, щоб українцям не доводилося очікувати в чергах і долати зайві кілометри. Найважливіше – щоб кожен українець за кордоном відчув ці зміни на практиці: менше черг, швидше обслуговування, більше послуг онлайн", – зазначив міністр.
Запровадження нової послуги є особливо актуальним для українських сімей, чиї діти народилися за кордоном. МЗС у взаємодії з Міністерством цифрової трансформації та Державною податковою службою працює над тим, щоб зробити її доступною у максимально стислі строки.
Паралельно триває робота над зменшенням черг на запис до консульських установ, відповідно впроваджуються додаткові часові слоти та вдосконалюється електронна система запису.
Міністерство закордонних справ і надалі працюватиме над тим, щоб держава була ближчою до кожного українця, незалежно від місця його перебування.
Міністерство закордонних справ України продовжує роботу над підвищенням доступності та якості консульських послуг для громадян України за кордоном. Пріоритетом є одночасне розширення консульської присутності та розвиток цифрових інструментів, що дозволяють отримувати послуги швидше та зручніше.
З цією метою міністр закордонних справ України провів онлайн-нараду з командою Міністерства цифрової трансформації на чолі з Олександром Борняковим. Учасники обговорили прискорення запуску нових цифрових сервісів, зокрема можливість оформлення реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) безпосередньо через закордонні дипломатичні установи України.
💬 "Доступні консульські послуги для українців за кордоном – один із моїх головних пріоритетів. Ми працюємо одразу у двох напрямках: збільшуємо консульську присутність і максимально цифровізуємо послуги, щоб українцям не доводилося очікувати в чергах і долати зайві кілометри. Найважливіше – щоб кожен українець за кордоном відчув ці зміни на практиці: менше черг, швидше обслуговування, більше послуг онлайн", – зазначив міністр.
Запровадження нової послуги є особливо актуальним для українських сімей, чиї діти народилися за кордоном. МЗС у взаємодії з Міністерством цифрової трансформації та Державною податковою службою працює над тим, щоб зробити її доступною у максимально стислі строки.
Паралельно триває робота над зменшенням черг на запис до консульських установ, відповідно впроваджуються додаткові часові слоти та вдосконалюється електронна система запису.
Міністерство закордонних справ і надалі працюватиме над тим, щоб держава була ближчою до кожного українця, незалежно від місця його перебування.
❤13👍7🤔1