🛃Держмитслужба та Управління ООН з наркотиків та злочинності обговорили безпекові питання щодо посилення контролю у пунктах пропуску
🤝25 липня відбулася зустріч представників Державної митної служби України з делегацію United Nations Office on Drugs and Crime(UNODC) з метою обговорення спільних заходів щодо боротьби зі злочинністю, пов'язаною з незаконним обігом наркотиків під час переміщення через державний кордон України.
💬На згаданій зустрічі представники Держмитслужби поінформували колег з UNODC про основні потреби в облаштуванні пунктів пропуску та посилення спроможності для виявлення прихованих від митного контролю товарів, зброї, вибухових речовини та наркотичних засобів.
✅Сторони узгодили основні напрямки співпраці та подальші кроки, серед яких:
- облаштування вантажними скануючими системами пунктів пропуску для автомобільного сполучення на кордоні України з ЄС;
- організація підготовки операторів вантажних скануючих систем;
- посилення спроможності виявлення прихованих від митного контролю товарів, зброї, вибухових речовин та наркотичних засобів при огляді вантажів шляхом забезпечення підрозділів митниць технічними засобами митного контролю;
- застосування митними підрозділами міжнародного досвіду, зокрема, використання інформаційних систем та баз даних для проведення вибірковості митного контролю товарів, транспортних засобів та контейнерів тощо.
‼️Зустріч стала важливим кроком у подальшій співпраці між Держмитслужбою та UNODC.
🤝25 липня відбулася зустріч представників Державної митної служби України з делегацію United Nations Office on Drugs and Crime(UNODC) з метою обговорення спільних заходів щодо боротьби зі злочинністю, пов'язаною з незаконним обігом наркотиків під час переміщення через державний кордон України.
💬На згаданій зустрічі представники Держмитслужби поінформували колег з UNODC про основні потреби в облаштуванні пунктів пропуску та посилення спроможності для виявлення прихованих від митного контролю товарів, зброї, вибухових речовини та наркотичних засобів.
✅Сторони узгодили основні напрямки співпраці та подальші кроки, серед яких:
- облаштування вантажними скануючими системами пунктів пропуску для автомобільного сполучення на кордоні України з ЄС;
- організація підготовки операторів вантажних скануючих систем;
- посилення спроможності виявлення прихованих від митного контролю товарів, зброї, вибухових речовин та наркотичних засобів при огляді вантажів шляхом забезпечення підрозділів митниць технічними засобами митного контролю;
- застосування митними підрозділами міжнародного досвіду, зокрема, використання інформаційних систем та баз даних для проведення вибірковості митного контролю товарів, транспортних засобів та контейнерів тощо.
‼️Зустріч стала важливим кроком у подальшій співпраці між Держмитслужбою та UNODC.
🇺🇦Держмитслужба передала на потреби оборонців України конфіскованих товарів та транспортних засобів на 432 млн грн
З 24 лютого 2022 року Держмитслужба передала на потреби оборонців конфіскованих товарів та транспортних засобів на 432 млн грн.
Найчастіше передавали наступні товари:
🚗1307 автомобілів на 182,4 млн грн
🫡 майно військового призначення на 49,3 млн грн
🚬1,788 млн пачок цигарок на 44,9 млн грн та інші тютюнові вироби на суму 1,9 млн грн;
🧦одяг та взуття на 17,6 млн грн;
💻 7859 одиниць комп’ютерної техніки на 16,4 млн грн
🔋1160 генераторів та акумуляторів на 14 млн грн
📻7287 одиниць побутової техніки на 11,5 млн грн;
📱 мобільні телефони на 11,4 млн грн;
🛠️ запчастини до авто на 11 млн грн;
🌲 лісоматеріали на 7,7 млн грн
🥖продукти харчування на 5,1 млн грн
💉медичні вироби на 3,9 млн грн
🕰️годинники на 3,3 млн грн;
🎧 навушники на 2,5 млн грн;
📍інші товари на 48,8 млн грн.
Основними отримувачами стали:
📌Міністерство оборони України - 360,7 млн грн
📌Державна прикордонна служба України - 34,2 млн грн;
📌Обласні військові адміністрації - 13,6 млн грн
📌Міністерство внутрішніх справ - 15,4 млн грн
📌Служба Безпеки України 7,4 млн грн;
📌Інші отримувачі 0,7 млн грн.
Конфісковане та таке, що на інших законних підставах перейшло у власність держави, майно передається Збройним Силам України та правоохоронним органам згідно з розпорядженням КМУ від 26.02.2022 № 186-р «Про передачу майна для потреб Збройних Сил», постанови КМУ від 16.09.2022 № 1043 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо передачі майна для задоволення потреб функціонування держави в умовах воєнного стану», а також відповідно до рішень військового командування про примусове відчуження або вилучення майна, прийнятих на підставі приписів Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
🇺🇦Разом до перемоги! Слава Україні!
З 24 лютого 2022 року Держмитслужба передала на потреби оборонців конфіскованих товарів та транспортних засобів на 432 млн грн.
Найчастіше передавали наступні товари:
🚗1307 автомобілів на 182,4 млн грн
🫡 майно військового призначення на 49,3 млн грн
🚬1,788 млн пачок цигарок на 44,9 млн грн та інші тютюнові вироби на суму 1,9 млн грн;
🧦одяг та взуття на 17,6 млн грн;
💻 7859 одиниць комп’ютерної техніки на 16,4 млн грн
🔋1160 генераторів та акумуляторів на 14 млн грн
📻7287 одиниць побутової техніки на 11,5 млн грн;
📱 мобільні телефони на 11,4 млн грн;
🛠️ запчастини до авто на 11 млн грн;
🌲 лісоматеріали на 7,7 млн грн
🥖продукти харчування на 5,1 млн грн
💉медичні вироби на 3,9 млн грн
🕰️годинники на 3,3 млн грн;
🎧 навушники на 2,5 млн грн;
📍інші товари на 48,8 млн грн.
Основними отримувачами стали:
📌Міністерство оборони України - 360,7 млн грн
📌Державна прикордонна служба України - 34,2 млн грн;
📌Обласні військові адміністрації - 13,6 млн грн
📌Міністерство внутрішніх справ - 15,4 млн грн
📌Служба Безпеки України 7,4 млн грн;
📌Інші отримувачі 0,7 млн грн.
Конфісковане та таке, що на інших законних підставах перейшло у власність держави, майно передається Збройним Силам України та правоохоронним органам згідно з розпорядженням КМУ від 26.02.2022 № 186-р «Про передачу майна для потреб Збройних Сил», постанови КМУ від 16.09.2022 № 1043 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо передачі майна для задоволення потреб функціонування держави в умовах воєнного стану», а також відповідно до рішень військового командування про примусове відчуження або вилучення майна, прийнятих на підставі приписів Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
🇺🇦Разом до перемоги! Слава Україні!
‼️UPD: інформацію оновлено у зв’язку із численними зверненнями представників бізнесу до Держмитслужби щодо надання роз’яснень про застосування норм Закону України № 3229-IX
🛃Закон України № 3229-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо використання митних декларацій та електронної транзитної системи, передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту, для здійснення транзиту на умовах цього Кодексу» набирає чинності 29 липня 2023 року
👉28 липня 2023 року в Голосі України опубліковано Закон України № 3229-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо використання митних декларацій та електронної транзитної системи, передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту, для здійснення транзиту на умовах цього Кодексу» (далі – Закон № 3229) http://www.golos.com.ua/documents/z-3229-ix.pdf
Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень, Закон № 3229 набирає чинності з дня наступного, за днем його опублікування, тобто з 29 липня 2023 року.
❕Однією з новацій Закону № 3229 є можливість оформлення Т1 та використання NCTS для цілей внутрішнього транзиту. Як повідомлялось раніше, при цьому суб'єктом процедури може виступати виключно резидент з гарантуванням переміщення гарантією, виданою національним гарантом. Для цілей внутрішнього транзиту використовуватимуться ті ж гарантії, що і при міжнародному застосуванні NCTS. Особливості заповнення декларацій Т1 для цілей внутрішнього транзиту вже внесені до Методичних рекомендацій bit.ly/3O3MZU3
Щодо можливості пріоритетного перетину кордону при міжнародному застосуванні NCTS для транспортних засобів, які переміщують товари за Т1, Держмитслужбою розпочато роботу по практичній імплементації таких змін. Про технічну реалізацію нововведення в роботі електронної черги перетину кордону буде проінформовано додатково.
Крім того, Держмитслужба звертає увагу бізнесу, що відповідно до змін, внесених до частини першої статті 326 Митного кодексу України, засобам ідентифікації підлягають, зокрема, усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, що перебувають під митним контролем. Відтепер, відповідно до змін в статті 92 Митного кодексу України, обов'язковому пломбуванню митним органом підлягають товари при переміщенні їх митною територією України в митному режимі транзит.
📌З особливостями забезпечення ідентифікації товарів, що поміщуються в митний режим експорт, можна ознайомитись за посиланням https://is.gd/4M0Qdg
📌З інформацією про інші зміни, передбачені Законом № 3229, можна ознайомитись за посиланням https://bit.ly/47aqHcg
🛃Закон України № 3229-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо використання митних декларацій та електронної транзитної системи, передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту, для здійснення транзиту на умовах цього Кодексу» набирає чинності 29 липня 2023 року
👉28 липня 2023 року в Голосі України опубліковано Закон України № 3229-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо використання митних декларацій та електронної транзитної системи, передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту, для здійснення транзиту на умовах цього Кодексу» (далі – Закон № 3229) http://www.golos.com.ua/documents/z-3229-ix.pdf
Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень, Закон № 3229 набирає чинності з дня наступного, за днем його опублікування, тобто з 29 липня 2023 року.
❕Однією з новацій Закону № 3229 є можливість оформлення Т1 та використання NCTS для цілей внутрішнього транзиту. Як повідомлялось раніше, при цьому суб'єктом процедури може виступати виключно резидент з гарантуванням переміщення гарантією, виданою національним гарантом. Для цілей внутрішнього транзиту використовуватимуться ті ж гарантії, що і при міжнародному застосуванні NCTS. Особливості заповнення декларацій Т1 для цілей внутрішнього транзиту вже внесені до Методичних рекомендацій bit.ly/3O3MZU3
Щодо можливості пріоритетного перетину кордону при міжнародному застосуванні NCTS для транспортних засобів, які переміщують товари за Т1, Держмитслужбою розпочато роботу по практичній імплементації таких змін. Про технічну реалізацію нововведення в роботі електронної черги перетину кордону буде проінформовано додатково.
Крім того, Держмитслужба звертає увагу бізнесу, що відповідно до змін, внесених до частини першої статті 326 Митного кодексу України, засобам ідентифікації підлягають, зокрема, усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, що перебувають під митним контролем. Відтепер, відповідно до змін в статті 92 Митного кодексу України, обов'язковому пломбуванню митним органом підлягають товари при переміщенні їх митною територією України в митному режимі транзит.
📌З особливостями забезпечення ідентифікації товарів, що поміщуються в митний режим експорт, можна ознайомитись за посиланням https://is.gd/4M0Qdg
📌З інформацією про інші зміни, передбачені Законом № 3229, можна ознайомитись за посиланням https://bit.ly/47aqHcg
✅За 10 місяців «митного безвізу» оформлено більше 15 тис. транзитних декларацій у системі NCTS (New Computerized Transit System)
⬅️Загальна кількість переміщень з України за 10 місяців склала 12 363. У липні 2023 року в країнах-учасницях Конвенції про процедуру спільного транзиту було завершено 3 196 переміщень, розпочатих в Україні.
➡️З початку міжнародного застосування NCTS по 2 653 деклараціям спільного транзиту товари були успішно доставлені до митниць призначення на митній території України. Кількість таких декларацій у липні 2023 року склала 738.
✅Станом на кінець липня 2023 року підприємствам надано 49 авторизацій на застосування транзитних спрощень, з них 27 авторизацій на використання загальної гарантії (у тому числі 8 - на збільшення розміру референтної суми загальної гарантії та 1 - на використання загальної гарантії зі зменшенням розміру референтної суми до 30%), 18 авторизацій – на об’єкти авторизованих вантажовідправників та вантажоодержувачів, а також 4 авторизації на використання пломб спеціального типу.
Більше 20 заяв від підприємств знаходяться на різних етапах розгляду.
📈Також з моменту запуску в кінці квітня 2023 року вебсервісу електронної подачі гарантій для застосування при спільному транзиті гарантами, які мають право гарантувати переміщення товарів під процедурою спільного транзиту, розпочато активне використання вебсервісу реєстрації електронних гарантій. Так, за цей період в електронному вигляді зареєстровано 23 загальні та більше 280 індивідуальних гарантій. На сьогодні вебсервіс електронної подачі гарантій активно використовується уже 5 гарантами.
⬅️Загальна кількість переміщень з України за 10 місяців склала 12 363. У липні 2023 року в країнах-учасницях Конвенції про процедуру спільного транзиту було завершено 3 196 переміщень, розпочатих в Україні.
➡️З початку міжнародного застосування NCTS по 2 653 деклараціям спільного транзиту товари були успішно доставлені до митниць призначення на митній території України. Кількість таких декларацій у липні 2023 року склала 738.
✅Станом на кінець липня 2023 року підприємствам надано 49 авторизацій на застосування транзитних спрощень, з них 27 авторизацій на використання загальної гарантії (у тому числі 8 - на збільшення розміру референтної суми загальної гарантії та 1 - на використання загальної гарантії зі зменшенням розміру референтної суми до 30%), 18 авторизацій – на об’єкти авторизованих вантажовідправників та вантажоодержувачів, а також 4 авторизації на використання пломб спеціального типу.
Більше 20 заяв від підприємств знаходяться на різних етапах розгляду.
📈Також з моменту запуску в кінці квітня 2023 року вебсервісу електронної подачі гарантій для застосування при спільному транзиті гарантами, які мають право гарантувати переміщення товарів під процедурою спільного транзиту, розпочато активне використання вебсервісу реєстрації електронних гарантій. Так, за цей період в електронному вигляді зареєстровано 23 загальні та більше 280 індивідуальних гарантій. На сьогодні вебсервіс електронної подачі гарантій активно використовується уже 5 гарантами.
❗️Щодо забезпечення ідентифікації товарів з урахуванням змін, внесених до Митного кодексу України відповідно до Закону України № 3229
Так, згідно з погодженою Міністерством фінансів України позицією щодо надання додаткових роз'яснень в частині забезпечення ідентифікації товарів, транспортних засобів комерційного призначення з урахуванням змін, внесених до Митного кодексу України відповідно до Закону України № 3229, інформуємо про таке.
➡️Статтею 326 Митного кодексу України передбачено забезпечення ідентифікації, яка здійснюється шляхом накладання митних забезпечень: одноразових номерних запірно-пломбових пристроїв, пломб, печаток, голографічних міток, нанесення цифрового, літерного чи іншого маркування, ідентифікаційних знаків, проставляння штампів, взяття проб і зразків, складання опису товарів, транспортних засобів комерційного призначення, креслень, масштабних зображень, виготовлення фотографій, ілюстрацій, використання товаросупровідної документації тощо.
➡️Частиною другою статті 258 Кодексу встановлено, що за рішенням митного органу митне оформлення та випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до митного режиму експорту може здійснюватися без їх пред'явлення митному органу, якому подано митну декларацію, заповнену у звичайному порядку. Рішення про можливість випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення без їх пред'явлення митному органу або про необхідність такого пред'явлення приймається митним органом на основі результатів аналізу ризиків у строк не більше чотирьох робочих годин з моменту прийняття митної декларації, заповненої у звичайному порядку відповідно до митного режиму експорту.
Таким чином, у разі прийняття митним органом рішення згідно із частиною другою статті 258 Кодексу, тобто без пред'явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до митного режиму експорту митному органу оформлення, ідентифікація таких товарів та транспортних засобів може здійснюватися шляхом застосування передбачених статтею 326 Кодексу засобів ідентифікації, зокрема, опису товарів, виготовлення фотографій, використання товаросупровідної документації.
☝️Звертаємо увагу, що положення частини другої статті 258 Кодексу втрачають чинність з 07.11.2023 року відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України від 02.10.2019 № 141-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів» (із змінами, внесеними Законом України від 01.04.2022 № 2173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану»).
Так, згідно з погодженою Міністерством фінансів України позицією щодо надання додаткових роз'яснень в частині забезпечення ідентифікації товарів, транспортних засобів комерційного призначення з урахуванням змін, внесених до Митного кодексу України відповідно до Закону України № 3229, інформуємо про таке.
➡️Статтею 326 Митного кодексу України передбачено забезпечення ідентифікації, яка здійснюється шляхом накладання митних забезпечень: одноразових номерних запірно-пломбових пристроїв, пломб, печаток, голографічних міток, нанесення цифрового, літерного чи іншого маркування, ідентифікаційних знаків, проставляння штампів, взяття проб і зразків, складання опису товарів, транспортних засобів комерційного призначення, креслень, масштабних зображень, виготовлення фотографій, ілюстрацій, використання товаросупровідної документації тощо.
➡️Частиною другою статті 258 Кодексу встановлено, що за рішенням митного органу митне оформлення та випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до митного режиму експорту може здійснюватися без їх пред'явлення митному органу, якому подано митну декларацію, заповнену у звичайному порядку. Рішення про можливість випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення без їх пред'явлення митному органу або про необхідність такого пред'явлення приймається митним органом на основі результатів аналізу ризиків у строк не більше чотирьох робочих годин з моменту прийняття митної декларації, заповненої у звичайному порядку відповідно до митного режиму експорту.
Таким чином, у разі прийняття митним органом рішення згідно із частиною другою статті 258 Кодексу, тобто без пред'явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до митного режиму експорту митному органу оформлення, ідентифікація таких товарів та транспортних засобів може здійснюватися шляхом застосування передбачених статтею 326 Кодексу засобів ідентифікації, зокрема, опису товарів, виготовлення фотографій, використання товаросупровідної документації.
☝️Звертаємо увагу, що положення частини другої статті 258 Кодексу втрачають чинність з 07.11.2023 року відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України від 02.10.2019 № 141-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів» (із змінами, внесеними Законом України від 01.04.2022 № 2173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану»).
🤝Держмитслужба продовжує взаємодіяти з правоохоронними органами у разі виявлення недоброчесних працівників відомства
📅 Так, 2 серпня працівники Департаменту внутрішньої безпеки Держмитслужби спільно з оперативниками УСР в Одеській області і детективами ТУ ДБР у м. Миколаєві за процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури затримали працівника Одеської митниці безпосередньо під час отримання ним неправомірної вигоди у розмірі 1000 доларів США. Раніше вже було задокументовано факти одержання ним перших двох частин неправомірної вигоди у розмірі 550 доларів США та 770 доларів США.
Зловживаючи своїм службовим становищем, посадовець організував незаконний канал безперешкодного ввезення техніки з Республіки Молдова на митну територію України. За це він вимагав від власника товару неправомірну вигоду у розмірі 2300 доларів США.
⚖️ Наразі митнику оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
☝🏼 Державна митна служба України тримає чіткий курс на очищення своїх лав від недоброчесних працівників. У цьому напрямку активно працює підрозділ внутрішньої безпеки відомства у взаємодії з правоохоронними органами.
📅 Так, 2 серпня працівники Департаменту внутрішньої безпеки Держмитслужби спільно з оперативниками УСР в Одеській області і детективами ТУ ДБР у м. Миколаєві за процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури затримали працівника Одеської митниці безпосередньо під час отримання ним неправомірної вигоди у розмірі 1000 доларів США. Раніше вже було задокументовано факти одержання ним перших двох частин неправомірної вигоди у розмірі 550 доларів США та 770 доларів США.
Зловживаючи своїм службовим становищем, посадовець організував незаконний канал безперешкодного ввезення техніки з Республіки Молдова на митну територію України. За це він вимагав від власника товару неправомірну вигоду у розмірі 2300 доларів США.
⚖️ Наразі митнику оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
☝🏼 Державна митна служба України тримає чіткий курс на очищення своїх лав від недоброчесних працівників. У цьому напрямку активно працює підрозділ внутрішньої безпеки відомства у взаємодії з правоохоронними органами.
🔎 Результати моніторингу застосування процедури спільного транзиту у липні 2023 року
🛃 Держмитслужба на постійній основі здійснює моніторинг застосування процедури спільного транзиту, а також розглядає проблемні питання, які виникають як у посадових осіб митниць, так і у представників бізнесу.
Останнім часом одним із поширених питань є недостатність суми для резервування потенційного боргу при поміщенні товарів під процедуру спільного транзиту у разі застосування індивідуальної гарантії. З урахуванням зазначеного Держмитслужбою опубліковано роз'яснення про особливості розрахунку суми гарантії (суми забезпечення транзитної операції) під час поміщення товарів під процедуру Т1 у підрозділі Запитання та відповіді на офіційному сайті Держмитслужби (питання «Як розраховується сума гарантії при поміщенні товарів під процедуру Т1?»).
☝🏼 Держмитслужба звертає увагу компаній, що найбільш прийнятним способом гарантування (типом гарантії) для процедури спільного транзиту є застосування підприємствами загальної гарантії, референтна сума якої одночасно покриває декілька окремих транзитних операції. Тому підприємствам доцільно отримувати відповідні авторизації на застосування спрощень.
На жаль, час від часу трапляються прикрі випадки непорозумінь між представниками підприємств та посадовими особами митних органів під час застосування процедури спільного транзиту. Держмитслужба ретельно аналізує таку інформацію, у тому числі отриману через Службу підтримки з питань спільного транзиту та з інших джерел, і вживає відповідних заходів реагування. Подібні ситуації зазвичай пов’язані з людським фактором та можуть бути швидко врегульовані.
Зважаючи на зазначене, Держмитслужба наголошує на необхідності невідкладного інформування Служби підтримки про будь-які проблеми, які виникають в процесі застосування процедури спільного транзиту. Контакти Служби підтримки розміщені у підрозділі Служба підтримки на офіційному сайті Держмитслужби.
📑 Варто відмітити, що тривалість оформлення декларацій Т1 у 2023 році в середньому склала 12 хв (у липні – 13 хв). Найшвидше декларації Т1 оформляються у внутрішніх підрозділах митниць, де товари поміщуються у митний режим експорту, оскільки товари, що експортуються вже проконтрольовано.
Водночас, більшість компаній, які користуються NCTS, не зважаючи на неодноразові звернення Держмитслужби, продовжують відкривати процедуру спільного транзиту в пунктах пропуску при вивезенні товарів з України. Так, у липні 2023 року частка декларацій Т1, відкритих у пунктах пропуску, склала майже 80 %. Така ситуація ніяким чином не сприяє покращенню ситуації на кордоні.
🏛️ З урахуванням зазначеного, Держмитслужба вчергове звертається до підприємств щодо необхідності перенесення оформлення декларацій Т1 у внутрішні підрозділи митного оформлення, в яких товари поміщуються у митний режим експорту. Після практичної реалізації пріоритетного перетину кордону товарами, поміщеними під процедуру спільного транзиту, відповідно до змін, внесених до Митного кодексу України Законом № 3229, окрім швидкого оформлення декларацій у внутрішніх підрозділах митного оформлення, перевагою також буде можливість швидко перетнути кордон з уже оформленою Т1.
🛃 Держмитслужба на постійній основі здійснює моніторинг застосування процедури спільного транзиту, а також розглядає проблемні питання, які виникають як у посадових осіб митниць, так і у представників бізнесу.
Останнім часом одним із поширених питань є недостатність суми для резервування потенційного боргу при поміщенні товарів під процедуру спільного транзиту у разі застосування індивідуальної гарантії. З урахуванням зазначеного Держмитслужбою опубліковано роз'яснення про особливості розрахунку суми гарантії (суми забезпечення транзитної операції) під час поміщення товарів під процедуру Т1 у підрозділі Запитання та відповіді на офіційному сайті Держмитслужби (питання «Як розраховується сума гарантії при поміщенні товарів під процедуру Т1?»).
☝🏼 Держмитслужба звертає увагу компаній, що найбільш прийнятним способом гарантування (типом гарантії) для процедури спільного транзиту є застосування підприємствами загальної гарантії, референтна сума якої одночасно покриває декілька окремих транзитних операції. Тому підприємствам доцільно отримувати відповідні авторизації на застосування спрощень.
На жаль, час від часу трапляються прикрі випадки непорозумінь між представниками підприємств та посадовими особами митних органів під час застосування процедури спільного транзиту. Держмитслужба ретельно аналізує таку інформацію, у тому числі отриману через Службу підтримки з питань спільного транзиту та з інших джерел, і вживає відповідних заходів реагування. Подібні ситуації зазвичай пов’язані з людським фактором та можуть бути швидко врегульовані.
Зважаючи на зазначене, Держмитслужба наголошує на необхідності невідкладного інформування Служби підтримки про будь-які проблеми, які виникають в процесі застосування процедури спільного транзиту. Контакти Служби підтримки розміщені у підрозділі Служба підтримки на офіційному сайті Держмитслужби.
📑 Варто відмітити, що тривалість оформлення декларацій Т1 у 2023 році в середньому склала 12 хв (у липні – 13 хв). Найшвидше декларації Т1 оформляються у внутрішніх підрозділах митниць, де товари поміщуються у митний режим експорту, оскільки товари, що експортуються вже проконтрольовано.
Водночас, більшість компаній, які користуються NCTS, не зважаючи на неодноразові звернення Держмитслужби, продовжують відкривати процедуру спільного транзиту в пунктах пропуску при вивезенні товарів з України. Так, у липні 2023 року частка декларацій Т1, відкритих у пунктах пропуску, склала майже 80 %. Така ситуація ніяким чином не сприяє покращенню ситуації на кордоні.
🏛️ З урахуванням зазначеного, Держмитслужба вчергове звертається до підприємств щодо необхідності перенесення оформлення декларацій Т1 у внутрішні підрозділи митного оформлення, в яких товари поміщуються у митний режим експорту. Після практичної реалізації пріоритетного перетину кордону товарами, поміщеними під процедуру спільного транзиту, відповідно до змін, внесених до Митного кодексу України Законом № 3229, окрім швидкого оформлення декларацій у внутрішніх підрозділах митного оформлення, перевагою також буде можливість швидко перетнути кордон з уже оформленою Т1.
🇺🇦За 7 місяців 2023 року митниці Держмитслужби виявили порушень митних правил на суму 6,1 млрд грн
Протягом січня-липня 2023 року виявлено 6976 порушеннь митних правил із вартістю предметів правопорушень на суму понад 6,1 млрд грн (вартісний показник збільшився в 3 рази у порівнянні з аналогічними місяцями 2022 року).
Вилучено предметів правопорушень на суму майже 439 млн грн. Зокрема:
🔺промислових товарів на суму 289 млн грн
🔺продовольчих товарів на суму 55 млн грн
🔺валюти на суму понад 66 млн грн
🔺транспортних засобів на суму 29 млн грн
Безпосередньо митницями розглянуто 1976 справ про порушення митних правил.
Застосовано адміністративних стягнень у вигляді штрафу на суму 71 млн грн, з яких стягнуто до Держбюджету 41 млн гривень.
На розгляд до суду митницями передано 3897 справ про порушення митних правил на суму 1,9 млрд гривень.
➡️За результатами розгляду справ судами накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму понад 1,4 млрд грн.
Протягом січня-липня 2023 року виявлено 6976 порушеннь митних правил із вартістю предметів правопорушень на суму понад 6,1 млрд грн (вартісний показник збільшився в 3 рази у порівнянні з аналогічними місяцями 2022 року).
Вилучено предметів правопорушень на суму майже 439 млн грн. Зокрема:
🔺промислових товарів на суму 289 млн грн
🔺продовольчих товарів на суму 55 млн грн
🔺валюти на суму понад 66 млн грн
🔺транспортних засобів на суму 29 млн грн
Безпосередньо митницями розглянуто 1976 справ про порушення митних правил.
Застосовано адміністративних стягнень у вигляді штрафу на суму 71 млн грн, з яких стягнуто до Держбюджету 41 млн гривень.
На розгляд до суду митницями передано 3897 справ про порушення митних правил на суму 1,9 млрд гривень.
➡️За результатами розгляду справ судами накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму понад 1,4 млрд грн.
🛃Одеські митники вилучили автозапчастини російського виробництва на майже 3 млн грн.
🚗Посадовці Одеської митниці викрили імпортера, що намагався ввезти понад 24 т запчастин до легкових автомобілів російського виробництва, заявивши їх як китайські.
⚙️На партію товару (насоси для охолоджувальних рідни, дзеркала заднього виду, фурнітура пластикова для автомобілів, радіатори до легкових автомобілів, набори прокладок, фільтри очищення мастил, комплекти проводів, компресори повітряні) підприємство-імпортер надало інвойс про його китайське походження, де відправником була китайська компанія, а отримувачем - підприємство з Харківщини.
🔩Однак під час митного огляду вантажу працівники митниці встановили, що деякі запчасти мають ознаки походження з країни-агресора, деякі - фрагменти написів, затертих за допомогою кустарного плавлення пластмаси, а частина містить маркування «СДЕЛАНО В РОССИИ» та інформацію щодо російського виробника та його адреси.
📜Стосовно керівника компанії-імпортера Одеською митницею складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Санкції статті передбачають штраф у розмірі вартості товару та його конфіскацію.
🤝Заходи здійснювалися одеськими митниками спільно з представниками УСБУ в Одеській області.
🚗Посадовці Одеської митниці викрили імпортера, що намагався ввезти понад 24 т запчастин до легкових автомобілів російського виробництва, заявивши їх як китайські.
⚙️На партію товару (насоси для охолоджувальних рідни, дзеркала заднього виду, фурнітура пластикова для автомобілів, радіатори до легкових автомобілів, набори прокладок, фільтри очищення мастил, комплекти проводів, компресори повітряні) підприємство-імпортер надало інвойс про його китайське походження, де відправником була китайська компанія, а отримувачем - підприємство з Харківщини.
🔩Однак під час митного огляду вантажу працівники митниці встановили, що деякі запчасти мають ознаки походження з країни-агресора, деякі - фрагменти написів, затертих за допомогою кустарного плавлення пластмаси, а частина містить маркування «СДЕЛАНО В РОССИИ» та інформацію щодо російського виробника та його адреси.
📜Стосовно керівника компанії-імпортера Одеською митницею складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Санкції статті передбачають штраф у розмірі вартості товару та його конфіскацію.
🤝Заходи здійснювалися одеськими митниками спільно з представниками УСБУ в Одеській області.
🖋Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку визначення країни походження товару у відповідність із Митним кодексом Європейського Союзу та забезпечення реалізації угод України про вільну торгівлю»
📑9 серпня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України від 14 липня 2023 року № 3261-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку визначення країни походження товару у відповідність із Митним кодексом Європейського Союзу та забезпечення реалізації угод України про вільну торгівлю» (далі – Закон).
📥У Законі викладено розділ II “Країна походження товару” Митного кодексу України в новій редакції, до якої включені положення Митного кодексу Європейського Союзу щодо визначення непреференційного походження товарів, зокрема це сприятиме запровадженню у відносинах з країнами Європейського Союзу альтернативних правил преференційного походження Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.
Законом імплементовано положення Митного кодексу та актів Європейського Союзу у частині положень щодо визначення непреференційного походження товарів при їх імпорті в Україну.
📦Реалізація положень Закону забезпечить виконання Україною зобов’язань, взятих відповідно до додатка XV до Угоди про асоціацію, та адаптацію законодавства України до законодавства країн-членів ЄС у частині визначення непреференційного походження при імпорті/експорті в Україну товарів. Це дозволить розширити присутність та збільшити конкурентоспроможність вітчизняних товарів на ринках третіх країн, з якими укладені угоди про вільну торгівлю, та спростити адміністрування експортно-імпортних операцій.
‼️10 серпня 2023 року Закон опубліковано в газеті Верховної Ради «Голос України»
📑9 серпня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України від 14 липня 2023 року № 3261-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку визначення країни походження товару у відповідність із Митним кодексом Європейського Союзу та забезпечення реалізації угод України про вільну торгівлю» (далі – Закон).
📥У Законі викладено розділ II “Країна походження товару” Митного кодексу України в новій редакції, до якої включені положення Митного кодексу Європейського Союзу щодо визначення непреференційного походження товарів, зокрема це сприятиме запровадженню у відносинах з країнами Європейського Союзу альтернативних правил преференційного походження Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.
Законом імплементовано положення Митного кодексу та актів Європейського Союзу у частині положень щодо визначення непреференційного походження товарів при їх імпорті в Україну.
📦Реалізація положень Закону забезпечить виконання Україною зобов’язань, взятих відповідно до додатка XV до Угоди про асоціацію, та адаптацію законодавства України до законодавства країн-членів ЄС у частині визначення непреференційного походження при імпорті/експорті в Україну товарів. Це дозволить розширити присутність та збільшити конкурентоспроможність вітчизняних товарів на ринках третіх країн, з якими укладені угоди про вільну торгівлю, та спростити адміністрування експортно-імпортних операцій.
‼️10 серпня 2023 року Закон опубліковано в газеті Верховної Ради «Голос України»
🤝10 серпня у Держмитслужбі відбувся круглий стіл з питань реалізації заходів щодо надання підприємствам авторизацій на застосування спрощень
🗃У круглому столі взяли участь представники Держмитслужби, Офісу підтримки реформ Мінфіну (RST Мінфіну), Програми ЄС з управління державними фінансами (EU4PFM) та близько 120 представників бізнесу та профільних асоціацій.
📉Захід проведений у контексті втрати чинності 7 листопада 2023 року окремих положень Митного кодексу України щодо можливості митного оформлення товарів без їх пред’явлення митним органам.
✅Тому Держмитслужба рекомендує бізнесу отримувати спрощення, передбачені Митним кодексом України та Конвенцією про процедуру спільного транзиту, які дозволять здійснювати оформлення товарів на авторизованих об'єктах, що за своєю суттю є аналогом тих спрощень, які підприємства використовують на сьогоднішній день.
✅Тож під час заходу детально зупинилися, зокрема, на питаннях надання підприємствам статусу АЕО, авторизацій на застосування спрощень та питаннях щодо транзитних спрощень, а також новаціях, запроваджених Законом 3229-IX.
‼️В.о. Голови Держмитслужби Сергій Звягінцев зазначив, що такі зустрічі з бізнес-спільнотою дозволять відшукати спільні рішення у проблемних питаннях, які виникають при реалізації ще нових для бізнесу інструментів, що передбачені Митним кодексом України та Конвенцією про процедуру спільного транзиту.
📈На сьогодні Держмитслужба відзначила значне зростання кількості заяв на надання спрощень після початку дії 1 жовтня 2022 року Закону України 2510-ІХ від 15.08.2022. З моменту прийняття зазначеного закону вже подано 67 заяв, половина з них у червні-серпні (для порівняння до набрання чинності Законом 2510-ІХ майже за три роки до Держмитслужби надійшло всього 20 заяв). Ідентична ситуація спостерігається по кількості заяв на отримання спрощень в рамках Конвенції про процедуру спільного транзиту.
🤝По завершенню зустрічі сторони домовилися продовжити комунікацію, зокрема між Держмитслужбою та бізнесом в межах робочих зустрічей, семінарів та консультацій з практики запровадження європейської системи митних спрощень.
🗃У круглому столі взяли участь представники Держмитслужби, Офісу підтримки реформ Мінфіну (RST Мінфіну), Програми ЄС з управління державними фінансами (EU4PFM) та близько 120 представників бізнесу та профільних асоціацій.
📉Захід проведений у контексті втрати чинності 7 листопада 2023 року окремих положень Митного кодексу України щодо можливості митного оформлення товарів без їх пред’явлення митним органам.
✅Тому Держмитслужба рекомендує бізнесу отримувати спрощення, передбачені Митним кодексом України та Конвенцією про процедуру спільного транзиту, які дозволять здійснювати оформлення товарів на авторизованих об'єктах, що за своєю суттю є аналогом тих спрощень, які підприємства використовують на сьогоднішній день.
✅Тож під час заходу детально зупинилися, зокрема, на питаннях надання підприємствам статусу АЕО, авторизацій на застосування спрощень та питаннях щодо транзитних спрощень, а також новаціях, запроваджених Законом 3229-IX.
‼️В.о. Голови Держмитслужби Сергій Звягінцев зазначив, що такі зустрічі з бізнес-спільнотою дозволять відшукати спільні рішення у проблемних питаннях, які виникають при реалізації ще нових для бізнесу інструментів, що передбачені Митним кодексом України та Конвенцією про процедуру спільного транзиту.
📈На сьогодні Держмитслужба відзначила значне зростання кількості заяв на надання спрощень після початку дії 1 жовтня 2022 року Закону України 2510-ІХ від 15.08.2022. З моменту прийняття зазначеного закону вже подано 67 заяв, половина з них у червні-серпні (для порівняння до набрання чинності Законом 2510-ІХ майже за три роки до Держмитслужби надійшло всього 20 заяв). Ідентична ситуація спостерігається по кількості заяв на отримання спрощень в рамках Конвенції про процедуру спільного транзиту.
🤝По завершенню зустрічі сторони домовилися продовжити комунікацію, зокрема між Держмитслужбою та бізнесом в межах робочих зустрічей, семінарів та консультацій з практики запровадження європейської системи митних спрощень.
‼️Інформація про практичне застосування положень Закону України від 14.07.2023 № 3261-ІХ щодо преференційного режиму оподаткування до товарів походженням з Республіки Узбекистан і Туркменістану
⛔️У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану на території України, тимчасовим закриттям окремих пунктів пропуску через державний кордон України та пунктів контролю, відбулися зміни логістичних маршрутів постачання товарів, що унеможливило застосування преференційного режиму оподаткування у рамках чинних міжнародних договорів про вільну торгівлю з Республікою Узбекистан і Туркменістаном, якими передбачено ввезення товарів резидентом України безпосередньо з митної території іншої держави – сторони угоди.
✅Верховною Радою України прийнято Закон України від 14 липня 2023 року № 3261-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку визначення країни походження товару у відповідність із митним кодексом Європейського Союзу та забезпечення реалізації угод України про вільну торгівлю» (далі – Закон № 3261), який набрав чинності 11 серпня 2023 року (опубліковано в газеті «Голос України» від 10.08.2023 № 23).
❎Зокрема, Законом № 3261 Митний кодекс України доповнено нормами (пункт 929 розділ ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення»), згідно з якими у період дії введеного в Україні воєнного стану за умови наявності у преференційних правилах походження до міжнародних договорів про вільну торгівлю правил прямого транспортування товарів з країни їх походження, дозволяється з урахуванням географічних, транспортних, економічних причин переміщення товарів, що походять з країн, з якими Україна уклала міжнародні договори про вільну торгівлю, територіями третіх країн, за винятком держави агресора, за умови документального підтвердження знаходження товарів під митним контролем в країнах транзиту.
🗳При цьому товари повинні бути в незмінному стані та з ними не повинні проводитися будь-які операції, крім операцій із забезпечення збереження і перевантаження товару.
🟢Підтвердження перебування товарів під митним контролем у третіх країнах, якщо інше не передбачено преференційними правилами походження до міжнародних договорів України про вільну торгівлю, здійснюється шляхом надання на вибір підприємства одного або декількох таких документів:
1) сертифікати, видані митними органами країн транзиту, що підтверджують умови перебування цих товарів у країні транзиту та містять:
-повний опис транспортованих товарів;
-дати розвантаження та перевантаження товарів;
-назви суден або інших використаних транспортних засобів (за необхідності);
2) митні декларації у митному режимі транзиту (при зберіганні товару під митним контролем - митна декларація або інший документ, оформлений при поміщенні у митний режим митного складу, вільної митної зони або на тимчасове зберігання);
3) книжка МДП (Carnet TIR), передбачена Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року;
4) лист-підтвердження на офіційному бланку митних органів країн транзиту;
5) єдиний транспортний документ, який регламентує перевезення товарів з країни експорту через країну (країни) транзиту;
6) товаросупровідні документи, засвідчені митним органом країни експорту, з відомостями про накладення митного забезпечення".
✅З урахуванням зазначеного, з набранням чинності Законом № 3261 врегульовано питання застосування преференційного режиму оподаткування до товарів походженням з Республіки Узбекистан і Туркменістану у рамках чинних міжнародних договорів про вільну торгівлю з цими країнами у разі їх переміщення транзитом через території третіх країн (крім держави – агресора (окупанта)) під митним контролем.
⛔️У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану на території України, тимчасовим закриттям окремих пунктів пропуску через державний кордон України та пунктів контролю, відбулися зміни логістичних маршрутів постачання товарів, що унеможливило застосування преференційного режиму оподаткування у рамках чинних міжнародних договорів про вільну торгівлю з Республікою Узбекистан і Туркменістаном, якими передбачено ввезення товарів резидентом України безпосередньо з митної території іншої держави – сторони угоди.
✅Верховною Радою України прийнято Закон України від 14 липня 2023 року № 3261-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку визначення країни походження товару у відповідність із митним кодексом Європейського Союзу та забезпечення реалізації угод України про вільну торгівлю» (далі – Закон № 3261), який набрав чинності 11 серпня 2023 року (опубліковано в газеті «Голос України» від 10.08.2023 № 23).
❎Зокрема, Законом № 3261 Митний кодекс України доповнено нормами (пункт 929 розділ ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення»), згідно з якими у період дії введеного в Україні воєнного стану за умови наявності у преференційних правилах походження до міжнародних договорів про вільну торгівлю правил прямого транспортування товарів з країни їх походження, дозволяється з урахуванням географічних, транспортних, економічних причин переміщення товарів, що походять з країн, з якими Україна уклала міжнародні договори про вільну торгівлю, територіями третіх країн, за винятком держави агресора, за умови документального підтвердження знаходження товарів під митним контролем в країнах транзиту.
🗳При цьому товари повинні бути в незмінному стані та з ними не повинні проводитися будь-які операції, крім операцій із забезпечення збереження і перевантаження товару.
🟢Підтвердження перебування товарів під митним контролем у третіх країнах, якщо інше не передбачено преференційними правилами походження до міжнародних договорів України про вільну торгівлю, здійснюється шляхом надання на вибір підприємства одного або декількох таких документів:
1) сертифікати, видані митними органами країн транзиту, що підтверджують умови перебування цих товарів у країні транзиту та містять:
-повний опис транспортованих товарів;
-дати розвантаження та перевантаження товарів;
-назви суден або інших використаних транспортних засобів (за необхідності);
2) митні декларації у митному режимі транзиту (при зберіганні товару під митним контролем - митна декларація або інший документ, оформлений при поміщенні у митний режим митного складу, вільної митної зони або на тимчасове зберігання);
3) книжка МДП (Carnet TIR), передбачена Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року;
4) лист-підтвердження на офіційному бланку митних органів країн транзиту;
5) єдиний транспортний документ, який регламентує перевезення товарів з країни експорту через країну (країни) транзиту;
6) товаросупровідні документи, засвідчені митним органом країни експорту, з відомостями про накладення митного забезпечення".
✅З урахуванням зазначеного, з набранням чинності Законом № 3261 врегульовано питання застосування преференційного режиму оподаткування до товарів походженням з Республіки Узбекистан і Туркменістану у рамках чинних міжнародних договорів про вільну торгівлю з цими країнами у разі їх переміщення транзитом через території третіх країн (крім держави – агресора (окупанта)) під митним контролем.
🤝Держмитслужба та Асоціація «Укркондпром» обговорили питання забезпечення прозорої роботи ринку кави та кавової продукції
10 серпня відбулася зустріч представників Держмитслужби та учасників Асоціації «Укркондпром», на якій обговорено проблемні питання, що виникають у виробників кавової продукції, та шляхи їх вирішення.
✅Зокрема, на цій зустрічі представники компаній-виробників кавової продукції (ТОВ «Якобз Дау Егбертс Україна», ТОВ «Нестле Україна», українсько-англійське СП у формі ТОВ «Галка ЛТД») розповіли про поточний стан справ на ринку кави та кавової продукції в Україні та поділились інформацією щодо проблемних питань, які наявні на сьогоднішній день у імпортерів та виробників кавової продукції.
За результатами зустрічі сторони узгодили основні напрямки співпраці та конкретні спільні кроки для забезпечення прозорості ринку, дотримання вимог митного законодавства та захисту національних виробників.
10 серпня відбулася зустріч представників Держмитслужби та учасників Асоціації «Укркондпром», на якій обговорено проблемні питання, що виникають у виробників кавової продукції, та шляхи їх вирішення.
✅Зокрема, на цій зустрічі представники компаній-виробників кавової продукції (ТОВ «Якобз Дау Егбертс Україна», ТОВ «Нестле Україна», українсько-англійське СП у формі ТОВ «Галка ЛТД») розповіли про поточний стан справ на ринку кави та кавової продукції в Україні та поділились інформацією щодо проблемних питань, які наявні на сьогоднішній день у імпортерів та виробників кавової продукції.
За результатами зустрічі сторони узгодили основні напрямки співпраці та конкретні спільні кроки для забезпечення прозорості ринку, дотримання вимог митного законодавства та захисту національних виробників.
✅"Нова Пошта Глобал" та
"Стальканат" отримали статус авторизованого економічного оператора
Ще два представники бізнесу - "Нова Пошта Глобал" та "Стальканат" - отримали статус авторизованого економічного оператора в Україні, який надає можливість користуватися перевагами та спрощеннями під час митного оформлення.
Держмитслужба щиро вітає підприємства з отриманням статусу та сподівається на подальшу прозору та ефективну співпрацю!
На сьогодні в Україні вже є 4 підприємства зі статусом АЕО.
☝️Нагадуємо, що подати заяву на отримання статусу АЕО можна через Єдиний державний інформаційний веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» (https://cabinet.customs.gov.ua/) або в паперовому вигляді, надіславши на адресу Держмитслужби.
📃 Форми необхідних документів (заяви про надання авторизацій та анкети самооцінки підприємства) у додатках до постанови КМУ від 27 вересня 2022 р. № 1092: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1092-2022-%D0%BF#Text.
Детальна інформація про АЕО та спрощення, передбачені Митним кодексом України, у вигляді інструкцій та рекомендацій дрступна за посиланням: https://customs.gov.ua/en/aeo-infographics.
📞Також, за уточненнями суб’єкти господарювання можуть звернутися за номерами телефонів +38 044 247-26-34 та +38 044 247-28-57.
"Стальканат" отримали статус авторизованого економічного оператора
Ще два представники бізнесу - "Нова Пошта Глобал" та "Стальканат" - отримали статус авторизованого економічного оператора в Україні, який надає можливість користуватися перевагами та спрощеннями під час митного оформлення.
Держмитслужба щиро вітає підприємства з отриманням статусу та сподівається на подальшу прозору та ефективну співпрацю!
На сьогодні в Україні вже є 4 підприємства зі статусом АЕО.
☝️Нагадуємо, що подати заяву на отримання статусу АЕО можна через Єдиний державний інформаційний веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» (https://cabinet.customs.gov.ua/) або в паперовому вигляді, надіславши на адресу Держмитслужби.
📃 Форми необхідних документів (заяви про надання авторизацій та анкети самооцінки підприємства) у додатках до постанови КМУ від 27 вересня 2022 р. № 1092: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1092-2022-%D0%BF#Text.
Детальна інформація про АЕО та спрощення, передбачені Митним кодексом України, у вигляді інструкцій та рекомендацій дрступна за посиланням: https://customs.gov.ua/en/aeo-infographics.
📞Також, за уточненнями суб’єкти господарювання можуть звернутися за номерами телефонів +38 044 247-26-34 та +38 044 247-28-57.
‼️Держмитслужба нагадує контакти Служби підтримки з питань спільного транзиту та NCTS
Служба підтримки з питань спільного транзиту Держмитслужби приймає запити цілодобово.
✅Запити до Служби підтримки з 08:00 до 20:00 годин в робочі дні приймаються:
1) на електронну поштову скриньку helpdesk_NCTS@customs.gov.ua ;
2) за допомогою Модуля технічної підтримки користувачів програмних продуктів Держмитслужби, який розташований на Вебсайті Держмитслужби за посиланням https://help.customs.gov.ua;
3) в телефонному режимі на контактні номери телефонів:
+380 (44) 481-18-07
+380 (44) 481-19-14
+380 (44) 481-19-16
+380 (95) 783-67-01 (Viber, What’s app, Telegram)
+380 (97) 813-08-60 (Viber, What’s app, Telegram)
🟢Запити до Служби підтримки з 20:00 до 08:00 години у робочі дні, у вихідні та святкові дні щодо усунення критичних технічних проблем роботи NCTS приймаються на електронну поштову скриньку ncts-monitoring@customs.gov.ua
🟡Звертаємо увагу, що запит обов’язково повинен містити:
1) назву юридичної особи, код ЄДРПОУ (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб – резидентів та нерезидентів) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб-підприємців), ПІБ контактної особи, адресу електронної поштової скриньки та/або номер телефону;
2) код та/або назву підрозділу митного органу, посаду, ПІБ посадової особи, адресу електронної поштової скриньки та/або номер телефону (у разі якщо користувачем є посадова особа митного органу).
🔵Також у запиті обов’язково має викладатись суть питання.
Служба підтримки з питань спільного транзиту Держмитслужби приймає запити цілодобово.
✅Запити до Служби підтримки з 08:00 до 20:00 годин в робочі дні приймаються:
1) на електронну поштову скриньку helpdesk_NCTS@customs.gov.ua ;
2) за допомогою Модуля технічної підтримки користувачів програмних продуктів Держмитслужби, який розташований на Вебсайті Держмитслужби за посиланням https://help.customs.gov.ua;
3) в телефонному режимі на контактні номери телефонів:
+380 (44) 481-18-07
+380 (44) 481-19-14
+380 (44) 481-19-16
+380 (95) 783-67-01 (Viber, What’s app, Telegram)
+380 (97) 813-08-60 (Viber, What’s app, Telegram)
🟢Запити до Служби підтримки з 20:00 до 08:00 години у робочі дні, у вихідні та святкові дні щодо усунення критичних технічних проблем роботи NCTS приймаються на електронну поштову скриньку ncts-monitoring@customs.gov.ua
🟡Звертаємо увагу, що запит обов’язково повинен містити:
1) назву юридичної особи, код ЄДРПОУ (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб – резидентів та нерезидентів) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб-підприємців), ПІБ контактної особи, адресу електронної поштової скриньки та/або номер телефону;
2) код та/або назву підрозділу митного органу, посаду, ПІБ посадової особи, адресу електронної поштової скриньки та/або номер телефону (у разі якщо користувачем є посадова особа митного органу).
🔵Також у запиті обов’язково має викладатись суть питання.
✅Уряд спростив імпорт спеціально призначених, чи модифікованих для військового використання компонентів до наземної та пілотованої техніки
📜Постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2023 року № 850 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2022 р. № 1378», розширено перелік товарів військового призначення, імпорт яких на період дії воєнного стану здійснюється без дозвільних документів Державної служби експортного контролю України.
➡️Прийняті зміни стосуються не поширення дії законодавства з державного експортного контролю під час ввезення в Україну (імпорту) товарів військового призначення, а саме мова йде про такі необхідні для відновлення військової техніки, її ремонту, комплектуючі та запчастини до наземної військової техніки та компоненти до пілотованих літальних апаратів, що наведені у позиціях «ML6.а» та «ML10.а» Списку товарів військового призначення, наведеному у Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807.
📈Спрощення процесу суттєво посилить спроможності українських підприємств швидко відновлювати військову техніку – ремонтувати бронетехніку, спеціально обладнані автомобілі та пілотовані апарати.
‼️Виключення становить, якщо умовою поставки таких товарів в Україну є оформлення українською стороною державних гарантій (як приклад, коли український імпортер зобов’язаний на вимогу іноземного експортера надати міжнародний імпортний сертифікат) або такі компоненти містять у своєму складі виріб, віднесений до позицій ML1.a, ML1.b, ML1.c, ML2.a, ML4.a додатка до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807.
📜Постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2023 року № 850 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2022 р. № 1378», розширено перелік товарів військового призначення, імпорт яких на період дії воєнного стану здійснюється без дозвільних документів Державної служби експортного контролю України.
➡️Прийняті зміни стосуються не поширення дії законодавства з державного експортного контролю під час ввезення в Україну (імпорту) товарів військового призначення, а саме мова йде про такі необхідні для відновлення військової техніки, її ремонту, комплектуючі та запчастини до наземної військової техніки та компоненти до пілотованих літальних апаратів, що наведені у позиціях «ML6.а» та «ML10.а» Списку товарів військового призначення, наведеному у Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807.
📈Спрощення процесу суттєво посилить спроможності українських підприємств швидко відновлювати військову техніку – ремонтувати бронетехніку, спеціально обладнані автомобілі та пілотовані апарати.
‼️Виключення становить, якщо умовою поставки таких товарів в Україну є оформлення українською стороною державних гарантій (як приклад, коли український імпортер зобов’язаний на вимогу іноземного експортера надати міжнародний імпортний сертифікат) або такі компоненти містять у своєму складі виріб, віднесений до позицій ML1.a, ML1.b, ML1.c, ML2.a, ML4.a додатка до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807.
🤝Держмитслужба спільно з EU4PFM продовжує впроваджувати європейські підходи в напрямку HR
У рамках пілотного проєкту щодо запровадження моделі компетенцій у роботу служб управління персоналом Держмитслужби та її територіальних органів розпочато етап практичного впровадження моделі компетенцій на основі європейських стандартів, зокрема досвіду Литовської митної адміністрації, та рекомендацій Всесвітньої митної організації.
Компетентнісний підхід передбачає переформатування та зміну всіх підходів до роботи з персоналом. Це перехід до європейських стандартів, який сприятиме підвищенню ефективності процесів добору, професійного розвитку та оцінки персоналу митних органів.
✅Для апробації запровадження моделі компетенцій у роботу служб управління персоналом визначено 22 посади у Дніпровській, Київській, Львівській та Одеській митницях, на які вже сьогодні розпочинається добір. З переліком визначених посад для апробації компетентнісного підходу можна ознайомитися за посиланням https://customs.gov.ua/robota-z-personalom у розділі «Добір за компетентнісним підходом в межах пілотного проєкту щодо запровадження моделі компетенцій».
👉Важливою відмінністю такого добору є те, що для кожної посади визначено перелік необхідних митних компетенцій та їх рівнів, якими повинен володіти кандидат на зайняття вакантної посади відповідно до основних функціональних повноважень того чи іншого підрозділу.
🟡Тому якщо Ви хочете стати частиною професійної команди Держмитслужби та протестувати європейські практики добору персоналу, переходьте за посиланням https://customs.gov.ua/robota-z-personalom та у розділі «Добір за компетентнісним підходом в межах пілотного проєкту щодо запровадження моделі компетенцій» обирайте ту вакансію, за якою бажаєте працювати.
У рамках пілотного проєкту щодо запровадження моделі компетенцій у роботу служб управління персоналом Держмитслужби та її територіальних органів розпочато етап практичного впровадження моделі компетенцій на основі європейських стандартів, зокрема досвіду Литовської митної адміністрації, та рекомендацій Всесвітньої митної організації.
Компетентнісний підхід передбачає переформатування та зміну всіх підходів до роботи з персоналом. Це перехід до європейських стандартів, який сприятиме підвищенню ефективності процесів добору, професійного розвитку та оцінки персоналу митних органів.
✅Для апробації запровадження моделі компетенцій у роботу служб управління персоналом визначено 22 посади у Дніпровській, Київській, Львівській та Одеській митницях, на які вже сьогодні розпочинається добір. З переліком визначених посад для апробації компетентнісного підходу можна ознайомитися за посиланням https://customs.gov.ua/robota-z-personalom у розділі «Добір за компетентнісним підходом в межах пілотного проєкту щодо запровадження моделі компетенцій».
👉Важливою відмінністю такого добору є те, що для кожної посади визначено перелік необхідних митних компетенцій та їх рівнів, якими повинен володіти кандидат на зайняття вакантної посади відповідно до основних функціональних повноважень того чи іншого підрозділу.
🟡Тому якщо Ви хочете стати частиною професійної команди Держмитслужби та протестувати європейські практики добору персоналу, переходьте за посиланням https://customs.gov.ua/robota-z-personalom та у розділі «Добір за компетентнісним підходом в межах пілотного проєкту щодо запровадження моделі компетенцій» обирайте ту вакансію, за якою бажаєте працювати.
⚡️Вітаємо ще одне підприємство з отриманням статусу авторизованого економічного оператора!
ТОВ “Волинська меблева компанія - Україна” стала п’ятим авторизованим економічним оператором в Україні.
✅Наявність авторизації АЕО у підприємства надасть можливість користуватися всіма перевагами АЕО та полегшить доступ до спрощень, які передбачені Митним кодексом України та Конвенцією про процедуру спільного транзиту, зокрема:
- зниження рівня ризику щодо переміщуваних товарів;
- першочерговість виконання митних формальностей;
- випуск товарів за місцезнаходженням підприємства тощо.
📌Нагадуємо, що напередодні статус АЕО отримали ТОВ “Нова Пошта Глобал” та ПрАТ “Стальканат”
Водночас звертаємо увагу та інформуємо, що 7 листопада 2023 року втрачають чинність положення Митного кодексу України в частині можливості митного оформлення товарів без їх пред’явлення митним органам. Тому закликаємо суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності подавати заявки на авторизацію.
➡️ Більше інформації щодо АЕО
ТОВ “Волинська меблева компанія - Україна” стала п’ятим авторизованим економічним оператором в Україні.
✅Наявність авторизації АЕО у підприємства надасть можливість користуватися всіма перевагами АЕО та полегшить доступ до спрощень, які передбачені Митним кодексом України та Конвенцією про процедуру спільного транзиту, зокрема:
- зниження рівня ризику щодо переміщуваних товарів;
- першочерговість виконання митних формальностей;
- випуск товарів за місцезнаходженням підприємства тощо.
📌Нагадуємо, що напередодні статус АЕО отримали ТОВ “Нова Пошта Глобал” та ПрАТ “Стальканат”
Водночас звертаємо увагу та інформуємо, що 7 листопада 2023 року втрачають чинність положення Митного кодексу України в частині можливості митного оформлення товарів без їх пред’явлення митним органам. Тому закликаємо суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності подавати заявки на авторизацію.
➡️ Більше інформації щодо АЕО
❗Львівські митники виявили в автобусі сховок з айфонами на 7 млн грн
16 серпня, близько 03:00, у пункт пропуску «Грушів - Будомєж» прибув рейсовий автобус із Польщі. Розрахувавши ризики, посадові особи Львівської митниці направили транспортний засіб на поглиблений огляд.
У результаті, представники митниці спільно з прикордонниками виявили у конструктивних порожнинах автобусу техніку Apple. Після підрахунку було складено адмінпротокол щодо 200 виявлених одиниць техніки – нових Apple iPhone 13-14. Орієнтовна вартість знахідки – 7 млн грн.
‼️Відповідальність за приховування товару від митного контролю регулюється ст. 483 Митного кодексу України. Санкція статті передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил – з конфіскацією цих товарів.
Товар вилучено. Невдовзі справу розглядатимуть в суді.
16 серпня, близько 03:00, у пункт пропуску «Грушів - Будомєж» прибув рейсовий автобус із Польщі. Розрахувавши ризики, посадові особи Львівської митниці направили транспортний засіб на поглиблений огляд.
У результаті, представники митниці спільно з прикордонниками виявили у конструктивних порожнинах автобусу техніку Apple. Після підрахунку було складено адмінпротокол щодо 200 виявлених одиниць техніки – нових Apple iPhone 13-14. Орієнтовна вартість знахідки – 7 млн грн.
‼️Відповідальність за приховування товару від митного контролю регулюється ст. 483 Митного кодексу України. Санкція статті передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил – з конфіскацією цих товарів.
Товар вилучено. Невдовзі справу розглядатимуть в суді.
