✅ Держмитслужба продовжує впровадження ІТ-систем за стандартами ЄС: затверджено технічні вимоги для трьох систем

Для повної інтеграції у цифровий митний простір ЄС Україна має впровадити низку ІТ-систем, які відповідатимуть європейським операційним і безпековим вимогам.
Це необхідно для забезпечення сумісності українських та європейських митних систем, безпечного обміну даними й повноцінної взаємодії з митними адміністраціями держав-членів ЄС.

Черговим кроком у цьому напрямі стало затвердження технічних вимог для трьох ІТ-систем. Відповідне рішення ухвалила Комісія з питань впровадження та розвитку інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій у митній справі.

Йдеться про:

• NECA-UA - Національну систему контролю експорту;
• NIS-UA - Національну систему контролю імпорту;
• NES-UA - Національну систему контролю ввезення.
Наступним етапом стане безпосередня реалізація систем після визначення виконавця відповідних робіт.

У засіданні взяли участь представники Міністерства фінансів України, Програми EU4PFM та Генерального директорату Європейської комісії з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD).

Заступник Голови Держмитслужби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олег Ніколайчук підкреслив: “Попереду ще багато спільної роботи - підготовка технічного завдання, розроблення та випробування продукту, перевірка відповідності вимогам ЄС, а також впровадження у взаємодії з бізнесом.
Тому вже зараз важливо узгодити логіку майбутніх процесів, розподіл ролей і відповідальності, ключові етапи та контрольні точки. Це сформує єдину цільову модель, на яку спиратимуться всі учасники під час подальшої реалізації проєктів”.

Загалом, відповідно до оновленого Довгострокового національного стратегічного плану цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, розробленого на основі Багаторічного стратегічного плану електронної митниці ЄС (MASP-C), Держмитслужба планує реалізувати 50 ІТ-проєктів. Із них понад 20 стосуються транс'європейських систем, необхідних для інтеграції з митним ІТ-середовищем ЄС, решта - національні рішення, які забезпечуватимуть роботу української митниці.

Затвердження технічних вимог також є одним із кроків у виконанні умов Меморандуму між Україною та ЄС. Для подальшої координації реалізації ІТ-проєктів Держмитслужба планує створити робочі групи із залученням фахівців митниці, Міністерства фінансів і представників ЄС.

Загальний нагляд за реалізацією євроінтеграційних ІТ-проєктів здійснюватиме Наглядова рада, яка буде створена Мінфіном.

🔦 Детінізація імпорту товарів легкої промисловості: митні платежі зросли на 3,5 млрд грн за пів року

Держмитслужба продовжує посилювати контроль за ввезенням в Україну тих категорій товарів, де існують найбільші ризики їх недекларування, заниження кількості або вартості та, відповідно, несплати належних митних платежів. Результати цієї роботи вже відображаються у показниках імпорту та надходженнях до державного бюджету.

Починаючи з квітня 2026 року, за окремими товарними групами легкої промисловості відбулося помітне зростання задекларованих обсягів та фактично сплачених митних платежів порівняно з аналогічним періодом минулого року. Такого ефекту вдалося досягти завдячуючи заходам, які митні органи проводять для протидії схемам незаконного переміщення та приховування товарів під час імпорту.

Зокрема, у квітні–вересні 2026 року обсяг ввезення товарів 61 групи УКТ ЗЕД «Одяг та додаткові речі до одягу, трикотажні» зріс на 6,6 тис. тонн, або на 37%. До державного бюджету за цими товарами сплачено 4,7 млрд грн митних платежів, що на 1,2 млрд грн, або на 34% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.

За товарами 62 групи УКТ ЗЕД «Одяг та додаткові речі до одягу, текстильні, крім трикотажних» задекларовані обсяги зросли на 64% – з 11 до 18 тис. тонн. Сума сплачених митних платежів збільшилася на 1,3 млрд грн і становила 4 млрд грн.

Ще один показовий результат – імпорт товарів 64 групи УКТ ЗЕД «Взуття, гетри та аналогічні вироби, їх частини». Їх задекларовані обсяги збільшились на 5 тис. тонн, або на 44%, а митні платежі – на 1 млрд грн, до 3,5 млрд грн.

Таким чином, лише за цими трьома товарними групами приріст фактично сплачених митних платежів за шість місяців становив 3,5 млрд грн.

Детінізація імпорту – це комплексна робота всіх відповідних органів у межах їхніх повноважень. Українська митниця сьогодні не має повноважень для здійснення оперативно-розшукової діяльності та слідства, однак навіть у межах наявних компетенцій системно виявляє факти незаконного переміщення та недекларування товарів.

Наділення Держмитслужби правоохоронними функціями дозволить більш системно протидіяти не лише окремим правопорушенням, а й організованим схемам, притягуючи до відповідальності всіх співучасників, зокрема, організаторів та кінцевих бенефіціарів.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X

🇺🇦🇪🇺 Як працюватиме українська митниця в ЄС?

Нещодавно Державна митна служба України спільно з Мінфіном, Проектним офісом реформ при Мінфіні та Програмою ЄС EU4PFM провели ІІІ Митну платформу «Новий Митний кодекс України на основі Митного кодексу ЄС: від розробки до імплементації».

Головні теми – проєкт нового Митного кодексу України, його практичне застосування, цифровізація митних процедур та досвід країн ЄС. У заході взяли участь 23 спікери, 90 учасників офлайн та понад 300 онлайн.

▶️ Відео всіх сесій ІІІ Митної платформи

🎯Це буде корисно митним брокерам, декларантам, підприємствам та фахівцям у сфері зовнішньоекономічної діяльності, представникам бізнес-асоціацій та всім, хто працює з митним оформленням і міжнародною торгівлею.

#Митна_платформа – професійний майданчик, який об’єднує державу, бізнес та міжнародних партнерів для обговорення розвитку митної політики та інтеграції України до митного простору ЄС.

Львіська Митна платформа об’єднала представників Верховної Ради, Мінфіну, Держмитслужби, Представництва ЄС в Україні, Генерального директорату Єврокомісії з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD), Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами EU4PFM,  Проектного офісу реформ при Мінфіні  та бізнес-асоціацій. 

🇪🇺 Новий Митний кодекс, цифрові інструменти та європейські правила – складові митної реформи, яка наближає Україну до повноцінної інтеграції в митний простір Європейського Союзу.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X

✅ Результати «митного безвізу» за ІІІ кв. 2026 року: 64,5 тис. транзитних декларацій та рекордний вересень

ІІІ квартал 2026 року став першим повним кварталом роботи України в NCTS Фаза 6 у режимі Opt-In, перехід на яку відбувся 22 червня 2026 року. Показники застосування процедури спільного транзиту продовжують зростати, а бізнес дедалі активніше користується можливостями системи NCTS.

Упродовж липня–вересня 2026 року в системі NCTS оформлено 64,5 тис. транзитних декларацій – на 8,2 тис. більше, ніж у ІІ кварталі. Із них понад 43,4 тис. переміщень, розпочатих українськими митницями, успішно завершено в інших країнах – учасницях Конвенції про процедуру спільного транзиту. Водночас українські митниці забезпечили завершення ще 21,1 тис. транзитних переміщень, розпочатих за кордоном.

Система NCTS залишається затребуваним інструментом і для внутрішнього транзиту. У ІІІ кварталі понад 9,5 тис. декларацій Т1 було оформлено для переміщення товарів територією України.

Висока динаміка транзитних операцій спостерігалася протягом усього кварталу, а найрезультативнішим місяцем став вересень. Саме тоді українські митниці оформили майже 16 тис. транзитних декларацій на відправлення, а в Україні завершено понад 6 тис. транзитних переміщень, розпочатих за кордоном. Таким чином, вересень став новим рекордним місяцем за обсягами застосування процедури спільного транзиту в Україні.

Зростає і довіра бізнесу до інструментів гарантування під час здійснення міжнародних транзитних перевезень. Лише протягом ІІІ кварталу українські загальні гарантії були застосовані майже у 40 тис. декларацій Т1, за якими товари переміщувалися митною територією Європейського Союзу.

Також у ІІІ кварталі 2026 року в системі управління гарантіями NCTS Держмитслужба зареєструвала 12 нових загальних гарантій. Станом на кінець кварталу діяли 123 загальні гарантії на суму понад 447 млн євро та 5 080 індивідуальних гарантій на суму 726 млн євро.

Зростання обсягів транзитних операцій та результати роботи NCTS Фаза 6 свідчать про подальше розширення використання процедури спільного транзиту українським бізнесом і поглиблення інтеграції України до європейського митного простору. Держмитслужба й надалі вдосконалюватиме електронні сервіси, розвиватиме можливості NCTS та гармонізуватиме митні процедури з європейськими стандартами.

🔗 Детальніше про NCTS – за посиланням: https://customs.gov.ua/rezhim-spilnogo-tranzitu-ncts.

💰 Пільги зі сплати митних платежів у вересні склали 37,1 млрд грн

У вересні 2026 року до державного бюджету перераховано понад 75,2 млрд грн митних платежів. Водночас, при митному оформленні імпорту товарів надано пільг зі сплати митних платежів на 37,1 млрд грн, що становить майже половину (49,3%) від суми надходжень до бюджету.

Порівняно з вереснем 2025 року, обсяг наданих преференцій зріс на 10,9 млрд грн або на 41,6%. Тоді цей показник становив 26,2 млрд грн.

У розрізі преференцій найбільшу частку становлять:

• пільги, надані при імпорті товарів оборонного призначення - 62,9% (23,4 млрд грн);

• пільги на підакцизні товари (тютюн) для виробництва в Україні тютюнових виробів - 11,8% (4,4 млрд грн);

• пільги на товари для відновлення та ремонту енергетичної інфраструктури - 11,5% (4,3 млрд грн);

• звільнення зі сплати ввізного мита у рамках виконання угод «про вільну торгівлю» - 9% (3,4 млрд грн);

• інші пільги відповідно до законодавства - 4,8% (1,8 млрд грн).

Загалом від початку року при митному оформленні імпорту товарів було надано 318,8 млрд грн пільг зі сплати митних платежів, що на 41,4% (92,8 млрд грн) більше за аналогічний період минулого року. 

🌐 Сайт Держмитслужби

😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X