🇺🇦 🇹🇷 Україна та Туреччина переходять до нового режиму торгівлі: які можливості відкриються для суб’єктів ЗЕД?

Сьогодні, 1 жовтня, набрала чинності Угода про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки. Угоду було укладено 3 лютого 2022 року в Києві та ратифіковано Законом України від 14 липня 2026 року № 4932-IX.

Положення Угоди поширюються на товари, що підпадають під Глави 01–97 Гармонізованої системи опису та кодування товарів і мають походження з території України або Туреччини. Відповідно до тарифних графіків, визначених Угодою для кожної зі Сторін, передбачається звільнення від сплати мита або надання знижених ставок.

Зверніть увагу, що передбачені Угодою тарифні преференції починають застосовуватися у різні терміни: для українського експорту до Туреччини — з 1 жовтня 2026 року, для імпорту товарів турецького походження в Україну — з 1 січня 2027 року.

Відповідно при експорті товарів з України до Туреччини з 1 жовтня 2026 року застосовуватимуться коди тарифних преференцій «429» — скасування експортного мита та «430» — тарифна квота на експорт.

Водночас для імпорту товарів походженням з Турецької Республіки з 1 січня 2027 року застосовуватимуться коди тарифних преференцій «429» — скасування або зниження мита та «430» — тарифна квота на імпорт.

Для отримання преференційного режиму важливим є підтвердження походження товару. Доказом походження можуть бути сертифікат з перевезення товару EUR.1 або декларація про походження.

Згідно з відомчим митним класифікатором будуть використовуватися такі коди документів для доказів преференційного походження товарів:

• «0954» — для сертифіката з перевезення товару EUR.1;
• «7012» — для декларації про походження, складеної уповноваженим експортером відповідно до положень статті 22 Доповнення I до Конвенції Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження;
• «7016» — для декларації про походження, складеної експортером на будь-яку партію товару, що складається з однієї або більше одиниць упаковки, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

💰У вересні до Держбюджету спрямовано 75,2 млрд грн митних платежів

За результатами роботи у вересні 2026 року Держмитслужба перерахувала до бюджету більше, ніж в минулому місяці - 75,2 млрд грн митних платежів.

У порівнянні з вереснем 2025 року надходження зросли на понад 8,5 млрд грн, або на 12,8%.

Суттєвий вплив на міжнародну торгівлю у вересні мало знищення потужностей підприємств-платників податків та імпортованих товарів внаслідок триваючих ворожих обстрілів.

Попри все, український бізнес продовжує працювати та забезпечувати надходження до бюджету. А Держмитслужба робить усе можливе для прискорення митних процедур та сприяння законній торгівлі.

Всього з початку року до державного бюджету спрямовано вже майже 648,8 млрд грн митних платежів.

✅ Держмитслужба продовжує впровадження ІТ-систем за стандартами ЄС: затверджено технічні вимоги для трьох систем

Для повної інтеграції у цифровий митний простір ЄС Україна має впровадити низку ІТ-систем, які відповідатимуть європейським операційним і безпековим вимогам.
Це необхідно для забезпечення сумісності українських та європейських митних систем, безпечного обміну даними й повноцінної взаємодії з митними адміністраціями держав-членів ЄС.

Черговим кроком у цьому напрямі стало затвердження технічних вимог для трьох ІТ-систем. Відповідне рішення ухвалила Комісія з питань впровадження та розвитку інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій у митній справі.

Йдеться про:

• NECA-UA - Національну систему контролю експорту;
• NIS-UA - Національну систему контролю імпорту;
• NES-UA - Національну систему контролю ввезення.
Наступним етапом стане безпосередня реалізація систем після визначення виконавця відповідних робіт.

У засіданні взяли участь представники Міністерства фінансів України, Програми EU4PFM та Генерального директорату Європейської комісії з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD).

Заступник Голови Держмитслужби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олег Ніколайчук підкреслив: “Попереду ще багато спільної роботи - підготовка технічного завдання, розроблення та випробування продукту, перевірка відповідності вимогам ЄС, а також впровадження у взаємодії з бізнесом.
Тому вже зараз важливо узгодити логіку майбутніх процесів, розподіл ролей і відповідальності, ключові етапи та контрольні точки. Це сформує єдину цільову модель, на яку спиратимуться всі учасники під час подальшої реалізації проєктів”.

Загалом, відповідно до оновленого Довгострокового національного стратегічного плану цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, розробленого на основі Багаторічного стратегічного плану електронної митниці ЄС (MASP-C), Держмитслужба планує реалізувати 50 ІТ-проєктів. Із них понад 20 стосуються транс'європейських систем, необхідних для інтеграції з митним ІТ-середовищем ЄС, решта - національні рішення, які забезпечуватимуть роботу української митниці.

Затвердження технічних вимог також є одним із кроків у виконанні умов Меморандуму між Україною та ЄС. Для подальшої координації реалізації ІТ-проєктів Держмитслужба планує створити робочі групи із залученням фахівців митниці, Міністерства фінансів і представників ЄС.

Загальний нагляд за реалізацією євроінтеграційних ІТ-проєктів здійснюватиме Наглядова рада, яка буде створена Мінфіном.