✅ Митники і бізнес говорять відверто: понад 7 тисяч респондентів взяли участь в опитуванні CIPS-2026 Результати третьої хвилі опитування від ВМО CIPS щодо доброчесності у митній сфері свідчать про покращення сприйняття доброчесності серед посадових осіб митних органів, а бізнес дедалі краще оцінює відповідність автоматизованих митних систем потребам підприємств, що є важливим механізмом запобігання корупції.

Всесвітня митна організація презентувала результати третьої хвилі Опитування щодо сприйняття доброчесності у митних органах (CIPS). Дослідження проходило з 7 по 18 вересня 2026 року в межах Програми ВМО з протидії корупції та сприяння доброчесності (A-CIP Programme) за підтримки Норвегії. Презентація результатів відбулася за участі представників Держмитслужби, Громадської ради та бізнес-асоціацій.

Цьогоріч свою думку висловили 7 179 респондентів: 5 885 посадових осіб Держмитслужби та 1 294 представники приватного сектору. Для порівняння, у 2024 році було 925 учасників (448 посадових осіб та 477 представників приватного сектору), а торік - 5 292 (4 199 посадових осіб та 1 093 представники приватного сектору). Така активність свідчить, що і митники, і бізнес готові відверто говорити про доброчесність.

Експерти ВМО відзначили покращення внутрішнього сприйняття доброчесності серед посадових осіб Держмитслужби порівняно з 2025 роком. Доброчесність пріоритетом вважають 97% опитаних митників, приклад вищого керівництва позитивно оцінюють близько 93%, а 98% знають процедуру повідомлення про можливі порушення.

Водночас понад 90% респондентів позитивно оцінили роль безпосередніх керівників у забезпеченні та підтриманні принципів доброчесності у службовій діяльності.

Ці настрої підтверджуються й готовністю діяти. У ситуації, коли суб’єкт пропонує гроші чи подарунок для пришвидшення процедури, 88% митників заявили, що відмовляться й повідомлять про інцидент. У попередніх дослідженнях цей показник був нижчим. Окремо варто відзначити довіру до системи реагування: 94% опитаних посадових осіб вважають, що повідомлення про корупцію в їхній митниці розслідуються справедливо.

Показова і позиція бізнесу. Серед представників приватного сектору 92% погоджуються, що досягнення високого рівня доброчесності є пріоритетом для митної адміністрації. Ще 94% вважають, що достатньо поінформовані про митні правила, щоб їх дотримуватися. Позитивно бізнес оцінює і цифровізацію: 89% респондентів вважають, що автоматизовані митні системи відповідають потребам підприємств.

Разом із тим опитування продемонструвало і напрями для подальшої роботи. ВМО акцентувала на необхідності подальшої взаємодії з приватним сектором та удосконаленні нормативно-правової бази. Ще один вектор - безпека працівників: 18% опитаних посадових осіб повідомили, що впродовж останніх двох років стикалися з погрозами. Водночас переважна більшість респондентів - близько 89% - позитивно оцінюють наявні механізми захисту.

Водночас важливо зазначити, що CIPS не передбачає фіксації окремих фактів корупційних правопорушень. Це інструмент оцінювання сприйняття доброчесності, який дає змогу відстежувати динаміку відповідних показників, виявляти сфери, що потребують додаткової уваги, та оцінювати результативність реалізованих антикорупційних заходів.
Отримані результати стануть важливою основою для подальшої спільної роботи Держмитслужби та ВМО, зокрема щодо ідентифікації та оцінювання корупційних ризиків, планування і реалізації заходів у межах Програми A-CIP, підвищення прозорості митних процедур та подальшого розвитку діалогу з представниками бізнесу.

🔗 Результати опитування доступні за посиланням - https://customs.gov.ua/zapobigannia-proiavam-koruptsiyi-1 

🇺🇦 🇹🇷 Україна та Туреччина переходять до нового режиму торгівлі: які можливості відкриються для суб’єктів ЗЕД?

Сьогодні, 1 жовтня, набрала чинності Угода про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки. Угоду було укладено 3 лютого 2022 року в Києві та ратифіковано Законом України від 14 липня 2026 року № 4932-IX.

Положення Угоди поширюються на товари, що підпадають під Глави 01–97 Гармонізованої системи опису та кодування товарів і мають походження з території України або Туреччини. Відповідно до тарифних графіків, визначених Угодою для кожної зі Сторін, передбачається звільнення від сплати мита або надання знижених ставок.

Зверніть увагу, що передбачені Угодою тарифні преференції починають застосовуватися у різні терміни: для українського експорту до Туреччини — з 1 жовтня 2026 року, для імпорту товарів турецького походження в Україну — з 1 січня 2027 року.

Відповідно при експорті товарів з України до Туреччини з 1 жовтня 2026 року застосовуватимуться коди тарифних преференцій «429» — скасування експортного мита та «430» — тарифна квота на експорт.

Водночас для імпорту товарів походженням з Турецької Республіки з 1 січня 2027 року застосовуватимуться коди тарифних преференцій «429» — скасування або зниження мита та «430» — тарифна квота на імпорт.

Для отримання преференційного режиму важливим є підтвердження походження товару. Доказом походження можуть бути сертифікат з перевезення товару EUR.1 або декларація про походження.

Згідно з відомчим митним класифікатором будуть використовуватися такі коди документів для доказів преференційного походження товарів:

• «0954» — для сертифіката з перевезення товару EUR.1;
• «7012» — для декларації про походження, складеної уповноваженим експортером відповідно до положень статті 22 Доповнення I до Конвенції Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження;
• «7016» — для декларації про походження, складеної експортером на будь-яку партію товару, що складається з однієї або більше одиниць упаковки, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.