📱 Модернізоване рішення для митного контролю: як один планшет замінює кілька операцій?

У пункті пропуску «Грушів - Будомєж» на українсько-польському кордоні Держмитслужба успішно реалізувала пілотний проєкт із використання планшетів під час здійснення митних формальностей. За його результатами застосування цих пристроїв запроваджено на постійній основі.

Розбудовуючи сучасну митницю, служба прагне зробити митні процедури швидшими, зручнішими та більш прозорими, водночас мінімізуючи вплив людського фактору. Використання планшетів є одним із практичних кроків, який дає змогу об’єднати всі ці аспекти в один.

Інспектор працює безпосередньо в зоні митного контролю: фотографує транспортний засіб та результати огляду - і зроблені фото одразу вносяться до митної інформаційної системи через захищені канали зв’язку, без проміжних кроків. Пристрій функціонує в захищеному режимі, а всі дії з ним фіксуються. Оформлення пришвидшується саме за рахунок того, що інспектору не потрібно повертатися до стаціонарного робочого місця та повторно вносити дані, а пряме завантаження фото до системи мінімізує ризики підміни фотоматеріалів.

Наразі служба опрацьовує можливість поширення цього досвіду на інші пункти пропуску на кордоні з Польщею, зокрема, «Шегині - Медика» та «Смільниця - Кросценко». Загалом визначено потребу в оснащенні планшетами 42 автомобільних пунктів пропуску.

Для безпечного та централізованого керування планшетами також опрацьовується впровадження спеціального програмного рішення. Воно забезпечить контроль налаштувань пристроїв, обмеження окремих функцій та їхню роботу виключно у межах пунктів пропуску.

Впровадження такого обладнання є частиною цифрової трансформації митниці та її наближення до європейських стандартів. Держмитслужба продовжує розвивати інструменти, які роблять перетин кордону швидшим, а митний контроль - більш прозорим і ефективним.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X

✅ Пільги зі сплати митних платежів у липні склали 36,5 млрд грн

У липні 2026 року до державного бюджету перераховано 78,3 млрд грн митних платежів, що є найвищим місячним показником за весь час дії в Україні воєнного стану. Водночас, при митному оформленні імпорту товарів надано пільг зі сплати митних платежів на 36,5 млрд грн, що становить 46,7% від суми надходжень до бюджету.

Порівняно з липнем 2025 року, обсяг наданих преференцій зріс на 7,3 млрд грн або на 24,9%. Тоді цей показник становив 29,3 млрд грн.

У розрізі преференцій найбільшу частку становлять:

- пільги, надані при імпорті товарів оборонного призначення - 59,2% (21,6 млрд грн);
- пільги на підакцизні товари (тютюн) для виробництва в Україні тютюнових виробів - 19,1% (7 млрд грн);
- звільнення зі сплати ввізного мита у рамках виконання угод «про вільну торгівлю» - 10,8% (4 млрд грн);
- пільги на товари для відновлення та ремонту енергетичної інфраструктури - 6,6% (2,4 млрд грн);
- інші пільги відповідно до законодавства - 4,2% (1,5 млрд грн).

Загалом від початку року при митному оформленні імпорту товарів було надано 245,7 млрд грн пільг зі сплати митних платежів, що на 41,8% (72,5 млрд грн) більше за аналогічний період минулого року.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X

✅ Верховна Рада прийняла євроінтеграційний проєкт нового Митного кодексу України у першому читанні

Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт № 15450 – новий Митний кодекс України. Документ, над яким команди Міністерства фінансів, Держмитслужби та Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики працювали близько двох років у тісній співпраці з бізнесом, міжнародними експертами та громадськістю, отримав позитивну оцінку Європейської комісії. Він створює правову основу для переходу на єдині з Євросоюзом митні правила, термінологію та стандарти безпеки і є ключовим кроком на шляху до вступу України в митний союз ЄС.

Проєкт нового Кодексу побудований за логікою європейського митного законодавства і налічує 781 статтю. Набрання ним чинності заплановане з 1 грудня 2027 року – бізнес і митниця отримають час на адаптацію, а перехід на нові електронні системи завершиться поетапно до кінця 2029 року.

Основні нововведення

- Термінологія та підходи ЄС. Повний перехід на митну термінологію Європейського Союзу, запровадження системи авторизацій і митних процедур, а також європейського підходу до прийняття рішень, декларування, митного боргу, гарантій та звільнень від сплати мита.

- Безперервність для бізнесу. Чинні безстрокові авторизації продовжать діяти, а строкові – діятимуть до завершення терміну. Компанії зі статусом авторизованого економічного оператора (АЕО) збережуть переваги довіреного партнера митниці: менший обсяг фізичного та документального контролю, першочергове оформлення, а в перспективі – взаємне визнання статусу митними органами інших країн.

- «Право бути почутим». Запроваджується процедура, за якою бізнес зможе довести обґрунтованість своєї митної вартості ще до прийняття митницею формального рішення, що має зменшити кількість судових спорів.

- Повна цифровізація. Кодекс закріплює обмін даними між бізнесом і митницею через електронне «єдине вікно», куди дозвільні документи інших органів надходитимуть автоматично. Для підприємців це означає менше паперу, особистих візитів до митниці та простору для суб'єктивних рішень – а отже, і менші корупційні ризики.

- Прозоре оскарження рішень. Закріплюється чіткий порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності митних органів – спочатку до органу вищого рівня, а за потреби до суду — узгоджений із Законом України «Про адміністративну процедуру».

- Збережені пільги. Проєкт повністю зберігає чинні пільги з оподаткування ввізним митом, зокрема для підтримки обороноздатності, енергетики та надання гуманітарної допомоги. На період воєнного стану та рік після його завершення збережено й порогові значення звільнення від мита для товарів у багажі громадян (до 500 євро/50 кг наземним транспортом та до 1000 євро/50 кг авіатранспортом).

- Оперативно-розшукові повноваження митниці. Кодекс передбачає наділення митних органів оперативними та слідчими повноваженнями – практика, поширена у 25 країнах-членах ЄС. Ці норми не набудуть чинності одночасно з ухваленням Кодексу: критерії та межі повноважень митників будуть окремо визначені у змінах до Кримінального процесуального кодексу та інших законів після консультацій з прокуратурою, бізнесом і експертами.

Законопроєкт прийнято за основу. Всі пропозиції народних депутатів України будуть опрацьовані при підготовці його до другого читання.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X

💰 Рекордні 78,3 млрд грн митних платежів: що сформувало липневі надходження до бюджету?

У липні 2026 року до Державного бюджету України перераховано 78,3 млрд грн митних платежів, що є найвищим місячним показником за весь час дії в Україні воєнного стану та на 13,2 млрд грн або 20,3% більше показника липня 2025 року.

Співставлення основних економічних показників у зовнішньоекономічних операціях свідчить, що порівняно з аналогічним періодом минулого року:

- обсяги імпорту (за вагою) зменшились на 10,8%;
- обсяги імпорту (у вартісному вимірі, дол. США) зросли на 10,8%;
- податкове навантаження на $/кг товарів збільшилось на 25,1 %.

При цьому основними бюджетоформуючими товарами, що забезпечили найбільші надходження до бюджету в минулому місяці, стали:

- нафтопродукти – 22,6 млрд грн;
- легкові автомобілі – 6,5 млрд грн;
- газ природний, гази нафтові – 2,1 млрд грн;
- апарати електричні телефонні – 1,7 млрд грн;
- моторні транспортні засоби – 1,2 млрд грн;
- машини автоматичного оброблення інформації – 864 млн грн;
- частини та пристрої транспортних засобів товарних позицій 8701–8705 – 736 млн грн;
- трактори – 721 млн грн;
- прокат плоский з нелегованої сталі завширшки 600 мм або більше – 707 млн грн;
- добрива з 2 – 3 поживними елементами N, P, K – 699 млн грн.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X