🤝 Держмитслужба продовжує співпрацю з МВФ у напрямі комплексної модернізації митної системи
З метою реалізації пріоритетних напрямів розвитку української митниці відповідно до найкращих міжнародних практик та зобов'язань України в межах програми співробітництва з МВФ відбулися консультації з паном Урмасом Койду, представником Департаменту з бюджетних питань Міжнародного валютного фонду, національним радником з митних питань.
Протягом трьох днів учасники детально опрацювали широкий спектр питань, що є визначальними для подальшого реформування митної служби і передбачені Національною стратегію доходів до 2030 року. Зокрема, обговорили вдосконалення механізмів забезпечення доброчесності персоналу, підготовку нової Антикорупційної програми Держмитслужби, організацію процесу атестації та роботи атестаційних комісій, а також інші інструменти запобігання корупції.
Окремий блок зустрічей був присвячений оцінці ефективності контрольних заходів. Представники Держмитслужби та МВФ розглянули концепцію методології оцінювання впливу митного контролю, що дозволить підвищити результативність роботи системи управління ризиками, забезпечити оптимальний баланс між контролем і спрощенням процедур та зробити управлінські рішення більш обґрунтованими.
Значну увагу сторони приділили взаємодії митниці з бізнесом. Під час обговорення розвитку програми Авторизованого економічного оператора (АЕО) розглядалися питання розширення переваг для сумлінного бізнесу, а також удосконалення механізмів моніторингу відповідності підприємств.
Учасники також визначили пріоритети цифровізації, підходи до планування цифрових проєктів, врахування потреб користувачів, механізми отримання зворотного зв'язку від заінтересованих сторін та можливі джерела фінансування цифрової трансформації. Зокрема, розглянули нещодавно затверджений План цифрового розвитку, який поміж іншого визначає ролі та обов'язки учасників процесу. Дискусія стосувалася необхідності чіткої структури управління та створення керівного комітету для нагляду за реалізацією плану.
Під час заключної сесії сторони розглянули перспективи подальшого розвитку співпраці Держмитслужби з Державною податковою службою щодо обміну даними, проведення спільних аудитів та вдосконалення механізмів управління заборгованістю.
За підсумками зустрічей учасники підтвердили спільне бачення подальших кроків із модернізації Держмитслужби. Експертна підтримка Міжнародного валютного фонду й надалі сприятиме впровадженню сучасних підходів до управління, зміцненню інституційної спроможності митної служби, розвитку цифрових рішень, підвищенню рівня доброчесності та створенню прозорого й передбачуваного середовища для міжнародної торгівлі.
З метою реалізації пріоритетних напрямів розвитку української митниці відповідно до найкращих міжнародних практик та зобов'язань України в межах програми співробітництва з МВФ відбулися консультації з паном Урмасом Койду, представником Департаменту з бюджетних питань Міжнародного валютного фонду, національним радником з митних питань.
Протягом трьох днів учасники детально опрацювали широкий спектр питань, що є визначальними для подальшого реформування митної служби і передбачені Національною стратегію доходів до 2030 року. Зокрема, обговорили вдосконалення механізмів забезпечення доброчесності персоналу, підготовку нової Антикорупційної програми Держмитслужби, організацію процесу атестації та роботи атестаційних комісій, а також інші інструменти запобігання корупції.
Окремий блок зустрічей був присвячений оцінці ефективності контрольних заходів. Представники Держмитслужби та МВФ розглянули концепцію методології оцінювання впливу митного контролю, що дозволить підвищити результативність роботи системи управління ризиками, забезпечити оптимальний баланс між контролем і спрощенням процедур та зробити управлінські рішення більш обґрунтованими.
Значну увагу сторони приділили взаємодії митниці з бізнесом. Під час обговорення розвитку програми Авторизованого економічного оператора (АЕО) розглядалися питання розширення переваг для сумлінного бізнесу, а також удосконалення механізмів моніторингу відповідності підприємств.
Учасники також визначили пріоритети цифровізації, підходи до планування цифрових проєктів, врахування потреб користувачів, механізми отримання зворотного зв'язку від заінтересованих сторін та можливі джерела фінансування цифрової трансформації. Зокрема, розглянули нещодавно затверджений План цифрового розвитку, який поміж іншого визначає ролі та обов'язки учасників процесу. Дискусія стосувалася необхідності чіткої структури управління та створення керівного комітету для нагляду за реалізацією плану.
Під час заключної сесії сторони розглянули перспективи подальшого розвитку співпраці Держмитслужби з Державною податковою службою щодо обміну даними, проведення спільних аудитів та вдосконалення механізмів управління заборгованістю.
За підсумками зустрічей учасники підтвердили спільне бачення подальших кроків із модернізації Держмитслужби. Експертна підтримка Міжнародного валютного фонду й надалі сприятиме впровадженню сучасних підходів до управління, зміцненню інституційної спроможності митної служби, розвитку цифрових рішень, підвищенню рівня доброчесності та створенню прозорого й передбачуваного середовища для міжнародної торгівлі.
❤8👍5
🛃 За сім місяців 2026 року товарообіг України склав $82,2 млрд
📅 Протягом січня-липня 2026 року в Україну імпортували товарів на суму $58,1 млрд, а експортували – на $24,1 млрд.
При цьому оподаткований імпорт склав $40,9 млрд, що становить 18,1% загальних обсягів імпортованих товарів.
Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-липні 2026 року склало 0,59 дол/кг.
➡️Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай - $16,8 млрд, Польща - $5,5 млрд, Німеччина- $3,8 млрд.
⬅️Експортували з України найбільше до: Польщі - на $2,8 млрд, Туреччини - на $2 млрд, Німеччини - на $1,5 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-липні 2026 року товарів 73% склали такі категорії товарів:
🚗 машини, устаткування та транспорт - $25,7 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 145,5 млрд грн, що складає 28% надходжень митних платежів;
⛽️ паливно-енергетичні - $8,5 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 172,7 млрд грн, що складає 34% надходжень митних платежів;
👨🔬 продукція хімічної промисловості - $8 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 66,5 млрд грн, що складає 13% надходжень митних платежів.
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли:
🧀продовольчі товари - $14,1 млрд
⚙️метали та вироби з них - $2,5 млрд
🚗машини, устаткування та транспорт - $2,1 млрд
У січні-липні 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 888,3 млн грн.
📅 Протягом січня-липня 2026 року в Україну імпортували товарів на суму $58,1 млрд, а експортували – на $24,1 млрд.
При цьому оподаткований імпорт склав $40,9 млрд, що становить 18,1% загальних обсягів імпортованих товарів.
Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-липні 2026 року склало 0,59 дол/кг.
➡️Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай - $16,8 млрд, Польща - $5,5 млрд, Німеччина- $3,8 млрд.
⬅️Експортували з України найбільше до: Польщі - на $2,8 млрд, Туреччини - на $2 млрд, Німеччини - на $1,5 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-липні 2026 року товарів 73% склали такі категорії товарів:
🚗 машини, устаткування та транспорт - $25,7 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 145,5 млрд грн, що складає 28% надходжень митних платежів;
⛽️ паливно-енергетичні - $8,5 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 172,7 млрд грн, що складає 34% надходжень митних платежів;
👨🔬 продукція хімічної промисловості - $8 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 66,5 млрд грн, що складає 13% надходжень митних платежів.
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли:
🧀продовольчі товари - $14,1 млрд
⚙️метали та вироби з них - $2,5 млрд
🚗машини, устаткування та транспорт - $2,1 млрд
У січні-липні 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 888,3 млн грн.
❤7👍3
11 серпня 2026 року об 11:00 відбудеться перше засідання атестаційних комісій з проведення одноразової атестації посадових осіб митних органів.
🔗 Уся інформація за посиланням - https://customs.gov.ua/ogoloshennia
🔗 Уся інформація за посиланням - https://customs.gov.ua/ogoloshennia
🐳3❤2👍2👎1
У міжнародному автомобільному пункті пропуску «Рава-Руська – Хребенне» відбулася чотиристороння робоча зустріч за участі керівництва Львівської та Волинської митниць, Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, а також представників митних і прикордонних служб Республіки Польща.
Основною темою зустрічі стало забезпечення безперебійного руху вантажного транспорту через українсько-польський кордон.
Сторони проаналізували чинники, які найближчим часом можуть суттєво вплинути на логістику міжнародних перевезень. Серед них — ускладнення морської логістики через безпекову ситуацію в Чорному морі, обмеження судноплавства на Дунаї через низький рівень води та сезонне зростання експорту сільськогосподарської продукції.
Усе це безпосередньо впливає на імпорт та експорт товарів та змушує бізнес шукати альтернативні логістичні маршрути.
У зв'язку з очікуваним перерозподілом вантажопотоків прогнозується зростання навантаження на міжнародні автомобільні пункти пропуску в західних областях України. Передусім це стосуватиметься напрямків, через які здійснюється митне оформлення вантажних транспортних засобів масою понад 7,5 тонни.
Українська сторона повідомила про готовність збільшити кількість працівників, задіяних у митному оформленні, що дозволить підвищити пропускну спроможність пунктів пропуску.
Також обговорили питання забезпечення ритмічності подання вантажних транспортних засобів до міжнародних пунктів пропуску з української сторони, що сприятиме рівномірному розподілу транспортних потоків.
За результатами наради сторони домовилися продовжувати постійний обмін інформацією, оперативно реагувати на зміну ситуації на кордоні та через певний час провести повторну зустріч, щоб оцінити ефективність реалізованих заходів, проаналізувати результати та визначити подальші кроки.
Ефективна робота пунктів пропуску неможлива без постійної комунікації, взаємної довіри та злагоджених дій усіх служб по обидва боки кордону. Саме така взаємодія є запорукою стабільної роботи пунктів пропуску.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤9👍2😁2
Сьогодні, 7 серпня, у Могилів-Подільському відбулася зустріч делегацій Державної митної служби України та Митної служби Республіки Молдова. Українську делегацію очолював Голова Держмитслужби Орест Мандзій, а Молдовську - Директор Митної служби Республіки Молдова Раду Врабіє. Також у зустрічі взяли участь представники дипломатичного корпусу обох країн.
Сторони обговорили актуальні питання співробітництва у митній сфері та шляхів поглиблення двосторонньої співпраці.
Орест Мандзій подякував молдовським колегам за підтримку України та її народу, а також зазначив, що в умовах, коли вся країна і Держмитслужба зокрема щоденно зазнають шкоди від актів військової агресії росії, важливішого значення набувають посилення міжнародної взаємодії з дружніми країнами та пошук спільних рішень для розвитку транскордонного та регіонального співробітництва.
Голова Держмитслужби підкреслив, що важливим на даний час є питання припинення заходження суден до чорноморських портів України у звʼязку із загостренням безпекової ситуації.
Оскільки така ситуація для України має життєво значущі наслідки, українська митниця нещодавно звернулася до митних адміністрацій сусідніх країн, у тому числі й до Митної служби Республіки Молдова, з проханням розглянути можливість збільшення пропускної спроможності автомобільних пунктів пропуску на спільній ділянці кордону як тимчасовий і необхідний захід для забезпечення функціонування економіки України.
Запропоновано провести заходи оптимізації функціонування автомобільних пунктів пропуску та пом’якшення наслідків їх пікового завантаження під час сезонного перевезення сільськогосподарської продукції, а саме:
- надання дозволу на переміщення через автомобільні пункти пропуску порожніх вантажних транспортних засобів, що повертаються в Україну після розвантаження агропродукції за кордоном (там, де це можливо);
- збільшення кількості митників у пунктах пропуску для пришвидшення пропуску вантажівок.
🔗 Детальніше - https://www.facebook.com/share/p/1Dc9Mc53fw/?mibextid=wwXIfr
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍7❤6🔥2
🛃 Упродовж 7 місяців 2026 року митні органи виявили 6 797 порушень митних правил на понад 2,7 млрд грн
Кількість виявлених правопорушень у порівнянні з аналогічним періодом минулого року збільшилась на 20%.
У 2 803 справах про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на 443 млн гривень. Зокрема:
⚙️ промислових товарів на 308 млн грн;
🧀 продовольчих товарів на 88 млн грн;
🚗 транспортних засобів на понад 42 млн грн;
💰 валюти на 5 млн грн.
У 629 справах про порушення митних правил, у тому числі заведених у попередніх періодах, митницями застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 19 млн грн, стягнуто до Держбюджету 33 млн грн з урахуванням справ, розглянутих за попередній період.
⚖️ На розгляд до суду митницями передано 4 132 справи про порушення митних правил на суму майже 2 млрд гривень. За результатами розгляду справ судами, у тому числі заведених у попередні періоди, накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму 5,9 млрд гривень.
Кількість виявлених правопорушень у порівнянні з аналогічним періодом минулого року збільшилась на 20%.
У 2 803 справах про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на 443 млн гривень. Зокрема:
⚙️ промислових товарів на 308 млн грн;
🧀 продовольчих товарів на 88 млн грн;
🚗 транспортних засобів на понад 42 млн грн;
💰 валюти на 5 млн грн.
У 629 справах про порушення митних правил, у тому числі заведених у попередніх періодах, митницями застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 19 млн грн, стягнуто до Держбюджету 33 млн грн з урахуванням справ, розглянутих за попередній період.
⚖️ На розгляд до суду митницями передано 4 132 справи про порушення митних правил на суму майже 2 млрд гривень. За результатами розгляду справ судами, у тому числі заведених у попередні періоди, накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму 5,9 млрд гривень.
🔥4❤2👍1
📸 Практика використання бодікамер митниками поступово охоплює нові пункти пропуску
Черговою локацією, де посадові особи митних органів розпочали роботу з індивідуальними портативними відеореєстраторами, став пункт пропуску «Старокозаче - Тудора» на кордоні з Молдовою.
Нагадаємо, з чого починалося запровадження використання бодікамер у митних органах. Пілотний проект стартував у листопаді 2023 року в пункті пропуску «Рава-Руська» на кордоні з Польщею і став наочною демонстрацією нової якості роботи митниці, де кожна дія фіксується об’єктивно, без можливості втручання. Завдяки цьому вдалося досягти скорочення часу митного оформлення товарів і транспортних засобів. Саме ці результати стали підґрунтям для масштабування ініціативи на інші пункти пропуску.
Нагрудні реєстратори стали для митної служби важливим доказовим інструментом, який захищає інтереси всіх учасників митного оформлення - і громадянина чи представника бізнесу під час перетину кордону, і самого митника, дозволяючи об’єктивно підтвердити правомірність його дій у спірних ситуаціях. Технічні параметри пристроїв виключають можливість втручання у відеозапис - його не можна видалити чи відредагувати, а камери фіксують події навіть у нічному режимі.
Окремо варто наголосити на антикорупційній складовій ініціативи. Об’єктивна й безперервна фіксація кожної дії посадової особи істотно звужує простір для можливих корупційних проявів та неправомірних впливів під час митного оформлення. Доступ до відеоінформації надається виключно уповноваженим користувачам і лише за службовою необхідністю, що унеможливлює довільне використання записів. Таким чином бодікамери працюють не лише як засіб фіксації, а і як дієвий інструмент профілактики зловживань.
Розширення використання цих пристроїв - ще один приклад того, як кордон поступово осучаснюється: пункти пропуску отримують технології, що роблять митний контроль прозорішим.
Держмитслужба й надалі поширюватиме цю практику, впроваджуючи сучасні технологічні рішення як частину масштабної трансформації митної системи України.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Черговою локацією, де посадові особи митних органів розпочали роботу з індивідуальними портативними відеореєстраторами, став пункт пропуску «Старокозаче - Тудора» на кордоні з Молдовою.
Нагадаємо, з чого починалося запровадження використання бодікамер у митних органах. Пілотний проект стартував у листопаді 2023 року в пункті пропуску «Рава-Руська» на кордоні з Польщею і став наочною демонстрацією нової якості роботи митниці, де кожна дія фіксується об’єктивно, без можливості втручання. Завдяки цьому вдалося досягти скорочення часу митного оформлення товарів і транспортних засобів. Саме ці результати стали підґрунтям для масштабування ініціативи на інші пункти пропуску.
Нагрудні реєстратори стали для митної служби важливим доказовим інструментом, який захищає інтереси всіх учасників митного оформлення - і громадянина чи представника бізнесу під час перетину кордону, і самого митника, дозволяючи об’єктивно підтвердити правомірність його дій у спірних ситуаціях. Технічні параметри пристроїв виключають можливість втручання у відеозапис - його не можна видалити чи відредагувати, а камери фіксують події навіть у нічному режимі.
Окремо варто наголосити на антикорупційній складовій ініціативи. Об’єктивна й безперервна фіксація кожної дії посадової особи істотно звужує простір для можливих корупційних проявів та неправомірних впливів під час митного оформлення. Доступ до відеоінформації надається виключно уповноваженим користувачам і лише за службовою необхідністю, що унеможливлює довільне використання записів. Таким чином бодікамери працюють не лише як засіб фіксації, а і як дієвий інструмент профілактики зловживань.
Розширення використання цих пристроїв - ще один приклад того, як кордон поступово осучаснюється: пункти пропуску отримують технології, що роблять митний контроль прозорішим.
Держмитслужба й надалі поширюватиме цю практику, впроваджуючи сучасні технологічні рішення як частину масштабної трансформації митної системи України.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍5❤3😁3