У пункт пропуску «Рава-Руська – Хребенне» для виїзду з України прибув автомобіль Volkswagen Golf під керуванням 42-річної львів'янки. Для проходження митного контролю водійка обрала смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор», чим засвідчила відсутність товарів, що підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню.
Втім, під час огляду автомобіля працівники митниці виявили приховані від митного контролю тютюнові вироби у внутрішній порожнині паливного бака.
Ще один аналогічний випадок стався у Раві-Руській під час огляду автомобіля Skoda Octavia, який прямував до Республіки Польща. Працівники митниці виявили 132 пачки тютюнових виробів, прихованих також у паливному баку.
За цими фактами складено протоколи про порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤13👍5😁3😱1
📖 Профільний Комітет рекомендував Парламенту прийняти проєкт нового Митного кодексу за основу
Сьогодні, 5 серпня, Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Парламенту найближчим часом розглянути урядовий проєкт нового Митного кодексу України (реєстраційний № 15450) та прийняти його за основу.
Документ є ключовим євроінтеграційним законопроєктом у митній сфері та одним із основних законодавчих актів для відкриття й проходження переговорів за Розділом 29 «Митний союз» у межах переговорного процесу про вступ України до ЄС.
💬 «Прийняття нового Митного кодексу – це визначальний законодавчий крок і фундаментальна реформа для всієї нашої фінансової та митної системи. Це стратегічне рішення, яке безпосередньо впливає на швидкість нашої євроінтеграції», – зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.
Рішення Комітету
За результатами розгляду профільний парламентський Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України розглянути проєкт нового Митного кодексу найближчим часом та прийняти його за основу.
Під час обговорення народні депутати відзначили високу якість підготовленого законопроєкту, а також наголосили на важливості продовження впровадження інституційної реформи Державної митної служби України.
Нагадаємо, проєкт нового Митного кодексу розроблявся протягом двох років у широкому професійному діалозі. У документі враховано результати оцінки Єврокомісії, а також пропозиції бізнесу - урядова робоча група за участі представників 15 провідних бізнес-асоціацій провела понад 60 консультацій.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Сьогодні, 5 серпня, Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Парламенту найближчим часом розглянути урядовий проєкт нового Митного кодексу України (реєстраційний № 15450) та прийняти його за основу.
Документ є ключовим євроінтеграційним законопроєктом у митній сфері та одним із основних законодавчих актів для відкриття й проходження переговорів за Розділом 29 «Митний союз» у межах переговорного процесу про вступ України до ЄС.
💬 «Прийняття нового Митного кодексу – це визначальний законодавчий крок і фундаментальна реформа для всієї нашої фінансової та митної системи. Це стратегічне рішення, яке безпосередньо впливає на швидкість нашої євроінтеграції», – зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.
Рішення Комітету
За результатами розгляду профільний парламентський Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України розглянути проєкт нового Митного кодексу найближчим часом та прийняти його за основу.
Під час обговорення народні депутати відзначили високу якість підготовленого законопроєкту, а також наголосили на важливості продовження впровадження інституційної реформи Державної митної служби України.
Нагадаємо, проєкт нового Митного кодексу розроблявся протягом двох років у широкому професійному діалозі. У документі враховано результати оцінки Єврокомісії, а також пропозиції бізнесу - урядова робоча група за участі представників 15 провідних бізнес-асоціацій провела понад 60 консультацій.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤5👍2👎1😁1
🤝 Держмитслужба продовжує співпрацю з МВФ у напрямі комплексної модернізації митної системи
З метою реалізації пріоритетних напрямів розвитку української митниці відповідно до найкращих міжнародних практик та зобов'язань України в межах програми співробітництва з МВФ відбулися консультації з паном Урмасом Койду, представником Департаменту з бюджетних питань Міжнародного валютного фонду, національним радником з митних питань.
Протягом трьох днів учасники детально опрацювали широкий спектр питань, що є визначальними для подальшого реформування митної служби і передбачені Національною стратегію доходів до 2030 року. Зокрема, обговорили вдосконалення механізмів забезпечення доброчесності персоналу, підготовку нової Антикорупційної програми Держмитслужби, організацію процесу атестації та роботи атестаційних комісій, а також інші інструменти запобігання корупції.
Окремий блок зустрічей був присвячений оцінці ефективності контрольних заходів. Представники Держмитслужби та МВФ розглянули концепцію методології оцінювання впливу митного контролю, що дозволить підвищити результативність роботи системи управління ризиками, забезпечити оптимальний баланс між контролем і спрощенням процедур та зробити управлінські рішення більш обґрунтованими.
Значну увагу сторони приділили взаємодії митниці з бізнесом. Під час обговорення розвитку програми Авторизованого економічного оператора (АЕО) розглядалися питання розширення переваг для сумлінного бізнесу, а також удосконалення механізмів моніторингу відповідності підприємств.
Учасники також визначили пріоритети цифровізації, підходи до планування цифрових проєктів, врахування потреб користувачів, механізми отримання зворотного зв'язку від заінтересованих сторін та можливі джерела фінансування цифрової трансформації. Зокрема, розглянули нещодавно затверджений План цифрового розвитку, який поміж іншого визначає ролі та обов'язки учасників процесу. Дискусія стосувалася необхідності чіткої структури управління та створення керівного комітету для нагляду за реалізацією плану.
Під час заключної сесії сторони розглянули перспективи подальшого розвитку співпраці Держмитслужби з Державною податковою службою щодо обміну даними, проведення спільних аудитів та вдосконалення механізмів управління заборгованістю.
За підсумками зустрічей учасники підтвердили спільне бачення подальших кроків із модернізації Держмитслужби. Експертна підтримка Міжнародного валютного фонду й надалі сприятиме впровадженню сучасних підходів до управління, зміцненню інституційної спроможності митної служби, розвитку цифрових рішень, підвищенню рівня доброчесності та створенню прозорого й передбачуваного середовища для міжнародної торгівлі.
З метою реалізації пріоритетних напрямів розвитку української митниці відповідно до найкращих міжнародних практик та зобов'язань України в межах програми співробітництва з МВФ відбулися консультації з паном Урмасом Койду, представником Департаменту з бюджетних питань Міжнародного валютного фонду, національним радником з митних питань.
Протягом трьох днів учасники детально опрацювали широкий спектр питань, що є визначальними для подальшого реформування митної служби і передбачені Національною стратегію доходів до 2030 року. Зокрема, обговорили вдосконалення механізмів забезпечення доброчесності персоналу, підготовку нової Антикорупційної програми Держмитслужби, організацію процесу атестації та роботи атестаційних комісій, а також інші інструменти запобігання корупції.
Окремий блок зустрічей був присвячений оцінці ефективності контрольних заходів. Представники Держмитслужби та МВФ розглянули концепцію методології оцінювання впливу митного контролю, що дозволить підвищити результативність роботи системи управління ризиками, забезпечити оптимальний баланс між контролем і спрощенням процедур та зробити управлінські рішення більш обґрунтованими.
Значну увагу сторони приділили взаємодії митниці з бізнесом. Під час обговорення розвитку програми Авторизованого економічного оператора (АЕО) розглядалися питання розширення переваг для сумлінного бізнесу, а також удосконалення механізмів моніторингу відповідності підприємств.
Учасники також визначили пріоритети цифровізації, підходи до планування цифрових проєктів, врахування потреб користувачів, механізми отримання зворотного зв'язку від заінтересованих сторін та можливі джерела фінансування цифрової трансформації. Зокрема, розглянули нещодавно затверджений План цифрового розвитку, який поміж іншого визначає ролі та обов'язки учасників процесу. Дискусія стосувалася необхідності чіткої структури управління та створення керівного комітету для нагляду за реалізацією плану.
Під час заключної сесії сторони розглянули перспективи подальшого розвитку співпраці Держмитслужби з Державною податковою службою щодо обміну даними, проведення спільних аудитів та вдосконалення механізмів управління заборгованістю.
За підсумками зустрічей учасники підтвердили спільне бачення подальших кроків із модернізації Держмитслужби. Експертна підтримка Міжнародного валютного фонду й надалі сприятиме впровадженню сучасних підходів до управління, зміцненню інституційної спроможності митної служби, розвитку цифрових рішень, підвищенню рівня доброчесності та створенню прозорого й передбачуваного середовища для міжнародної торгівлі.
❤7👍4
🛃 За сім місяців 2026 року товарообіг України склав $82,2 млрд
📅 Протягом січня-липня 2026 року в Україну імпортували товарів на суму $58,1 млрд, а експортували – на $24,1 млрд.
При цьому оподаткований імпорт склав $40,9 млрд, що становить 18,1% загальних обсягів імпортованих товарів.
Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-липні 2026 року склало 0,59 дол/кг.
➡️Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай - $16,8 млрд, Польща - $5,5 млрд, Німеччина- $3,8 млрд.
⬅️Експортували з України найбільше до: Польщі - на $2,8 млрд, Туреччини - на $2 млрд, Німеччини - на $1,5 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-липні 2026 року товарів 73% склали такі категорії товарів:
🚗 машини, устаткування та транспорт - $25,7 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 145,5 млрд грн, що складає 28% надходжень митних платежів;
⛽️ паливно-енергетичні - $8,5 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 172,7 млрд грн, що складає 34% надходжень митних платежів;
👨🔬 продукція хімічної промисловості - $8 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 66,5 млрд грн, що складає 13% надходжень митних платежів.
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли:
🧀продовольчі товари - $14,1 млрд
⚙️метали та вироби з них - $2,5 млрд
🚗машини, устаткування та транспорт - $2,1 млрд
У січні-липні 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 888,3 млн грн.
📅 Протягом січня-липня 2026 року в Україну імпортували товарів на суму $58,1 млрд, а експортували – на $24,1 млрд.
При цьому оподаткований імпорт склав $40,9 млрд, що становить 18,1% загальних обсягів імпортованих товарів.
Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-липні 2026 року склало 0,59 дол/кг.
➡️Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай - $16,8 млрд, Польща - $5,5 млрд, Німеччина- $3,8 млрд.
⬅️Експортували з України найбільше до: Польщі - на $2,8 млрд, Туреччини - на $2 млрд, Німеччини - на $1,5 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-липні 2026 року товарів 73% склали такі категорії товарів:
🚗 машини, устаткування та транспорт - $25,7 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 145,5 млрд грн, що складає 28% надходжень митних платежів;
⛽️ паливно-енергетичні - $8,5 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 172,7 млрд грн, що складає 34% надходжень митних платежів;
👨🔬 продукція хімічної промисловості - $8 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 66,5 млрд грн, що складає 13% надходжень митних платежів.
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли:
🧀продовольчі товари - $14,1 млрд
⚙️метали та вироби з них - $2,5 млрд
🚗машини, устаткування та транспорт - $2,1 млрд
У січні-липні 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 888,3 млн грн.
❤4👍3