✅ 22 червня Україна переходить на застосування NCTS Фаза 6
 
У зв’язку з проведенням технічних налаштувань електронна транзитна система NCTS буде недоступна 22 червня з 10:00 до 14:00 як для компаній, так і для посадових осіб митниць.

Транзитні декларації, які не будуть оформлені 22 червня до 10:00, потрібно буде подати повторно до NCTS Фаза 6 після відновлення працездатності системи.

Як повідомлялось раніше, після переходу на NCTS Фаза 6 при перетині кордону з Польщею та Словаччиною за умови подання комбінованих транзитних декларацій з даними безпеки, подавати Загальну декларацію в'їзду (ENS) до ICS2 не потрібно.
 
Однак дана вимога зберігається при в’їзді на територію ЄС через Румунію або Угорщину: українським перевізникам, окрім стандартної транзитної декларації Т1, необхідно подавати Загальну декларацію в'їзду (ENS) до ICS2 відповідно до вимог європейського законодавства (орієнтовно за одну годину до прибуття транспортного засобу до пункту пропуску).
 
Також інформуємо, що Служба підтримки з питань спільного транзиту Держмитслужби (Helpdesk) буде працювати цілодобово у період з 22.06.2026 по 28.06.2026 у телефонному режимі за номерами телефонів:
 
  +380 (95) 783-67-01 (Viber, What’s app)
  +380 (97) 813-08-60 (Viber, What’s app).

У робочі дні з 08:00 до 20:00 запити також приймаються:

• за допомогою Модуля технічної підтримки користувачів програмних продуктів Держмитслужби, який розташований за посиланням https://helpdesk.customs.gov.ua ;
• засобами електронного зв’язку на електронну поштову скриньку Держмитслужби helpdesk_NCTS@customs.gov.ua .

🛃 Сьогодні українська митниця проходить масштабну модернізацію. Впроваджуються кращі міжнародні практики митного контролю, щоб відповідати вимогам часу і майбутній ролі України як важливої складової зовнішнього кордону ЄС.

За цими змінами стоїть цілісне бачення подальшого розвитку митної служби, яка поєднує три опорні функції - фіскальну, сервісну та правоохоронну. Передусім ідеться про ефективне наповнення державного бюджету, адже митні платежі залишаються однією з основ фінансової стійкості країни. Водночас сучасна митниця має бути передбачуваною у відносинах із бізнесом та сильною і результативною у протидії контрабанді та захисті економічних інтересів держави.

Це бачення вже втілюється у конкретні рішення. Пункти пропуску оснащуються сучасними стаціонарними та мобільними скануючими системами, ваговими комплексами, детекторами вибухових і наркотичних речовин, інтелектуальними системами відеоконтролю з розпізнаванням номерних знаків. Реалізуються пілотні проєкти із застосування посадовцями митних органів бодікамер та планшетів, а процеси дедалі більше переходить у автоматичний режим.

Окремий напрям – робота над комплексним мережевим рішенням для пунктів пропуску, яке дозволить максимізувати ефект від використання нового оснащення. Інтегрована система передбачає інтелектуальний відеонагляд у пунктах пропуску в режимі реального часу, повний запис даних, об’єднання всіх методів контролю в одну аналітичну систему виявлення ризикових операцій. Подібні рішення вже застосовують митні адміністрації низки країн: вони підвищують виявлення порушень і водночас знижують корупційні ризики.

Реалізація таких амбітних планів напряму залежить від фінансування і ключовим у цьому питанні залишається залучення міжнародної технічної допомоги. Підтримка партнерів наближає не лише сильнішу й технологічнішу українську митницю, а й стійкішу економіку та безпечніший європейський кордон.