Підрозділ митних компетенцій успішно здійснив перше централізоване оформлення митної декларації, поданої до Київської митниці. Це черговий крок до сучасної, прозорої та ефективної митної системи.
Цей підрозділ Держмитслужби, створений на виконання наказу Міністерства фінансів України, уповноважений виконувати митні формальності за деклараціями, поданими до будь-якого митного органу. Таким чином митне оформлення може здійснюватися не лише за місцем фактичного пред’явлення декларації, а і на центральному рівні.
Централізація митного оформлення - не просто технічна оптимізація, а глибока трансформація підходів до митного адміністрування, здатна знизити корупційні ризики та уніфікувати підходи до класифікації товарів і визначення митної вартості.
Для запровадження європейського досвіду в митному адмініструванні в Держмитслужбі реалізується пілотний проект виконання митних формальностей підрозділом митних компетенцій. За час його реалізації протестовані різні аспекти митного оформлення, зокрема поетапно розширювався перелік митних формальностей, географія його реалізації та номенклатура товарів.
Європейський Союз уже довів ефективність цієї моделі, і Україна впевнено інтегрує найкращі міжнародні практики.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📦 «Прорахувався, але де?»: рівненські митники зупинили спробу ввезення в Україну великої партії незадекларованих товарів
Одна з компаній подала до митного оформлення документи на імпорт 19 найменувань товарів, серед яких електроскутери, електровелосипеди та комплектуючі частини до них.
Однак під час ретельного огляду вантажу з'ясувалося, що фактична кількість товарів не збігається із заявленою. Незадекларованими виявились 942 акумуляторні батареї, 9 електровелосипедів, 75 запчастин до мопедів і 52 кілограми пластикових деталей для кузовів.
За фактом порушення митних правил складено два протоколи відповідно до ст. 472 Митного кодексу України, а незадекларовані товари тимчасово вилучені. Підприємству загрожує штраф у розмірі 100% вартості незадекларованого вантажу та його конфіскація.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Одна з компаній подала до митного оформлення документи на імпорт 19 найменувань товарів, серед яких електроскутери, електровелосипеди та комплектуючі частини до них.
Однак під час ретельного огляду вантажу з'ясувалося, що фактична кількість товарів не збігається із заявленою. Незадекларованими виявились 942 акумуляторні батареї, 9 електровелосипедів, 75 запчастин до мопедів і 52 кілограми пластикових деталей для кузовів.
За фактом порушення митних правил складено два протоколи відповідно до ст. 472 Митного кодексу України, а незадекларовані товари тимчасово вилучені. Підприємству загрожує штраф у розмірі 100% вартості незадекларованого вантажу та його конфіскація.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🛃 За І квартал 2025 року митниці Держмитслужби виявили порушень митних правил на 1,4 млрд грн
📅 Протягом січня-березня 2025 року митні органи виявили 2 455 порушень митних правил на суму 1,4 млрд грн.
У 947 справах про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму 267 млн гривень. Зокрема:
⚙️ промислових товарів на суму 144 млн грн;
🚗 транспортних засобів на суму понад 104 млн грн;
🧀 продовольчих товарів на суму понад 17 млн грн;
💰 валюти на суму 2 млн грн.
У 420 справах про порушення митних правил, у тому числі заведених у попередніх періодах, митницями застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 14,6 млн грн, стягнуто до Держбюджету 14,1 млн грн з урахуванням справ, розглянутих за попередній період.
⚖️ На розгляд до суду митницями передано 1 370 справ про порушення митних правил на суму понад 1,02 млрд грн. За результатами розгляду справ судами, у тому числі заведених у попередні періоди, накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму 1,26 млрд грн.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
📅 Протягом січня-березня 2025 року митні органи виявили 2 455 порушень митних правил на суму 1,4 млрд грн.
У 947 справах про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму 267 млн гривень. Зокрема:
⚙️ промислових товарів на суму 144 млн грн;
🚗 транспортних засобів на суму понад 104 млн грн;
🧀 продовольчих товарів на суму понад 17 млн грн;
💰 валюти на суму 2 млн грн.
У 420 справах про порушення митних правил, у тому числі заведених у попередніх періодах, митницями застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 14,6 млн грн, стягнуто до Держбюджету 14,1 млн грн з урахуванням справ, розглянутих за попередній період.
⚖️ На розгляд до суду митницями передано 1 370 справ про порушення митних правил на суму понад 1,02 млрд грн. За результатами розгляду справ судами, у тому числі заведених у попередні періоди, накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму 1,26 млрд грн.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Вже 19 квітня вступають в силу законодавчі новації, спрямовані на гармонізацію українського митного законодавства з Митним кодексом ЄС, і передбачені Законом України № 3926-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу».
Шляхи реалізації зазначених змін закладені у підготовленому Міністерством фінансів України проекті постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1092», активну участь у розробці якого брали представники Держмитслужби. Тож керівники профільних департаментів авторизації, адміністративних послуг та контролю, організації виконання митних формальностей, транзитних процедур, контролю та адміністрування платежів, митного аудиту Держмитслужби провели роз'яснювальну нараду для представників митних органів.
Далі в усіх регіонах України розпочнеться активна роз'яснювальна кампанія для представників бізнесу, які впроваджуватимуть нові підходи у своїй діяльності.
Головним чином зміни стосуються запровадження процедур авторизації на окремі види діяльності, контроль за якими здійснюється митними органами, та авторизацій для поміщення товарів у окремі митні режими. Якщо раніше для певних видів діяльності потрібно було отримувати окремі дозволи, то тепер їх замінять авторизації, які підтверджуватимуть відповідність підприємства встановленим критеріям.
Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності будуть детально поінформовані про запроваджені норми щодо розширення кола складських операцій, які можуть проводитися на митних складах, зменшення вимог до облаштування складських об’єктів при запровадженні європейської норми забезпечення гарантування збереження товарів, а також про поступовий перехід від дозвільної системи до авторизацій.
Важливо, що законодавством передбачено річний перехідний період щодо окремих авторизацій – до 19 квітня 2026 року, протягом якого бізнес матиме можливість адаптуватися до нових правил.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Сьогодні, 6 квітня, на митному посту «Астей», що на українсько-угорському кордоні, митники запобігли переміщенню 259 800 євро незадекларованої готівки.
Значну суму готівкових коштів вирішила не декларувати 38-річна жінка, яка слідувала у приватних справах до Угорщини «зеленим коридором».
Валюту митники виявили у транспортному засобі серед особистих речей. Будь-які документи, які б підтверджували легальність походження коштів, у водійки були відсутні.
Згідно з вимогами митного законодавства, фізична особа може переміщувати через митний кордон України готівкову валюту і банківські метали в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 тис. євро, без письмового декларування митному органу та надання дозвільних документів.
Оскільки зазначені дії громадянки місять ознаки порушення митних правил, відносно неї складено протокол за ч. 1 ст. 471 Митного кодексу України. Санкція передбачає накладення штрафу в розмірі 20% суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📑 Нагадування для імпортерів: як правильно оформити сертифікат підтвердження доставки
З метою забезпечення чіткого дотримання вимог законодавства та спрощення процедур для бізнесу, Держмитслужба на своїх офіційних ресурсах регулярно публікує інформацію щодо порядку видачі сертифікатів підтвердження доставки.
При цьому ще мають місце випадки направлення імпортерами до Держмитслужби заяв для оформлення сертифіката підтвердження доставки з недотриманням встановленого законодавством терміну або наданням неповного пакета документів, необхідних для його оформлення.
Нагадуємо, що порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов'язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають експортному контролю, регулюється Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 року № 920.
Сертифікат підтвердження доставки надається лише для імпортованих в Україну товарів, на які Держекспортконтролем видано міжнародний імпортний сертифікат або інший документ.
Згідно з абзацом другим пункту 6 зазначеного вище Положення, таким іншим документом, що містить державні гарантії чи зобов’язання щодо використання імпортованих товарів у заявлених цілях є додаток до міжнародного імпортного сертифіката або окремий документ.
Зверніть увагу, що заяву на отримання сертифіката підтвердження доставки необхідно подавати до Держмитслужби не пізніше 10-денного терміну після митного оформлення товарів.
Актуальну інформацію про порядок видачі Держмитслужбою сертифікатів підтвердження доставки можна знайти за посиланням: https://customs.gov.ua/kontrol-za-peremischennyam-tovariv-viyskov-1.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
З метою забезпечення чіткого дотримання вимог законодавства та спрощення процедур для бізнесу, Держмитслужба на своїх офіційних ресурсах регулярно публікує інформацію щодо порядку видачі сертифікатів підтвердження доставки.
При цьому ще мають місце випадки направлення імпортерами до Держмитслужби заяв для оформлення сертифіката підтвердження доставки з недотриманням встановленого законодавством терміну або наданням неповного пакета документів, необхідних для його оформлення.
Нагадуємо, що порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов'язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають експортному контролю, регулюється Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 року № 920.
Сертифікат підтвердження доставки надається лише для імпортованих в Україну товарів, на які Держекспортконтролем видано міжнародний імпортний сертифікат або інший документ.
Згідно з абзацом другим пункту 6 зазначеного вище Положення, таким іншим документом, що містить державні гарантії чи зобов’язання щодо використання імпортованих товарів у заявлених цілях є додаток до міжнародного імпортного сертифіката або окремий документ.
Зверніть увагу, що заяву на отримання сертифіката підтвердження доставки необхідно подавати до Держмитслужби не пізніше 10-денного терміну після митного оформлення товарів.
Актуальну інформацію про порядок видачі Держмитслужбою сертифікатів підтвердження доставки можна знайти за посиланням: https://customs.gov.ua/kontrol-za-peremischennyam-tovariv-viyskov-1.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Працівники Житомирської митниці не дозволили експортувати з України до Латвії лісоматеріали за фіктивними документами. Товар вилучено, розпочате кримінальне провадження.
Одеське підприємство надало до митного оформлення документи з неправдивими даними щодо кількості деревини, використаної для виготовлення соснових садових кілків. За митними розрахунками, заявленої сировини вистачило б на 964 одиниці продукції, тоді як у сертифікаті про походження лісоматеріалів було вказано 2668.
Таким чином підприємець намагався перемістити товар через кордон з приховуванням від митного контролю. На підставі чого було складено протокол за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
У подальшому детективи ТУ БЕБ в Одеській області задокументували цю спробу незаконного переміщення деревини через кордон, затримавши автомобіль із причепом та партією товару. Орієнтовна вартість вилученого майна — понад 1 млн грн. Розслідування триває в рамках кримінального провадження за ч. 1 ст. 201-1 Кримінального кодексу України (контрабанда лісоматеріалів).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🇺🇦🇭🇺На українсько-угорському кордоні відкрили новий міжнародний пункт пропуску для пасажирського транспорту
Пункт пропуску «Велика Паладь – Надьгодош» офіційно розпочав свою роботу сьогодні, 8 квітня. Він забезпечуватиме пасажирський рух легкових транспортних засобів масою до 3,5 тонн.
Пункт пропуску працюватиме з 7:00 до 18:00 год. за центральним європейським часом. Його особливістю є модульна конструкція: завдяки цьому вдалося з мінімальними ресурсними витратами забезпечити повноцінну функціональність та швидке введення в експлуатацію.
Основною метою відкриття цього об’єкта є розвантаження великих пунктів пропуску від пасажирського трафіку та покращення логістики у прикордонному регіоні.
Востаннє автомобільний пункт пропуску на українсько-угорському кордоні відкривався кілька десятків років тому, тож запуск «Велика Паладь – Надьгодош» став знаковим етапом у транскордонній взаємодії між двома країнами.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Пункт пропуску «Велика Паладь – Надьгодош» офіційно розпочав свою роботу сьогодні, 8 квітня. Він забезпечуватиме пасажирський рух легкових транспортних засобів масою до 3,5 тонн.
Пункт пропуску працюватиме з 7:00 до 18:00 год. за центральним європейським часом. Його особливістю є модульна конструкція: завдяки цьому вдалося з мінімальними ресурсними витратами забезпечити повноцінну функціональність та швидке введення в експлуатацію.
Основною метою відкриття цього об’єкта є розвантаження великих пунктів пропуску від пасажирського трафіку та покращення логістики у прикордонному регіоні.
Востаннє автомобільний пункт пропуску на українсько-угорському кордоні відкривався кілька десятків років тому, тож запуск «Велика Паладь – Надьгодош» став знаковим етапом у транскордонній взаємодії між двома країнами.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
В умовах геополітичної нестабільності та економічних криз ефективна та передбачувана митниця – не лише важливий елемент економічної безпеки країни. Прозорість та передбачуваність регулювання створюють сприятливе середовище для розвитку торгівлі та інвестицій.
Один із напрямків, за допомогою якого на митниці досягають цієї стабільності - цифровізація.
Автоматизація процесів та інтеграція з міжнародними системами забезпечують швидке та прозоре митне оформлення, мінімізують корупційні ризики, зменшують навантаження на добропорядний бізнес та стимулюють розвиток зовнішньоекономічної діяльності.
На даний час українська митниця вже досягла високого рівня автоматизації процесів - більш ніж 99% митних декларацій подаються та оформлюються в електронному вигляді.
Про цифрові рішення, які сприяють євроінтеграції та змінюють правила гри на користь одразу всіх учасників ринку – читайте у колонці очільника Держмитслужби Сергія Звягінцева для видання «Цензор.НЕТ» - https://censor.net/ua/blogs/3545706/tsifrov-r-shennya-ukra-nsko-mitnits-spriyayut-vro-ntegrats
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Один із напрямків, за допомогою якого на митниці досягають цієї стабільності - цифровізація.
Автоматизація процесів та інтеграція з міжнародними системами забезпечують швидке та прозоре митне оформлення, мінімізують корупційні ризики, зменшують навантаження на добропорядний бізнес та стимулюють розвиток зовнішньоекономічної діяльності.
На даний час українська митниця вже досягла високого рівня автоматизації процесів - більш ніж 99% митних декларацій подаються та оформлюються в електронному вигляді.
Про цифрові рішення, які сприяють євроінтеграції та змінюють правила гри на користь одразу всіх учасників ринку – читайте у колонці очільника Держмитслужби Сергія Звягінцева для видання «Цензор.НЕТ» - https://censor.net/ua/blogs/3545706/tsifrov-r-shennya-ukra-nsko-mitnits-spriyayut-vro-ntegrats
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🛃 За І квартал 2025 року товарообіг України склав $28,4 млрд
📅 Протягом січня-березня 2025 року в Україну імпортували товарів на суму $18,5 млрд, а експортували – на $9,9 млрд.
При цьому оподаткований імпорт склав $13,9 млрд, що становить 75% загальних обсягів імпортованих товарів.
Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-березні 2025 року склало 0,50 дол/кг.
➡️Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай — $3,9 млрд, Польща — $1,7 млрд і Німеччина — $1,5 млрд.
⬅️Експортували з України найбільше до Польщі — на $1,1 млрд, Італії — на $680 млн, Іспанії — на $650 млн.
У загальних обсягах ввезених у січні-березні 2025 року товарів 68% склали такі категорії товарів:
🚗 машини, устаткування та транспорт — $6,8 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 42,3 млрд грн, що складає 27% надходжень митних платежів;
👨🔬 продукція хімічної промисловості — $3,2 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 25,5 млрд грн, що складає 16% надходжень митних платежів;
⛽️ паливно-енергетичні — $2,5 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 43,6 млрд грн, що складає 28% надходжень митних платежів.
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли:
🧀продовольчі товари — $5,8 млрд
⚙️метали та вироби з них — $1,1 млрд
🚗машини, устаткування та транспорт — $882 млн
За 3 місяці 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 81,2 млн грн.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
📅 Протягом січня-березня 2025 року в Україну імпортували товарів на суму $18,5 млрд, а експортували – на $9,9 млрд.
При цьому оподаткований імпорт склав $13,9 млрд, що становить 75% загальних обсягів імпортованих товарів.
Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-березні 2025 року склало 0,50 дол/кг.
➡️Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай — $3,9 млрд, Польща — $1,7 млрд і Німеччина — $1,5 млрд.
⬅️Експортували з України найбільше до Польщі — на $1,1 млрд, Італії — на $680 млн, Іспанії — на $650 млн.
У загальних обсягах ввезених у січні-березні 2025 року товарів 68% склали такі категорії товарів:
🚗 машини, устаткування та транспорт — $6,8 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 42,3 млрд грн, що складає 27% надходжень митних платежів;
👨🔬 продукція хімічної промисловості — $3,2 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 25,5 млрд грн, що складає 16% надходжень митних платежів;
⛽️ паливно-енергетичні — $2,5 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 43,6 млрд грн, що складає 28% надходжень митних платежів.
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли:
🧀продовольчі товари — $5,8 млрд
⚙️метали та вироби з них — $1,1 млрд
🚗машини, устаткування та транспорт — $882 млн
За 3 місяці 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 81,2 млн грн.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Керівники митних адміністрацій країн-учасниць Європейського Союзу, а також України і Молдови зібралися у Кракові для обговорення глобальних викликів і співмірної реакції митних органів для підтримання безпеки в умовах наявних і потенційних загроз. Українська митниця запропонувала рішення.
Тенденції до протекціоністської політики найбільших світових держав і збільшення митних тарифів неминуче створять нові ризики для митного та податкового шахрайства і безпосередньо вплинуть на роботу митних органів у всьому світі.
Просто зараз у Кракові відбувається семінар високого рівня на тему «Митні адміністрації в контексті забезпечення безпеки та захисту в умовах глобальних змін», організований Національною податковою адміністрацією Польщі за погодженням з Європейською Комісією. До участі в ньому запросили делегацію української митниці, як важливу інституцію , що має реальний досвід протистояння масштабним загрозам.
Очільник Державної митної служби України Сергій Звягінцев представив колегам доповідь на тему «Необхідність налагодження автоматизованого обміну попередньою митною інформацією між ЄС та третіми країнами в контексті безпеки».
«Торговельні війни неодмінно стануть причиною для маніпуляцій даними під час митного декларування, насамперед з країною походження, класифікацією товарів або митною вартістю. Для протидії сучасним викликам митні органи потребують ефективних рішень - цифрових технологій для аналізу даних та посилення міжнародної співпраці у сфері обміну митною інформацією», - наголосив він.
Наразі обмін даними між митними адміністраціями різних країн вже реалізується умежах взаємної адміністративної допомоги, яка надається за конкретними запитами щодо зовнішньоекономічних операцій. Цей механізм є дієвим і дозволив українським митникам у минулому році в рамках міжнародного митного співробітництва виявити правопорушень на понад 140 млн євро. Проте він виключає можливість оперативного реагування для виявлення порушень.
У відповідь на нові виклики та потенційні загрози Сергій Звягінцев запропонував європейським колегам дієвий механізм для подолання транскордонної злочинності - автоматизований обмін попередньою митною інформацією.
По-перше, це важливий елемент посилення заходів боротьби з контрабандою та податковим шахрайством – попередній аналіз даних дозволяє виявляти порушення ще до прибуття товару як україні імпорту щодо сплати податків, так і в країні відправлення щодо відшкодування ПДВ.
Не менш важливим ефектом від обміну стане оптимізація митного контролю – зниження кількості фізичних перевірок завдяки попередньому аналізу ризиків. Це загалом сприятиме прискоренню митного оформлення товарів, а відтак і зменшенню логістичних витрат та скороченню часу доставки товарів до кінцевого споживача.
Керівник української митниці уточнив, що обсяг інформації для обміну може окремо узгоджуватися сторонами. Україна вже має широкий досвід технічної реалізації автоматизованого обміну, тому здатна запропонувати гнучкі рішення, які не потребують значних витрат на побудову нових ІТ систем.
Митна спільнота європейського континенту продовжує обговорення актуальних питань співпраці. Наступні дискусійні панелі стосуватимуться у тому числі й імплементації санкцій, накладених ЄС на рф та білорусь.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM