⚙️ Митниця посилює стратегічний розвиток цифрових платформ для управління митними ризиками
У межах підготовки України до вступу в ЄС Держмитслужба активно працює над створенням однієї з ключових ІТ-систем – Автоматизованої Системи Управління Ризиками, передбаченої Стратегічним планом цифровізації митниці.
Основна мета розробки цієї системи – автоматизація митних процесів у сфері управління ризиками, що відповідають європейським стандартам. Як допоміжний елемент АСУР планується розробка концептуально нового програмно-інформаційного комплексу – Менеджер профілів ризику, який дасть змогу підвищити ефективність адміністрування існуючих та створення нових профілів ризику.
«Впровадження Автоматизованої Системи Управління Ризиками – це не тільки оновлення ІТ-інфраструктури, а й фундаментальний крок до європейських стандартів. Ця система дозволить мінімізувати людський фактор і збалансувати контроль. Водночас Менеджер профілів ризику стане ключовим елементом цього процесу, підвищуючи точність та якість аналізу. Наші ІТ-системи мають стати частиною європейської цифрової екосистеми, і ми рухаємося до цього стратегічно і планомірно», - підкреслює Олег Ніколайчук, заступник Голови Держмитслужби з питань цифрового розвитку.
Наразі над технічними специфікаціями до цих систем працює робоча група, до складу якої входять представники Департаменту профілювання митних ризиків і Департаменту з питань цифрового розвитку Держмитслужби, а також експерти EU4PFM, залучені спеціально для цього проекту.
Зокрема, латвійський експерт Александрас Нечипорукс надає коментарі щодо функціональних частин систем, спираючись на позитивний досвід роботи латвійської митниці, який є одним із найкращих у ЄС.
«Обговорення кожної зі специфікацій для розробки документа, на основі якого відбудеться закупівля послуг на створення системи, встановлення дедлайнів та моніторинг виконання - це і є наша дорожня карта на 3 найближчі місяці», - зазначив міжнародний експерт EU4PFM з митних питань Вітяніс Алішаускас, наголошуючи на обмеженому часі для розробки та імплементації необхідних ІТ систем.
Горизонт 2026 року окреслює появу Менеджера профілів ризиків, який стане одним із елементів адміністрування системи управління ризиками, а саме – профілів ризику. Усе це відбувається в межах створення єдиної цифрової екосистеми митного адміністрування, де СУР та система декларування працюватимуть як одне ціле, забезпечуючи прозорість, швидкість і відповідність європейським стандартам.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
У межах підготовки України до вступу в ЄС Держмитслужба активно працює над створенням однієї з ключових ІТ-систем – Автоматизованої Системи Управління Ризиками, передбаченої Стратегічним планом цифровізації митниці.
Основна мета розробки цієї системи – автоматизація митних процесів у сфері управління ризиками, що відповідають європейським стандартам. Як допоміжний елемент АСУР планується розробка концептуально нового програмно-інформаційного комплексу – Менеджер профілів ризику, який дасть змогу підвищити ефективність адміністрування існуючих та створення нових профілів ризику.
«Впровадження Автоматизованої Системи Управління Ризиками – це не тільки оновлення ІТ-інфраструктури, а й фундаментальний крок до європейських стандартів. Ця система дозволить мінімізувати людський фактор і збалансувати контроль. Водночас Менеджер профілів ризику стане ключовим елементом цього процесу, підвищуючи точність та якість аналізу. Наші ІТ-системи мають стати частиною європейської цифрової екосистеми, і ми рухаємося до цього стратегічно і планомірно», - підкреслює Олег Ніколайчук, заступник Голови Держмитслужби з питань цифрового розвитку.
Наразі над технічними специфікаціями до цих систем працює робоча група, до складу якої входять представники Департаменту профілювання митних ризиків і Департаменту з питань цифрового розвитку Держмитслужби, а також експерти EU4PFM, залучені спеціально для цього проекту.
Зокрема, латвійський експерт Александрас Нечипорукс надає коментарі щодо функціональних частин систем, спираючись на позитивний досвід роботи латвійської митниці, який є одним із найкращих у ЄС.
«Обговорення кожної зі специфікацій для розробки документа, на основі якого відбудеться закупівля послуг на створення системи, встановлення дедлайнів та моніторинг виконання - це і є наша дорожня карта на 3 найближчі місяці», - зазначив міжнародний експерт EU4PFM з митних питань Вітяніс Алішаускас, наголошуючи на обмеженому часі для розробки та імплементації необхідних ІТ систем.
Горизонт 2026 року окреслює появу Менеджера профілів ризиків, який стане одним із елементів адміністрування системи управління ризиками, а саме – профілів ризику. Усе це відбувається в межах створення єдиної цифрової екосистеми митного адміністрування, де СУР та система декларування працюватимуть як одне ціле, забезпечуючи прозорість, швидкість і відповідність європейським стандартам.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Сьогодні, 31 січня, відбувся відкритий онлайн-захід «Реформа митниці в європейському контексті: поточні досягнення та виклики», організований ГО «Інститут аналітики та адвокації» спільно з ГО «Технології Прогресу». Захід став платформою для обговорення ключових аспектів модернізації митної системи України у відповідності до європейських стандартів. Участь у ньому взяли представники Держмитслужби, Мінфіну, профільного Комітету ВРУ, а також європейські та вітчизняні експерти.
Свої висновки щодо спроможності української митної служби стати частиною Митного союзу ЄС висловив Керівник операційного відділу Представництва ЄС в Україні Хенрік Вітфельт, який безпосередньо брав участь у формуванні позитивної оцінки для митної сфери на даному етапі трансформації: “За минулий рік Україна зробила суттєвий прогрес і це було визнано Європейською комісією. Зокрема, Розділ 29 “Митний союз” здобув найвищу оцінку серед усіх інших напрямків у Висновку Єврокомісії Ukraine Report 2024”.
У форматі жвавої дискусії учасники обговорили аспекти перезавантаження митниці в контексті Закону України №3977, який встановлює особливості проходження служби в митних органах та проведення атестації посадових осіб. Ключовими темами стали визначення KPI для митної служби, перспектива надання статусу правоохоронного органу, а також інші важливі інституційні зміни, як то підвищення заробітних плат і забезпечення технічними засобами митного контролю. Також мова йшла про впровадження сучасних IT-рішень та напрацювання в питанні обміну інформацією з державами-партнерами.
Окремо обговорили успішний перехід України на NCTS Фаза 5 та стрімкий розвиток Інституту Авторизованого економічного оператора. На сьогодні вже 79 національних компаній отримали статус АЕО, що свідчить про високий рівень зацікавленості бізнесу у нових можливостях.
“Вкотре хочеться акцентувати на тому, що реформа - це завжди інвестиції в інституцію. Усі ми маємо бути свідомими, що без митниці євроінтеграція України не відбудеться. Якщо ми воліємо стати “східним кордоном Європи”, маємо відповідати тим високим стандартам, за якими прагнемо жити і здійснювати свою діяльність. Основні заходи, необхідні для трансформації митниці, передбачені в ключовому стратегічному документі, за яким ми зараз працюємо - Національній стратегії доходів до 2030 року. Цей документ високо оцінений як Європейською комісією, так і Міжнародним валютним фондом”, - зазначив заступник Голови Держмитслужби Владислав Суворов.
У ході обговорення експерти зійшлися на думці, що Державна митна служба України послідовно реалізовує європейські вимоги, підтримує стабільний зв’язок із бізнесом і громадськістю та впевнено рухається визначеним Національною стратегією доходів треком.
Така активна та відкрита взаємодія держави, бізнесу та міжнародних партнерів – запорука успішної інтеграції української митної системи у європейський простір.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Державна митна служба України провела чергову зустріч із представниками оборонно-промислового комплексу для обговорення актуальних питань митного оформлення товарів військового призначення та подвійного використання в умовах воєнного стану.
Швидке і коректне здійснення митних формальностей при оформленні критично важливих для оборони країни товарів є одним із ключових завдань Держмитслужби. В умовах воєнного стану важливо забезпечити баланс між спрощенням процедур для підприємств оборонного сектору та виконанням міжнародних зобов’язань щодо контролю за переміщенням такої категорії товарів. Саме ці питання були у фокусі розмови під час зустрічі.
Учасники діалогу обговорили особливості виконання митних формальностей при імпорті товарів військового призначення та подвійного використання, надання податкових пільг, спрощення процедур оформлення безпілотних літальних апаратів, механізми контролю за цільовим використанням імпортованих товарів. Також порушили питання щодо подальшого вдосконалення механізму видачі сертифікатів підтвердження доставки та взаємодії з Державною службою експортного контролю України.
«Надзвичайно важливо оперативно реагувати на потреби оборонно-промислового комплексу та ефективно здійснювати митні процедури. Держмитслужба докладає максимум зусиль, щоб бізнес міг працювати без зайвих бар’єрів, а оборонні підприємства отримували необхідні матеріали вчасно. Водночас ми не можемо допустити, щоб спрощення процедур призводили до ризиків неконтрольованого обігу товарів подвійного використання. Тож наше завдання – знайти правильний баланс між сприянням і контролем», – зазначив заступник Голови Держмитслужби Владислав Суворов.
Зустріч стала майданчиком для відкритого діалогу між митними органами та представниками підприємств. Учасники мали змогу поставити запитання, поділитися точковими проблемними ситуаціями та отримати роз’яснення щодо застосування законодавчих норм.
Держмитслужба продовжить активну комунікацію з оборонним сектором, аби сприяти обороноздатності країни.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🛃 За січень 2025 року митниці Держмитслужби виявили 741 порушення митних правил на 206,6 млн гривень.
🔎 У 302 справах про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму 53,2 млн гривень.
Зокрема:
- промислових товарів на суму 45 млн гривень;
- транспортних засобів на суму 3,7 млн гривень.
- продовольчих товарів на суму 3,6 млн гривень;
- валюти на суму 880 тис. гривень;
📑У 169 справах про порушення митних правил митницями застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 4,8 млн гривень, стягнуто штрафів на суму 3,7 млн гривень.
⚖️На розгляд до суду митницями передано 373 справи про порушення митних правил на суму майже 75 млн гривень. За результатами розгляду справ, у тому числі переданих до суду у попередніх періодах, судами накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму 918 млн гривень.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
🔎 У 302 справах про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму 53,2 млн гривень.
Зокрема:
- промислових товарів на суму 45 млн гривень;
- транспортних засобів на суму 3,7 млн гривень.
- продовольчих товарів на суму 3,6 млн гривень;
- валюти на суму 880 тис. гривень;
📑У 169 справах про порушення митних правил митницями застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 4,8 млн гривень, стягнуто штрафів на суму 3,7 млн гривень.
⚖️На розгляд до суду митницями передано 373 справи про порушення митних правил на суму майже 75 млн гривень. За результатами розгляду справ, у тому числі переданих до суду у попередніх періодах, судами накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму 918 млн гривень.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
☝🏼 До відома суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності!
Нагадуємо, що з 1 січня 2025 року в Україні поновлено здійснення заходів державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції. Це стосується всіх видів нехарчової продукції, визначених Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
На сьогоднішній день вже є випадки винесення рішень про призупинення митного оформлення нафтопродуктів за результатами перевірки документів та вибіркового обстеження зразків продукції відповідно до ч. 1 ст. 38 цього Закону.
Для уникнення затримок під час митного контролю цієї категорії товарів необхідно дотримуватись вимог щодо обігу палива, визначених п. 5 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив (постанова КМУ від 01.08.2013 № 927).
Так, згідно з Технічним регламентом, перед введенням в обіг паливо повинно мати декларацію відповідності та паспорт якості із нанесеним знаком відповідності. Кожна партія пального, що реалізується на ринку, має супроводжуватися відповідною документацією, яка підтверджує його відповідність стандартам (паспорт якості).
На період воєнного стану та протягом 90 днів після його закінчення в Україні дозволяється ввезення пального з країн Європейського Союзу на підставі іноземного сертифіката відповідності.
Варто зазначити, що дозволяється обіг лише того палива, яке відповідає вимогам регламенту, зокрема стандартам EN 228 (бензин) і EN 590 (дизель). Водночас введення в обіг пального з рф та білорусі, а також продукції компаній, що перебувають під санкціями, заборонений.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Нагадуємо, що з 1 січня 2025 року в Україні поновлено здійснення заходів державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції. Це стосується всіх видів нехарчової продукції, визначених Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
На сьогоднішній день вже є випадки винесення рішень про призупинення митного оформлення нафтопродуктів за результатами перевірки документів та вибіркового обстеження зразків продукції відповідно до ч. 1 ст. 38 цього Закону.
Для уникнення затримок під час митного контролю цієї категорії товарів необхідно дотримуватись вимог щодо обігу палива, визначених п. 5 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив (постанова КМУ від 01.08.2013 № 927).
Так, згідно з Технічним регламентом, перед введенням в обіг паливо повинно мати декларацію відповідності та паспорт якості із нанесеним знаком відповідності. Кожна партія пального, що реалізується на ринку, має супроводжуватися відповідною документацією, яка підтверджує його відповідність стандартам (паспорт якості).
На період воєнного стану та протягом 90 днів після його закінчення в Україні дозволяється ввезення пального з країн Європейського Союзу на підставі іноземного сертифіката відповідності.
Варто зазначити, що дозволяється обіг лише того палива, яке відповідає вимогам регламенту, зокрема стандартам EN 228 (бензин) і EN 590 (дизель). Водночас введення в обіг пального з рф та білорусі, а також продукції компаній, що перебувають під санкціями, заборонений.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
⚔️
До заповідника «Хортиця» Київська митниця передала зброю І-XVIІ століть
До фондів Національного заповідника «Хортиця» Київська митниця передала 78 культурних цінностей - зброю, яка представляє значний по часовому проміжку історичний період – пшеворську, черняхівську та салтівську культури. Також передані середньовічні артефакти та стародавні елементи одягу. Митники у свій час вилучили ці цінності при спробі незаконного вивезення з України у міжнародних поштових відправленнях. Прямували цінності до США, Німеччини та Великобританії.
Йдеться про такі предмети археології:
• часів пшеворської та черняхівської культур наконечники списів, срібні пряжки та намистину (І- IV століття);
• наконечники стріл часів салтівської культури, доби слов’ян, Русі та Золотої орди (VIII-XIV століття);
• наконечники списів та стріл давньоруського часу, середньовічний клинок палаша.
🗺️ До відома, пшеворська культура була поширена, зокрема, на території Закарпаття, Мармарощини та Галичини, черняхівська археологічна культура - зокрема, в лісостеповій Україні на сході між Сіверським Донцем та Дністром та на заході між Прутом і вздовж Бугу, салтівська археологічна культура – зокрема, на сході Криму.
Всі ці безмовні свідки багатої історії, збережені київськими митниками від незаконного вивезення, відтепер зберігатимуться та стануть доступними для огляду у «колисці» запорозького козацтва - Національному заповіднику «Хортиця».
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
До заповідника «Хортиця» Київська митниця передала зброю І-XVIІ століть
До фондів Національного заповідника «Хортиця» Київська митниця передала 78 культурних цінностей - зброю, яка представляє значний по часовому проміжку історичний період – пшеворську, черняхівську та салтівську культури. Також передані середньовічні артефакти та стародавні елементи одягу. Митники у свій час вилучили ці цінності при спробі незаконного вивезення з України у міжнародних поштових відправленнях. Прямували цінності до США, Німеччини та Великобританії.
Йдеться про такі предмети археології:
• часів пшеворської та черняхівської культур наконечники списів, срібні пряжки та намистину (І- IV століття);
• наконечники стріл часів салтівської культури, доби слов’ян, Русі та Золотої орди (VIII-XIV століття);
• наконечники списів та стріл давньоруського часу, середньовічний клинок палаша.
🗺️ До відома, пшеворська культура була поширена, зокрема, на території Закарпаття, Мармарощини та Галичини, черняхівська археологічна культура - зокрема, в лісостеповій Україні на сході між Сіверським Донцем та Дністром та на заході між Прутом і вздовж Бугу, салтівська археологічна культура – зокрема, на сході Криму.
Всі ці безмовні свідки багатої історії, збережені київськими митниками від незаконного вивезення, відтепер зберігатимуться та стануть доступними для огляду у «колисці» запорозького козацтва - Національному заповіднику «Хортиця».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Стійкість вітчизняного бізнесу, який в умовах повномасштабної війни активно веде зовнішньоекономічну діяльність, а також злагоджена робота митних органів забезпечили у січні 2025 року перерахування до державної скарбниці 47,5 млрд грн митних платежів. Ця сума становить 100,8 % доведених Мінфіном показників надходжень від митниці.
За результатами митних оформлень у січні 2025 року, порівняно з аналогічним періодом 2024 року, обсяги оподаткованого імпорту товарів зменшились на 6,2%.
При цьому основними бюджетоформуючими товарами у січні поточного року були:
- нафтопродукти – 8,8 млрд грн;
- легкові автомобілі – 3,6 млрд грн;
- гази нафтові – 1,3 млрд грн;
- добрива мінеральні - 1,4 млрд грн;
- електроенергія – 897 млн грн;
- телефонні апарати – 876,7 млн грн;
- інсектициди, фунгіциди, гербіциди – 814 млн грн;
- машини автоматичного оброблення – 532 млн грн;
- шини та покришки пневматичні гумові – 504 млн грн тощо.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Порушення зафіксували у пункті пропуску «Порубне-Сірет». Громадянин України, повертаючись з Румунії, обрав для проходження митного контролю смугу «зелений коридор», чим зазначив про відсутність у нього будь-яких товарів, обовʼязкових для декларування та оподаткування.
Але під час поглибленого огляду митники виявили спеціально виготовлені сховища, облаштовані в салоні, а також під днищем автомобіля. Там чоловік намагався приховати від митного контролю велику партію товару - 2927 одиниць одягу, 30 жіночих сумочок та 65 комплектів запчастин для автомобілів.
За даним фактом посадові особи Чернівецької митниці склали протокол про порушення митних правил за ознаками ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Предмети правопорушень, а також транспортний засіб тимчасово вилучені.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔋Розпочато експорт українського біометану до Європи
Відбулася історична подія для української енергетики - Енергетична митниця Держмитслужби здійснила оформлення митної декларації на першу експортну партію біометану до Європейського співтовариства.
Протягом двох років проводилася робота за участі народних депутатів України, представників Мінфіну і Державної митної служби України, операторів газотранспортної системи і газосховищ, експертного середовища, громадянського суспільства та виробників біометану щодо внесення змін до законодавства України, пов’язаного із здійсненням митного контролю та митного оформлення біометану.
🌱У сучасних умовах питання енергетичної безпеки та екологічної стійкості набувають надзвичайної важливості для України. Біометан, як екологічно чистий і відновлювальний енергоносій, стає стратегічним ресурсом для розвитку національної економіки та забезпечення енергетичної незалежності нашої країни.
Трубопровідний експорт біометану відкриває нові перспективи для стабільного постачання екологічно чистого газу до Європи.
Україна має величезний потенціал для виробництва біометану та може бути важливим постачальником зеленої енергії на європейському ринку. Це ще один крок до сталої енергетики та економічного зростання, ще один доказ нашої стійкості та готовності до інновацій.
Підтримуємо українську енергетику – працюємо для майбутнього!
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Відбулася історична подія для української енергетики - Енергетична митниця Держмитслужби здійснила оформлення митної декларації на першу експортну партію біометану до Європейського співтовариства.
Протягом двох років проводилася робота за участі народних депутатів України, представників Мінфіну і Державної митної служби України, операторів газотранспортної системи і газосховищ, експертного середовища, громадянського суспільства та виробників біометану щодо внесення змін до законодавства України, пов’язаного із здійсненням митного контролю та митного оформлення біометану.
🌱У сучасних умовах питання енергетичної безпеки та екологічної стійкості набувають надзвичайної важливості для України. Біометан, як екологічно чистий і відновлювальний енергоносій, стає стратегічним ресурсом для розвитку національної економіки та забезпечення енергетичної незалежності нашої країни.
Трубопровідний експорт біометану відкриває нові перспективи для стабільного постачання екологічно чистого газу до Європи.
Україна має величезний потенціал для виробництва біометану та може бути важливим постачальником зеленої енергії на європейському ринку. Це ще один крок до сталої енергетики та економічного зростання, ще один доказ нашої стійкості та готовності до інновацій.
Підтримуємо українську енергетику – працюємо для майбутнього!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💶 Понад мільйон гривень намагалася приховано від митників вивезти з країни донеччанка
Щойно на митному посту «Астей», що на кордоні з Угорщиною, закарпатські митники виявили в автомобілі тайник із прихованою готівкою у розмірі 30 тисяч євро.
За кермом транспортного засобу марки «Renault» перебувала 29-річна уродженка Донецької області, яка прямувала в особистих справах до Євросоюзу спрощеною смугою руху «зелений коридор».
Іноземна готівка була заздалегідь прихована у днищі транспортного засобу. Наразі перевірка авто триває на предмет виявлення можливих інших тайників.
Після завершення повного огляду автомобіля митники складатимуть протокол про правопорушення відповідно до за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та вилучатимуть приховану валюту разом із транспортним засобом, який використовувався для незаконного переміщення готівкових коштів за кордон.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Щойно на митному посту «Астей», що на кордоні з Угорщиною, закарпатські митники виявили в автомобілі тайник із прихованою готівкою у розмірі 30 тисяч євро.
За кермом транспортного засобу марки «Renault» перебувала 29-річна уродженка Донецької області, яка прямувала в особистих справах до Євросоюзу спрощеною смугою руху «зелений коридор».
Іноземна готівка була заздалегідь прихована у днищі транспортного засобу. Наразі перевірка авто триває на предмет виявлення можливих інших тайників.
Після завершення повного огляду автомобіля митники складатимуть протокол про правопорушення відповідно до за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та вилучатимуть приховану валюту разом із транспортним засобом, який використовувався для незаконного переміщення готівкових коштів за кордон.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM